.

 

 FilesFor.com - Рефераты, курсовые, дипломные + законодательство УКРАИНЫ


Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть
Loading

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                        Курсова робота  з предмету

                                                          інвестиції на тему :

               Лізинг як метод інвестування  основних фондів в Україні

 

 

 

 

 

 

 

 


                                                      План :

Вступ.

Розділ1.Сутність поняття лізингу.

1.1.Поняття лізингу.                       

1.2.Форми лізингу,суб¢єкти і об¢єкти лізингових відносин.

1.3.Лізинговий договір.

1.4.Особливість лізингу і оренди.

Розділ2.Стан лізингу в сучасних умовах розвитку економіки України.

2.1.Ефективність лізингу.

2.2.Проблеми лізингових відносин.

Розділ3.Майбутній розвиток лізингу.

Висновки.

Література.

Додатки.
Вступ.

Процес переходу к ринковим відносинам,пов¢язаний з вирішенням протиріч в розвитку економічних структур,заставив шукати нові шляхи вирішення поставших питаннь.

Орендні операції зайняли в ньому одне з найважливіших місць,а ра-зом з ним все частіше почало підійматися питання о лізингу.

В наш час широке використання лізингу стає дуже потрібним,виходя-чи з техніко-економічних предпосилок і формующійся державної полі- тики в майно у виробника,фінансує його,здійснює технічне обслугову- вання наданих в оренду засобів праці.

Для розвитку лізингу існують такі предпосилки-історичні,соціально-економічні,научні,юридичні.Докладнішу інформацію дивись в додатку (Таблиця№1).

Лізинг предстявляє собою специфічну,доповнюючу форму перспекти-вного фінансування капіталовкладеннь,альтернативного банківському кредитуванню,і предполагає використання своїх власних фінансових ресурсів.Він дає можливість всім суб¢єктам господарювання одержу- вати необхідні машини і обладнння без значних єдиночасовихвитрат а також немати проблем зстарінням засобів виробництва.Лізинг –є найперспективнішою формою оренди,яка широко застосовється в західних країнах,тобто це –довгострокова оренда машин,устаткуван-ня.Вона являє собою по суті новий спосіб фінансування й активізації збуту,що грунтується на збереженні права власності на товар за орендавцем. Механізм даної форми оренди полягає в тому , що компанія-орендавець спеціально закуповує для конкретного орендаря на його прохання пов¢язані з тим,що він дає можливість швидко пере-ходити на нову технічну базу,не вимагає значних одноразових затрат дає змогу звільнитися від обслуговування і зусередити всі зусилля на ефективному використанні нової техніки.Стрімкий розвиток лізингу у країнах з ринковою економікою пояснюється передусім необхідністю активізації інвестиційної політики.

Комплексна робота щодо розвитку лізингу проводиться і в Україні.

В 1991р. функціонувало понад 200 підприємств,які надавали в у тимчасове користування різні засоби праці.Певний досвід роботи у цьому напрямі вже нагромаджений Республіканським комерційним центром. Це –орендне підприємство,метою якого є всебічне сприяння формуванню ринку засобів виробництва і матеріально-технічних ресурсів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ1. Сутність поняття лізингу.

 

1.1.      Поняття лізингу.

 

В лізингових відносинах з¢явився перелік питань ,котрі не були врегульовані чинним законодавством,що визвало деякі складнощі при заключенні лізингових договорів,це і стало первопричиною приняття Верховною Радою Закону ¢¢Про лізинг¢¢ від 16 грудня 1997р. Це послу-жило  створенню правової основи лізингових договірних операцій.

Самим важким питанням являється визначеннян правової природи договору  лізингу ,а це можливо при виявленні  чітко визначених ознак цього договору,котрі виокремлювали б його від інших договорів.

Та обставина,що договором лізингу охватується разнородні відно-сини ,не виникає сумнівів,оскільки це визначається з роду предписань Закону. Тобто в ст.№1 Закону дано поняття лізингу,котрий розглядає-ться як підприємницька діяльність,направлена на івестування власних або запозичених фінансових засобів визначена в наданні лізиногода- вачем в виключне користування на визначений термін лізингоодержу- вачу майна,котре являється власністю лізиндавача або купується їм в у власність за дорученням і согласованності з лізингоодержувачем пе- ріодичних лізингових платежів.

 

1.2. Форми лізингу,суб¢єкти і об¢єкти лізингових відносин.

 

В законі в ст.№4 визначені види і форми лізингу.

По договору фінансового лізингу лізиногодержувач приймає на себе зобов¢язання,пов¢язані з правом власності на матеріальні цінності і відповідальність за ризик їх можливої гибелі.

Фінансовий лізинг,право користування матеріальними цінностями розповсюджується на строк неменш 60% строка їх повної амортизації,а також передбачає подальшу передачу права власності лізингоодержувачу або по закінченні договору лізингу його викуп по залишкової вартості.Між тим,тут проявляється договірна форма  фінансово- підприємницької лізингової діяльності.Цю діяльність потрібно розглядати іменно таким чином –як фінансовий лізинг,який проявляється в сумі возміщення вартості об¢єкту лізингу в складі лізингових платежів за період дії договору лізингу.

Фінансовий лізинг поділяється на :

● лізинг в обслуговуванні;

● ліверидж лізинг;

¢¢у пакеті¢¢;

Лізинг з обслуговуванням являє собою поєднення фінансового лізингу

з обслуговуванням з договором підряду та передбачає надання цілого

ряду послуг,пов¢язаних з утриманням на обслуговування та утриман-ня зданого в оренду обладнання.

