FilesFor.com - Рефераты, курсовые, дипломные + законодательство УКРАИНЫ


Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть
Loading

   

 


 

 

 

На тему: “ Формування та зміцнення доходної бази Державного бюджету”

 

Тема: Формування та зміцнення

доходної бази

державного бюджету.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План.

 

Вступ

 

Розділ 1:  Бюджет – головна ланка фінансів держави.

             1.1. Бібліографія з проблем формування та зміцнення                                 доходної бази Державного бюджету. Стр.4.

              1.2. Економічний зміст та значення Державного бюджету. Стр.-8

              1.3. Бюджетна система України . Стр.-20

 

Розділ 2:  Аналіз динаміки доходної бази та структури Державного бюджету України у 1992-1999 роках.

                    2.1. Аналіз податкових надходжень до                     Державного бюджету України. Стр-37

                   2.2. Аналіз неподаткових надходжень до Державного бюджету України. Стр.-68

                    2.3. Досвід країн з ринковою економікою та країн з перехідною економікою по формуванню доходів Державного бюджету. Стр-80

 

Розділ 3:  Зміцнення доходної бази Державного бюджету.

                   3.1. Збільшення податкових надходжень до Державного бюджету у контексті досвіду країн з розвинутою ринковою економікою та країн з перехідною економікою.Стр92.

                   3.2. Використання позик і кредитів як доходного джерела Державного бюджету України. Стр.-115.

                   3.3. Вдосконалення нормативно-правової бази, що регулює доходи Державного бюджету України. Стр. –139.

 

Висновок

 

Список використаної літератури.

 

Додатки.

 

 

Вступ

 

Вибрана мною тема “Формування та зміцнення доходної бази Державного бюджету”, являється дуже актуальною на сьогодняшній день, бо в умовах перехідної економіки і створення ринкового середовища бюджет залишається важливим інструментом управління і формування фінансової політики держави.

Побудова моделі економіки ринкового типу вимагає теоретичного переосмислення і практичного дослідження місця і ролі бюджету, його доходної частини, в економічній системі держави. Сьогодні все більшого значення набуває питання використання бюджету як найбільш дійового інструменту управління економіки, збалансованості його доходів і видатків, фінансового забезпечення діяльності органів виконавчої влади при здійсненні перед ними Констітуцією України функцій.

Значення бюджету посилюється ще й тим, що в умовах економіки перехідного типу держава змушена взяти на себе функцію перерозподілу своїх фінансових ресурсів через фінансову систему для забезпечення соціальних гарантій населення, фінансування соціально-культурної сфери , міждержавних економічних відносин.

Мобілізація фінансових ресурсів до бюджету стала однією з найважливіших проблем створення сприятливих економічних умов господарювання суб’єктів підприємницької діяльності.

В першому розділі, наряду з основопологаючими категоріями, освітлюється суть і значення державного бюджету, бюджетної системи України, їх становлення і розвиток.Розкривається питання про бюджет, як головної ланки фінансів. У процесі докорінного реформування економіки важливим є визначення того, що макроекономічна стабілізація не можлива без значної, глибокої перебудови державнтх фінансів у цілому і зокрема бюджету як центральної їх ланки.

Бюджет – це не тільки фінансовий план, у якому особлива увага приділяється механізмам платежів, обліку, й звітності, він одне з основних знарядь макроекономічної стабілізації й економічного зростання. Це зумовлює необхідність проведення комплексу заходів щодо забезпечення повного і своєчасного надходження до бюджету доходів і здійснення витрат, постійного аналізу доходів і витрат бюджету в плані їх впливу на економіку.

Основною умовою бездефіцитності бюджету є стійкість економіки і дотримання пропорцій між доходами і видатками. На- жаль, в Україні відсутні обидва ці чинники.

Другий розділ присвячений аналізу доходної бази Державного бюджету України.

В ній проводиться також аналіз податкових та неподаткових надходжень, викриваються недоїмки по цих надходженнях, при аналізі застосовується досвід країн з ринковою економікою та країн з перехідною економікою, по формуванню доходів бюджету.

Бюджетні відносини потребують державного регулювання. Воно досягається зокрема шляхом чіткої регламентації бюджетної діяльності, через впровадження виваженої податкової політики.

Шляхи зміцнення доходної бази Державного бюджету України, розкриваються у третьому розділі.У цьому розділі запропоновуються і розглядаються шляхи вдосконалення нормативно-правової бази, що регулює доходи Державного бюджету.

Особе місце у роботі виділяється використанню позик і кредитів, як доходного джерела державного бюджету.

В заключенні зроблені висновки, щодо формування дохідної бази Державного бюджету.

При написанні роботи були використані законодавчи та нормативні документи, по питанням формування та регулювання Державного бюджету, посібники та єкономічні періодичні видання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1

 

Бюджет – головна ланка фінансів держави.

 

1.1.        Бібліографія з проблем формування та зміцнення доходної бази Державного бюджету України.

 

Розглядаючи питання бібліографії з проблем формування та зміцнення доходної бази державного бюджету, перш за все звернемо увагу на добірку законодавчих та нормативних актів України щодо Державного бюджету україни.

 

1.     Закони України “Про Державний бюджет уУкраїни на 1992-1999 роки”, в статтях законів затвержується бюджет, установлюються доходи, розподіляються видатки, затверджуються суми доходів, податкових та неподаткових надходжень та інші.

2.     Постанова Верховної Ради “ Про структуру бюджетної класифікації ” показує класифікацію доходів і видатків у державному бюджеті України

3.     “ Причини невиконання доходної частини Державного бюджету та заходи, щодо удосконалення законодавства і підвищення відповідальності керівників усіх рівнів за дотримання бюджетної дисциплини “ висвітлені у Постанові Кібінету Міністрів України від 16.05 96р.

4.     “ Висновки щодо проекту Закону “ Про Державний бюджет на 2000 рік ” наведені у ПостановіВРУ з питань бюджету від 5.10 99 року.

 

Також у 1999 році виданий інформаційно-аналітичний довідник для народних депутатів україни. Комітет ВРУ з питань бюджету. Група фіскального аналізу при Комітеті ВРУ з питань бюджету “ Бюджет 2000 “, в якому проведений аналіз виконання Державного бюджету у 1999 році та проведений прогнозний аналіз стосовно бюджету-2000.

Ще видана добірка : Аналіз проекту Закону України “ Про Державний бюджет України на 2000 рік “. Рахункова палата України , Київ 1999 рік , де також наведений прогнозний аналіз податкових та неподаткових надходжень до Державного бюджету у 2000 році, прогноз наповнення доходної частини бюджету, прогноз державного боргу та інше.

У цьому ж році вийшов збірник “ Бюджет і податковий огляд” виданий Групою фіскального аналізу при Комітеті ВРУ з питань бюджету., де наведені законодавчі та нормативні акти, щодо бюджету та податкової системи україни, проведений аналіз, виявлені недоліки.

Взагалі, на даному етапі не має наукових досліджень, у яких би комплексно розглядалися теоретичні основи і практичні методи призначення і ролі бюджету в умовах ринкового середовища. Питання бюджету досліджувалися в працях О.Д.Василика, З.М. Васильченко, С.А. Буковинський. О.Д.Заруби, А.М.Мороза, В.М.Суторміной та інших.

 

У праці С.А.Буковинського “ Становлення та шляхи розвитку бюджетної системи України”, доказана об’єктивна необхідність бюджету, його використання як механізму розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів між верствами населення, галузями економіки і регіонами. В умовах перехідної економіки формування і використання бюджету має свої особливості і закономірності. Показано зв’язок показників бюжетних призначень з макроекономвчними показниками, методи і форми використання бюджету для формування фінансової політики. Запропоновані шляхи удосконалення бюджетного процесу і на цій основі активізації інвестиційної і соціальної політики.

 

У праці З.М.Васільченко “Бюджетні методи регулювання економічних і соціальних процесів в державі” особливе значення приділяється таким питанням як бюджет, бюджетне регулювання, бюджетна система України, розглянуті методи регулювання економічних і соціальних процесів.

 

У збірнику “Бюджетні повноваження парламенту”, який вийшов у 1997 році особливе місце приділяється аналізу процедур та тенденцій подання і прийняття законів про бюджет у 1992-1997 роках. Розглядаються статті та норми законів. Розглядається опит складання бюджетів розвинутих країн.

 

Практика використання бюджету, бюджетного механізму в нових ринкових умовах ще не затвержена в повній мірі, що обумовлено як об’єктивними, так і суб’єктивними факторами.Незважаючи на важливість змін, що відбуваються у бюджетній сфері у вітчизняній науковій літературі - це мало досліджена проблема.

Так у 1995 році виходить збірник Деркач І.І. та Гордєєвой Л.Л.

“ Бюджет  і бюджетний процес на Україні “, у якому наводиться визначення бюджету, бюджетного процесу, розглядаються етапискладання бюджетного процесу.

 

У 1997 році виходить навчальний посібник ЕпіфановаЛ.О., Сало І.В., Д’яконової І.Л. Бюджет і фінансова політика України”, у книзі викладено основні моментибюджетної системи України, роз’яснено суть доходів і видатків бюджету, механізм формування державних централізованих фондів, питання соціального захисту населення, особливості фінансового контролю.

 

У 1999 році виходить посібник Пасічника Ю.В.” Бюджетна система”.

У посібнику послідовно розглянуто становлення бюджетних систем в окремих зарубіжних країнах та Україні. Відносно України –розглянуті бюджетні відносини від перших київських князів до сьогодння. Наведено структуру бюджетної системи України, подано характеристику основних її складових частин. Особливу увагу приділено нормативній базі функціонування бюджетної системи, бюджетного процесу, доходній та витратній частині, бюджетному контролю та інформаційному забезпеченню.

Розглянуті також сучасні етапи бюджетних систем в окремих зарубіжних країнах та внесок зарубіжних та українських вчених в наукове забезпечення функціонування бюджетних систем.

 

 У 1999 році з’являється книга Юрая Ненеця “ Державні фінанси”, в якій розглянуто суть та значення Державних фінансів, фінансової системи. А також наведені приклади розвитку податкових систем у різних країнах, розглянуті ставки податків, шляхи збільшення податкових та неподаткових надходжень на прикладі країн з розвинутою економікою.

 

Що стосується питань податкової політики та податків, то у 1997 році виходать збірник Д’яконової І.І.” Податки і податкова політика в Україні “, де розглянуто всі види податків, їх ставки, їх роль в податковій системі України, виконавчі органи, контроль за надходженнями податків та інше.

 

Окрім наведеного вище наукового та законодавчого матеріалу при написанні дисертації були використані публікації в періодичних виданнях.

 

1.     “ Шляхи розвитку бюджетної системи України “ дуже добре висвітлені у статті Буковинського С.А., Ж-л ”Фінанси України”

 4.97р.

2.Питання Державного бюджету України та особливості бюджетної політики у 1998 році розглянуті у статті Р. Мітюкова “ Державний бюджет України і бюджетна політика у 1998 році ”. Ж-л Фінанси України 3.98р.

 

3.Питання зовнішнього та внутрішнього боргу України  та ефективність використання Державного кредиту, висвітлив в своїй статті Лютий І.О. “ Державний боргіефективність використання Державного кредиту “ Ж-л “ Фінанси україни “9.99р.

та інші.

 

4. В статті Мельнічука С.” Шляхи удосконаленнябюджетного процесу в Україні “, розглядається виконання доходної частини Державного бюджету, наведені нормативні показники, зроблено аналіз динаміки податкових та неподаткових надходжнь. Ж-л “Економічний часопис”4.99р.

 

Та інші.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2.Економічний зміст та значення Державного бюджету.

 

 

Прообраз бюджетних відносин почав зароджуватись з розвитком перших цивілізацій, коли вони почали оформлюватись в держави.

Але пройшло багато століть, перш ніж бюджет вагомо ввій­шов у практику державного господарювання і управління, а також в свідомість людей. Для цього необхідно було організувати функціонування економіки на основі товарно-грошових відносин, нап­рацювати систему збирання і витрачання доходів, яка б задоволь­няла більшу частину суспільства, налагодити виконання держа­вою таких функцій, як захист від посягань інших держав, підви­щення економічного і соціального розвитку нації.

Все це у достатньо сформованому вигляді було досягнуто в XIX ст.

Фінанси як економічна категорія сформувались на декілька сто­літь раніше. Але бюджетні відносини поступово стали головними в фінансових.

Бюджетні відносини почали виділятись в окрему ланку фінансових, коли ускладнився процес перерозподілу частини суспільного продукту і складнішим стало управління цим процесом.

Так, в II половині XIX ст., коли відзначався бурхливий розвиток економіки Англії, Франції,  Німеччинни, дещо нижчими темпа­ми розвівалась економіка царської Росії, суттєво почали зростати надходження до бюджетів. Окремі локальні війни, які в цей час відбувались в Европі, також вимагали значних витрат. Окремі види надходжень досягали значних розмірів. Так, в Росії кінця ХЇХ ст. до 30% надходжень складала винна монополія.

З початком першої світової війни в країнах, що воювали, від­значалось різке збільшення видатків, що вимушувало уряди шу­кати відповідні джерела надходжень.

Потрібно також відзначити характерну особливість суспіль­них відносин, що почала формуватись в середині XIX ст. Це ста­новлення робочого класу, який став відігрівати помітну роль і відповідно вимагав задоволення своїх потреб в першу чергу соціальних в медичному, освітньому, духовному та інших нап­рямках.

Отже, в кінці XIX — на початку XX ст. бюджетні відносини стали вагомою складовою частиною фінансових і фактично виді­лились в окрему галузь наукової економічної теорії та практичної діяльності.

Бюджет як складова частина фінансових відносин має з ними певні спільні риси, але в наш час можливо виділити також харак­терні особливості, а саме :

бюджет є основним інструментом перерозподілу національ­ного доходу;

бюджет концентрує значні фінансові ресурси, які є осно­вою задоволення першочергових економічних і соціальних пот­реб держави;

задовольняючи першочергові потреби держави, бюджетні від­носини є головними в фінансових відносинах;

бюджет є формою відображення інтересів суспільних груп, які реалізують ці інтереси через систему виборчого права.

Бюджетні відносини органічно пов'язані з функціонуванням держави і мають відношення як до базиса, так і до надбудови.

По відношенню до базиса це частина економічної структу­ри держави, для функціонування якої необхідна матеріально-фінансова база.

По відношенню до надбудови це способи, форми та мето­ди виявлення таких відносин, адже бюджет має також і соціаль­ну природу.

Бюджетними відносинами можна назнати такі фінансові від­носини, які складаються у державі з підприємствами, організа­ціями всіх форм власності, а також населенням.

Бюджет як самостійна економічна категорія є форма існування реальних, об'єктивно обумовлених розподільчих відносин, які ви­конують специфічне призначення задоволення потреб як сус-підьства в цілому, так і його адміністративно-територіальних струк­тур у фінансових ресурсах.

Розглянемо визначення бюджету у сучасній економічній літе­ратурі у трактовці українських та зарубіжних вчених, а також офі­ційне тлумачення.

В Законі України «Про бюджетну систему України» ( редак­ція 1995 р.) в ст. 1 подається таке визначення бюджету:

«Бюджет це план утворення і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, які здійснюються органами державної влади України, органами влади Автономної Респуб­ліки Крим та місцевими радами народних депутатів».

Для з'ясування терміну «бюджет», звернемось до словника ін­шомовних слів (1989 р.):

1. Розпис і грошових доходів і витрат держави, підприємства, установи на певний період;

2. Сукупність доходів і витрат особи, сім'ї за певний період.

Отже, в Законі України «Про бюджетну систему України», а також інших підручниках та посібниках мова йде саме про бюд­жет держави, який називають державним бюджетом.

В зарубіжній практиці, то підтверджується деякими переклад­ними виданнями на бюджетну тематику, зустрічається термін «бюд­жет підприємства».

Звернемось до окремих визначень терміну «державний бюджет».

Державний бюджет - грошові відносини, які виникають у державі з юридичними і фізичними особами з приводу перероз­поділу національного доходу (частково і національного багатс­тва) в зв'язку з утворенням і використанням бюджетного фонду, який призначений для фінансування народного господарства, со­ціально-культурних заходів, потреб оборони та державного уп­равління (Родіонова В.М., 1993 р.).

Державний бюджет є основним фінансовим планом держави на поточний рік, який має силу закону. За матеріальномим зміс­том державний бюджет централізований фонд грошових коштів держави, а за соціально-економічною суттю -  основний ва­жіль перерозподілу національного доходу (Дробозіна Л.О., 1995 р.).

Державний бюджет -  система грошових відносин, яка виникає між державою, з одного боку, підприємствами, організаціями різних форм власності й населення з другого, для формування і використання централізованого фонду державних грошових ресурсів з ме­тою задоволення суспільних потреб (Бескид Й.,М., 1996 р.).

Державний бюджет як економічна категорія відображає реаль­ні виробничі відносини, відтворює відносини розподілу, перерозподілу, концентрує рух грошової маси як самостійної вартості, що нібито не пов'язана з рухом товарної маси (Єпіфанов А.О., СалоЇ.В.,ДяконоваІ.І., 1997р.).

Державний бюджет України централізований фонд фінан­сових ресурсів держави, який використовується для виконання покладених на неї функцій, передбачених Конституцією України (ВасиликО.Д., 1997р.)

Отже, розглянувши бюджет як економічну категорію, можливо побудувати складові частини цього поняття.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


                                           

                                                                             

 

 


                                                                                                                                       

 


Колективна

 

Приватна

 

Державна

 
                                                                                                                                        

 

 

 

Бюджет держави

( консолідований бюджет на прикладі України)

 
                                                  

 

 

 

 

 


Державний бюджет

 

Бюджет

 м. Києва

 

Бюджет

м.Севастополя                                                                         

 

Бюджет Автономної Республіки Крим

 
                           

                                                              

                                                                                                            

 

 


Бюджети міст республіканського підпорядкування

 

Бюджети

районів

 

Республіканський бюджет

 

Місцеві бюджети

 
                             

 

                                                                                                                  

 

 


Бюджет області

 
                           

 

 


Бюджети районів

 

Міста обласного підпорядкування

 

Обласний бюджет

 
             

 

                                                                                                                     

                       

 

 

 


Бюджети районів, що входять в структуру міста

 

Міський бюджет

 
                                                                                                                           

                                          

 

Бюджети міст районного підпорядкування

 
                                                                                        

                                                                                                                                                                        

                                                     

 

 

 

Рис.1. Структурна схеми складових частин терміну “бюджет “.

 

На початок 1997 р. в Україні місцеві бюджети, бюджети Автономної Республіки Крим та міст Києва і Севастополя включали:

бюджет Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастопо­ля, 24 обласних бюджети, 443 міських бюджети міст обласного і районного підпорядкування, 490 районних бюджетів, 120 район­них бюджетів у містах, більше 900 бюджетів селищних рад, а також понад 10 тисяч бюджетів сільських рад.

Розглядаючи економічний зміст бюджету, будемо оперувати такою його складовою частиною, як бюджет Держави, беручи до уваги те, що він складається з Державного бюджету, бюджетів м.Києва, м. Севастополя, Автономної Республіки Крим та місце­вих бюджетів.

Бюджет акумулює і перерозподіляє значну частину фінансо­вих ресурсів держави, в тому числі національного доходу, що дає можливість державним органам влади реалізувати зовнішню і внутрішню політику, вирішувати відповідні економічні і соці­альні проблеми. Саме від обсягів бюджетних ресурсів залежить ступінь вирішеності цих проблем.

Економічне значення бюджету полягає в можливості парла­менту та уряду держави шляхом реалізації податкових відносин, митних зборів та платежів, регулювання банківських ставок та інших фінансових механізмів реально впливати на мобілізацію фінансових і пов'язаних з ними матеріальних ресурсів на пріоритетні напрямки економічної і соціальної політики. Тому бюджет може мати вплив на покращення структури суспільного виробництва, її подальший розцінок, оптимізацію пропорцій між галузями народного господарства, розподіл видатків між регіонами, матеріальною та нематеріальною сферами народного господарст­ва, на забезпечення соціальних потреб, в тому числі соціального захисту населення.

