.

 

 FilesFor.com - Рефераты, курсовые, дипломные + законодательство УКРАИНЫ


Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть
Loading

 

 

 

 

 

 

 

Твір “Ой у полі жито” Загальні відомості про твір та його авторів

         Пісенна творчість – одне з найбільших надбань народного мистецтва. Народна пісня виникла в часи, ще до виникнення мови.

         Пісня нерозривно, тісно зв’язана з життям, пісня – це дзеркало життя народу, це історія. ХІІ-ХV ст. була важливим для українського народу. Заключався цей етап в боротьбі проти ряду іноземних поневолювачів.

         Якраз в цьому творі “Ой у полі жито” і відображено боротьбу українського народу проти поневолювачів – це турків, татар, та польської шляхти.

         Твір “Ой у полі жито” оброблений і надрукований С.Орфеєвим у 1949 році.

         Хоровий жанр: хор а сapello.

 

Відомості про життя і творчість композитора

         Серафим Дмитрович Орфеєв народився 15 травня 1904 р. в селі Крутчинська-Байгода, Уманського повіту, Воронежської губернії.

         З 1924 по 1928 рік навчається в Воронежському музичному технікумі по класу контробаса.

         В 1932 р. закінчив музично-драматичний інститут, як композитор і педагог-теоретик.

         З 1934 по 1941 рр. – асистент кафедри композиторів в Одеській консерваторії.

В роки Великої Вітчизняної війни командував артилерійським взводом, був тяжко поранений.

З 1945 р. живе в Одесі. Доцент кафедри композиторів, з 1951 р. – директор Одеської консерваторії. З 1951 р. – член КПРС.

Творчість: чотири квартети для фортепіано і скрипки, хори без супроводу на слова М.Лермонтова, І.Франка, А.Малишка, романси на слова Т.Шевченка, обробки народних пісень різних народів.

 

Літературний текст

В пісні “Ой у полі жито” розповідається про тугу дівчини за коханим, який загинув у бою з ворогами, за свободу свого Народу.

З самих перших рядків літературного тексту:

“Ой у полі жито, копитами збито,

Під білою березою козаченька вбито.”

ми бачимо, що йдеться про один з багатьох ратних подвигів українського козацтва, волелюбного і безстрашного у боротьбі з ворогом. З слідуючи рядків літературного тексту ми дізнаємось про нещасливу долю української дівчини, яка втратила коханого, яка полакує його на полі бою.

Автор тексту показує всю трагедію дівчини, яка зустрічається з коханим, але вбитим, весь її розпач, душевний біль втрати близької людини.

В пісні показано в образі дівчини – весь український народ, який на ті часи оплакував своїх батьків, синів, братів, вбитих ворогами. На прикладі дівчини автор тексту хоче показати окрему людську долю, на яку припало чимало нещастя, горя, а також покалічених доль, яких на той час було дуже багато.

         Тема твору: змалювання трагічної картини – загибелі козака, та безмірної розпачі дівчини над тілом коханого.

         Ідея твору: прославлення безмежної відданості і вірності рідній землі, аж до пожертвування життям в боротьбі за кращу долю свого народу.

         Образи: образ дівчини-нареченої та образ вбитого козака.

         Форма викладу: драматичний вірш.

 

Музично-виражальні засоби

         Жанр твору: історичний, лірико-драматичний твір.

         Форма твору: куплетно-варіаційна.

Характеристика мелодії

         У обробці народної пісні С.Орфеєв використав тему народної пісні. Мелодія по характеру протилежна і наспівна, дуже добре піддається для розробки поліфонічної фактури.

         В народній мелодії використані такі ритмічні вартості:

         Голосоведіння мішане: замітне поєднання висхідного з низхідним.

 

 

 

 

        

         Також трапляється і стрибкоподібне голосоведення:

 

 

 

 

 

         Протягом всієї обробки композитор зберігає основне ритмічне зерно:

 

 

 


Ладові особливості

         Вся мелодія постійно, без відхилень проходить у фа#-мінорі (opis-moll).