Ліверидж лізинг –особливий вид фінансового лізингу.У цій угоді більша частка (за вартістю)обладнення,що здається в оренду, бере-ться внайми у третьої сторони –інвестора .У першій половині строку оренди здійснюються амортизаційні відрахування по орендованому обладнанню та виплата відсотків за взятую позикою на його прид-бання,що знижує оподаткований прибуток(доход) інвестора та ство-рює ефект відстрочки податку.

Лізинг ¢¢у пакеті¢¢ -система фінансування підпиємства,при якій будів-лі та споруди надаються у кредит,а обладнання здається орендареві за угодою оренди.

За методами фінансування існують :

● терміновий лізинг,при якому здійснюється одноразова оренда майна;

● поновлювальний лізинг,при якому договір продовжується по закін-ченню першого строку контракту.

Стосовно орендованого майна лізинг поділяється на :

● чистий лізинг,коли додаткові видатки з обслуговування орендо-ваного майна покладаються на орендаря;

● повний лізинг,при якому орендар бере на себе всі видатки з технічного обслуговування зданого в оренду обладнання.

Розвиток лізингових стосунків може здійснюватися шляхом здачі в оренду цілих промислових підприємств,що викликає застосування ро-здільного лізингу.Він характеризується широкомаштабністю та наяв-ності більшої кількості фінансово-кредитних відносин при виконанні угод.

Роздільний лізинг –це ускладнений варіант фінансового лізингу,який передбачає участь в угоді кількох компаній та фінансових установ.Роздільний лізинг використовується в тому випадку,коли лізингодавець фінансує лише частину технічних засобів,а інша части-на сплачується позиками інших учасників.Власником цього комплексу технічних засобів залишається лізингодавець,за яким зберігається право отримання податкових пільг по лізингу.

Оперативний лізинг –характеризується тим,що лізингоодержувач по своєму заказу отримує в платне користування від лізингодавача об¢є-кту лізингу на строк неменш строка,в період якого амортизується 90% вартості об¢єкту лізингу,визначеной в день заключення договору.По закінченні договірного строку ,договір може бути продовжен або об¢єкт лізингу може бути повернутий лізингодавачу,або передан повторно в користування іншому лізингоотримувачу по самостійному договору лізингу.

Оперативний лізинг має такі особливості :

● орендодавець не розраховує покрити всі свої витрати за рахунок         надходжень від одного лізингоотримувача;

● строки оренди не охоплюють повного фізичного зносу майна;

● ризик збитків від псування або втрати майна лежить головним чи-ном на лізингодавачі;

● по закінченні встановленого строку майно повертається лізингода-вачу.

Обернений лізинг –розлядається як договір лізингу,передбачаючий придбання лізингодавачем майна у власника і подальшу передачу цього майна в лізинг.В цій операції лізинго-підприємницька діяльність обхватує дві групи рознорідних відносин:

●куплі-продажу майна;

●передачі цього майна у користування;

Лізингодавач купляє майно у його власника,а потім передає йому майно в лізинг.Якщо не було б договору лізингу,то суб¢єкти названих відносин повинні були б заключати два самостійних договорів: куплі-продажу і оренди.Однак,в цьому нема необхідності,так як договір лі-зингу охватує разнородні відносиниі в змішаному договорі вирішують-ся всі основні питання.З цього приводу обернений лізинг потрібно розглядати як самостійний вид (а не форму) лізингу.Оперативний лі-зинг розподіляється на рентинг і хайринг.Рентинг –це короткострокова оренда майна від одного дня до одного року.Хайринг –середньостро-кова оренда майна від 1-3 років.

Говорячи про лізинг треба вияснити що таке об¢єкти і суб¢єкти лізингу. Згідно з ст.№2 закону об¢єктами лізингу може бути будь-яке рухоме майно яке відноситься до основних засобів,у тому числі продук-ція,вироблена державними підприємствами (машини, обладнання), яким дозволено до вільного обертання на ринку і в відношенні якого нема обмежень о передачі його в лізинг.

Суб¢єкти лізингу –це лізингоодежувач,продавець власного майна (ст.№3 закону).

 

1.3. Лізинговий договір.

 

Під час здійснення лізингової угоди можна виділити 3 стадії її проведення.По першій здійснюється підготовча робота,яка передує укладанню низки юридичних договорів:оформлення заявки майбутн-ього лізингоотримувача,готуються висновки  про кредитоспроможність клієнта і розраховується ефективність лізингового проекту.

На другїй проводиться юридичне закріплення лізингової угоди.

Оформлюються такі документи : договір про куплю-продаж об¢єкту лізингу,акт про приймання об¢єкту лізингу в експлуатацію,договори на технічне обслуговування майна ,що передається у лізинг,договір стра-хування об¢єкту лізингу.

Третя стадія –це період використання об¢єкту лізингу.Проводяться операції в обліку та звітності :виплата платежів,оформлюються доку-менти про подальшу долю об¢єкту.

Для збільшення гарантії повернення вартості об¢єкту лізингу, а також комесійних ,доцільно укладати тристоронній договір: лізинго-давач,лізингоодержувач,страховик.

Стаття №21 закону ¢¢Про лізинг¢¢ регламентує проведення реєс-трації лізингових операцій.Це робиться для того,щоб операції прово-дилися в рамках правового поля,держава контролює правомірність проведення договірів лізингу і вживає заходів щодо усунення неправо-мірних операцій і наказує в рамках чинного законодавства.

Умови договору визначені ст.№7, тобто:

●сторони;

●об¢єкт лізингу;

●умови і строки поставки об¢єкту лізингу;

●строк заключення договору;

●розмір,склад і строки сплати лізингових платежів;

●умови переоцінки вартості обієкту;

●умови реєстрації;

●порядок повернення лізингового об¢єкту;

●відповідальність сторін;

●дата,місце заключення договору.

Також викликає зацікавлення в питанні оподаткування лізингових операцій і про наявність пільг на цей вид діяльності.