Бюджет держави є основною ланкою її системі фінансових планів, він є зв'язуючим елементом, оскільки об'єднує їх в цілу систему, визначаючи на конкретний термін взаємини держави з різними господарюючими структурами та населенням. Зважаючи на необхідність вирішення таких життєво важливих для всього суспільства питань, бюджет має силу закону. Саме бюджет як основний фінансовий план держави затверджується державними органами.

В Україні Державний бюджет затверджується Верховною Ра­дою України, а інші бюджети відповідними державними органа­ми нижчого рівня. Так, бюджет Автономної Республіки КримВерховною Радою Автономної Республіки Крим, бюджет області обласною радою, бюджети районів районними радами.

Сутність бюджету, його економічну природу складають еко­номічні відносини. При функціонуванні цих відносин чітко виді­ляються три учасники —держава, господарюючі суб'єкти та насе­лення:

держава має необхідність у фінансових ресурсах для вико­нання своїх функцій;

господарюючі суб'єкти всіх форм власності та напрямків діяльності як постачають грошові ресурси державі, так і можуть їх отримувати від неї в залежності від місця і ролі в системі еконо­мічних відносин;

населення, яке може бути як платником податків (в основ­ному, особи працездатного віку), так і отримувачем грошових коштів (допомога дітям, матерям, малозабезпеченим, інвалідам, пенсіоне­рам тощо).

Сутність бюджету реалізується через його функції з яких досить чітко можливо виділити дві розподільчу і контрольну.

Через розподільчу функцію держава контролює в своїх руках всі джерела бюджетних надходжень, щоб потім використати їх з найбільшою ймовірною ефективністю. Жодна з інших ланок фі­нансів не здійснює такого багатопрофільного перерозподілу як по вертикалі, так і по горизонталі економіки. Це перерозподіл між міністерствами, відомствами, напрямками між блоками галузей, територіальний розподіл.

Сфера дії розподільчої функції досить значна. Це пояснюєть­ся тим, що в бюджетні відносини вступають практично всі чле­ни суспільства. Основою бюджетного розподілу є чистий доход, який утворюється в суспільстві. Суть контрольної функції поля­гає в тому, що суспільство в особі специфічних державних або недержавних структур контролює і вирівнює бюджетний розпо­діл. Основа контрольної функції рух бюджетних ресурсів як в частині збору, так і розподілу бюджетних ресурсів.

Функціонування бюджету здійснюється у взаємодії двох його особливих економічних форм доходів і видатків, кожна з яких має специфічне суспільне призначення.

За рахунок доходів формується фінансова база діяльності дер­жави, а за рахунок видатків забезпечуються економічні і соці­альні потреби всіх членів суспільства.

Дохідна база всіх бюджетів формується за рахунок закріплених законами держави джерел доходів по відповідній ланці бюджетної системи. Через бюджет фінансова діяльність органів управління отримує цілком визначену в законодавчому і нормативному плані базу для залучення й витрачання грошових коштів. Бюджет дає органам влади, які його затверджують, можливість контролювати діяльність виконавчо-розпорядчих ор­ганів, що складають і виконують бюджет. Хоча можли­вості такого контролю обмежені.

Конституцією України надано виняткове право за­тверджувати бюджет держави Верховній Раді, а ад­міністративно-територіальні бюджети — відповідним представницьким органам. Після затвердження Держав­ний бюджет набуває сили закону.

Бюджети всіх рівнів складаються та виконуються згідно з бюджетною класифікацією.

Бюджетна класифікація — це єдина міжнародна си­стема функціонального групування доходів і видатків бюджету за однорідними ознаками; вона забезпечує можливість порівнювати бюджетні дані різних бюджетів, дає змогу визначитись щодо характеру регулюючих дій держави по надходженню дохідних джерел і напрямах використання одержаних коштів.

Бюджетна класифікація — обов'язкове групування доходів і видатків бюджету по підрозділах (однорідних ознаках) з наданням цим підрозділам точних назв і по­рядкових номерів (статтей).

Бюджетна класифікація забезпечує чіткість бюджет­ного планування і прогнозування, а також надає мож­ливість об'єднувати як окремі індивідуальні кошториси, так і складати зведені кошториси видатків по відповідних ланках бюджетної системи. Без бюджетної класифікації практично неможливо складати проекти бюджетів, зівставляти видатки по однотипних установах, які фінансуються із бюджету, визначати рівні видатків по них чи аналізувати бюджети за кілька років. Бюджет­на класифікація надає системності даним окремих кошторисів, бюджетів і зведених бюджетів.

Звіти про виконання кошторисів і бюджетів склада­ються за тією ж класифікацією, за якою складаються кошториси й бюджети, це дозволяє провадити глибокі перевірки і аналізи використання коштів за кошториса­ми видатків і бюджету в цілому.

Основою бюджетної класифікації доходів є джерела доходів, а основою класифікації — цільове використання коштів. Дані групуються також по галузевих та відомчих ознаках, що відображає як зобов'язання, так і розміри фінансування.

Бюджетне регулювання передбачає законодавче за­кріплені відсоткові відрахування від загальнодержавних податків, зборів і обов'язкових платежів, встановлені на даній території, а також дотації і субвенції до бюджетів адміністративних територій відповідно до техніко-економічних обгрунтувань, в які включаються: статис­тичні дані про економічний, соціальний, природний та екологічний стан зазначених регіонів; розрахунки необхідних витрат для вирівнювання економічного, со­ціального й екологічного стану та ефектавного викори­стання природних ресурсів територій; інформація про урядові та регіональні програми подолання нерівностей між адміністративними територіями, про виконані в по­передні роки програми й досягнуті результате про діючі програми та програми, що розробляються, з прогнозом наслідків їх виконання.

Регулювання бюджетів впорядковує суспільні відно­сини при мобілізації у бюджет коштів і при їх розподілі й перерозподілі між ланками бюджетної системи, при фінансуванні видатків за рахунок одержаних доходів та всього процесу виконання бюджету. Держава організовує бюджетні відносини відповідно до своїх інтересів.

Бюджетне регулювання охоплює всі форми впливу держави на проведення бюджетної політики, починаючи від прийняття закону про державний бюджет або рішен­ня місцевої ради народних депутатів про місцевий бюд­жет і аж до їх застосування державними органами. У необхідних випадках бюджетна політика держави здійснюється в примусовому порядку (списання коштів бюджету  з  підприємств-платників,  недоїмка  на відповідні дати).

В цілому   проведення    бюджетної    політики здійснюється за допомогою низки законодавче чи нор­мативне закріплених дозволів і заборон, що внутрішньо пов'язані між собою, наприклад, дозвіл на використання коштів або заборона їх витрачати в рамках бюджетного фінансування.

Бюджетне фінансування — це безповоротне направ­лення коштів відповідних бюджетів (державного, облас­ного, міського, районного, селищного, сільського) на утримання закладів освіти, охорони здоров'я або інші заходи згідно з кошторисом видатків по кожному закла­ду, установі чи міроприємству або згідно зі зведеними кошторисами витрат по міністерству,  відомству, управлінню.

Бюджетне фінансування будується на принципах: обгрунтованосгі величини витрат; чіткого цільового ви­користання коштів; обліку виконання запланованих в бюджеті заходів; контролю за ефективним використан­ням коштів.

Висвітлення теми бюджету буде неповним, якщо не торкнутися питання про створення резервів бюджету.

Бюджетні резерви — це фонди непередбачених вит­рат, які створюються у відповідних бюджетах для безпе­ребійного фінансування запланованих в бюджетах за­ходів за умов зниження доходів чи у разі фінансування непередбачених витрат невідкладного характеру.

Розміри бюджетних резервів залежать від співвідно­шення доходів і видатків бюджетів і, як правило, не пе­ревищують 3 % обсягів бюджетів.

До бюджетних резервів зараховують і оборотну касо­ву готівку — кошти, що резервуються у відповідних бюджетах для покриття тимчасових касових розривів, які виникають у процесі виконання бюджетів. Суми обо­ротної касової готівки встановлюються при затвердженні відповідних бюджетів.

Обов'язковою умовою використання оборотної касо­вої готівки є повне її повернення на кінець року. В цьому її відмінність від інших бюджетних резервів, використання яких не передбачає безпосереднього їх відтворення, за винятком фінансування заходів на умо­вах повернення витрачених коштів до бюджету, з якого вони були одержані.

На виконання як державного, так і місцевих бюд­жетів впливають такі чинники: зростання валового внутрішнього продукту, розширення підприємствами всіх форм власності обсягів випуску товарів та їх реалізації, збільшення обсягу виробництва і закупок сільськогосподарської продукції, зростання заробітної плати по установах, що фінансуються з бюджету. Поряд з цим держава має проводити заходи по забезпеченню жорсткого режиму економії коштів, це дасть змогу зменшити видатки бюджетів усіх рівнів та збільшити виділення коштів на інвестиційну діяльність.

Важливе значення у виконанні Державного бюджету займає бюджетний процес. Бюджетний процес починається з аналізу звітних даних по виконанню Державного та місцевих бюджетів за попередні роки, з виявлення тенденцій у виконанні дохідної і видаткової частин бюджету. Де­тально аналізуються надходження по окремих податках, визначаються збільшення чи зменшення доходів по кожному виду податків, їх вплив на виконання доходів бюджетів різних ланок бюджетної системи. Аналогічно аналізується виконання видаткової частини як Держав­ного, так і місцевих бюджетів.

Організація бюджетного процесу здійснюється відповідно до Закону про бюджетну систему України, рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим і місцевих рад народних депутатів та їх виконавчих ор­ганів.

Реалізація законодавчих і нормативних актів по бюджетних повноваженнях відповідних рад відбувається шляхом складання, розгляду, затвердження і виконання бюджетів усіх ланок бюджетної системи. Чітко регла­ментований нормативними актами цей порядок має на­зву бюджетвого процесу.

У бюджетному процесі задіяно багато суспільних відносин, що регулюються відповідними законодавчими та нормативними актами і які через них набувають фор­ми бюджетних відносин.

Бюджетний процес від початку складання, проекту бюджету і до затвердження звіту про виконання бюджету проходить під контролем Верховної Ради України і місцевих органів влади. Це дисциплінує всі органи управління, які виконують бюджети відповідних рівнів.

Розглядаючи законодавчі і нормативні акти, які регламентують бюджетний процес, в останньому можна виділити такі етапи:

   складання проекту бюджету;

   розгляд бюджету;

   затвердження бюджету;

   виконання бюджету;

   складання, розгляд і затвердження звіту про ви­конання бюджету.

Розглянемо етапи бюджетного процесу в розрізі його складових частин, виконавців та термінів. Для більш чіткого уяснення ці етапи зведемо в таблицю.

Етапи бюджетного процесу на загальнодержавному рівні.

Етапи

Складові частини

Виконавці

Термін

1 складання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Розділ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Затверд

ження

 

 

 

 

 

 

4.Виконання і

 контроль

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Звіт про

 виконання

1.       Розробка основних

 прогнозних

макропоказників

 економічного і

соціального розвитку

 України

2.   Розробка і

 подання

ПрезидентуУкраїни

бюджетної резолюції

3.       Затверження Правил

 оформлення проекту

Закону про державний бюджет

4.       Організація складання проекту Державного бюджету

5.       Складання попереднього

 проекту зведеного бюджету

України

 

1.       Розгляд попереднього проекту зведеного бюджету

(в розрізі доведених до них

 показників) та внесення

пропозицій

2.       Розгляд внесених

 пропозицій. Їх узагальнення

і подання проекту

Зведеного та Державного

бюжетів на розгляд Кабінету

 Міністрів

3.       Розгляд проекту

закону про Державний

бюджет і подання його  його Президенту України

4.       Розгляд проекту

 Державного бюджету і

внесення його Верховній Раді

5.       Розгляд проекту

Закону про Державний бюджет

 

1.       Прийняття рішення про затверження Закону про

Державний бюджет і

подання цого на підпис

 Президенту

2.       Підпис Закону про

 Державний бюджет

 

1.       Виконання

 

 

 

 

 

2.Контроль

 

 

 

 

1.        Подання звіту про

виконання державного бюджету Верховній Раді

2.        Складання зведеного звіту

3.        Розгляд і затвердження

звіту про виконання

Державного бюджету

4.        Публікація звітів про

 Державний бюджет та

 зведений бюджет

Міністерство економіки

за участю Міністерства фінансів, Національного банку

 України, інших міністерств і

 відомств

Верховна Рада

 

 

Верховна Рада

 

 

 

Кабінет Міністрів

 

 

Міністерство фінансів

 

 

 

Міністерства і відомства

 

 

 

 

 

Міністерство фінансів

 

 

 

 

 

 

Кабінет Міністрів

 

Президент України

 

 

Верховна Рада

 

 

 

Верховна Рада

 

 

 

Президент України

 

 

Кабінет Міністрів,

Міністерство фінансів,

 Державне казначейство

 

 

 

Рахункова палата, інші державні органи

 

 

 

Президент України

 

 

Міністерство фінансів

Верховна Рада

 

 

Верховна Рада

До 1 червня

 

 

 

 

 

До 15 червня

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 тижні після

доведення

 

 

 

 

До 15 серпня

 

 

 

 

 

 

 

 

До 15 вересня

 

 

 

 

 

 

До 2 грудня .

Кінцевий термін

30 грудня

 

У 2 тижневий

термін після

отримання

Протягом року

 

 

 

 

 

Постійно

 

 

 

 

До 1 травня року. наступного за

 звітним

 

 

 

Класифікація цих етапів має певну умовність, тому що всі етапи тісно пов’язані між собою, і в процесі виконання бюджету може мати місце, як це було в 1998 році, повернення до коректування державного бюджету в бік зменшення за видатковою частиною. Що було здійснено згідно з указом Президента.

Отже, бюджет є досить складною і динамічною категорією, яка залежить під багатьох об'єктивних і суб'єктивних факторів, і тому його зміст, структура, склад доходів і видатків, нормативна база функціонування різні в кожному історичному періоді, а та­кож по відношенню до конкретної держави.

Свої характерні риси має бюджет і в ринковій економіці.

Ринкова економіка має пенні характерні особливості, що відрізняють її від попередніх господарських систем.

Потрібно також відзначити, що кожна країна формує свою економіку, і країни, що цю форму господарювання вибрали пріоритетною, вносять певні риси, які несуть відбиток націо­нальних ознак. Але ринкова економіка має загальні характерні особливості, які проявляються в усіх державах з цією формою господарювання. Це відносно самостійне господарювання під­приємств, організації без суттєвого втручання держави у ви­робничий процес, конкуренція між товаровиробниками за рин­ки збуту тощо. Але ринковий механізм в повній мірі не може вирішити такі важливі для держави питання економічного ха­рактеру, як розвиток наукомістких технологій, фундаменталь­них досліджень, малорентабельних, але суснільно важливих ви­робників, підтримання функціонування складних і ризикова­них програм (океанографічні, космічні дослідження). Ринкові процеси не завжди підлягають прогнозуванню, а інколи приз­водять до суттєвих втрат фінансових і матеріальних ресурсів. Прикладом може бути фінансова криза, яка в 1998 році охопила приблизно 40% країн світового співтовариства.

  Ринковий механізм господарювання в основному направле­ний на економічну сторону людської діяльності, суттєво не за­чіпаючи соціальну сторону. Але ж суспільство є єдиним орга­нізмом, і його існування пов'язано з оптимальним вирішенням як економічних питань в повному обсязі, так і соціальних. Ось чому ці питання, які не в повній мірі може вирішити ринковий механізм, бере на себе держава, використовуючи різні методи, які отримали назву державного регулювання. Державне регу­лювання може здійснюватись в економічному і соціальному нап­рямках.

Розглянемо економічний напрямок.

Економічне регулювання може здійснюватись прямими та неп­рямими методами.

До прямих мегодів можливо віднести законодавчі та інші нормативні акти, які безпосередньо регулюють «правила гри» всіх учасників економічних відносин держави, господарюючих суб'єк­тів, населення. Саме цими системами визначаються ставки подат­ків, інших зборів, механізм їх стягнення, відповідальність за по­рушення цих «правил гри». Ці акти є основою господарської ді­яльності.

До непрямих методів належать дії державних органів щодо перерозподілу бюджетних ресурсів, визначення складових частин бюджетних ресурсів, основні напрямки їх використання.

Велике значення бюджету і для соціального напрямку. Це до­сягається згідно із законодавчо  закріпленим механізмом в кожній конкретній державі. В залежності від особливостей державного устрою, національних традицій, правлячої коаліції партійних об'єд­нань, рівня економічного розвитку держави та інших факторів бюджетом утримуються складові частини соціальної сфери на­ука, культура, спорт, охорона здоров'я, освіта, допомога інвалі­дам, пенсіонерам тощо.

Досягти оптимального співвідношення між економічним та соціальним напрямками значить задовольнити інтереси всіх соціальних груп населення. Як правило, в повній мірі це питан­ня не вирішено в жодній країні світу, можливо лише говорити про задоволення потреб більшої частини суспільства.

Бюджет також має вплив на ефективність господарювання підприємств та організацій.

Використовуючи такі бюджетні важелі, як ставки податків, про­центні ставки, бюджетний контроль та штрафні санкції, держава має вагомий вплив на ці суб'єкти економічних відносин.

 

 

1.3.        Бюджетна система України

 

Для з'ясування поняття про бюджетну систему звернемось до Закону України «Про бюджетну систему України» (редакція 1995 р.), де в ст. 2 «Бюджетна система» наведено таке визначення: «Бюд­жетна система складається з Державного бюджету України, рес­публіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місце­вих бюджетів».

В цьому визначенні подаються лише загальні складові час­тини бюджетної системи, адже і Державний бюджет України й інші перелічені в Законі, мають, в свою чергу, складну структуру. Для більш глибокого вивчення цього питання скористає­мось системним підходом.

Бюджетна система є скла­довою частиною фінансової. Фінансова, в свою чергу, є скла­довою частиною економіки держави, де крім неї можливо виді­лити й інші сфери наприклад, матеріальну, трудову тощо, Беручи до уваги, що бюджетна система є складовою фінансо­вої, з'ясуємо які ж інші системи, крім бюджетної, можуть вхо­дити в склад фінансової.

Деркач М.І. та Гордєєва Л.П. (1995 р.) подають такий склад фінансової системи (Рис.2).

Як видно з наведеної схеми, бюджет є складовою частиною фінансової системи, маючи зв'язки з іншими частинами стра­хуванням, фінансами підприємств.

Розглянемо ще одну класифікацію фінансової системи, яку подас Безгубенко Л.М. (1996 р.)-(Рис. 3).

От же, ця класифікація фінансової системи України також включає бюджетну систему. Чітко прослідковуються й інші скла­дові частини - страхова, кредитна, позабюджетних фондів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фінансова система України

 
 

 

 


                                                 

 


     

 


Страхування

 

Державні фінанси

 

Фінанси підприємств,закладів, організацій

 
                                                                                                             

                                                                                                            

 

 


Соціальне страхування

 
                                                                                                               

Фінанси підприємств, які формуються на комерційних засадах

 

Державний бюджет

 
 


                                                             

 

 


Особисте страхування

 
                                                                                                             

Державний кредит

 

Фінанси закладів і організацій, які здійснюють комерційну діяльність

 
                                                             

 

 


Майнове страхування

 
                                                                                                             

                                                                                                              

                                                            

Позабюджетні фонди

 

Фінанси громадських об’єднань

 
                                                                                                                      

Страхування підприємницьких ризиків

 
                                                                                                              

 

 

 

 

Страхування відповідальності

 
                                                                                                             

 

 

 

 

 

 

 


Рис.2. Склад фінансової системи України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Як відзначає Безгубенко Л.М., складові частини фінансової системи тісно взаємопов'язані між собою.

Фінансовий стан кожного елемента залежить від інших, а та­кож зі свого боку має вилив на функціонування інших елементіїі.

Для більш детального уяснення сутності бюджетної системи спочатку розглянемо, що являє собою понятгя «система».

 

 

 

 

 

 

 

 

Фінансова система України

 
 


                                               

 


Фінанси галузей народного господарства, в перспективі фінанси підприємства

 
                                                  

 

                                                             

 

Загальнодержавні фінанси

 
 


                                              

Фінанси домогосподарств

 
 

 

 


                                             

 

 

 


                                             

 

Фінанси підприємств, галузей матеріального виробництва

 
 


                                             

 

 

Фінанси установ, організацій, галузей невиробничої сфери

 
 


                                             

Бюджетна система України

 
 

 

 


                                             

 

Система державних позабюджетних фондів

 
                                             

Фінанси НАСК “ Оранта

 
 

 

 


                                             

 

                                             

 

 

 


Рис. 3. Склад фінансової системи України

 

Звернемось до словника іншомонних слів. Система (походить від грецького — systema — ціле, складене із частин, з'єднане) як поняття, має декілька значень.

1. Множина закономірно пов'язаних один з одним елементів (предметів, явищ, поглядів, знань, тощо), які представляють со­бою визначену цілісність.

2. Порядок, обумовлений планомірним, правильним розта­шуванням частин в визначеному зв'язку, чіткій послідовності дій, наприклад в роботі, прийнятий, установлений порядок чого-небудь.

З. Форма, спосіб організації чого-небудь, наприклад держав­на система, виборча система.

4. Сукупність господарських одиниць, закладів, споріднених за своїми завданнями і організаційно об'єднаних в єдине ціле.

Отже, тепер можна перейти до з'ясування суті бюджетної системи.

Звернемось до фінансово-економічного словника (ред. Пазаров М.Г., 1995).

Бюджетна система - заснована на економічних відносинах і юридичних нормах сукупність бюджетів, які розробляються, затверджуються івиконуються органами державної влади і міс­цевого самоврядування всіх рівнів.

В цьому визначенні чітко прослідковується наявність відпо­відних державних органів та сукупність юридичних норм, на основі яких державні органи здійснюють свої повноваження. Здійснення бюджетних повноважень базується на конкретних зв'язках як з платниками коштів до бюджету, так і з отримува­чами бюджетних коштів.

Склад бюджетної системи (Рис.4).

Президент України

 

Верховна Рада України

 
                                                                                                    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                 

 

 

    

 

Кабінет Міністрів

України

 

Бюджетний комітет

 

Рахункова палата

 

Національний банк України

 

                                                                                                                                               

    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фонд Державного Майна України

 

Державна податкова

служба

 
    

Бюджетна

система

 

 

                                    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольно-ревізійне управління

 

Міністерство

фінансів

 

Державне казначейство

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Антимонополь

ний комітет України

 
    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Державні адміністрації

 

Бюджетні відділи

 

Фінансові управління

 

 

 

 

 

 

 

 

                    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Платники податків:

юридичні та фізичні особи

 

Отримувачі бюджетних коштів:

юридичні та фізичні особи

 

Органи місцевого самоврядування

 

 

                                                                                              

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.4. Складові частини бюджетної системи та інші частини економічної системи, що мають вплив на її функціонування.

 

Подані в цьому складі державні органи забезпечують виконання бюджетів всіх рівнів. Розглянемо, які конкретно види бюджетів входять до зведеного бюджету України. Сукупність всіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України є зведеним бюджетом України, який ще називають консолідованим бюджетом.

Бюджет Автономної Республіки Крим об'єднує республіканський бюджет та бюджети районів і міст республіканського підпорядкування Автономної Республіки Крим.

До місцевих бюджетів належать обласні, міські, районні, районні у містах, селищні і сільські бюджети.

Бюджет області об'єднує обласний бюджет та бюджети районів і міст обласного підпорядкування.

Бюджет району складається з районного бюджету, бюджетів міст районного підпорядкування, селищних та сільських бюдже­тів. Селищні та сільські бюджети створюються за рішенням районих, міських рад народних депутатів за наявності необхідної фінансової бази. Районні, міські ради визначають доходи відпо­відних селищних і сільських бюджетів.

Бюджет міста, яке має районний поділ, об'єднує міський бюджет та бюджети районів, що входять до його складу. У ви­падках, коли міській, районній у місті раді народних депутатів адміністративне підпорядковані інші міста, селища чи сільські населені пункти, бюджети цих міст, селищні, сільські бюджети об'єднуються відповідно у бюджеті міста або бюджеті району в місті, радам народних депутатів яких підпорядковані зазначені населені пункти.

Бюджетні відносини в Україні базуються на системі нор­мативних актів, які можна згрупувати за такими юридич­ними рівнями.

1. Конституція України.

II. Закони України та Постанови Верховної Ради України.

III. Укази Президента України.

IV. Постанови та розпорядження Кабінету Міністрив та мініс­терств, відомств.

V. Рішення місцевих органів влади.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2.

 

2.Аналіз динаміки доходної бази та структури Державного бюджету України у 1993 – 1999 роках.

 

Проаналізуємо виконання Державного бюджету України у період з 1992 по 1999 рік по всіх статтях доходів з метою виявлення недоотриманих платежів прямих і непрямих витрат. Дані наведені за 1999 рік розглядаються в роботі як інформаційне джерело, аналіз динаміки та структури доходної бази Державного бюджету зробити на можливо, так як рік не закінчився. Структура і динаміка надходжень доходів показана у додатках:  1-3, також у додатках наведені доходи Державного бюджету на 2000 рік, їх структура та динаміка.

Для порівняння наведемо данні 1992 року. У 1992 році Україна вперше сформувала самостійну бюджетну систему. Вона складається з 11786 бюджетів. Державний бюджет України у частині доходів у 1992 році ( за данними Міністерства фінансів)  виконано у сумі 643 714 млн. крб. Доходи Державного бюджету складали - 54 %, зведеного бюджету.

Протягом 1993 року до бюджету України надійшло 463 268,6 млн. крб., усіх податків , зборів, відрахувань до цільових фондів, що становить 91,1 % до запланованих.

У 1994 році до Державного бюджету надійшло 335.067.347,8 млн. крб, у 1995 році – 1.441.126.619 млн. крб.

У 1996 році обсяг валового внутрішнього продукту скоротився на 10 [*]% номінальне він оцінюється у 80,5 млрд. грн. Більш як на 5 % знизилося виробництво промислової продукції та на 9 % - сільскогосподарської. При чому, на 20,2 % знизився обсяг виробництва товарів народного споживання.

У 1996 році спостерігався нижчий рівень виконання доходів Державного бюджету України: надійшло 19.633,2 млн.грн., або 82,1 %. Недоодержано 4.275,5 млн.грн.

У 1997 році доходи Державного бюджету склали 21.660. 253,5 тис. грн.

Дохідна частина Державного бюджету у 1998 році була затвержена в сумі 21,1 млрд. грн., або 70,9 % доходів зведеного бюджету.

Законом України "Про Державний бюджет України на 1999 рік" Державний бюджет України за доходами затверджено у сумі 23 млрд. 895,3 мли. гривень. Згідно з Розписом Державного бюджету України на 1999 рік, затвердженим Міністерством фінансів України, планові призначення Державного бюджету України за доходами на січень-вересень 1999 року визначені у сумі 16 млрд. 272,9 млн. гривень.

Фактично в поточному році ( до Державного бюджету України надійшло 13 млрд. 885,4 млн. гри., або 58,1 відс. затверджених річних призначень та 85,3 відс. планових призначень на 9 місяців поточного року.

Втрати доходів Державного бюджету України за 9 місяців поточного року через невиконання планових призначень становили 3 млрд. 931 мли. гривень ( за даними Міністерства фінансів ).

Надходження до державного бюджету, приведені до порівняної структури бюджетних надходжень минулого року, в реальному обчисленні зменшилися на 12,5 відсотка.

Дефіцит Державного бюджету у 1992 році (за даними Міністерства фінансів) складав 26,7 млрд. крб. Для покриття дефіциту було встановлено кредити НБУ- не більше 2% ВНП, фактично виконано – заборгованість Державного бюджету Установам банку – 869,7 млрд. крб. – віднесена на державний борг.

Дефіцит Державного бюджету у 1993 році складав 983,3 млрд. крб.( це перевищення  реальної потреби в кредитах НБУ, для покриття дефіциту бюджету).

У 1994 році дефіцит Державного бюджету складав – 117,3 трлн. крб., фактично виконано – 112,3 трлн. крб. На покриття дефіциту  кредити НБУ складали – 117,3 трлн. крб.

У 1995 році Законом України “Про Державний бюджет України на 1995 рік” передбачався дефіцит коштів у розмірі,еквівалентному 7,3 % від обсягу ВВП.В результаті вжитих заходів відповідно до економічного курсу Президента України щодо оздоровлення державних фінансів, здійснення  політики забезпечення ефективного і ощадливого витрачання коштів, приведення розміру витрат відповідно до  наявних ресурсів вдалося профінансувати запланований дефіцит за рахунок випуску державних цінних паперів у сумі 30 трл. крб, зовнішніх джерел – 79.3 трл. крб, та шляхом залучення кредитних ресурсів банковської системи України – 294.3 трлн. крб. Загальна сума прфінансованого бюджетного дефіциту становить 6,7% , до фактично виробленого ВВП, в тому числі за рахунок емісійних джерел – 5,6 %.

У 1996 році дефіцит, урахований у розрахунках при затвержені Державного бюджету у сумі 4,6 млн. грн.. або на 78,5 %. За рахунок внутрішніх державних позик профінансовано – 1,6 млрд. грн, або 104,7 %.У питомій вазі джо загального обсягу дефіциту Державного бюджету України зовнішні джерела зростають з 44%, у 1996 році до 51% у бюджеті на 1997 рік.

Загальний обсяг дефіциту Державного бюджету у 1997 році становить 4.090[†] млн. грн., або 4% % до прогнозного обсягу валового внутрішнього продукту.На погашення дефіциту державного бюджету у 1997 році спрямовано також – 2 млрд. грн. надходжень від державних внутрішніх позик та кредитів Національного банку України.

Граничний розмір дефіциту Державного бюджету України на 1998 рік встановлено на рівні 3,38 млрд. грн, або 3,3 % від ВВП.

Для фінансування дефіциту передбачалося залучити 1,13 млрд грн. – із внутрішніх джерел і 2,25 млрд. грн. – із зовнішніх.

Дефіцит державного бюджету за січень-вересень 1999 року склав 1 млрд. 30 млн. грн., або 83.1 % затверженого на рік граничного рівня та 57.3 відсотка плану на 9 місяців.

Граничний розмір державного внутрішнього боргу України на 1 січня 1999 року зафіксований на рівні 16,96 млрд. грн. Для погашення державного боргу фінансування дефіциту бюджету розмір державних запозичень України у 1998 році обмежений сумою в 3,08 млрд. дол. США. У разі неповного обсягу надходження коштів із внутрішніх джерел або зовнішніх джерел державного запозичення екабінету Міністрів надано право зменшувати (збільшувати) граничний розмір внутрішнього боргу України за рахунок відповідного збільшення (зменшення) розміру державних запозичень.

У 1993 році головними джерелами надходжень залишаються податок на  додану вартість, податок на прибуток підприємств, надходження від зовнішньо-економічної діяльності, інші надходження. На їх частку припадає 77%, або відповідно:  23%, 13%, 22%, 19% до загальної суми доходів зведеного бюджету України. Надходження у Фонд ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС становить -      13 %, або 611300[‡] млн. крб.

У 1994 році основними надходженнями до Державного бюджету України були: податок на додану вартість 21%, інші надходження 52%, податок на прибуток підприємств 7%, надходження від зовнішньоекономічної діяльності 7%.

В1995 році основна маса доходів мобілізувалась у формі прямих і непрямих податків, внесків у централізовані фонди, надходжень від зовнішньоекономічної діяльності та інших джерел.У формі податків надійшло 54.3 відсотка всіх доходів, у тому числі прямих податків – 30,8 відсотка (податок на прибуток підприємств і прибутковий податок з населення) і непрямих податків відсотка (податка на додану вартість і акцизний збір).

Якщо в 1994 році надходження до бюджету у формі податків складали 61,7 відсотка, то в 1995 році – на 7,4 процентного пункту менше. Це свідчить про зменшення податкового тягаря в економиці, що особливо пов’язано із введенням податку на прибуток підприємств і зменшенням ставки податку на додану вартість.

Головними джерелами надходжень залишаються податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств і прибутковий податок з громадян. На їх частку припадає 52,3 відсотка, або відповідно 21,6 23,1 7,6 до загальної суми доходів зведеного бюджету України.

У 1996 році найбільше поступило: податку на додану вартість – 13%, податку на прибуток підприємств і організацій – 7%, надходження в фонд наслідків аварії на ЧАЕС – 7%, інші надходження – 68%.

У 1997 році до Державного бюджету України надійшло основних надходжень: податку на додану вартість – 39%, надходження в Фонд ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС – 12%, інших надходжень – 43%.

Найбільшу питому вагу в структурі доходів зведеного бюджету України на 1998 р. становлять: податок на додану вартість — 29,4% при 27,8% в 1997 р.; прибутковий податок із громадян — 11,8% при 11,4% у минулому році; збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення — 8,7%; податок на прибуток підприємств — 7,8%; надходження коштів від приватизації державного майна — 3,6%.

 Виконання Державного бюджету України за 9 місяців поточного року за категоріями доходів характеризує таблиця 1.

Таблиця 1.

Виконання Державного бюджету України за 9 місяців 1999 року за категоріями доходів.

млн.грн.

Показники

Затверджено

9 місяців 1999 року

п/п

 

 

Верховною

Радою

України

план

виконано

% виконання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

плану

Затверджених

річних

призначень

1.

Доходи державного бюджету -всього

 

23895

 

16273

 

13885

 

85,3

 

58,1

 

 

у тому числі:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.

Податкові надходження

15989

10943

9669

88,4

60,5

3.

Неподаткові надходження

5133

3313

1934

58,4

37,7

4.

Доходи від операцій з капіталом

413

278

301

108,2

73

5.

Державні цільові фонди

1978

1465

1737

118,5

87,8

6.

Офіційні трансферти

382

274

244

89

63,9

 

( За даними Міністерства фінансів)

Планові призначення з надходжень до Державного бюджету України за 9 місяців поточного року за категоріями доходів виконано лише по доходах від операцій з капіталом (108,2 відс.) та надходженнях до державних цільових фондів (118,5 відсотка.) Не виконані планові призначення з податкових (88,4 %) та неподаткових (58,4 відс.) надходжень, а також офіційних трансфертів (89 відсотків).

В цілому за січень-вересень поточного року забезпечено виконання Державного бюджету України за доходами лише по 16 джерелах із 36, затверджених Законом України "Про Державний бюджет України на 1999 рік". Зокрема, виконані планові призначення з надходжень податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, прибуткового податку з громадян, надходження коштів від приватизації державного майна, відрахувань від плати за транзит аміаку через територію України, надходження коштів від Державного комітету України по матеріальних резервах, збору до Державного інноваційного фонду, відрахувань та збору на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування.

Через невиконання планових призначень втрати доходів Державного бюджету України за 9 місяців поточного року становили 3 млрд. 930,6 млн. гривень.

Так, до державного бюджету не надійшло: 66,9 відс. планових призначень збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; 25,7 відс. акцизного збору з вітчизняних товарів; 69,8 відс. акцизного збору з імпортних товарів; 48,4 відс. ввізного мита; 90,7 відс. рентної плати за нафту власного видобутку; 95,5 відс. рентної плати за природний газ власного видобутку; 81,6 відс. відрахувань від плати за транзит природного газу через територію України (таблиця 2).

Таблиця 2

Окремі види доходів Державного бюджету України, план надходження яких не виконано

 

 

 

 

 

 

млн.гри.

Показники

9 місяців 1999 року

 

п/п

 

 

план

факт

%

виконання

втрати

бюджету

1.

Збір за геологорозвідувальні роботи,виконані за рахунок державного бюджету

285

94

33,1

-191

 

2.

Акцизний збір з вітчизняних товарів

907                        

675

74,3

-232

3.

Акцизний збір з імпортних товарів

608                        

184

30,2

-424

4.

Гербовий збір

350                           

58

16,6

-292

5.

Ввізне мито

1135                       

586

51,6

-549

6.

Рентна плата за нафту' власного видобутку

20                              

2

9,3

-18

7.

Рентна плата за природний газ власного видобутку

205                            

9

4,5

-196

8.

Відрахування від плати за транзит природного

 газу через територію України

1080

198

18,4

 

-882

 

 

У порівнянні з відповідним періодом минулого року номінальні надходження до державного бюджету збільшилися на 3 млрд.166,3 млн.грн., або на 29,5 відс., реальні доходи державного бюджету за січень-вересень 1999 року збільшилися на 2 відсотки (таблиця 3).

Номінальне збільшення надходжень обумовлено залученням до державного бюджету у 1999 році нових джерел доходів, зокрема, рентної плати за нафту власного видобутку, відрахувань від плати за транзит нафти через територію України, відрахувань від плати за транзит аміаку через територію України, а також спрямуванням до державного бюджету частини коштів прибуткового податку з громадян та податку на прибуток підприємств, які у минулому році у повному обсязі зараховувалися до бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва І Севастополя. За рахунок зазначених джерел доходи державного бюджету збільшилися на 1973,3 млн.грн., що становило 14,2 відс. загальних надходжень до державного бюджету.

Таблиця 3

Доходи Державного бюджету України у фактичних та порівнянних цінах

 

Показники

9 місяців

9 місяців

1999 рік

п/п

 

 

1999 року

1998 року

у % до

1998 року

1.

Доходи Державного бюджету України у фактичних

цінах, мли. грн.

13885

 

10719

 

129.5

 

2.

Доходи Державного бюджету України у

порівнянних цінах, млн. грн.

10933

 

10719

102,0

 

3.

Доходи Державного бюджету України у фактичних

цінах, приведені до структури 1998 року, млн. грн.

11912

 

10719

 

111,1

 

4.

Доходи Державного бюджету України у порівнянних

цінах, приведені до структури 1998 року, млн. грн.

9380

 

10719

 

87,5

 

 

За умов приведення надходжень до державного бюджету за січень-вересень поточного року до порівняної структури бюджетних надходжень минулого року, номінальне збільшення порівняно із 1998 роком становить 11,1 відсотка. За цих же умов реальні надходження зменшилися на 12,5 відсотка.

 Тенденція зростання заборгованості перед бюджетом зберігається в кожноиму році з 1993 по 1999р.

В цілому за 1996 рік розмір недоїмки, разом із внесками до Пен­сійного фонду, зріс на 1,8 млрд. грн, або в 2,6 раза. Найбільші суми забор­гованості перед бюджетом мають місце в Дніпропетровській області — 369,2 млн. грн. Донецькій — 123,8 млн. грн. Полтавській — 108,3, Запорізькій — 75,6, Луганській — 68,9 [§]млн. грн.

Через допущення заборгованості з податків торік бюджет недоодержав 3,5 млрд. грн, або 12% від загальних надходжень. Безумовно, що певна част­ка вини в цьому лежить і на колективах фінансових органів, які не проявили достатньої активності й ініціативи.

Середньомісячний темп зростання недоїмки з платежів до бюджету досяг у 1996р. - 25% і значно випереджає темпи зростання заборгованості між підприємствами України. На стан виконання доходів бюджету вплинуло - на­дання Верховною Радою відстрочки та розстрочки у сплаті платежів підприємствами й організаціями до бюджету в сумі понад 2 млрд. грн, або 7% до загальних надходжень. Однак слід зазначити, що підприємства, організації не скористалися повною мірою наданою державою можливістю поліпшити їхній фінансовий стан шляхом реструктуризації заборгованості з належних бюджету платежів та розблокування рахунків в установах банків.

Подальший спад виробництва у більшості галузей народного господарст­ва, погіршення фінансового стану пдіприємств і організацій зумовили загос­трення кризи платежів як між підприємствами, так і з бюджетом.


Що стосується заборгованості по платежах до бюджету за станом на 1 січня 1998 року недоїмка по податкох і платежах, нарахованих до сплати, складала 2 341,9 млн грн., з них: по податку на додану вартість – 919,6 млн. грн, або 39,3 відсотка загальної суми недоїмки по Україні,

 

по податку на прибуток – 335,2 млн. грн, або 14,3 відсотка, по платі за землю 220,1 млн. грн, або 9,4 відсотка, по акцизному збору – 62,6 млн. грн, або 2,7 відсотку.Суми не сплачених штрафних санкцій (пені) за порушення встановлених термінів по експортно-імпортних операціях становлять 127,2 млн. грн. усіх рівнів, коштів у рахунок недоїмки.