Ст.№20 закону ¢¢Про лізинг¢¢ передбачає,оподаткування прибутку от-риманного лізингодавачем і кредитором в здійсненні лізингової опера-ції відбувається за чинним законодавством.Якщо уважно вивчити за-кон ¢¢Про ПДВ¢¢(пп.3.1.1,3.1.2,3.2.2) ,то можна зазначити,що він стиму-лює лізингові операції для українських лізингодавачів та виробників предмету лізингу,що дасть змогу розширити експорт лізингової проду-кції і більшою мірою використовувати в середині країни незадіяні ос- новні виробничі фонди.З іншого боку,закон зменшує активність нере-зидентів на ринку лізингових послуг.

Лізингові стосунки виступають по суті як кредитні угоди.Орендар от-римує у тимчасове користування вартість,втілену в машинах і облад-нанні,на рівнях зворотності і платності. Активними учасниками лізин-гових стосунків виступають і комерційні банки.В Україні поки що не створено достатніх умов для розвитку довгострокової оренди основ-них фондів і, тим більше,для участі банків у орендних стосунках,тобто для здійснення ними лізингових операцій.

На сучасному етапі кількість випадків кредитування лізингових операцій в кожному банку не перевищує одиниці.

Головна причина –нестабільність економічної ситуації,високі темпи інфляції,тощо.

Якщо банк проводе лізингові операції,то для нього більш вигідно об-ходитися без посередництва лізингових компаній.В такому разі банк, придбаючи машини і устаткування,є їх покупцем,а здаючи їх в оренду

за лізингові угоди,робиться лізингодавачем.Для оплати придбанного устаткування можуть бути використані власні кошти банку –статутний

фонд,резервний фонд та інші фонди,які створенв за рахунок доходу, який залишається в розпорядженнні.

Строки лізингу визначаються з урахуванням амортизації або із зас-тосуванням методу прискореної амортизації орендованого майна. Використання прискореної амортизації економічно вигідно лізингода-вачу (банку) та лізингоодержувачу.Перший у більш короткі строки по-вертає вкладені ресурси,другий придбає можливість знизити суму податку на прибуток і наблизити строк одержання майна в свою власність,якщо така умова передбачена в договорі.

Банк має право передати майно в оренду на строк більш корот-кий,ніж період амортизації,за умови,що після закінчення цього строку лізингоодержувач оплатить дане майно за залишковою вартістю. Оскільки в цьому випадку зростає ризик лізингодавальника по відшко-дуванню високої залишкової вартості устаткування,то строк лізингу повинен складатися не менш 50% амортизаційного періоду.У договорі лізингу необхідно зафіксувати,що лізингоодержувач не може відмо-витися від оренди майна раніше строку договору,в протилежному випадку він повинен сплатити банку компенсацію,яка дорівнює сумі внесків за оренду,що залишається. наведені в таблиці № 1.1.

Таблиця № 1.1.

 Співвідношення періодів амортизації і строків оренди.

Показники(роки)

Роки

Період амортизації

Мінімальний строк договору

3       4       5       6-7       8       9-10

3       3       4        5         6          7

 

Отже питання надання банками лізингових послуг є пріоритетним,а це  свідчить про необхідність подальшого удосконалення законодав-ства про лізинг,як взаємовигідної форми взаємовідносин виробників і споживачів,створення умов для заохочення банків для проведення лізингу,бо це дає можливість збільшення доходів,появи нових клієтів, тощо.

 

1.4. Особливість лізингу і оренди.

 

Лізинг істотно відрізняється від оренди.На відміну від орендаря лізингоотримувач не тільки одержує об¢єкт у приватне користування, але на нього покладаються традиційні обов¢язки покупця,пов¢язані з правом власності і оплати майна,відшкодування збитків від випадко- вої втрати майна ,його страхування,ремонт.Проте власником майна в цьому випадку залишається лізингодавець.Лізингоотримувач навідмі- ну від орендаря,виплачує лізингодавцю не щомісячну(щоквартальну) плату за право користування об¢єктом,а його повну вартість.

Лізинг відрізняється від банківського кредиту ,при якому банк зали-шає за собою право власності на майно заставодавця.При лізингових стосунках після закінчення строку оренди та виплати всієї суми оренд-ної плати об¢єкт залишається власністю лізингодавця.                            

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ2.Стан лізингу в сучасних умовах розвитку  економіки України.

 

2.1.Ефективність лізингу.

 

Широке розповсюдження лізингового бізнесу на формуючому вітчи-зняному ринку лізингових послуг в значній мірі залежить від рівня ефективності лізингових операцій.

Визначення ефективності лізингу необхідно,поперше,для обозначен-ня вигідності лізингу в порівнянні з іншими формами фінансово- госпо-дарських операцій,подруге,для глибокого економічного аналізу відно- вшень доходів від проведення лізингової угоди к єдиночасовим і пото- чним затратам на іх одержання.

Ефективність лізингових операцій предвизначається впливом біль-шого числа факторів.фактори ефективності наводяться в додат-ку(Додаток №2). 

Многогранність лізингу як економічної категорії,вплив значної біль-шості факторів на його ефективність,в теперишній час ускладнює за-дачу визначення економічної вигідності  лізингу.

Якщо після закінчення договору можна здостатнею точністю визна-чити сумарний ефект і ефективність лізингової операції то вначальній стадії,на етапі прооботки альтернативних варіантів суб¢єктами лізингу буде ускладненно.

Методика визначення ефективності лізингових операцій повинна носити науково-прикладний характер.

Основою економічного механізму взаємивигідних відносин між лізингодавачем і лізингоодержувачем являється розмір лізингових платежів.

Лізиногові платежі виплачуються в період дії лізинговоі угоди і вклю-чають в себе амортизаційні відрахування на повне відтворення пере- даного в лізинг майна і лізинговий відсоток.

Лізинговий відсоток повинен покривати лізингодавачеві накладні витрати по лізингової угоди,а також забезпечити лізингодачу прибуток Джерело виплати лізингового відсотка-сукупний дохід лізингоодержу- вача,який з¢являється в періоді використання майна.

Крім того,по визначенню фактичного розміру лізингових платежів необхідно враховувати коефіцієнт дисконтування-очикувану норму доходу від капітальних вкладеннь в лізингову операцію в розглядає-мому році:

                       αt=1/(1+і)         (2.1)

і – розрахунковий розмір ставки дисконту

n – поточний рік,по якому роблять коректировку

Таким чином ,закінченому виляді реальна сума лізингового  плате-жу за весь період дії лізингового договору буде:

 

                              Т

                       Пл=∑(Аt+Лпрttαt           (2.2)

                              t=0   

Пл –обща сума лізингового платежу,грн.

Аt  –річна  сума амортизованих відрахувань на повне відтворення об¢єкту,грн

Лпрt –річна величина лізингового відсотку,грн

Иt –індекс інфляції в році t

Т –період дії лізингового договору

Інтегральний економічний ефект лізингодавача від реалізації

конкретної лізингвої операції визначається:

          

          Т 

     Эл=П¢л - ∑(Реt+РТtt – Вt)αt            (2.3)

               t=1    

П¢л –обща сума лізингових платежів за період дії лізингового до-говору приведена к першому року лізингу

Реt –єдиночасові витрати лізингодавача в році t,грн

РТt –поточні витрати лізингодавача в році t,грн

Нt –податки виплачувані лізингодавачем в році t,грн

Вt –виручка від реалізації майна ,повертаєма лізингодавачу  в році  t,грн

Ефективність лізингової операції для лізингодавача можна визна-чити шляхом зіставлення общої суми,виплачуваноє по лізиноговій уго-ді,з ціною придбання майна в кредит чи ні.Вираховується це за формулою:

                              Т          

               Сл=П¢л+∑ (ПДВt – Нлt)αt             (2.4)

                              t=1  

Пдвt –сума ПДВ,нараховуєма лізингоодерхувачем в t році,грн 

Нлt –налогові пільги лізингоодержувача в році t,грн.

Використання на практиці предложених методичних підходів при визначенні ефективності лізингу позволе правильно визначати ефек-тивність лізингу,як методу інвестування.

 

2.2. Проблеми лізингових відносин.

 

В міжнародній практиці в правовому відношенні лізинг отримав оформлення 10 років тому в Оттаві.В ній прийняли участь 44 держави включаючи Росію та Україну.Прогнозуючи,що до кінця століття,доля лізингу в обсязі світового експорту-імпорту тільки в машинотехнічній продукції досягає 20%.Так,наприклад ,в Японії щорічний приріст обся-гу лізингових платежів складає 25-40%,а річний обсяг лізингових дого-ворів Китаю перевищує 1млрд.дол.До 25% загального обсягу інвес-тицій в США,Японії та інших країн фінансується на умовах лізингу ; в розвивающихся країнах темпи росту операцій по лізингу досягають 50% и більше. [   ].

Жорстка економічна криза,в якій перебуває Україна , посилення фіскальної функції податків,штучна стабілізація гривні,призводить до зменшення фінансових ресурсів підприємств і зниження палатоспро-можності населення.Усвою чергу це не тілбки не допомагає розвитку власного виробництва, навпаки –ще більше руйнує його.

Без реальних інвестицій у новітні технології наші вітчизняні підприє-мства не зможуть вийти з економічної скрути.Пошук інвестиційних джерел за кордоном покищо не дає бажаного результату. Непев-ненність у стабільності політики держави,висока корумпованність усіх рівнів влади,та інші чинники стоять на заваді припливу реальних коштів в Україну.

Але якщо сподіватися тільки на іноземні інвестиції,то проблеми оновлення виробничого апарату і виходу з кризи ніколи не буде розв¢язано Відомо,що інвестиційні потреби України оцінюються в 50 міль¢ярдів доларів.Необхідно шукати і внутришні джерела.Ця пробле-ма може бути розв¢язана внедрінняи нової форми фінансових відно-син – лізингу. Справді,основні фонди на наших підприємствах спра-цьовані,на них практично неможливо виготовляти якісну і конкурен-тноздатну продукцію.Так, по групі великих машинобудівних підпри-ємств спрацювання основних фондів становить 40-55%,а по найваж-ливішій для виробництва третій групі –робочі й силові  машини та об-ладнання –ще більше:64-87%.Ці підприємства збиткові та малорен-табельні і через це вони неможуть оновити основні виробничі фонди.

Спрацювання основних засобів обумовлено острою нехваткою засобів і мізерно малими розмірами отриманих підприємствами при-бутками.Аналіз показує,що останній етап сучасного оновлення основ-них засобів підприємств міського господарства був здійснений 10 ро-ків тому.В результаті на початок 1997 року знос його основних засобів складає около 80%.[    ]

Так,спрацювання основних засобів на підприємствах є реальною причиною того,що підприємства позбавлені можливостей нарощу-вання своїх виробничих потужностей,тобто для вирішення цієї проб-леми необхідно переходити на систему лізингових відносин.

Про необхідність активізації процесу відтворення основних фондів свідчать статистичні дані.На підприємствах галузей народного господарства України від 60-80% обладнання фізично зношене чи морально устаріле,40% основних засобів функціонує більше 20 років, ще 40%-від 10-20 років.Аналіз тенденцій структурних перетворень економіки свідчить,що без всебічно обгрунтованих інвестицій у пріо-ритетні галузі народного господарства не обійтись.Для модернізації неефективних виробництв,за різними оцінками,потрібно від 170-300 млрд.доларів.