 Негативний вплив на доходну частину бюджету у 1998 році мають недоїмки по доходах. За данними податкової адміністрації, загальна заборгованість по податках до бюджету на 1 липня 1998 року становила 5,88 млрд. грн., що на 3,56 млрд. більше, ніж на початок року. Части зміни податкового законодавства щодо ПДВ, відновлення пільг тощо створили умови, за яких збір податку на додану вартість, є досить проблематичним: за перше півріччя надходження бдо бюджету по ціому податку становили 3,07 млрд. грн., тоді як недоїмка  - 2,3 млрд.

 Нерівномірно впродовж вересня 1999 року змінювалися і обсяги недоїмки. Так, якщо у першій декаді місяця заборгованість зменшилася на 29 млн. гри., то у другій вона зросла на 455,9 млн. грн., у третій декаді - суттєво зменшилася (620,1 млн. гривень). Істотне поліпшення платіжної дисципліни наприкінці вересня свідчить про наявність значних резервів у роботі податкових органів, використання яких приурочується до виконання окремих рішень Кабінету Міністрів України та деяких дат.

На перший погляд, таке збільшення надходжень доходів та поліпшення платіжної дисципліни у вересні було досягнуто за рахунок виконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.09.99 № 1022-р, яким у вкрай стислий термін — саме протягом трьох останніх днів вересня - передбачалося поліпшити виконання доходної частини державного бюджету. Зазначеним розпорядженням Уряд зобов'язав Державну митну службу України та Фонд державного майна України, з метою здійснення першочергових видатків та поліпшення виконання доходної частини державного бюджету перерахувати до ЗО вересня 1999 року до державного бюджету 100 відсотків наявних на Їх рахунках коштів. Крім цього, згідно з вказаним розпорядженням, Державній податковій адміністрації України до 1 жовтня 1999 року доручалося забезпечити максимальне надходження до державного бюджету у грошовій формі належних податків і зборів (обов'язкових платежів) та перерахування підприємствами, установами і організаціями, які заборгували бюджетам усіх рівнів, коштів у рахунок недоїмки.

 Видатки у 1993 році склали 5.615,7 млрд крб., фактично виконані на 37.306,0 млрд. крб, у 1994 році – 468,1 трлн.крб., фактично виконано  - 468,2 трлн. крб.( за даними Міністерства фінансів).

Видатки Державного бюджету України за 1995 рік виконано у сумі 2430,0 трл. грн., що складає 91,6% до річних призначень.Найбільшу питому вагу у видатках бюджету займають витрати соціального характеру – 49,3%. А також видатки на розвиток економіки – 16,5 %. В порівнянні з 1994 роком витрати соціального характеру зросли на 9,2 %. По суті, половина бюджетних коштів спрямовується на соціальні заходи , що практично перевищує рівень досягнутий країнами з розвинутою ринковою економікою.Видатки державного бюджету за 1996 рік профінансовані на – 81,5 % річних призначень, недофінансовано видатків на 5.9 млрд. грн. У 1997 році видатки складають – 48,9 млрд. грн.

Обсяг видатків у 1998 році було враховано в розрахунках при затвержені Державного бюджету – 36.180.472, 0 тис. грн., виконано – 33.345.003,0 тис грн.Процент виконання склав – 92,2%. Видатки по соціальному захисту населення виконано на суму 5.504.118,0 тис. грн, або 97,1%, видатки на народне господарство склали 3.913.247,0 тис грн, або 72,1 %, видатки здійснювали за рахунок коштів державних цільвих фондів- 1.962.466,0 тис. грн, або 66,1 % . Видатки до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення склали 1.716. 664, 0 тис. грн., або 68,3%.

Перевищення видатків над доходами у 1998 році було заплановано у сумі 5.721.221,0 тис. грн., а виконано на суму 6.196.367,0, або 107,7%.

Законом України “ Про Державний бюджет України на 1999 рік” Державний бюджет за видатками затвержено у сумі 25 млрд. 135.3 млн. грн. Згідно з Розписом Державного бюджету України на 1999 рік , затверженим наказом Міністерства Фінансів України від 12.02.99 № 45, планові призначення Державного бюджету України за видатками на січень-вересень 1999 року визначені у сумі 18 млрд. 69,6 млн. грн. Фактично за січень-вересень поточного року вони виконані у сумі 14 млрд. 915,3 млн.грн.. або 82,5 відсотка планових призначень на цей період та 59,3відс. Затвержених річних обсягів. Крім того, відповідно до статей 43 та 45Закону України Про Державний бюджет України на 1999 рік”, проведено видатки на суму 2 млрд. 681 млн. грн.

Аналізуючи доходи і видатки державного бюджету можна зробити висновок, що з 1993 року розпочався процес централізації ресурсів місцевого самоврядування. Зменшення питомої ваги місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України пов’язане з включенням до державного бюджету податки на доходи підприємств та громадян. Ці джерела доходів до 1994 року відносились до категорії регульованих доходів місцевого самоврядування.Цей період з багатьмя застережаннями можна віднести до періоду початку відновлення самоврядування а Україні. На жаль, розвитку процесу децентралізації функцій та ресурсів не відбулося, і в останні роки ми спостерігаємо поворот до централізованного управління ресурсами та жорстоку монетарну політику із широко розвинутою системою дозволів, квот і ліцензування.В 1995 році , за данними проекту бюджету на 1995 рік, спостерігалася тенденція до зниження загального обсягу фінансових ресурсів, перерозподілюваних через бюджетну систему, але в умовах перехідної економіки провідна роль бюджету в перерозподілі фінансових ресурсів, як і національного багатства в цілому – об’єктивна реальність.Це зумовлено тим, що бюджет є особливим інструментом за допомогою якого здійснюється регулювання економічних процесів , чого не можна досягнути іншими методами, в тому числі й чисто ринковими.У 1997 році збалансування бюджету здійснювалось:

З одного боку – за рахунок наповнення доходної частини бюджету, з іншого – через підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів, удосконалення мережі бюджетних установ та їх структури, зменшення навантаження на бюджет шляхом залучення небюджетних джерел фінансування, концентрації у бюджеті загальнодержавних фондів фінансових ресурсів.

Фінансівання дефіциту бюджету 1997 року за рахунок накопичення внутрішнього і зовнішнього боргів створили непрості умови для підтримання у 1998 році бюджетної і фінансової рівноваги. Зрозуміло,що невирішення проблем дефіциту Державного бюджету, зовнішнього та внутрішнього боргу, доступності кредитів для об’єктів реальної економіки не створить доступних умов для подальшого розвитку тієї ж таки реальної економіки і може призвести до відновлення негативних тенденцій скорочення виробництва.

Аналіз виконання Державного бюджету за перше півріччя 1998 року дає змогу констатувати, що грошові надходження до бюджету за цей період склали трохи більше третини з передбачених на поточний рік. Дефіцит бюджету натомість досяг рівня у 63,4 відсотка від запланованого на рік. Дотримання планових характеристик дефіциту бюджету в 1998 році вимагає не тільки зваженішого підходу до витрат з Державного бюджету, а й пошуку нових джерел поповнення його доходної частини.

Основні причини невиконання доходів бюджету у 1999 році.

Однією з суттєвих причин невиконання надходжень до бюджету є внесення змін до діючого законодавства після прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 1999 рік».

 Так, введення в дію лише чотирьох законодавчих актів призведе до

річних недонадходжень до бюджету в межах 2,1 [**]млрд. грн., зокрема:

- Закон України від 11.12.98 № 311-Х1У «Про внесення змін до Законів України щодо сплати акцизного збору і ввізного мита та сплати акцизного збору», який призведе до недонадходжень до бюджету в сумі 500 млн. гривень.

- Закон України від 05.02.99 № 428-ХІУ «Про списані реструктуризацію податкової заборгованості платників податків цукрових заводів (комбінатів) за станом на 1 січня 1998 року та сільськогосподарських підприємств за станом на 1 січня 1999 року призведе до недонадходжень до бюджету близько 500 млн, гривень.

- Закон України від 06.05.99 № 624-ХІУ «Про внесення змін до статті Закону України «Про податок на додану вартість», яким передбачено ввезення товарів критичного імпорту для вітчизняного виробництва в момент перетину митного кордону без сплати податку на додону вартість, недонадходження до бюджету у поточному році складуть 600 млн. гривень;

- Закон України «Про гербовий збір», дія якого буде поширюватись лише на імпортерів, а об'єктом оподаткування повинна стати сума вартості товарів, передбачена вантажною митною декларацією, що значно зменшить базу оподаткування гербовим збором і, відповідно, річні недонадходження до бюджету складуть більше 500 млн. гривень. Наявність значної недоїмки по платежах до бюджету:

Недоїмка у порівнянні з початком року зросла на 1532,5 млн. грн, і за

станом на 01.08.99 склала 11253,8 млн. гривень. Слід зазначити, що

особливо зростає недоїмка по податках, які зараховуються до державного бюджету.

Стан заборгованості підприємств перед бюджетом у розрізі платежів, характеризується таким чином: ( таблиця 4 ).

 

 

 

 

  Найменування платежів

      Заборгованість станом на:

Темп зростання %

01.08.99 до:

 

 

 

 

    01.01.98

      01.01.99

     01.08.99

 01.01.98

  01.01.99

 

Разом платежів до бюджету

       2327.2

 

       9721,93

 

      11253,8

 

    483,6

 

    115,8

 

 

у тому числі:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1.

Податок на додану вартість

        797.9

 

3771,5

 

      4936,2

 

    618,6

 

    130,9

 

  2.

Акцизний збір

        190,7

457,9

       518,0

    271,6

    113,1

  3.

Податок на прибуток

підприємств

        333.0

 

1428 8

 

      2795.5

 

    839,5

 

    195,7

 

  4.

Плата за землю

        21[††]9.9

410,2

       349.6

    159,0

     85.2

 

 

 В загальній сумі заборгованості перед бюджетом за станом на 01.08.99 недоїмка становить: по податку на додану вартість -43,9 відсотка (4936,2 млн. грн.), податку на прибуток підприємств -24,8 відсотка (2795,5 млн. грн.), акцизному збору - 4,6 відсотка (518 млн. грн.) та по платі за землю - 3,1 відсотка (349,6 млн, гривень).

Найбільші суми заборгованості по платежах до бюджету на 1 серпня 1999 року мають місце по м. Києву - 1929,7 млн. грн. та областях:-Дніпропетровській - 1228,9 млн. грн., Донецькій - 1003,9 млн. грн., Запорізькій - 999,3 млн. грн., Полтавській - 967,7 млн. грн.. Луганській -757,8 млн. грн., Харківській - 675,6 млн. грн., Львівській - 646,7 млн. грн., Київській - 410,2 млн. гривень. Заборгованість по цих регіонах складає 8619,8 млн. грн., або 76,6 відсотка до загальної суми недоїмки підприємств перед бюджетом.

 


(За данними податкової адміністрації України)

 

Співвідношення обсягу бюджету і валового внутрішнього продукту – важлива економічна проблема. З розвитком ринкових відносин цей показник матиме тендецію до зростання. Це зумовлено підвищенням ролі держави в розподільчих процесах. Проблема в пошуку розумних форм і методів цього перерозподілу. Справедливе є те, що в нинішній ситуації ще недостатньо ефективно використовується бюджетний механізм в управлінні економікою.

Аналіз моделі економіки, яка формується в Україні  дає підстави ствержувати, що в наступні роки через бюджет (без Пенсійного фонду) повинно перерозподілятися не менше 30 відсотків валового внутрішнього продукту. Таке співвідношення буде найбільш оптимальним і зумовлюється соціальною спрямованостю обраної моделі економіки, необхідностю структурної перебудови значної частини галузей господарства.

Детальний розгляд структури доходів і видатків бюджету свідчить про відсутність ще достатньо науково обгрунтованої системи витрат, які повинні фінансуватися з усіх ланок бюджетів. На сьогодні бюджет України переобтяжений великою кількостю видатків, надмірно централізований. У цьому зв’язку потребує удосконалення механізм бюджетного фінансування розвитку економіки.


 

Джерела використання даних: - Звіт про виконання Державного бюджету на 1995 рік; - Звіт про виконання Державного бюджету на 1996 рік; - Звіт про виконання Державного бюджету на 1997 рік; Звіт про надходження до Державного бюджету України у 1998 році ( за даними Головного управління Державного казначейства України).

 

 

 

 

 

2.1. Аналіз податкових надходжень до Державного бюджету України.

 

 

Формування доходів бюджету є результатом розподілу валового національного продукту, який проходить дві стадії : первинний розподіл і перерозподіл. На стадії первинного розподілу формуються доходи юридичних і фізичних осіб, що мають безпосереднє відношення до створення ВНП. Перерозподіл первинних доходів полягає передусім у їх оподаткуванні з боку держави, тобто, її доходи мають вторинний характер. Держава може отримувати первинні доходи тільки як монопольний власник засобів виробництва.

У 1994 році Закон “ Про систему оподаткування “ був прийнятий у новій редакції , з урахуванням змін та доповнень, які мали місце в 1992 – 1993 рр. До нього були включені як податки , так і інші обов’язкові платежі, що справляються на территорії України, з поділом їх на загальнодержавні та місцеві.

Суб’єктами оподаткування є фізичні і юридичні особи ( господарські структури). Державні податки включають: податок на прибуток, податок на додану вартість, акцизний збір, прибутковий податок з громадян, плату за землю, лісовий доход, екологічний податок, державне мито, податок з власників транспортних засобів, вивізне мито, ввізне мито, плату за воду, промисловиї податок, податок на промисел, податок на майно.

Крім перелічених податків і зборів , підприємства і господарські організації сплачують до бюджету відрахування в Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і захисту населення , відрахування на геологорозвідувальні роботи, відрахування в фонд конверсії. До Пенсійного фонду України здійснюються відрахування для виплати пенсій, до Фонду соціального страхування – на виплату допомоги тимчасової непрацездатності, до Фонду зайнятості – на заходи з виплати допомоги безробітним та інші заходи з працевлаштування.

Законодавчими актами України можуть бути встановлені інші державні та збори та обов’язкові платежі. Так, до бюджету надходили кошти від приватизації майна, доходів від реалізації військового майна тощо.

Діючу в Україні систему оподаткування доцільно розглянути в двох напрямах “населення” і “підприємницькі стріктури”. Система оподатківання населення включає прямі та непрямі податки, збори і добровільні внескі.

Якщо ми проаналізуємо динаміку податкових надходжень то можливо розділити податкові надходження на регулюючи податки та податкові надходження що поповнюють дохідну частину Державного бюджету ,але у вторинній степені. Так в проекті бюджету на кожний рік встановлюються регулюючи податки , в першу чергу це податок на додану вартість, податок з прибутку , акцизний збір, державне мито, та інші.

Аналізуючи податкові надходження за період 1994 - 1999 року можна зробити такі висновки:

 

Податок на додану вартість (ПДВ) є одним з різновидів універсальних акцизів.Універсальні акцизи доволі нетральні до процесів ціноутворення, оскільки податковий тягар рівномірно розподіляється між усіма групами товарів. Нідоліком цього виду акцизів є підвищення під їх впливом загального рівня цін у країні, де вони вводяться або де на них підвищуються ставки, а також регресивність у соціальному аспекті.

Передчасне запровадження ПДВ в Україні у 1992 році за ставкою 28 відсотків було зумовлено переважно фіскальними мотивами. Проте навіть чинна нині в Україні ставка ПДВ у 20 відсотків залишається досить високою. В розвинутих країнах вона становить 3-15 відсотків.

Крім того, порівняно високі ціни на товари та послуги і, з другого боку, низька заробітна плата в країні, ситуації з систематичними затримками її виплат, загальне зубоження населення, нерозвинений ринок цінних паперів, мізерна частка дивідентів у доходах громадян призводять до того, що саме ПДВ відіграє вирішальну роль у формуванні доходів бюджету.

Якщо проаналізувати  динаміку надходження податку на додану вартість до Державного бюджету у період з 1993-1999 року (див. Графік 1,2) маємо:


( За даними податкової адміністрації )

 

 

Надходження від податку на додану вартість у 1993 році складали 1.054.062,3 млн. крб, або 23 відсотка, у період з 1993-1994 роках надходження знизилися на 2 відсотка і слали 21 відсоток у загальній сумі надходжень -70.788.596,8 млн. крб. ПДВ у 1993 році виконано на 108%. З 1994 по 1995 рік надходження зменшилися до 13 відсотків це зумовлено скороченням об’ємів виробництва та скороченням кількості приватних структур у сфері виробництва. У період з 1995 року по 1996 надходження податку на додану вартість до бюджету були стабільними та становили 188.042.684 млн. крб, або 13 відсотків.У 1995 році податок на додану вартість виконано на 95%. З 1996 року почалося різке підвищення надходжень по цьому податку,це пов’язано із зниженням ставки податку, вони склали 39 відсотків, тобто підвищилися у 3 рази. Податку на додану вартість за 1996 рік надійшло 6,3 млрд. грн, або 95,3%, до річного плану. З цього податку не забезпечено виконання плану в 21 областях, з яких найбільше відставання допущене у Волинській, Запоріжській, Миколаївській, Львівській і Хмельницькій областях. ПДВ у 1996 році виконано на 91,5%. У минулому, 1997 році податок на додану вартість дорівнював: на початку року - 39 відсотків, у кінці – 41 відсоток, сума податку складала - 8 455 982 тис.грн. Податок виконано на 89,9%. У 1998 році податок на додану вартість є одним з основних джерел державного бюджету. Його обсяг становить майже 8,8 млрд. грн., або 8.7% до ВВП. Розмір надходжень цього податку встановлено з урахуванням пільг, що надаються при його сплаті.

 

Графік 2.


 

Протягом перших семи місяців 1999 р. план по надходженнях від ПДВ було недовиконано на 1 відсоток. Якщо темп збирання надходжень залишиться незмінним до кінця року, то буде зібрано 8.2 млрд грн, що близько до 8,3 млрд грн, закладених у Бюджеті-99.

Надходження податку на додану вартість за 9 місяців 1999 року у порівнянні з аналогічним періодом, минулого року збільшились на 1 млрд. 246,7 млн. грн. і становили 5 млрд. 849,9 млн. грн., або 70,5 відс. затверджених річних призначень та 105,8 відс. плану на 9 місяців.

Проте, перевиконання плану надходжень податку на додану вартість досягнуто, в основному, за рахунок штучного стримування відшкодування переплат платникам податку, які протягом 9 місяців зросли на І млрд. 322,7 млн. гривень.

За термінами, що настали згідно з поданими податковими деклараціями, станом на 1 вересня 1999 року не відшкодовано податку на додану вартість на суму 1 млрд. 700,4 млн. гривень.

Протягом звітного періоду недоїмка з податку на додану вартість збільшилась майже на 1 млрд 274,7 млн. грн. і на 1 жовтня 1999 року становила 5 млрд. 46,2 мли. грн., або 47,2 відс. загального обсягу недоїмки.

На стан надходжень негативно впливали рішення Уряду щодо надання відстрочок у сплаті заборгованості з податку на додану вартість. Так, протягом січня-вересня поточного року надавалися відстрочки з погашення заборгованості із сплати податку на додану вартість ВАТ "Сумихшпром" (8 млн. грн.), спільному українсько-французькому підприємству "ДАКО" (6,946 млн. грн.), державному науково-виробничому об'єднанню "ДЕВЗ" (4,2 млн. грн.), ВАТ "Селмі" (3,6 млн. грн.), СП "РаЙз-Інвест" (1,34 млн. грн.), Андрушівському спиртзаводу(1,1 млн. грн.) та іншим.