Так,у 1997 році на замовлення та під гарантію уряду України захід-ною компанією було надано 300 комбайнів на умовах фінансового лізингу.

При цьому вона зробила розрахунки мінімального строку дії договорів виходячи з того,що амортизація 60% вартості комбайнів досягається протягом 5 років при застосуванні прискореної амор-тизації.Договір фінансового лізингу був укладений 1.12.97р. Отже, очикувалось,що 1грудня 2002 року 300 комбайнів буде викуплено за залишковою вартістю як такі,що були у фінансовому лізингу.Але при затвердженні бюджету на 1998р. Верховна Рада прийняла коефіцієнт амортизації 0,6.Це означає,що тепер 60% вартості комбайнів амортизується протягом 7,8р. (замість 5).Одже,всі договори,укладені на 5 років як договори по фінансовому лізингу на відповідають вимозі закону -строк дії їх коротший, ніж строк,за який амортизується 60% вартості об′єкта лізингу.Це дає право податковій інспекції вважати такі договори недійсними та незаконними.Виникає питання:як бути в цій ситуації?.Лізингодавець стверджує,що він не може очикувати повного викупу комбайнів додатково 2,8 років,бо це йому фінансово вкрай не вигідно і відмовляється від продовження терміну дії договору.Текст діючого закону не передбачає ніяких рішень,тому можна ствер-джувати,що ситуація не врегульована законом та некерована.

Таким чином,враховуючи нестабільність у визначенні строків амор-тизації,не можна брати строки за основу для визначення виду договорів фінансового чи оперативного лізингу.Тому пропонується обрати більш стабільну та економічно обгрунтовану ознаку і виходити з того,яка сторона договору несе ризики втрати  об′єкта лізингу протя-гом дії договору.Така практика поширена в розвинутих країнах і визначається Конвенцією про міжнародний фінансовий лізинг.Також необхідно надати лізингоотримувачу право вирішувати,чи бажає він придбати об′єкт фінансового лізингу по залишковій вартості після закінчення дії угоди.Така пропозиція базується на тому,що в момент закінчення строку ринкова ціна об′єкту лізингу може змінитися настільки,що ′′залишкова вартість′′ буде більшою ніж ринкова нового подібного майна.

Отже,краще не вимагати від лізингоодержувача обов′язкового викупу об′єкту, а залишити за ним право на відмовлення.

Також необхідні доповнення до закону ′′Про лізинг′′.Так,згідно з ста-ттєю №3 ,тільки суб′єкти підприємницької діяльності можуть укладати

угоди фінансового та оперативого лізингу.Незрозуміло,чому такі види юридичних осіб,як органи законодавчої та виконавчої влади і бюджетні  установи,що не є суб′єктами підприємницької діяльності,не можуть укладати договори лізингу з метою придбання високо-вартічних основних фондів(легкових,вантажних автомобілів, устатку-вання для лікарнь,меблів та обладнання для навчальних закладів) з поступовою випла-тою вартості такого майна.Тобто потребується роз-ширення кола суб′єктів лізингу,дозволивши його необмежене викори-стання фізичними та зареєстрованими юридчними особами.Таке роз-ширення надасть рівних прав щодо використання можливостей та переваг фінансового й оперативного лізингу підприємствами різних видів та різних форм власності.

Інша проблема,яка не дає підняти економіку,так це, дуже низька роль банків у сфері лізингового бізнесу.

Процес становлення лізингового бізнесу в Україні можна умовно поді-

лити на два періоди.Перший припадає на 1989-1995 рр.,коли такі опе-рації здійснювали лише комерційні банки.У другому –з 1995 року й по сьогодні –у цій сфері працюють також спеціалізовані лізингові компанії створеніяк за участі банківського капіталу так і без нього.

Переломним етапом становлення та розвитку лізингових відносин стало друге піврічча 1997 року та січень 1998 року,коли було прийнято основнізаконодавчі акти,що регулюють цей вид діяльності.

Розвиток лізингу в Україні стримується через багато причин загаль-ного характеру.

Насамперед даються взнаки відсутність державної програми розвитку

лізингу,низька кваліфікація спеціалістів,які обслуговують ринок цих по-слуг.Лізингові компанії фінансово слабкі,оскільки цілковито залежать від засновників,їм нерідко бракує коштів для придбання саме того об-ладнення,яке зацікавить виробників як потенційних лізингоотримува-чей.Так,засоби транспорту десятки тисяч доларів США за одиницю, обладнання для харчової промисловості(наприклад,млин) –200-700 тисяч доларів,лінія для виробництва скляної тари –8 млн.дол. і т.д.

Для більшості вітчизняних бізнесменів,які працюють у даній галузі,це астрономічні ціни.

  Механізм реєстрації та вилучення об¢єктів лізингу недосконалий, встановлено надто низькі норми амортизації майна,не сформовано вторинний ринок обладнання(а це гальмує розвиток оперативного лізингу), не налагоджено облік статистичних форм лізингових опе-рацій. До цього слід додати,що не спрямовані на підтримку цієї справи податкове,митне та валютне законодавство.

Так,Закон ¢¢Про податок на додану вартість¢¢ містить очевидні супе-речності.У статті 1 зазначено,що лізинг –це продаж послуг,отже є об¢єктом обкладання податком на додану вартість; а згідно з статтею 3 передача майна у користування та виплата лізингового платежу не входять до переліку операцій,які обкладаються ПДВ.Така невиз-наченність обходиться недешево.Зважаючи на те,що об¢єктами між-народного лізингу є виробниче обладнання ,автотранспорт , тощо, доводиться сплачувати значні суми.Відтак міжнародний лізинг на території України не скоро набуде бажаного розвитку.