Зменшили надходження до державного бюджету вимоги Указу Президента України від 02.12.98 № 1328 "Про підтримку сільськогосподарських товаровиробників" та Закону України від 06.05.99 № 624-ХІУ "Про внесення змін до статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно з якими з 1 січня 1999 року не підлягали сплаті до бюджету і залишалися в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників суми податку на додану вартість, визначені по операціях з продажу товарів власного виробництва, включаючи продукцію, виготовлену на давальницьких умовах, а також продовжено до 1 січня 2000 року дію норм закону щодо ввезення товарів критичного імпорту для вітчизняного виробництва без сплати податку на додану вартість у момент перетину митного кордону.


У проекті бюджету на 2000 рік передбачено, що надходження від ПДВ мають скласти 10.62 млрд грн, з яких 1 млрд грн очікується одержати шляхом взаємозаліку заборгованості по ПДВ, що утворилася в минулому. (Див. графік 2).Графік 3

 

 

У номінальному визначенні прогнозується зростання надходжень від ПДВ в 2000 р. на 29.6 відсотка порівняно з очікуваним виконанням бюджету 1999 року і на 46.7 відсотка порівняно з виконанням бюджету за 1998 р.

На наведеному вище графіку 3, показано динаміку збирання реальних надходжень від ПДВ, починаючи з 1994 р., а також прогноз надходжень від ПДВ, врахований у бюджеті на 2000 р. Як видно з графіка, за винятком незначного зростання обсягу ПДВ, зафіксованого 1997 року, надходження з цього джерела від 1994 р. постійно скорочувалися.

Прогноз-2000, суперечить існуючій тенденції, передбачаючи певне зростання обсягу ПДВ у реальному визначенні порівняно з рівнем 1998 р. Обсяг надходжень ПДВ, запланований на 2000 р., перевищує очікуване виконання бюджету в 1999 р. на 10.2 відсотка в реальному визначенні.

За період 1994-98 рр. надходження від ПДВ становили в середньому 8.77 відсотка ВВП, в 1998 р. - лише 6.7 відсотка ВВП. У проекті бюджету на 2000 р- передбачено, що надходження від ПДВ складатимуть 7.04 відсотка ВВП.

Починаючи з 1998 р., надходження ПДВ зараховуються повністю до

державного бюджету. В проекті бюджету на 2000 р. цей порядок залишається незмінним. 1999 року 17 відсотків надходжень від ПДВ були зараховані до Чорнобильського фонду. Цього року збережено часткове цільове використання надходжень від ПДВ: 15.24 відсотка спрямовуються на заходи, пов'язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської аварії і 5.66 відсотка - у фонд дотацій регіонам.

Законодавчі зміни, запроваджені в 1999 р., передбачають додаткові пільги з ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників і в галузі житлового будівництва. Крім того, розширено список вільних економічних зон, які також користуються певними пільгами з ПДВ, подовжено до кінця 2000 р. дію пільг для товарів критичного імпорту, надано ряд додаткових пільг. Таким чином, ці зміни призведуть до подальшої ерозії бази оподаткування. Водночас очікується, що з 1 січня 2000 р. буде скасовано нульову ставку ПДВ на електроенергію, газ та імпортоване вугілля, що істотно розширить базу оподаткування. Для полегшення перехідного етапу Кабінет Міністрів подав на розгляд Верховної Ради законопроект, що передбачає 2000 року нульову ставку ПДВ на вказані товари замінити 10-відсотковою ставкою. Іншим законопроектом передбачено ще на рік відмовитися від заборони на нульову ставку ПДВ для експортних операцій за бартером.

Як видно з другого графіка тенденція прогнозованих надходжень від ПДВ без урахування взаємозаліків не зміниться. Чисті надходження від ПДВ зменшаться в реальних показниках на 0.2 відсотка порівняно з планом на 1999 рік. У номінальному визначенні надходження від ПДВ у 2000 році без взаємозаліків зростуть, згідно з проектом бюджету на 2000 рік, лише на 17.4 відсотка порівняно з бюджетним планом на 1999 рік, або на 32.9 відсотка порівняно з виконанням бюджету 1998 року. Як передбачено в проекті бюджету на 2000 рік, надходження від ПДВ без урахування взаємозаліків складуть лише 6.38 відсоткаВВП.

 

Податок на прибуток є елементом системи прямих податків. Залежно від платників податку прибуткове оподаткування класифікують на два види:

опдаткування фізичних осіб;

оподаткування юридичних осіб.

Кожний з указаних видів передбачає різні умови справляння податку. Це пояснюється тим, що доходи юридичних і фізичних осіб, маючи однакову економічну природу – добавлену вартість, розрізняються за характером використання, виконуючи різні функції. Порівняно з прибутковим податком із громадян податок на прибуток підприємств має у доходах консолідованого бюджету України більшу питому вагу. Крім того, слід звернути увагу, що частка податку на прибуток у бюджетних надходженнях має тенденцію до збільшення, а прибуткового податку з громадян , навпаки,- до зменшення.

Таке співвідношення двох видів прибуткового оподаткування зумовлене кількома причинами. Насамперед, протягом багатьох років платежі в бюджет із прибутку підприємств завжди мали високу питому вагу в доходах держави і значно перевищували надходження від прибуткового податку з громадян.

Об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств набагато більший , ніж прибутковим податком із громадян, що також впливає на загальний розмір цих двох видів податків і забезпечує перевищення частки податку на прибуток підприємств над часткою прибуткового податку з громадян у доходах бюджету.

Одночасно спостерігаїться й інша тенденція, а саме: різке зменшення частки платежів у бюджет із доходів господарюючих суб’єктів. Це зумовлено системою податкових пільг та практикою надання підприємцям податкового кредиту у формі відсрочки здійснення платежів у бюджет.

Платниками податку на прибуток є всі суб’єкти підприємницької діяльності, бюджетні організації, які є юридичними особами згідно з законодавством України, міжнародні організації, що не мають імунитету та дипломатичних привілеїв і здійснюють підприємницьку діяльність в Україні; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що складають окремий баланс та мають розрахунковий (поточний) рахунок; підприємства, які здійснюють підприємницьку діяльність через постійні представництва, розташовані на території України; підприємства, що здійснюють репатріацію прибутків, отриманих з джерел на території України.

Національний банк України і його установи (за вийнятком госпрозрахункових)

Сплачують до державного бюджету суму перевищення валових доходів над видатками згідно з кошторисом витрат, затверженим Верховною Радою України.

Підприємства, що мають відокремлені підрозділи без статусу юридичних осіб. Можуть сплачувати консолідований податок на прибуток у порядку, встановленому Головною державною податковою адміністрацією України.

Аналізуючи динаміку надходжень податка на прибуток підприємств та організацій в період з 1993 по 1996 рік маємо таку структуру (Графік 4):

 


( За даними Головного Управління податкової адміністрації України)

 

Протягом 1993 року до Державного бюджету надійшло податку на прибуток підприємств у сумі 600.317,5 млн. крб., або 13%. Податок на прибуток підприємств у 1993 році виконано на 109,1%. У 1994 році податок на прибуток підприємств склав - 235.739.50 млн крб, або 7%., в порівнянні з 1993 роком надходження зменшилися на 6%. Податок виконано на 113,4%.

У 1995 році надходження податку на прибуток склали 483.4 трлн. крб. що становить 106,8 відсотків до затвердженої суми в бюджеті. Одночасно до бюджету України не надійшло податку на прибуток в сумі 84.7 трлн. крб. в тому числі за рахунок спаду виробництва – 69,3 трлн. крб. І наявності недотримки – 15,4 трлн. крб.

До зведеного бюджету України за 1996 р. надійшло 5,5 млрд. грн. подат­ку на прибуток, що становить 90,2 % до затвердженого прогнозу, зокрема до державного бюджету — відповідно 1,6 млрд. грн., або 93,3%. Спрогнозованих показників податку на прибуток дотримали лише 7 областей (Закарпатська, Івано-Франківська, Київська, Полтавська, Сумська, Харківська і Хмель­ницька) та м. Севастополь. Найбільше відставання допущене у Дніпропет­ровській, Львівській, Чернівецькій, Тернопільській областях, а також в Авто­номній Республіці Крим.

У 1997 році надходження від податку на прибуток підприємств до Державного бюджету не поступали, але в проекті державного бюджету на 1997 рік уточнено надходження від залучення 15% амортизаційних відрахувань, що будуть нараховані в 1997 році державними підприємствами і господарськими організаціями, а також орендними підприємствами, заснованими на державному майні, з 604 до 372 млн. грн.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у структурі доходів зведеного бюджету суттєво знижується частка податку на прибуток підприємств: із 5,7 млрд. грн. фактично в 1997 р. до 2,3 млрд. грн. у бюджеті 1998 р. Це зумов­лено насамперед уведенням нового порядку визначення оподатковуваного прибутку як різниці між валовими доходами і валовими витратами, включен­ням до останніх витрат на утримання соціальної сфери. Водночас підприєм­ства отримають суттєві додаткові кошти на розвиток власного виробництва у вигляді амортизаційних відрахувань.

Враховуючи, що податок на прибуток підприємств є суттєвим джерелом наповнення бюджетів Автономної Республіки Крим, обласних та міських (міст Києва і Севастополя), втрати цих бюджетів від уведення нового порядку нара­хувань амортизації могли стати досить відчутними. Тому Кабінет Міністрів запропонував, а Верховна Рада України погодилася здійснити поступовий пе­рехід до застосування нових норм амортизації шляхом уведення в 1998 р. зни­жувального коефіцієнта 0,7, що певною мірою збільшило базу для нарахуван­ня податку і дасть змогу мобілізувати до місцевих бюджетів 2,3 млрд. грн.

Протягом перших семи місяців 1999 р. план по надходженнях від податку на прибуток підприємств було перевиконано на 34 відсотки. Якщо темп збирання надходжень залишиться незмінним до кінця року, буде зібрано 6.3 млрд грн замість 4.7 млрд грн, закладених у Бюджеті-99. Однак порівняно з виконанням бюджету 1998 року це означатиме скорочення реальних надходжень.

У проекті бюджету на 2000 рік передбачено, що надходження від податку на прибуток підприємств мають скласти 6.1 млрд грн, з яких 120 млн грн очікується одержати від аудиторських перевірок і донарахувань.

У номінальному визначенні прогнозується скорочення надходжень від податку на прибуток підприємств в 2000 р. на 2.9 відсотка порівняно з очікуваним виконанням бюджету 1999 року і збільшення на 8.5 відсотка порівняно з виконанням бюджету за 1998 р.


Графік 5.

 

За даними Мінфіну.

 

 

На наведеному вище графіку показано динаміку збирання реальних надходжень від податку на прибуток підприємств, починаючи з 1994 р., а також прогноз надходжень у бюджеті на 2000 р. Як видно з графіка, від 1994 р. надходження з цього джерела постійно скорочувалися. На протязі 1994-96 рр. скорочення було різким, але починаючи з 1997 р. уповільнилося.

При розрахунках показників Бюджету-2000 виходили з прогнозу, що започаткована 1996 року тенденція розвиватиметься. Порівняно з обсягом очікуваних у 1999 р. надходжень від податку на прибуток підприємств, у проекті бюджету на 2000 р. передбачено скорочення цього обсягу на 17.4 відсотка в реальному визначенні.

 • За період 1994-98 рр. надходження від податку на прибуток підприємств становили в середньому 8.2 відсотка ВВП, в 1998 р. - лише 5.41 відсотка .У проекті бюджету на 2000 р. передбачено, що надходження від податшІ прибуток підприємств складатимуть 4.04 відсотка ВВП.

• Якщо 1998 р. сто відсотків надходжень від податку на прибуток підприєй зараховувалася, до державного бюджету, то починаючи з 1999 р. цей податок став регулюючим. До бюджетів різних областей у 1999 р. зараховуються різні частки надходжень від податку на прибуток. У середньому до місцевих бюджетів зараховується 72 відсотка загального обсягу надходжень із цього джерела, а решта 28 відсотків - до держбюджету. У проекті бюджету на 2000 рік пропонується зараховувати в середньому 70.3 відсотка надходжень від податку на прибуток підприємств до місцевих бюджетів і 29.7 відсотків держбюджету. Проект бюджету передбачає також, що всі надходження податку на прибуток підприємств від окремих великих енергетичних компаній за винятком відрахувань до спеціального фонду на житлове будівництво зараховуватимуться до держбюджету.

• Зміни, запроваджені в 1999 р. до законодавства про податок на прибуток підприємств, передбачають додаткові пільги для певних категорій платників збільшення кількості вільних економічних зон, які також користуюься певними пільгами з податку на прибуток підприємств, і запровадження фіксованого податку для підприємств легкої та деревообробної промисловості Чернівецькій області. Таким чином, ці зміни призведуть до звуження бази оподаткування податком на прибуток. Водночас жодна законодавча зміна має на меті розширення бази оподаткування цим податком. У поданої Кабміном до Верховної Ради законопроекті пропонується скоротити період протягом якого збитки можуть бути перенесені на наступні податкові періоди з 5 до 3 років для новостворених підприємств і до 2 років для всіх решти.

 

Платниками акцизного збору є суб’єкти підприємницької діяльності – виробники або замовники підакцизних товарів (прдукції), а також ті, що імпортують підакцизні товари; громадяни, які займаються підприємницькою діяльностю без створення юридичної особи; громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадства, які ввозять (пересилають) предмети (товари) на митну територію України.

Об’єктом оподаткування є:

обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги); безкоштовної передачі товарів (продукції) або частковою їх сплатою;

обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки, а також для своїх працівників;

митна вартість ввезених в Україну товарів (продукції) з урахуванням мита і митних зборів, придбаних за іноземну валюту у порядку товарообмінних операцій або безкоштовно одержаних;

обороти в порядку натуральної оплати праці;

обороти з реалізації конфіскованого, спадкового, безхазяйного майна, скарбів і скуплених цінностей;

натуральні показники (1 л, 1 кг, об’єм двигуна тощо) по деяких підакцизних товарах (алкоголь, тютюн, авто);

обороти з реалізації предметів застави, включаючи їх передачу заставодержателю при невикрнанні забезпеченого заставою зобов’язання.

Законом України від 15.09.95 р. “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” визначено особливості нарахування та сплати акцизного збору, що справляється з виготовлених українськими виробниками та ввезених на територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Закон передбачає запровадження сплати акцизного збору за алкогольні напої та тютюнові вироби як іноземного так і вітчизняного виробництва шляхом придбання марок акцизного збору встановлених зразків. Наявність маркиакцизного збору на вказаних товарах є дозволом на їх реалізацію споживачам, митне оформлення та ввезення на митну територію України і підтверження факту сплати акцизного збору.

Динаміка надходжень акцизного збору в період з 1993 по 1998 рік досить різноманітна (Графік 6).


У 1993 році надходження від акцизного збору складали 369935 млн. крб., або 8 відсотків у загальній сумі надходжень. А у 1994 році надходження різко скоротилися, тобто надходження з цього виду податку майже не поступали до Державного бюджету, вони складали 0,04 відсотка.У 1995 році спостерігається продовження кризових явищ в суспільстві, в результаті чого акцизний збір виконано на 87,8%. Сума надходжень складала – 33702004,8 млн. крб, або 0,3%.

У 1996 році майже 70 млн. грн. недоотримано акцизного збору. У розрізі окремих областей його не надійшло у сумі 149 млн. грн.Надійшло – 572,3 млн. грн.,або 2%. Надходження від акцизного збору у 1996 році виконано на 95,1%.

У 1997 році сума надходження до Державного бюджету акцизного збору складає – 672983,5, або 3%. Податок виконано на 104,4%.

У 1998 р. передбачалося отримати понад 1,3 млрд. грн. акцизного збору, зокрема від товарів вітчизняного виробництва — понад 1 млрд., від імпорт­них — 300 млн. грн. З метою підтримки вітчизняного виробництва не стягуватиметься акцизний збір на транспортні засоби та шини ддя них власного виробництва у зв'язку із звільненням їх від оподаткування відповідно до 2007 та 2000 рр. за умови виготовлення відповідно не менш як 1000 та 100000 штук на рік, що передбачено Законом України "Про ставки акцизного збору та ввізного мита на деякі транспортні засоби й шини для них", з урахуванням внесених до нього змін. Звільнені від обкладання акцизним збором до 2000 р. також такі вітчизняні товари, як кольорові телевізори, магнітофони, деякі харчові продукти (шоколад, делікатесна морепродукція), хутряний одяг.

З 1996 року почався поступовий зріст надходжень з акцизного збору від 2 до 6 відсотків у 1998 році.Такий різкий перепад у формуванні надходжень зумовлено тим, що предмети не першої необхідності, до котрих, як правило, належать підакцизні товари, проявляють високу еластичність як щодо цін, так і щодо доходів споживачів. Тобто при збільшенні цін на ці товари, або зменшенні доходів споживачів скорочення обсягів споживання останніх відбувається більш високими темпами. В період економічного спаду, коли доходи зменшуються, споживання підакцизних товарів різко скорочується, що призводить до зменшення надходжень у бюджет з цього виду податку, а в період економічного зростання,навпаки, надходження збільшуються темпами, які перевищують темпи розвитку економіки. Все це робить ненадійними бюджетні надходження від цього податку в періоді значних коливань кон’юктури. Проте, з іншого боку, завдячки високій еластичності надходжень по акцизному збору відносно динаміки національного доходу цей податок є ідеальним з точки зору “вбудованого стабілізатора” економічного циклу.

 

 

 

Графік 7.


Джерело: Мінфін

 

 

        Протягом перших семи місяців 1999 р. план по надходженнях від акцизного збору було недовиконано на 31 відсоток. Якщо темп збирання надходжень залишиться незмінним до кінця року, буде зібрано лише 1.95 млрд грн замість 2.8 млрд грн, закладених у Бюджеті-99.

• Акцизного збору з вітчизняних та імпортних товарів за 9 місяців поточного року до державного бюджету надійшло на загальну суму 858,5 млн. грн. або 38,6 відс. затверджених річних призначень та 56,6 відс. плану на січень-вересень.

Незважаючи на збільшення надходжень акцизного збору за січень-вересень поточного року у порівнянні з аналогічним періодом минулого року майже на 71 млн. грн., план 9 місяців не виконано на 656,9 млн. гривень.

Невиконання надходжень із зазначеного джерела зумовлено поширеною практикою реалізації підакцизної продукції без попередньої оплати або з відстрочкою платежу та шляхом товарообмінних (бартерних) операцій. Протягом звітного періоду недоїмка з акцизного збору збільшилась на 26,9 млн. грн. і на 1 жовтня 1999 року становила 484,8 млн. грн-, або 56,5 відс. суми фактичних надходжень.

        У проекті бюджету на 2000 рік передбачено, що надходження від акцизного збору мають скласти 1.9 млрд грн.

        У номінальному визначенні прогнозується скорочення надходжень від акцизного збору в 2000 р. на 2.1 відсотка порівняно з 1999 р. і збільшення на 53.1 відсотка порівняно з виконанням бюджету за 1998 р.

На наведеному вище графіку 7 показано динаміку збирання реальних надходжень від акцизного збору, починаючи з 1994 р., а також прогноз надходжень, врахований у бюджеті на 2000 р. Як видно з графіка, після скорочення протягом 1994-1996 років надходження від акцизного збору постійно зростали, зазнавши незначного зменшення в 1998 році.

У проекті Бюджету 2 000 прогнозується зміна існуючої тенденції. Порівняно з очікуваним у 1999 році обсягом у проекті Бюджету-2000 передбачається скорочення реальних надходжень від акцизного збору на 16.8 відсотка. За період 1994-98 рр. надходження від акцизного збору становили в середньому 1.12 відсотка ВВП, у 1998 р. - 1.2 відсотка ВВП. У проекті бюджету на 2000 р. передбачено, що надходження від акцизного збору складатимуть 1.27 відсотка ВВП.

• Якщо 1998 р. надходження від акцизного збору цілковито зараховувалися до державного бюджету, то починаючи з 1999 р. цей податок став регулюючим. До бюджетів різних областей у 1999 р. зараховуються різні частки надходжень від акцизного збору на вітчизняні товари. У середньому до місцевих бюджетів зараховується 21.2 відсотка загального обсягу надходжень із цього джерела а решта 78.8 відсотка - до держбюджету. У проекті бюджету на 2000 р. пропонується .зараховувати в середньому 23,8 відсотка надходжень від акцизного збору до місцевих бюджетів і 76.2 відсотка до держбюджету.

• У 1999 році були надані додаткові звільнення від акцизного збору на товари, вироблені чи виготовлені у вільних економічних зонах І відвантажені за межами митної території України. Це звузить базу оподаткування. Окрім того, ставки акцизного збору було зменшено на бензин та інші нафтопродукти. Водночас були запроваджені мінімальні ціни на міцні алкогольні напої, що непрямо може розширити базу оподаткування. З 1 січня 2000 року скасовуватимуться податкові пільги на автомобільні шини, хутряні пальта, продукти дитячого харчування, меблі та магнітофони. Це також розширить базу оподаткування. У поданому на розгляд Верховної Ради проекті бюджету Кабінету Міністрів забороняється реалізація будь-яких товарів, що підлягають оподаткуванню, без сплати акцизного збору Для виконання цього акцизні збори, не сплачені на початку реалізації товарів, що підлягають оподаткуванню, мають бути зібрані наприкінці періоду реалізації.

 

 Мито. Мито є непрямим податком, що стягується з товарів, які переміщаються через митний кордон України, тобто ввозяться, вивозяться чи прямують транзитом. Введення мита може мати на меті кілька цілей, серед яких фіскальні економічні й політичні. На відміну від інших податків стягнення мита здійснюється не тільки і не стільки у фіскальних цілях (формування доходної частини бюджету), митна політика спрямована здебільшого на формування раціональної структури експорту та імпорту в умовах відсутності прямого втручання держави в цю сферу.

В економічно розвинутих країнах найпоширенішим є мито, яке стягується з товарів, що ввозяться до країн, тобто регулюванню підлягає лише імпорт. Експорт товарів регулюється, як правило, лише в країнах з невисоким рівнем економічного розвитку.

Стягнення мита проводиться за ставками, передбаченими митним тарифом кожної країни, який містить найменування товарів, що ввозяться одиницею оподаткування та ставки мита.Найчастіше ставки запроваджуються у певному проценті до вартості товару (адвалорне мито), існує також специфічне мито, ставки якого встановлюються у твердих сумах з одиниці товару. Митний тариф визначає кілька ставок на одну товарну групу: мінімальну, пільгову, максимальну. Застосування яких залежить від країни походження імпортних товарів.

Мито, як і акцизний збір, - один із видів непрямого оподаткування, тобто цей податок включається до ціни товарів і сплачується за рахунок покупця. Необхідність сплати мита виникає при переміщені через митний кордон країни товарів та інших предметів.

Особливостю справляння мита жє також те, що контроль за правильностю та своєчасністю сплати цього податку до бюджету здійснюють митні органи України, а не податкові інспекції.

Платниками мита є будь - які юридичні або фізичсні особи, котрі здійснюють переміщення через митний кордон України товарів або інших предметів, що підлягають митному оподаткуванні згідно з чинним законодавством.

Об’єкт оподаткування – митна вартість товарів або інших предметів, які переміщаються через митний кордон. Для визначення митної вартості товарів валюта контракту перераховується у національну валюту України за курсом Національного банку України, що діє на день подання митної декларації.

Мито сплачується у національній валюті України. Існують два види мита в Україні: ввізне та вивізне. Ввізне мито сплачується по товарах, які імпортуються, вивізне – по товарах, що експортуються. Запроваджено також два види ставок, за якими обчислюється сума мита, що підлягає сплаті до бюджету;

в процентах до митної вартості товарів, які переміщаються через кордон;

у встановленому грошовому розмірі на одиницю товару.

 

 


Графік 8.

 

Протягом перших семи місяців 1999 р. план по надходженнях від мита та інших податків на міжнародну торгівлю (надалі - мита) було недовиконано на 61 відсоток. Якщо темп збирання надходжень залишиться незмінним до кінця року, буде зібрано лише 0.65 млрд грн замість 1.65 млрд гри, закладених у Бюджеті-99.

У проекті бюджету на 2000 рік передбачено, що надходження від мита мають скласти 1,47 млрд грн, включаючи 1,37 млрд грн надходжень від ввізного мита.

У номінальному визначенні прогнозується збільшення надходжень від мита в 2000 р. на 127.3 відсотка порівняно з очікуваним виконанням бюджету 1999 року і на 51.0 відсоток порівняно з виконанням бюджету за 1998 р.

На наведеному вище графіку показано динаміку збирання реальних надходжень від мита, починаючи з 1994 р., а також прогноз надходжень, врахований у бюджеті на 2000 р. Як видно з графіка, окрім двох відчутних скорочень у надходженнях 1996 і 1999 років, протягом решти часу зберігався сталий рівень надходжень.

У проекті Бюджету-2000 прогнозується зміна існуючої тенденції. Порівняно з очікуваним у 1999 році обсягом у проекті Бюджету-2000 передбачається збільшення реальних надходжень від мита на 93.3 відсотка, завдяки чому буде досягнуто найвищого від 1994 року рівня.

За період 1994-98 рр. надходження від ввізного мита становили в середньому 0.83 відсотка ВВП, у 1998 р, - 0.94 відсотка ВВП. У проекті бюджету на 2000 р.

передбачено, що надходження від ввізного мита складатимуть 0.97 відсотка ВВП.

• Починаючи з 1998 р., надходження від мита зараховуються повністю до державного бюджету. В проекті бюджету на 2000 р. цей порядок залишається незмінним.

• У І 999 році були надані додаткові звільнення від ввізного мита на товари, що ввозяться до вільних економічних зон. Це звузить базу оподаткування. Окрім того, ставки ввізного мита було зменшено на окремі типи сільськогосподарської техніки та обладнання, окремі види рибної продукції. Водночас ухваленії останнім часом законодавчі акти скасували окремі пільги, надані раніше Урядом, а постановою Кабміну було встановлено мінімальні ціни на міцні алкогольні напої. Це зменшить негативний вплив додаткових пільг на базу оподаткування. Окрім того, були збільшені ставки ввізного мита на окремі товари.

 

В Україні зовнішньоекономічна діяльність регулюється Законом “Про єдиний митний тариф”, а також іншими законодавчими актами,прийнятими на його основі органами виконавчої влади. Динаміка надходжень від зовнішньоекономічної діяльності зображена на графіку 9.


Можна спостерігати значний спад цих надходжень в періоді з 1993 по 1994 рік з 22 до 7 відсотків, потім надходження зменшувалися поступово до 4 відсотків у 1995 році та до 2 відсотків у 1996 році, в останні роки надходженя від зовнішньоекономічної діяльності до Державного бюджету України не перераховувались. Суми надходжень складали:

У 1993 рік – 1005592,6 млн. крб., 22%, у 1994 рік -  22685824 млн. крб., або 7%, у 1995 рік – 55205750  млн.крб., або 4%, у 1996 рік – 364,8  млн. крб., або 2%.

Виконання бюджету по цій статті доходу було здійснено:

У 1993 рік на 132,9 відсотка, у 1994 рік на 95,2 відсотка, у 1995 рік на 74,43 відсотка, у 1996 рік на 117,3 відсотка.

У 1998 році понад 757 млн. грн. мали надійти до бюджету від зовнішньоекономіч­ної діяльності у вигляді мита. При цьому 615 млн. становить ввізне мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності, та 110 млн. грн. — ввізне мито з громадян. Обсяг імпорту, з якого буде стягуватись ми­то, розраховано на підставі питомої ваги цього показника (33,5%) в загаль­ному обсязі імпорту відповідно до торговельного балансу 1997 р. та з ураху­ванням обсягу імпорту (21,1 млрд. дол. США) відповідно до торговельного балансу на 1998 р.

У 1997 році до бюджетів адміністративно-територіальних одиниць у повному обсязі надходив прибутковий податок з громадян (у 1996 р. — 50%) який повинен був ство­рити стабільність у формуванні доходної частини їх бюджетів і відповідав би положенням чинного законодавства щодо зарахування цього податку.

 

Прибутковий податок з громадян було одержано у сумі 3.296.367 тис. грн, питома вага платежів у сумі надходжень склала 14 відсотків.

На підставі чинного законодавства та відповідно до прогнозного обсягу фонду оплати праці до бюджету у 1998 році мав надійти прибуткового податку з грома­дян на суму понад 3,5 млрд. грн., що на 68 млн. грн. більше, ніж у 1997 р. Це зумовлене збільшенням на 3,3% фонду оплати праці робітників, служ­бовців, членів кооперативів, малих підприємств, військовослужбовців. Се­редньомісячна заробітна плата робітників і службовців зросте на 3,7%, а чи­сельність працівників, зайнятих у галузях економіки, зменшиться на 1%.

 

 

 

 

 


Протягом перших семи місяців 1999 р. план по надходженнях від прибуткового податку з громадян було перевиконано на 6 відсотків. Якщо темп збирання надходжень залишиться незмінним до кінця року, буде зібрано 4.16 млрд грн. замість 3,94 млрд грн, закладених у Бюджет-99.

У проекті бюджету на 2000 рік передбачено, що надходження від прибуткового податку з громадян мають скласти 4.18 млрд грн, з яких 58 млн грн очікується одержати від аудиторських перевірок і донарахувань.

У номінальному визначенні прогнозується скорочення надходжень від прибуткового податку з громадян в 2000 р. на 0.4 відсотка порівняно з 1999 р. і зростання на 17.4 відсотка порівняно з виконанням бюджету за 1998 р.

На наведеному вище графіку показано динаміку збирання реальних надходжень від прибуткового податку з громадян, починаючи з 1994 р., а також прогноз надходжень, врахований у бюджеті на 2000 р. Як видно з графіка, ці надходження повільно скорочувалися від 1994 р., зазнавши різкого падіння 1996 року.

У проекті Бюджету-2000 прогнозується значне скорочення надходжень від прибуткового податку з громадян, що буде істотнішим, ніж 1996 р. Порівняно з очікуваними надходженнями 1999 року в проекті Бюджету-2000 передбачається скорочення реальних надходжень на 14.6 відсотка.

За період 1994-98 рр. надходження від прибуткового податку з громадян становили в середньому 3.31 відсотка ВВП, у 1998 р. - 3.43 відсотка ВВП. У проекті бюджету на 2000 р- передбачено, що надходження від прибуткового податку з громадян складатимуть 2.77 відсотка ВВП.

• Якщо 1998 р. надходження від прибуткового податку з громадян цілковиту зараховувалися до місцевих бюджетів, то починаючи з 1999 р. цей податок став регулюючим. До бюджетів різних областей у 1999 р. зараховуються різні частки надходжень від прибуткового податку з громадян. У середньому до місцевій бюджетів зараховується 70.3 відсотка загального обсягу надходжень із цього джерела, а решта 29.7 відсотка - до держбюджету. У проекті бюджету на 2000 р. пропонується зараховувати в середньому 68.9 відсотка надходжень від прибуткового податку з громадян до місцевих бюджетів і 31.1 відсотка до держбюджету.

• Зміни, запроваджені в 1999 р. до законодавства про прибутковий податок з громадян, передбачають додаткові пільги в стягненні податку з доходів від нотаріально оформлених операцій із власністю, процентних виплат, знижки на доходи від казначейських векселів і всіх типів грошових вкладів. Більше того зміни до законодавства дозволяють підприємцям відразу списувати капітальні видатки. Таким чином, ці зміни призведуть до звуження даної бази оподаткування. Водночас, згідно зі змінами, всі доходи від операцій з цінними;

паперами, окрім приватизаційних, підлягатимуть оподаткуванню. А це сприятиме розширенню бази оподаткування.

 

Надходження плати за землю на 1998 р. визначено в сумі 1 млрд. 15 млн. грн. виходячи із загальної площі землі 40,4 млн. га, що перебуває у землеко­ристуванні. До завершення проведення Кабінетом Міністрів грошової оцінки земель застосовуються ставки земельного податку, які були встановлені Зако­ном України "Про Державний бюджет України на 1997 рік". Від сплати зе­мельного податку звільнені військові частини, установи, військові навчальні заклади, науково-дослідні, дитячі санаторно-курортні та оздоровчі установи, які утримуються за рахунок бюджету й підпорядковані Міністерству оборони України, військові формування, що утворені відповідно до законодавства, а також підприємства Міністерства оборони України та військово-промислово­го комплексу, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

Бюджетом передбачені, виходячи з прогнозних показників заготівлі де­ревини Держкомлісгоспом, надходження плати за використання лісових ре­сурсів у сумі 38,5 млн. грн., а також плати за користування надрами у сумі 65,2 млн. грн.

 

Відрахування на геологорозвідувальні роботи вводяться з метою компенсації видатків бюджету, відоюраження у собівартості та цінах на добувну продукцію складу витрат на роботи, пов’язані з пошуком і розвіткою родовищ корисних копалин.

Ставки відрахувань на геологорозвідувальні роботи визначаються Міністерством економіки України за участю Міністерства фінансів України за поданням Державного комітету України по геології і використанню налр.

Ставки відрахувань на геологорозвідувальні роботи встановлені за одиницю виміру корисних копалин.

Відрахування на геологорозвідувальні роботи зараховуються в доход державного бюджету України.

Залежно від виду корисних копалин суми фактичних відрахувань на геологорозвідувальні роботи визначаються виходячи з ставок відрахувань та фактичної кількості видобутих корисних копалин.

Платниками вілрахувань на геологорозвідувальі роботи є підприємства і організації усіх видів господарської діяльності незалежно від форм власності, шо видобувають корисні копалини, на які поширюються Закони України з питань підприємництва, знаходяться на розрахунку, мають самостійний баланс і розрахунковий рахунок у банківській установі, а також фізичні особи. Які займаються цією діяльностю як підприємці.

Суми зазначених відрахувань вносяться до бюжету з розрахункових рахунків платників.Якщо підприємства не мають розрахункового рахунку, відрахування на геологорозвідувальні роботи вносить організація, у підпорядкуванні якої воно знаходиться.

Надходження від відрахувань на геологорозвідувальні роботи в період з 1993по 1998 рік мають досить стабільну структуру, вони складають 2 відсотки у загальній сумі надходжень, тільки у 1995 та 1996 році надходження знижувалися до 1 відсотка. Графік 11.


Суми надходжень у названий період складали:

1993 рік – 115000 млн.крб., 1994 рік – 6596000 млн.крб., 1995 рік – 20395300 млн. крб., 1996 рік – 359 млн. крб., 1997 рік – 337000 тис. грн., 1998 рік – 357000 тис. грн.

Державний бюджет виконано у 1993 році на 80,2 відсотка, у 1994 році на 81,3 відсотка, у 1995 році на 48,76 відсотка , у 1996 році на 53,0 відсотка та у 1997 році на 83,0 відсотка.

 

Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС утворюється за рахунок внесків пілприємств і господарських організацій незалежно від їхньої підпорядкованості та форм власності у розмірі 12 % від фонду оплати праці з віднесенням сплачених сум на собівартість продукції, робіт, послуг.

Платниками внесків до Фонду є підприємства, об’днання, включаючи підпрємства з іноземними інвестиціями та інші організації, що здійснюють господарську, підприємницьку та іншу комерційну діяльність.

Суми внесків до Фонду платниками визначабться самостійно, виходячи з фактичних сум витрат, направлених на оплату праці, після закінчення кожного місяця. Внескі до Фонду зараховуються установами банку в доход державного бюджету. Належні до сплати у Фонд суми платники відображабть у складі загальногосподарських витрат або витрат обігу як відрахування на соціальні заходи. Контроль за правильностю обчислення платниками і своєчасністю перерахування внесків до Фонду здійснюють державні податкові адміністрації.

Кошти Фонду мають цільовий характер і витрачаються на фінансування видатків, передбачених Законодавством України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, і “Про правовий режим території, що зазнала радіоктивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а саме: на фінансування капітальних вкладень, видатків на виплату компенсацій і надання пільг, видатків на соціальне страхування, видатків пов’язаних знаданням пільг з пенсійного забезпечення і допомоги, інших видатків на проведення робіт з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Відрахування у цей Фонд мають таку структуру ( Графік 12 ).

 


У 1993 році відрахування були перераховані у сумі - 611300 млн крб, або - 13 відсотків у процентному відношенні; у 1994 році – 15826700 млн. крб, або 5 відсотків; у 1995 році – 117481920,7 млн.крб, або 8 відсотків, у 1996 році  - 1794,6 млн. крб, або 7 відсотків; у 1997 році 2513000 тис грн., або 12 відсотків та у 1998 році 2596000, або 12 відсотків у загальній сумі надходжень.

Бюджет виконано на 131,4 відсотки на 100,7 відсотка, на 87,33 відсотка, на 82,9 відсотка та на 83,0 відсотка, в період з 1993 по 1997 рік. Зміну у відрахуваннях до Фонду пояснюються сподам виробництва, затримкою оплати праці,взагалі кризовим становищем у виробництві.

У 1995 році, в основному через значні суми неплатежів з боку суб’єктів господарювання не забезпечені надходження до Пенсійного фонду та до Фонду для здійснення заходів з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення.

Із зазначених вище причин недонадійшло відрахувань до Пенсійного фонду в сумі 18,4 трлн. крб, фонду Чорнобиля – 14,9 трлн. крб, та фонду стабілізації паливно-енергетичного комплексу – 14,8 трлн. крб. всього в 1995 році бюджетом недоодержано 381,2 трлн. крб, що значно перевищує дефіцит бюджету.

У 1997 році було об’єднано надходження до окремих цільових держав­них фондів (крім Пенсійного та Чорнобильського) в один розділ доходів “Надходження до загальнодержавних фондів фінансових ресурсів” та відповідно передбачити видатки на поточні витрати, здійснювані за раху­нок зазначених фондів.

 

Згідно із законодавчими і нормативними актами до дохідної частини бюджету у 1998 році включено кошти цільових бюджетних фондів на загальну суму 5,6 млрд. грн. Серед них кошти Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення в сумі майже 2,6 млрд. ірн., Державного інноваційного фонду — 924 млн. гри., Фонду сприяння зайнятості населення — 634 млн. грн., Фонду розвитку па­ливно-енергетичного комплексу — 255 млн. грн. На вимогу Верховної Ради України кошти Фонду соціального страхування України вилучені з дохідної частини бюджету. Ставка збору до Державного інноваційного фонду, який сплачують суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм влас­ності, підвищена від 0,3 до 1% від обсягу реалізації продукції (робіт, послуг) або валового доходу у торговельній, посередницькій, постачальницько-збу­товій, банківській та страховій сферах діяльності, зменшеного на суму подат­ку на додану вартість та акцизного збору.

Варто сказати, що протягом 7 місяців трохи поліпшились грошові надходження до Державного бюджету – вони становили 65-79,6 % усіх доходів бюджету. У червні цей показник знизився до 57 %, що пояснюється відновленням взаємозаліків. Слід також зазначити, що в Державному бюджеті взаємозаліки зростають стрімкішими темпами, ніж у місцевих.

 

 Стан виконання бюджетних призначень з надходжень до державних цільових фондів характеризує таблиця 4

 

Надходження до державних цільових фондів України

 

 

 

                       9 місяців 1999 року

 

 

 

 

 

       % виконання

 

             Показники

Затвержено Верховною Радою України

 план

 виконано

Затверджених

річних призначень

   плану

1.

Надходження до державних цільових фондів – всього утому числі:

 

1978

 

 

1465

 

1737

 

87,8

 

118,5

2.

Збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення

 

400

 

289

 

235

 

58,7

 

81,1

3.

Збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття до Державного фонду сприяння зайнятості населення

 

554

 

413

 

393

 

71

 

95,2

4

Збір до Державного інноваційного фонду

 

740

 

547

 

750

 

101,4

 

137,2

5.

Платежі до Фонду України соціального захисту інвалідів

 

40

 

34

 

43

 

107,4

 

126.3

6.

Збір за забруднення навколишнього природного середовища до Фонду охорони навколишнього природного середовища

 

 

 

13

 

 

 

9

 

 

 

7

 

 

 

51,2

 

 

 

78,6

7.

Надходження відрахувань та збору на будівництво, реконструкцію, ремонт

і утримання автомобільних доріг загального користування

 

 

231

 

 

231

 

 

231

 

 

231

 

 

111,8

8.