Лізинг розвивається в Україні якось однобоко.Так,договори операти-вного лізингу майже не укладаються,оскільки партнерські стосунки суб¢єктів лізингової діяльності в Україні не назвеш міцними,до того ж цей вид лізингу приносить низькі прибутки. Потребує вирішення про-блемна ситуація,за якої суб¢єктом лізингової угоди в Україні не може бути фізична особа.У країнах Європи та в США такі договори,укладені компаніями з фізичними особами,особливо поширені на ринках нерухомості та легкових автомобілів.

Зважаючи на зазначені фактори,українські банки надають перевагу опосередкованій участі в лізинговому бізнесі –створюють лізингові компанії.Тобто йдеться про непряму участь банківського капіталу у лі-зинговому бізнесі.Але,навіть обравши такий шлях,банк наштовхуєть-ся на досить відчутну перепону –сума,яку він має право інвестувати, не повинна перевищувати 25% від його власного капіталу.Відтак не-великі та низьколіквідні комерційні банки не в змозі брати участь у лі-

зингової діяльності.

Започаткував становлення ринку лізингових послуг АКБ ¢¢Україна¢¢.У 1996 році при банку було створено Фінансово-лізинговий дім.Сього-дні в Україні діють також лізингові компанії ¢¢Аваль-лізинг¢¢,¢¢Укрексім лізинг¢¢ та Харківська регіональна лізингова компанія ¢¢Реал банк¢¢.

Укладений договір між ¢¢Реал банк¢¢ та Державним лізинговим фон-дом (ДЛФ),копманія працює частково на отримані від нього бюджетні кошти.Так,у вересні минулого року на її рахунок надійшло 3 млн.грн. Об¢єктом цієї угоди є сільськогосподарська техніка,яку надають у лізинг під 15% річних у середньому на 5 років.Для порівняння : за задійснення лізингової операції компанія ¢¢Аваль-лізинг¢¢ нараховує до 30% річних. Така послуга вигідніша,ніж отримання кредиту в банку.

У перспективі,після внесення відповідних змін до законодавчо-нормативної бази України,доцільно поширити практику прямої участі банків у лізинговому бізнесі.Здійснюючи лізингові операції,банк відкриває для себе джерело нових доходів у вигляді компенсійних витрат.Позитивним моментом є також те,що заставою слугує майно,яке надаєтьсяу лізинг.

 

 

 

Розділ3.Майбутній розвиток лізингу.

 

На сьогоднішній час,враховуючи відсутність у підприємств власних засобів і їх тяжке фінансове становище,розвиток лізингу являється практично єдиною можливістю придбання необхідного обладнення машин і інших основних засобів.Важливо,що сфера лізингового зако-нодавства активізує розширення збуту продукції,а не напівфабрикатів або сировини.

Лізинг-це дещо середнє між договором оренди і договором надання кредиту.

До приняття закону лізингова діяльність у вітчизняній економіці час-тково регулювалася Цивільним кодексом ,Законом ¢¢Про оренду¢¢, пос-тановами Кабінету Міністрів України від 18.09.97р.№3031 ¢¢Про ство-рення державного лізингового фонду¢¢.Але навіть за відсутності за-кону ¢¢Про лізинг¢¢ в Україні все таки функціонував ряд лізингових ком-паній,об¢єднаних у Всеукраїнську асоціацію лізингу ¢¢Укрлізинг¢¢.

Найгодовніше завдання на теперишньому етапі і в майбутньому для суб¢єктів лізингової діяльності- це створити потребу в лізингових послугах,тобто сформувати кон¢юктуру лізингу.

Україні потрібно також організувати тісне співробітництво з європейс-кою асоціацією лізингових компаній та вжити на урядовому рівні заходів до приєднання до Оттавської конвенції 1988 про міжнародний лізинг.

Лізинг потрібен Україні з багатьох міркуваннь:

● можливість одержати додаткові інвестиції від іноземних партнерів;

● лізингові операції залучають великі кошти банків,АТ,тощо;    

● привабливий для споживача- через оренду основних засобів госпо- дарських товариств.

До порівняння: Якщо підприємство закуповує необхідне обладнення зарахунок власних коштів та довгострокових банківських кредитів,то фінансує це із фонду розвитку,що формується з прибутку після його оподаткування,ПДВ,операції купівлі-продажу.

Зовсім інший механізм фінансування виробничих інвестицій вступає вдію при укладенні контракту по наданні лізингових послуг.

Орендні платежі,сплачувані орендарем входять до собівартості продукції,а після повної сплати вартості орендованого обладнення підприємство,як правило стає його власником.У даному випадку кошти що витрачені як орендні платежі,так і на викуп орендованого устаткування,формується з прибутку підприємства до його оподат-кування.

Лізинг вигідний не тільки лізингоотримувачу,а й орендодавачу, бо передбачає 100% покриття всіх капітальних витрат,а при укладенні контрактів лізингу в міжнародному маштабі- можна отримати додатко-ву економію коштів компаній-орендавців,зарахунок різниці між подат-ковими ставками,які діють у різних країнах.

Лізинг вигідний і державі,бо борг підприємств іноземним лізингода-вачам не зараховується до загальної фінансової заборгованності країн-імпортерів.

Отже,лізинг можна розглядати як один з методів інвестування, здатний значно пожвавити процес оновлення виробництва та вход-ження України в структуру світового ринку.

Лізинг може сприяти просуванню вітчизняних машин і устаткування на внутришній та зовнішній ринок.Велику роль у розвитку цієї форми під-приєницької діяльності може відіграти створення іноземними банками і фірмами сумісних лізингових коипаній.Це дозволе не тільки використовувати в народному господарстві передову техніку але й засвоїти значний досвід іноземних компаній у сфері лізингових операцій.

Для виготовлювача технічних засобів лізинг розкриває такі перспек-тиви : створюються передумови для зниження витрат на рекламу, вивчення ринку,пошук споживача.Ці послуги надає лізингова ком-панія,а виробник може зконцентрувати свої ресурси на випуску машин і обладнання.

В особі лізингової компанії виготовлювач знаходе постійного і надійного партнера,який готовий :

сплатити всю вартість устаткування,з¢являється можливість включити у список потенціальних покупців технічних засобів тих споживачів,які через нестачу власних або запозичених коштів,опинилися б поза сфе-рою економічних інтересів виробника,тобто позбули б його потенціа-льного прибутку.

Також лізинг надає значні переваги орендодавачу.Наприклад :

●розширення номенклатури продукції,з якою він встуває на внутришніх та зовнішніх ринках;

●забезпечення реалізації технічних засобів і надання послуг,продаж яких за інших умов невигіден;

●збільшення економічної ефективності машин і устаткування,що зда-ються в доагострокову оренду,шляхом відбору вигідних контрактів.

Нарешті лізингові операції дають можливість :

●одержати необхідне майно підприємству без значних капітальних

витрат;

●частково усунути ризик,мов¢язаний з моральним зносом основних засобів;

●податкові пільги орендарю,тому що орендна плата виступає у формі операційних вират і не оподатковується.

 

Висновки.

 

Україна стала на шлях глибоких соціально-економічних перетво-рень, неодмінною умовою успішного здійснення яких є розвиток виробничої сфери.Усім відомо,що нині виробничо-технічна база нашої держави перебуває в стадії занепаду: процес заміни застарілих та зношених машин та обладнання,по суті припинено.

Безперечно,що в Україні ще не скоро буде створено політич-ні,економічні й організаційні умови,які могли б залучити ефективні іноземні інвестиції в потрібних обсягах та формах.Внутришні ж нако-пичення переважної більшості діючих підприємств різних форм влас-ності,доведених до глибокого кризового стану,мізерні й продовжують з року в рік зменшуватися.Довгострокове кредитування виробництва комерційними банками є високоризковим і майже припинилося.

Тому необхідно використовувати альтернативні методи фінансу-вання витрат на оновлення матеріальної бази і модифікацію вироб-ництва. Однією з таких альтернатив може стати лізинг- ефективний інструмент оновлення основних фондів без значних одноразових витрат капіталу.

Активне впровадження лізингових операцій на підприємствах України може стати потужним імпульсом технічного розвитку, переобладнання виробництва і структурної перебудови економіки.

Незважаючи на економічні переваги впровадження лізингу ,в Україні він не дуже поширений.Можна назвати багато факторів,що стримують його розвиток,але головним з них є відсутність нормативно-правової бази,яка б досконало регулювала б лізингову діяльність.Закону Украї-

ни ′′Про лізинг′′,прийнятого Верховною Радою у грудні 1997 року,недо-статньо для стимулювання розвитку лізингового бізнесу.

Більшості підприємств та іншим господарським структурам буде ви-

гідно укладати договори лізингу, бо як відомо операції лізингу потре-бують менше коштів,ніж,наприклад,ортимання кредиту.Звісно відсоток

за користування кредитом може бути дуже високим,що спричинить де які труднощі в поверненні кредиту,а використання лізингу забезпечить   

по-перше -задоволення підприємства в необхідних фондах,по-друге,витрати за користування орендуємого майна будуть мен-шими,ніж закористування кредитом,необхідного для придбання обла-днання.

Використання лізингу дасть можливість оновлення основних фондів, залучення інвестицій,що позитивно вплине на фінансовий стан підприємства.

 


Задача :

Визначити внутришню норму рентабельності по інвестиційному проекту ,яка має такі дані :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Грошовий потік

8000

 

 

 

 

 

 

1-й рік

 

2000

 

 

 

 

 

 

2-й рік

 

3000

 

 

 

 

 

 

3-й рік

 

3000

 

 

 

 

 

 

Норма дисконту

15%

 

 

 

 

 

 

Обсяг інвестицій

5000

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рішення :

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Визначаємо справжню вартість:

 

 

 

 

 

PV=P0+P1+P2+Pn

 

 

PV

5980,11

 

 

 

2.Визначаємо ЧПД:

 

 

 

 

 

 

 

ЧПД=ГП-ІК

 

 

ЧПД

980,11

 

 

 

3.Визначаємо індекс прибутковості:

 

 

 

 

 

ІП=ГП/ІК

 

 

 

ІП

1,19602

 

 

 

4.Період окупності інвестицій :

 

 

 

 

 

 

ПО=ІК/Гпсер

 

 

ПО

2,50832

 

 

 

5.Внутришня норма доходності та

 

 

 

 

 

Зіставляємо її з вартістю капіталу :

 

 

 

 

 

R=IK/ГПfv

 

 

 

R

0,625

 

 

 

ВНД ;ГП=ІК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                   Література.

1.А.А.Пересада ,′′Основы инвестиционной деятельности′′,Киев:Либра,

1996г1.-330с.

2.Банківська Справа ,ж.,№4 1999р.стор.19-20.

3.Бизнесс Информ,ж.;№2 1998г. стр.75,83-84.

4.Бизнесс Информ,ж.;№11-12 1999г. стр.70-74.

5.Вісник НБУ;ж.,червень,№6 1999р.стор.62.

6.Закон України ′′Про лізинг′′,Відомості ВРУ,1998р.;№16.

7.Рейзвіх Е.П.′′Інвестиційна діяльність′′,Посібник.Кіровоград,КІСМ, 1997р.,-165с.,стро.100-103.

8.Урядовий Кур′єр,ж.№4-5.1998.стор.4-7.

9.Шевчук В.А.,Рогожин П.С.,′′Основи інвестиційної діяльності′′ Київ : Генеза,1997р.,384с.,стор.330-334.