Інші фонди

-

-

 

115

-

 

-

 

 

 

Згідно з Указом Президента України від 07.08.98 № 857 "Про деякі зміни в оподаткуванні" з 1 січня 1999 року припинено справляння збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення. Але за пропозицією Міністерства фінансів України у доходній частині державного бюджету на 1999 рік враховані надходження збору у сумі 400 млн.грн., які складаються з перехідних залишків невикористаних надходжень до Чорнобильського фонду станом на 1 січня 1999 року, збору, нарахованого на заробітну плату за грудень 1998 року, та коштів, що надійшли у рахунок погашення заборгованості з належних Фонду платежів станом на 1 січня 1999 року.

Планові призначення на 9 місяців поточного року по надходженнях до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення не виконані. Фактично надійшло 234,7 млн.грн., що становило 81,1 відс. планового завдання та 58,7 вілс. обсягів, затверджених Законом України "Про Державний бюджет України на 1999 рік".

Висновки щодо доходної частини проекту бюджету

1. Проект податкових надходжень до зведеного бюджету 2000 р. розроблений Урядом на основі діючої системи оподаткування. Зважуючи на те, що чинна податкова система обумовлює протягом останніх років зниження питомої ваги податків у структурі валового внутрішнього продукту (у 1997 р. - 23,3%, у 1998 р. - 21,4%, І півріччя 1999 р. - 19,3%), у 2000 р. прогнозується подальше її скорочення до рівня 18,0% -18,5%.

Слід відзначити, що з врахуванням недоїмки по податках частка планованих податкових надходжень у ВВП у 1997 р. становила 24,6% у 1998 р.- 25,6%, у 1999 р. (за підсумком 8 місяців) - 26 %. Ці дані свідчать про збільшення податкового тиску на платників податків, зростання обсягу недоїмки, зниження рівня збирання податків, а також є доказом нездатності чинної системи оподаткування забезпечити державу необхідними фінансовими ресурсами.

В Урядовому проекті бюджету на 2000 р., який базується на чинній податковій системі, частка податкових надходжень у ВВП прогнозується на рівні 18,1%, що є визнанням її неефективності.

2. Проект податкових надходжень до бюджету 2000 р. розрахований Кабінетом Міністрів у сумі 27370 млн.грн. на основі прогнозованого ВВП в обсязі 150,8 млрд.грн.

Враховуючи тенденцію, що склалася протягом останніх років у сфері збирання податків та обсяг фактично зібраних податків за 8 місяців поточного року (59,2% від затверджених на рік обсягів), а також реально прогнозований Комітетом ВВП у 2000 р. в обсязі 130 млрд.грн.-134 млрд.грн., слід очікувати, що податкові надходження у наступному році за оптимістичним варіантом не перевищать 25000 млн.грн.

3. Урядовим проектом прибутковий податок з громадян на 2000 р. прогнозується в сумі 4181 млн.грн.

Враховуючи тенденцію перевищення прогнозованих обсягів надходження до бюджету прибуткового податку з громадян, що спостерігалася в 1998 році (виконання врахованих при затвердженні Державного бюджету обсягів становило 101,2%) та впродовж 8 місяців

 поточного року (виконання - 67,3%) , можна зробити висновок про заниження Кабінетом Міністрів реальних оподатковуваних обсягів фонду оплати праці на прогнозований період.

На підставі проведених розрахунків вважаємо, що у 2000 р. обсяг прибуткового податку з громадян може досягти 4300 млн.грн., що

майже на 119 млн.грн. перевищує прогнозний показник Кабінету Міністрів.

4. Кабінетом Міністрів прогнозуються на 2000 рік надходження до бюджету податку на прибуток підприємств у сумі 6098,4 млн.грн.

Цей прогноз грунтується на розрахунках, що у 2000 р. прибуток прибуткових підприємств значно (майже на 15%) збільшиться у порівнянні з поточним роком.

Але динаміка цього показника свідчить про те, що він має тенденцію до зменшення у зв'язку зі збільшенням числа збиткових підприємств та дією багатьох інших факторів, які зменшують конкурентоспроможність вітчизняного виробництва, а отже і прибуток підприємств.

Разом з тим, слід зазначити, що впродовж останніх років при прогнозуванні обсягів податку на прибуток підприємств недооцінювався (занижувався) розрахунковий обсяг оподатковуваного прибутку, внаслідок чого за підсумком 1997 р. рівень виконання річних обсягів податку, врахованого при затвердженні Державного бюджету, становив 150%, у 1998 р, - 245%. а за 8 місяців поточного року - 78,2 %.

Зважуючи на вказані обставини, за нашими оцінками обсяг надходжень податку на прибуток підприємств у 2000 р. може досягти 5500 млн.грн., що на 598 млн.грн. менше прогнозованого Кабінетом Міністрів обсягу.

5. Кабінетом Міністрів прогнозуються на 2000 рік надходження податку на додану вартість у сумі 10620 млн.грн.

Податок на додану вартість (ПДВ) розрахований Урядом з порушенням вимог Бюджетної резолюції, а також в обсязі, який не може вважатися реальним з наступних причин.

Враховані при розрахунку (стор. 94 проекту Закону) амортизаційні відрахування на повне відновлення основних фондів, як складова доданої вартості, у сумі 23500 млн.грн. на 2000 р., за нашими оцінками, є надто завищеними.

Динаміка цього показника за попередні роки, а також очікуваний Його рівень у поточному році за оцінками Кабінету Міністрів в обсязі 17600 млн.грн. не дають підстав розраховувати на значне збільшення амортизаційних відрахувань у 2000 р. Для прогнозованого зростання цього показника до 23500 млн.грн. у 2000 р. не планується ні значного збільшення основних фондів, ні Їх переоцінка, ні підвищення норм амортизаційних відрахувань.

За нашими оцінками, у 2000 р. обсяг амортизаційних відрахувань буде знаходитись на рівні 15500 млн.грн.

Враховані при розрахунку ПДВ відрахування до Державного інноваційного фонду на 2000 р. визначені Кабінетом Міністрів з порушенням вимог п. 2.4 Бюджетної резолюції щодо зменшення ставки цих платежів з 1% до 0,5%.

В прогнозних розрахунках відрахувань до Державного інноваційного фонду використана ставка 1%.

Не дотримана вимога п. 2.9 Бюджетної резолюції щодо збереження у 2000 р. нульової ставки податку на додану вартість на газ, вугілля та електроенергію.

В Урядовому проекті бюджету на 2000 рік приведений показник «додана вартість визначена на підставі інших показників» у сумі 2241,8 млн.грн., обгрунтування якої відсутнє.

Водночас у приведеному Урядом розрахунку ПДВ не враховані суми сіілаченого податку, що підлягають відшкодуванню з бюджету. Лише за 8 місяців 1999 р. це відшкодування склало 964 млн.грн., водночас заборгованість бюджету по відшкодуванню оцінюється в 1,7 млрд.грн.

Суттєвою новацією, введеною Кабінетом Міністрів у розрахунок планового надходження ПДВ, є врахування "рівня сплати", який оцінено у 86,5 відсотка. Обгрунтування цього показника відсутнє.

Очевидно, тим самим Кабінет Міністрів перейшов до планування приросту недоїмки по основній сумі платежів в бюджет протягом бюджетного 2000 року.

Раніше ця недоїмка не враховувалась, тобто умовно планувалась незмінною. Однак не зрозуміло, чому таку "новацію" запроваджено

 вибірково, а не стосовно усієї системи оподаткування. Адже тенденція щорічного приросту недоїмки спостерігається не лише по ПДВ.

Як свідчить аналіз даних таблиці  приріст недоїмки є стійкою тенденцією, яка охоплює більшість видів податків. Причому, приріст недоїмки по податку на прибуток по відношенню до суми цього податку значно перевищує параметри ПДВ.

Таблиця 5

Недоїмка по податкових та неподаткових платежах до бюджету за 1998-1999 рр.

(тис.грн.)

           Найменування

                платежу

на

     1.01.1998р

на 1.01.1999р.

          на 1.09.1999р.

 

 

      Сума

  Приріст до

      1.01.98

      Сума

 Приріст до

     1.01.99

Всього:

       2.327.170

  9.721.299

 

   +7.394.129

  10.879.115

 

 +1.157.816

з них:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Податок на додану вартість

        797.909

  3.771.515

  +2.973.606

  5,064.014

 +1.292.499

Податок на прибуток

підприємств

        333048

  1.428.801

  +1.095.753

  2.724.263

 +1.295.462

Акцизний збір

        190.663

   457.944

   +267,281

   496.945

   +39.001

Плата за землю

        219851

   410209

   +190.358

   355.378

    -54.831

 

Слід зазначити, що частка ПДВ у валовому внутрішньому продукту в останні роки скорочується (у 1997 р. - 8,9%, у 1998 р. - 7,2%, у І півріччі 1999р.-6,5%).

Враховуючи тенденцію, що склалася у надходженнях ПДВ за попередні роки, а також виконання цього показника за підсумками 8 місяців поточного року на рівні 60,5%, на підставі проведених розрахунків можна зробити висновок, що при незмінній системі оподаткування за найсприятливіших умов надходження ПДВ до бюджету у 2000 р. можуть досягти 9700 млн.грн.

6. Щодо обсягів акцизного збору слід відзначити, що в поточному році спостерігається значне скорочення надходжень до бюджету акцизного збору з вітчизняних та імпортних товарів.

 За підсумками 8 місяців виконання врахованих обсягів при затвердженні Державного бюджету на 1999 р. становило:

• по акцизному збору з вітчизняних товарів - 48,1%,

• по акцизному збору з імпортних товарів - 19,3%.

Дані обсяги значно менші середніх показників виконання податкових надходжень за 8 місяців 1999 року, що склали 52,3%.

Це свідчить про необхідність негайного прийняття заходів по обмеженню реалізації контрабандних та фальсифікованих товарів на українському ринку, і в першу чергу, лікеро-горілчаних та тютюнових виробів.

.Вважаємо також неправомірним прогнозування на 2000 р. обсягів акцизного збору на підставі досягнутого рівня збору в поточному році.

За нашими оцінками існують значні (понад 200 млн. грн.) реальні можливості збільшення акцизного збору, які не вимагають суттєвих витрат контролюючих органів і які можуть бути отримані при впровадженні заходів щодо захисту внутрішнього споживчого ринку лікеро-горілчаних виробів від реалізації необлікованої продукції та виведення з тіньового обігу тютюнових виробів.

7. Кабінетом Міністрів передбачені надходження до бюджету 2000 р. ввізного І вивізного мита у сумі 1369 млн. грн., що майже на 220 млн. грн. менше суми, врахованої при затвердженні Державного бюджету на 1999 рік.

Це пояснюється прогнозом щодо подальшого розширення сфери дії пільг в оподаткуванні товарів, що перетинають митний кордон України.

При цьому слід відзначити, що сума ввізного та вивізного мита, умовно нарахованого відповідно до пільг, наданих законодавчими та іншими нормативно-правовими актами України, за підсумком 8 місяців поточного року становила 989,6 млн.грн., що майже удвічі перевищує суму фактично сплаченого мита за цей період.

Тобто, на теперішній час тільки третина товарів, що перетинає митний кордон України, обкладається митом. Основні втрати (98%) стосуються ввізного мита.

 

 Таблиця 6.

Виконання плану надходжень платежів до державного бюджету за січень-липень п,р. характеризується такими показниками:

(млн.грн.)

 

 

 

Затвержено Верховною Радою України на 1999р.

 

 

Фактично надійшло за січень – липень 1999р.

 

 

% виконання до:

 

 

План

Факт.

Відхил.

Сум, затвержених на 1999 р.

Плану на січень - липень

Всього доходів

23513

11909

9864

-2045

42

82,8

Податкові надходження, з них:

15989

8154

6943

-1211

43,4

85,1

Прибутковий податок з громадян

1169

644

679

35

58,1

105,5

Податок на прибуток підприємств

1317

738

548

-190

41,6

74,2

Платежі за використання природних ресурсів

642

369

125

-244

19,5

33,9

Податок на додану вартість

8303

4061

4311

250

51,9

106,1

Акцизний збір з вітчизняних товарів

1365

662

499

-163

36,6

75,5

Акцизний збір з імпортних товарів

860

452

140

-312

16,3

31,0

Гербовий збір

500

250

38

-212

7,6

15,3

Ввізне мито

1588

848

448

-400

28,2

52,8

Інші податкові надходження

245

130

155

25

63,3

119,2

 

 

Джерело:Державне Казначейство України, Група фіскального аналізу

 

 

Висновок:

 

 

Однією з головних причин, яка пояснює низький рівень податкових надходжень, є нестабільність податкового законодавства. Під тягарем бюджетного дефіциту податкове законодавство втрачає стабільністьі ввступає у суперечливість із продекларованими принципами. Зокрема, зміни та поправки до окремих законів протягом року приймались так часто, що зорінтуватися в них було важко.

Податкова система нині набула відвертого фіскального характеру і перетворилася на гальмо у процесі виходу України з кризового стану.

Цей висновок підтвержується хоча б тим,що фактичні податкові ставки в Україні є вищими, ніж ставки у країнах Західної Європи, США та Японії. Високий рівень оподаткування є причиною багатьох проблем: брак ліквідності, податкова заборгованість, бартер, перехід у тіньову економіку та невихід з неї, низький рівень інвестицій, повільна реструктуризація економіки, значне субсідування народного господарства.

За оцінками експертів Гарвардського інституту, оптимальний рівень середньої ставки оподаткування в Україні має становити близько 10 – 14 відсотків ВВП, включаючи Пенсійний фонд. У першому ж півріччі ц.р. ставка оподаткування становила 39,1 відсотка. Поділяючи думку експертів Гарвардського інституту, потрібно додати, що таке навантаження на вітчизняного виробника створило умови, за яких податкові надходження не задовольняють потреби бюджету на фінансування його витрат.

Податки безпосередньо пов’язані з розподільною функцією в частині перерозподілу вартості створеного ВНП між державою і юридичними та фізичними особами. Одночасно вони вистурпють метедом централізації ВНП у бюджеті на загальносуспільні потреби. Виконуючи таким чином фіскальну функцію.

Фіскальна функція є важливою у характеристиці сутності податків, вона визначає їхнє суспільне призначення. З огляду на цю функцію держава повинна отримувати не просто достатньо податків, але, головне, - надійних.Податкові надходження повинні бути постійними, стабільними, рівномірно розподілятися в регіональному розрізі. Постійність означає, що податки повинні надходити до бюджету не у вигляді разових пдатежів з невизначеними термінами, а рівномірно протягом бюджетного року в чіткр встановлені строки. Оскільки призначення податків полягає у забезпеченні витрат держави, то терміни їх сплати мають бути погоджені з термінами фінансування видатків бюджету. Стабільність надходжень визначається високим рівнем гарантій того, що передбачені Законом про бюджет на поточний рік доходи будуть отримані у повному обсязі. Рівномірність розподілу податків у теріторіальному розрізі необхідна для забезпечення достатніми доходами всії ланок бюджетної системи. Без цього виникає потреба в значному перерозподілі коштів між бюджетами, що зменшує рівень автономності бюджету, степінь регіонального самоврядування і самофінансування.


Діаграма1.

 

 

2.2.Аналіз неподаткових надходжень до Державного бюджету України.

 

 

У доходах бюджету виділяється група так званих неподаткових платежів.

Неподаткові доходи визначаються законами України про державний бюджет України і постановами Кабінету Міністрів України, включаються до Класифікації доходів і видатків державного та місцевих бюджетів і справляється на підставі відповідних подожень.

Відмінність між ними і податками, а також податковимим платежами дуже проста і виходить із їхнього функціонального призначення. Податки й податкові платежі із самого початку створюються як фіскальні інструменти формування бюджету. Неподаткові платежі такого значення не мають. У них може бути досить різноманітна роль, ніяк не пов’язана з бюджетом. Спрямування таких неподаткових надходжень до бюджету визначається одним фпактором – бюджет є основним централізованим фондом держави, а ці платежі не мають цільового призначення .

Неподаткові платежі, як це розуміло із їхньої суті, посідають практично невідчутне місце в доходах бюджету, іх можна тільки прогнозувати, але ніяк не планувати.

Склад неподаткових доходів бюджету, на відміну від податкової системи, досить широкий. Сюди включають:

Неподаткові надходження

 

1.Доходи від

власності та

підприємницької

діяльності

 

2.Адміністративні

збори та платежі,

доходи від

некомерційного та

побічного продажу

 

3.Надходження від штрафів

та фінансових санкцій

 

4. Інші неподаткові

надходження

 

Інші

надходження

 

Надходження

спеціальних

коштів

бюджетних установ

Збори, що стягуються

Державною

автомобільною

інспекцією України

Суми, стягнені з винних

осіб, за шкоду, заподіяну

підприємству, установі,

організації                              

 

Надходження

коштів від

реалізації

конфіскованого

митними органами

майна

 

Надходження

сум різниці в

ціні на природний

газ

 

Надходження від

перевищення

валових доходів

над видатками

Національного

банку

України

 

Збори, що стягуються

інспекціями

Державного комітету

України по нагляду

за охороною праці

 

Перерахування підприємцями

частки вартості нестандартної

продукції, виготовленої з

дозволу на тимчасове

відхилення від вимог

ідповідних стандартів щодо

якості продукції, виданого

Державним комітетом

України по стандартизації,

метрології і сертифікації

Надходження

коштів від

реалізації товарів

та інших предметів,

конфіскованих правохоронними

та іншими

уповноваженими

органами і

конфіскована

валюта

 

Надходження

сум перевищення

фактичного

фонду

споживання над

розрахунковим

Надходження від

грошово – речових

лотерей

 

Плата за утримання

дітей у школах–

інтернатах

 

Адміністративні штрафи та

інші санкції

 

Надходження сум кредиторської та депоненської

Заборгованості

підпрємств,

організацій

та установ, щодо

яких минув

строк позовної

давності

 

Надходження

амортизаційних

відрахувань для фінансування

заходів

структурної

перебудови

базових галузей

національної

економіки

 

Надходження до

бюджету сум

відсотків банків за користування

тимчасово

вільними

бюджетними

коштами

Плата від осіб,

поміщенних у

медичні

витверезники

 

Надходження штрафних

санкцій за порушення

правил пожежної безпеки

 

Вилучення коштів

спеціальних фондів

цільвого

призначення

Доходи від

операцій з

іноземною

валютою

 

Надходження

дивідендів (частини

прибутку) від

суб’єктів

підприємницької

діяльності,

утворених за

участю державних

підприємств та

організацій

Плата за утримання

вихованців

спеціальних шкіл та спеціальних

профтехучилищ

 

 

Надходження

коштів від реалізації

надлишкового

озброєння,

військової та

спеціальної техники,

майна, передавання

в оренду основних

фондів Збройних

Сил України та

інших військових

формуань, а також

за виконані ними

роботи та надані

послуги

 

Надходження

різниці між

ставками ввізного

мита на продукти

нафтопереробки,

вугілля кам’яне

 

Рентна плата

 

Плата пробірування і

клеймування виробів

та сплавів із

драгоцінних

металів

 

 

 

Надходження

карбованцевого

покриття

на надані

державою

валютні кошти

 

Інші надходження

 

Плата за надання

послуг службою

дозвільної системи

органів внутрішніх

справ

 

 

 

 

 

 

 

 

Плата за навчання

іноземних громадян

у навчальних

закладах

 

 

 

 

 

Плата за оренду

цілісних майнових

комплексів

державних

підприємств

 

 

 

 

 

 

Особливе місце в доходах бюджету посідають доходи від релізації майна, що перейшло у власність держави. На відміну від решти неподаткових платежів і зборів, стягнення яких здійснюється різноманітними організаціями та установами і контролюється фінансовими органами, вказані доходи контролюються податковими інспекціями.

До майна, яке згідно з чинним законодавством переходить у власність держави, належать такі його види:

конфісковане;

визнане в установленому порядку безхазяйним;

майно, що перейшло у власність держави за правом спадкоємця;

скарби, передані державним податкрвим інспекціям;

незатребуване від органів зв’язку майно, відправлене посилками, бандеролями, листами й грошовими переказами;

бездокументні, незатребувані, реалізовані в доррозі вантажі та незатребуваний багаж на залізничному, водному, повітряному та автомобільному транснорті;

інше майно.