10.Ю.В.Николенко,М.М.Діденко,А.В.Шегда ¢¢Основи економічної теорії¢¢ , Підручник:У 2 кн.Кн. 2: Підприємництво, маркетинг, менед-жмент.Відтворення в національному та світовому господарстві, К: Либідь,1998р,272с.,стр 37-40.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                      Додатки

Таблиця№1.Предпосилки лізингу

Структура предпосилок                                         

                              Склад предпосилок          

1.історичні

1.1 існування традицій орендного підприємництва

1.2 Можливість використання досвіду орендних відносин

      в період економічних реформ.

2.Економічні

2.1 Необхідність розвитку ринкових відносин і формування

      ефективних елементів ринкової інфраструктури.

2.2 О¢єктивна потреба в нових формах і джерел кредитува

      ння і інвестування.

2.3.Потреба в більш раціональному розміщенні і використа

      нні основних засобів виробництва.

2.4 Структурні зміни в сфері матеріального виробництва і

      послуг юридичним особам

2.5 Можливість виходу українських товаровиробників через

      допомогу лізингу на ринок інших країн.

3.Організаційно-технічні

  

3.1 є досвід зовнішньоторгівельних операцій

3.2 Прийняття банківських закладів в лізингових операцій

3.3 Проведення процесу реконструювання великих    під-

      прємств з елементами лізингу

3.4 Почавшийся процес створення лізингових підприємств

4.Суспільно-політичні

 

4.1 Розширення державної політики в області лізингу.

4.2 існування спеціалізованої суспільної організації

      ХРО ¢¢Лізинговий фонд¢¢

4.3 Створення Укрлізингу

5.Науково-дослідницькі

  

5.1 Знання для спеціалістів лізингу,як методу стимулюван-

      ня розвитку виробничих сил

5.2 Заохоченність в дослідженні проблем лізингу

 

6.Соціальні

6.1 Підвищення рівня життя через оновлення основних        

      засобів

7.Правові

7.1 Створення основ законодвства о лізингу

7.2 Встановлення пільг по лізингових операціям.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                            Кредитор

Подпись: Кредитно-фінансова         
           установа
       

 

 

 

 


Кредитні ресурси                               Плата за кредит

 

 

        Лізингова компанія

 

 

 

 

         Поставка устаткування

         по умовах лізингу 

 

 

 

  Ініціатор створення

  компанії-місцеві

  органи

  самоврядування

 
    

   Поставка                                                Поставка устатку-

   устаткування                                           вання

Подпись:    Виробник устаткуванняПодпись:                       Лізингоодержувач


      Поставка отриманного устаткування
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Плата за устат-                                        Лізингові

кування                                                     платежі

 

             Страховий                                  Страхові

           контроль                                           платежі

 

        Страхова компанія

 

        Страхування технічних

         фінансових рисків

 
           ризику

 

 

 

 

 


   Блок-схема №1 Структурна схема лізингових відносин

 

 

 

 

 

 

 

Подпись: Суб¢єктивні факториПодпись: ЧасніПодпись: Для арендатораПодпись: Вигідність лізингу в зіставленні з орендою та
кредитом
Подпись: Відсутність необхідних фінансових та технічних
засобів
Подпись: Для арендодавачаПодпись: Рівень конкурентноздатності арендодавача
Подпись: Блок-схема№2.Систематизація факторов ефективності лізингу машин та обладнання
 

 

 

 

 

 

 

 


Подпись: Загальні Подпись: Фактори ефективності лізингу Подпись: Об¢єктивні фактори Подпись: Благоприємна налогова політика держави по від-
ношенню до лізингу
Подпись: Існування сучасної правової бази Подпись: Склавшаяся кон¢юктура ринку нових і старих машин та обладнання Подпись: Існування лізингових структур і організаційних
форм здійснення лізингу
Подпись: Існування кваліфікованих спеціалістів в області
лізингу
Подпись: Існування наукових розробок та економічної лі-
тератури по питанню лізингу
Подпись: Заохоченність банковських установ в фінансу-
ванні лізингу
Подпись: Наявність об¢єктивної інформації о партнерах
по лізинговому договору
Подпись: Існаючий рівень якості лізингових послуг Подпись: Наявність потенціальних споживачів лізингових
послуг
Подпись: Наявність повної інформації об об¢єктах лізингу Подпись: Знання ринку лізингових послуг Подпись: Знання законів та нормативних актів,які регу-
люють проведення лізингових операцій
         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Форма № У 6.01

 

 

 

                              

(назва вищого навчального закладу

 

Кафедра

Дисципліна

Спеціальність

Курс               Група                                                        Семестр

 

 

 

Завдання

на курсовий проект(роботу) студента

 

( Прізвище,ім′я,по батькові )

1.Тема проекту(роботи)

 

 

 

 

 


2.Строк здачі студентом закінченого проекту(роботи)

3.Вихідні дані до проекту(роботи)

 

 

 

 

 


4.Зміст розрахунково-пояснювальної записки(перелік питань,які підлягають розробці)

 

 

 

 

 


5.Перелік гарфічного матеріалу(з точним зазначенням обов′язкових креслень)

 

 

 

 

 

 

 


6.Дата видачі завдання

 


  Календарний план

 

п/п.

Назва етапів проекту(роботи)

Строк виконання

етапів(проекту)роботи.

Примітки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Студент

 (підпис)

Керівник                                                                                      

 (підпис)                                             (Прізвище,ім′я,по батькові)

"             "                                                         199           р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   

 

 


Украинская Баннерная Сеть
 

 

Каталог сайтов Всего.RU Каталог сайтов :: Развлекательный портал iTotal.RU Каталог сайтов OpenLinks.RU Каталог сайтов Bi0