Інші надходження, які формують доходну базу бюджету, мають, як правило, неподатковий характер. Одним з основних видів цих надходжень є просрочені суми кредиторської та депоненської заборгованості.

Так, згідно з чинним законодавством України підлягають перерахуванню до бюджету просрочені суми кредиторської заборгованості, щодо яких минув один рік із дня виникнення цієї заборгованості. Днем виникнення кредиторської заборгованості вважається:

а) день зарахування суми на розрахунковий рахунокпідприємства або оприходування товарно-матеріальних цінностей;

б) день проведення останьої операції при розрахунках за допомогою планових платежів;

в) день фактичного виконання робіт та послуг щодо сум, одержаних підприємствами в рахунок оплати цих робіт та послуг.

Слід також звернути увагу на форму власностфі тих підприємств, між якими виникла кредиторська заборгованість: підлягає перерахуванню до бюджету тільки кредиторська заборгованість на користь підприємств державної формивласності, незалежно від того, у підприємства якої форми власності вона виникла. В бюджет перераховується кредиторська заборгованість, яка виникла рік тому в підприємствах усіх форм власності на користь державних підприємств та бюджетних організацій. Щодо всіх інших юридичних осіб кредиторська заборгованість до бюджету не перераховується, а відноситься на прибуток цих підприємств. Суми просроченої кредиторської заборгованості мабть бути перераховані до бюджету до 10 числа місяця, наступного за тим, у якому вона виникла рік тому.

До інших неподаткових надходжень також відносять надбавки до цін на телевізори, радіоприймачі. Платниками є підприємства – виготовачі цих  товарів. Сума надбавки визначається у відсотках до відпускної ціни, яка не включає в себе суму ПДВ і акцизного збору. На суму надбавки збільшується ціна реалізації, тобто ця надбавка сплачується за рахунок покупців і не зачіпає доходів підприємства – виготовлювача. Одержані кошти використовуються для розвитку телебачення та радіомовлення.

За порушення цінової політики органи Державного комітету по цінах мають право стягувати з юридичних осіб суму, яка одержана внаслідок перевищення цін. Відповідно до чинного законодавства, а також штраф у двократному розмірі цієї суми.  Заних з експлуатацією автомототранспорту, зокрема збори стягуються за технічний огляд засобів автомототранспорту, за видачу номерних знаків та ьехнічних паспортів, за прийом іспитів і видачу посвідчень водіїв.

У бюджет надходять також суми, що стягуються у зв’язку з порушенням правил полювання, риболовства й охорони рибних запасів вілповідними органами, які здійснюють нагляд за додерженням цих правил.

Цілий ряд державних органів та їх посадових осіб мають право накладати адміністративні штрафи на фізичних осіб. Так, органи міліції вправі накладати адміністративні штрафи на осіб, які порушують правила громадського порядку, паспортної системи тощо. Органи всіх видів транспорту накладабть штрафи за порушення правил користування відповідними видами транспорту, митні органи – за порушення митних правил та контрабанду, органи державного пожежного нагляду - за  порушення правил пожежної безпеки, і т. д.

Державні податкові інспекції не беруть безпосередньої участі в стягненні зазначених надходжень, на них покладається лише контроль за правильістю та своєчасністю надходжень цих сум до бюджету.

Досить високий рівень неподаткових доходів у 1993 році (18 %) пояснюється залученням до бюджету різноманітних коштів: платежі у фонд стабілізації економіки – 5 %, внески з фонду споживання – 2 %. Аналогічне явище спостерігається і в 1994 році. Такий високий рівень неподаткових надходжень – характерна ознака фінансової кризи, коли податкових надходжень не вистачає, а для введення нових податків чи підвищення ставок оподаткування вже не існує резервів. Тому держава і залучає до бюджету все, що тільки можливо. При стабільній же фінансовій сітуації неподаткові платежі посідають дуже незначне місцк в доходах бюджету – 2 відсотка.

У 1996 році неподаткові доходи та інші надходження склали – 3,6 відсоків, у 1997 році – 8,6 відсотка та у 1998 році – 4,9 відсотка.

Неподаткові надходження становили в 1998 році 2596,8 млн.грн, або 70,2 відсотка від суми врахованої у розрахунках при затвердженні Державного бюджету України. "

Доходів від власності та підприємницької діяльності надійшло у сумі 1160,3 млн.грн,, або 76,8 відсотка від обсягу врахованого в розрахунках при затвердженні бюджету.

 За 1998 рік до Державного бюджету України надійшло 63,6 мли. грн. рентної плати за газ власного видобутку або 31,7. відсотка до-річних призначень.

Надходження  коштів від приватизації держмайна склали 470,6 мли.грн. або 44,2 відсотка до прогнозних розрахунків, в тому числі до державного бюджету 359 мли.грн. або 34,5 відсотка до затвердженого обсягу. Невиконання надходжень до державного бюджету пояснюється, перш за все, кризою на фінансовому та фондовому ринках України та сусідніх країн, яка призвела до:

- значного зниження курсової вартості корпоративних - цінних паперів у 1998, що зумовило різке зменшення надходжень коштів від приватизації об'єктів групи Б, В, Г (акції середніх і великих підприємств, в тому числі стратегічно важливих та монополістів);

- виведення капіталу нерезидентами за умови відсутності внутрішнього інвестора;

- зниження ліквідності ринку корпоративних цінних паперів - скорочення кількості угод та суттєвого збільшення спреду.

Разом з тим, надходження коштів від приватизації комунального майна до місцевих бюджетів перевиконано у 4,5 раза (заплановано - 24,9 млн.грн., фактично надійшло 111,6 млн.грн.). Значне перевиконання пояснюється тим, що згідно Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", прийнятого після Закону України "Про Державний бюджет України на 1998 рік", здійснено передачу значної кількості об'єктів до комунальної власності, що зумовило в свою чергу збільшення надходжень коштів до місцевих бюджетів від приватизації зазначених об'єктів.

Адміністративних зборів та платежів надійшло до зведеного бюджету у сумі 353,8 млн.грн. або 88,5 відсотка до обсягу врахованого у розрахунках при затвердженні державного бюджету,

 Із загальної суми. цих зборів надійшло до зведеного бюджету державного мита у сумі 285,8 млн.грн., що становить 100,6 відсотка до прогнозних розрахунків, а до державного бюджету 177,5 млн.грн., або 121,4 відсотка до затверджених призначень. Перевиконання обумовлено збільшенням надходжень державного мита за позовами до арбітражних судів, а також за дії, пов'язані з паспортизацією громадян. Прогнозовані надходження до місцевих бюджетів виконані на 78,5 відсотка, що обумовлено розвитком приватного нотаріату і зростанням кількості вчинених ними нотаріальних дій. У зв'язку з тим, що питання щодо справляння державного мита приватними нотаріусами законодавче не врегульовано, державне мито за вчинення ними нотаріальних дій не справлялось.

Найбільшу питому вагу в інших неподаткових над­ходженнях склали відрахування від плати за транзит природного газу через територію України, яких за 1998 рік отримано в сумі 376,3 млн.грн-, або 40,6 відсотка до річних призначень.

Основною причиною низького рівня виконання вказаних надходжень та рентної плати за газ, власного видобутку, як і у попередні роки, є незадовільний стан із розрахунками споживачів газу.

Нафтогазова галузь, виконуючи планові завдання з видобутку газу та зобов'язання по наданню послуг з його транзиту територією України внаслідок низького рівня проплат його споживачів, практично кредитує народне господарство України поставками газу. Так, загальна заборгованість за природний газ, реалізований по прямих договорах АТ "Укргазпром" та ДАХК "Укргаз" у 1995-1998 роках досягла 10239 млн.грн. З загальної суми боргу" заборгованість за газ, спожитий у 1995-1997 роках, складає 6814 млн.грн.. та у січні-грудні 1998 року - 3325 млн.грн. За газ, відпущений у 1998 році за прямими договорами, "Укргазпром" одержав 57 відсотків його вартості, а рівень проплат бюджетної сфери, населення та комунально-побутових споживачів становив 47,7 відсотка. Із загальної заборгованості за 1998 рік у сумі 3325 млн.грн. заборгованість населення становила 1324,5 млн.грн. (з них заборгованість по пільгах і субсидіях. - 440,5 млн.грн.), комунально-побутових споживачів - 1232 млн.грн., бюджетних організацій - 61,5 та промислових споживачів - 707 млн.гривень.

Зокрема, на виконання доходної частини бюджету суттєво впливають недонадходження неподаткових платежів, насамперед рентних платежів та відрахувань від плати за транзит природного газу територією України. Обсяги оплати за транзит природного газу та рентних платежів виконано на 10,5 відсотка від річного призначення. Причиною низького рівня надходжень до Державного бюджету цих платежів, як в попередні періоди, є низький рівень розрахунків споживачів за використаний газ.

Напруженою залишається і ситуація з надходженням до бюджету цих платежів за використання природних ресурсів. За січень – червень поточного року призначення по цих платежах виконано лише на 41,4 відсотка, а це 19,4 відсотка від річного завдання.(Таблиця.наведена нижче)Графік 12.


 

Аналізуючи надходження від державного мита маємо, що у 1993 році вони були незначними і дорівнювали 0,06 відсотків загальної суми надходжень, у 1994 році спостерігається значний зріст надходжень до 6 відсотків. Таке збільшення надходжень зумовлене збільшенням числа товарів, що перетинають наш кордон. З 1995 року почалося зменшення надходжень з цього виду податку до 2 відсотків, у 1996 році до 0,3 відсотка, а у 1997 і у 1998 році надходження по державному миту складали 1 відсоток у загальній сумі надходжень.

Виконання бюджету з цього виду податку у 1993 році складало – 111,3 відсотка, у 1994 році – 116,5 відсотка, у 1995 році – 95,41 відсотка, у 1997 році – 95,4 відсотка, у 1998 році 124,4 відсотка.

 

У 1995 році надходження від приватизації майна підприємств складали – 7,5 трлн. крб.. або 8,2 % до визначених розмірів на рік. До бюджету недопоступило таких надходжень на суму 83,7 трлн. крб. У 1995 році приватизовано лише 58% об’єктів до річних завдань.

Незадовільний стан з наповненням доходної частини бюджету має місце і при реалізації розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на конкурсних торгах. За перше півріччя поточного року з цього джерела до Державного бюджету надійшло лише 21,8 млн. грн., що становить 2,4 відсотка від передбачених на рік. Слід зазначити, що протягом останніх трьох місяців поступово зменшуються надходження від приватизації майна державних підприємств (за січень червень цього року бюджет отримав лише 230,6 млн. грн., що становить 22,2 відсотка до річної суми, зазначеної у розрахунках при затверженні Державного бюджету).

 

Динаміка неподаткових надходжень у реальних показниках і прогноз на 2000 рік

 


 

 

 

Протягом перших семи місяців 1999 р. план з неподаткових надходжень було недовиконано на 23 відсотки. Якщо темп збирання надходжень залишиться незмінним до кінця року, буде зібрано лише 4.3 млрд грн замість 5.6 млрд грн, закладених у Бюджеті-99.

У проекті бюджету на 2000 рік передбачено, що неподаткові надходження мають скласти 7.78 млрд гри. У номінальному визначенні прогнозується збільшення неподаткових надходжень у 2000 р. на 80.7 відсотка порівняно з очікуваним виконанням бюджету 1999 року і на 211 відсотків порівняно з виконанням бюджету за 1998 рік.

На наведеному вище графіку показано динаміку збирання реальних неподаткових надходжень, починаючи з 1994 р., а також прогноз надходжень, врахований у бюджеті на 2000 р. Як видно з графіка, після зростання надходжень протягом 1994-1996 років відбулося їхнє відчутне скорочення в 1997 і 1998 роках, причому рівень надходжень став меншим за рівень 1994 року. 1999 рік обіцяє стати першим роком, коли неподаткові надходження зростуть після періоду скорочення.

У проекті Бюджету-2000 прогнозується подальше зростання неподаткових надходжень. Порівняно з очікуваним у 1999 році обсягом у проекті Бюджету-2000 передбачається збільшення реальних неподаткових надходжень на 53.6 відсотка, завдяки чому буде досягнуто найвищого від 1996 року рівня.

• За період 1994-98 рр. неподаткові надходження становили в середньому 2.87 відсотка ВВП, у 1998 р. ~ 2.41 відсотка ВВП. У проекті бюджету на 2000 п передбачено, що неподаткові надходження складатимуть 5.16 відсотка ВВП.

Планові показники неподаткових надходжень по окремих статтях у проекті бюджету на 2000 рік і Бюджеті-99 (млрд грн)

 

           джерело доходів

 бюджет-2000

бюджет-1999

    номінальна

       зміна

   зміна у %

  для довідки:

виконання 1998

 

Неподаткові надходження

включаючи:

       7,776

       5,594

       2,182

        39,0

         2,500

 

Рентна плата (за нафту і газ, що

видобуваються в Україні)

        216

        334

       -118

        35,2

          62

 

Надходження коштів від

приватизації державного майна

       2,568

       720

       1,848

       256,7

         471

 

Відрахування з плати за транзит

Природного газу, нафту та аміаку

через територію України

       1,148

      1,826

        -678

       -37,1

         322

 

 

 

 

 

 

 

У таблиці наведено планові показники неподаткових надходжень за

найважливішими статтям в проекті бюджету на 2000 рік і бюджеті на 1999 рік.

Як видно з таблиці, найбільше окреме джерело неподаткових надходжень складуть у бюджеті на 2000 рік кошти від приватизації державного майна.

Порівняно з очікуваним виконанням бюджету 1999 року, в бюджеті на 2000 рік прогнозується збільшення надходжень від приватизації на 256.7 відсотка в номінальному визначенні.

Друге найбільше джерело надходжень, як видно з таблиці, складають кошти від плати за транзит природного газу, нафти та аміаку через територію України. В бюджеті на 2000 рік передбачається, однак, скорочення цих коштів на 37.1 відсотка.

У проекті бюджету на 2000 рік прогнозується також скорочення на 35.2

відсотка надходжень від рентної плати за видобуті в Україні природний газ і нафту.

У 1998 році не стягувалася плата за транзит нафти та аміаку.

Таблиця 7.

Неподаткові надходження . що надійшли до Державного бюджету у 1999 році.

 

Затвержено

Верховною

Радою України

На 1999 рік

       Фактично надійшло

      за січень-липень1999р

               % виконання

 

 

  план

  факт

 відхил

сума затверже-

них на 1999 рік

план на січень-

липень 1999 р.

неподаткові

надходження:

        5133

  2405

   1401

  -955

         27,3

         29,7

рентна плата

        334

  159

     8

  -151

          2,4

         5,6

надходження

коштів від

приватизації

державного

майна

       

 

         675

 

 

   338

 

 

    329

 

 

     -9

 

 

         48,7

 

 

         97,1

відрахування від

плати за транзит

газу,нафти та аміаку

територією України

       

 

       1826

 

 

   838

 

 

    135

 

 

  -703

 

 

          7,1

 

 

         15,4

надходження частини амортизаційних

відрахувань

       1130

   596

   357

  -239

        31,6

         59,9

доходи від операцій

з капіталом

        413

   196

   211

    15

        51,1

       107,5

державні цільові

фонди

       1978

  1153

  1310

   157

        66,2

       113,6

 

 


( За даними податкової адміністрації м. Києва)

 

 

Висновки щодо доходної частини проекту бюджету по неподаткових надходженнях

Щодо рентної плати за природний газ власного видобутку та відрахувань від плати за транзит природного газу по території

України слід відзначити, що у поточному році за підсумком 8 місяців рівень виконання цих податкових платежів становив лише 2,6% та 3,0% відповідно.

Такий стан платіжної дисципліни НАК "Нафтогаз України" є вочевидь ненормальним і вимагає негайного втручання контролюючих органів та не може бути підставою для зменшення прогнозованих на 2000 р. відповідних платежів.

Кабінетом Міністрів України на 2000 рік (стор. 107 проекту Закону) більш ніж удвічі зменшені перерахування до бюджету рентної плата за природний газ власного видобутку (на 214,5 млн.грн.) та відрахування від плати за транзит природного газу по території України (на 1089,8 млн.грн.).

Комітет розцінює це як суб'єктивний підхід, направлений на задоволення інтересів структури НАК "Нафтогаз України" за рахунок Державного бюджету, який грубо порушує чинне законодавство, зокрема частину 1 статті 95 Конституції України.

Комітет вважає, що є реальні можливості повного акумулювання у доходах Державного бюджету усіх належних платежів НАК "Нафтогаз України" незалежно від "рівня сплати" за спожитий природний газ.

Таким чином, надходження рентної плата за природний газ власного видобутку та відрахувань від плати за транзит природного газу по території України занижені в Урядовому проекті бюджету на 2000 рік на 1304,3 млн.грн.

Слід також додати, що, оскільки надходження до бюджету рентної плати за нафту і газ власного видобутку та відрахувань від плати за транзит природного газу і нафти по території України залежать від курсу національної грошової одиниці, то у 2000 р. при можливому збільшенні курсу долара по відношенню до гривні до 5,5 грн. надходження до бюджету по цих статтях можуть додатково збільшитись на 262 млн.грн.

  В проекті бюджету заплановані надходження дивідендів (частини прибутку) від суб'єктів підприємницької діяльності, утворених за участю державних підприємств та організацій, які становлять 275 млн.грн. проти очікуваних у 1999 році 40 млн.грн.

При цьому не дотримана вимога п. 2.11 Бюджетної резолюції щодо представлення розрахунків дивідендів підприємств, що знаходяться повністю або частково у державній власності.

Комітет з питань бюджету вважає, що надходження дивідендів реально можна збільшити, за умов термінового вирішення Урядом низки питань щодо врегулювання процедури формування статутного фонду та реєстрації емісії акцій державних акціонерних і холдінгових компаній.

Тільки 5 з більш ніж 100 створених Кабінетом Міністрів державних акціонерних та холдінгових компаній зареєстрували на теперішній час емісію акцій.

Діяльність переважної більшості компаній виходить за межі існуючого правового поля.

Неврегульованість порядку сплати дивідендів у випадках передачі державних пакетів акцій до статутних фондів холдінгових та державних акціонерних компаній значною мірою впливає на стан надходження дивідендів до Державного бюджету.

Відомі приклади, коли завдяки рішенням, прийнятим на загальних зборах акціонерів, дивіденди на державну частку власності майна спрямовувалися для поповнення фонду розвитку виробництва, а не до бюджету.

 У проекті бюджету на 2000 рік передбачені надходження коштів від приватизації державного майна в сумі 2560,2 млн.грн.

проти 767,1 млн.грн. очікуваних у 1999 році.

Комітет з питань бюджету не може погодитись з пропозицією Уряду щодо продажу найбільш ліквідних стратегічних підприємств без згоди на це Верховної Ради України.

Вважаємо, що Фонд державного майна самоусунувся від роботи по продажу рядових, не стратегічно важливих підприємств.

 Запропонований Урядом перелік підприємств, які підлягають продажу у 2000 році підлягає розгляду і затвердженню Верховною Радою України.

 

Таблиця 8.

Порівняльний прогноз надходжень податкових та неподаткових платежів до зведеного бюджету України у 2000 році

(млн. грн.)

 

Прогноз Кабінету Міністрів

Прогноз Комітету

 

2000 р.

Відхилення

2000 р. від

плану1999р.

2000 р.

Відхилення від прогнозу

Кабінету

Міністрів

 Податкові надходження

 

 

 

 

 

 

 

 

Прибутковий податок з громадян

4181

+24

4300

+119

Податок на прибуток підприємств

6098

+1398

5500

-598

Податок на додану вартість

10620

+2317

9700

-920

Акцизний збір

1912

-910

21Ї2

+200

Ввізне та вивізне мито

1369

-219

1569

+200

Неподаткові надходження

 

 

 

 

 

 

 

 

Рентна плата:

216

-117

431

+215

- за нафту, що видобувається в Україні