         В середній варіації, гармонізуючи мелодію композитор використовує в акорді другу понижену ступінь, проте мелодія від початку до кінця проходить в натуральному мінорі.

 

Роз приділення муз.-тематичного матеріалу між хоровими партіями

         В більшості випадків основна мелодія зберігається в партії сопрано, але так як фактура має підголосків стиль викладу, та основна тема на короткі моменти переходить в інші партії. Ось так проводить основну тему тенор:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

         В 22 такті тему ведуть баси:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

         Цікава тема роз приділення голосів відбувається в коді. Основна тема перегукується то в партії тенора, в партії сопрано, то в партії баса.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ладотональні особливості

         Весь твір проходить в одній тональності від початку до кінця фа дієз мінор (fis-mool). З допомогою гармонізації композитор використовує різні лади. Найбільше звучить fis-moll натуральний. У 18-21 тактах звучить фригійський лад.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гармонічний аналіз

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

         Отже, із вище поданих гармонічних послідовностей робимо такий висновок, що гармонія використана в даному творі проста. Функції переважають прості, в основному виді та в різних оберненнях.

         Цікаво спостерігати, що протягом всього твору композитор майже не використовує домінантових функцій. Навіть в кінці твору каденція тагальна, без використання домінанти.

 

Характеристика фактури

         В творі використаний мішаний стиль викладу. Є моменти, де використовується гомофонний стиль викладу, але в основному переважає підголоскові поліфонія, прикладом може бути 10-15 такти або коди:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Взаємозв’язок фактури із змістом

         Всі засоби музичної виразності, які є в даному хоровому творі служать для глибокого відображення слів. Найбільш вагомий музичний засіб – тема. Як зазначилась, даний твір є однією з багатьох народних, відомих пісень, і має сумний скорботний характер і дуже тонко передає трагічні події того нелегкого періоду в історії нашої України.

         В обробці С.Орфеєва мелодія набула великого збагачення, так як композитор дуже вдало підібрав фактурний виклад, гармонізацію твору, загальну музичну розробку в трьох варіаціях. За допомогою цього всього, дуже яскраво змальовується кульмінаційний момент: “Як підняла китаєчку, тай заголосила”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

         Композитор дуже вдало написав коду. Вона звучить, як загальна розвязка всіх драматичних подій. З допомогою підголосків, драматичний подій. З допомогою підголосків, драматичний подій, тема поступово “розливається” і зникає у невеселих, сумних роздумах.

        

Вокально-хоровий аналіз

         Тип і види хору: хоровий твір написаний для мішаного чотириголосого хорового складу. В оригінальній партитурі є роздвоєння басової партії, в оранжированій партитурі роздвоєння хорових партій немає.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Діапазон:

 

 

 

 

                  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Теситурні умови

         В цілому слід сказати, що діапазон хорових партій в цілому творі вигідний. Композитор використовує в найбільшій мірі середню партитуру.

         Сопрано. Якщо порівняти робочий діапазон партії сопрано із діапазоном, який використовується в даній партитурі, то слід сказати, що недовантажені верхня і середня партитури на терцію. В основному партія базується на середній теситурі. Голосоведіння зручне, вокально вигідне.

 

 

 

 

 

 

 

 

Альт. Альтова партія характеризується аналогічно, як і партія сопрано. І верхня, і нижня теситури недовантажені на терцію, згідно робочого діапазону. У вокальному відношенні партія написана зручно.

 

 

 

 

 

 

 

 

Тенор. В порівнянні з партією сопрано і альта, тенор ще у більш вигідному положенні – базується тільки на середній теситурі. У верху і внизу згідно робочого діапазону недовантажений на ч.4.

 

 

 

 

 

 

 

 

Бас. В теситурному відношенні у найскладніших умовах перебуває партій баса. Робочий діапазон майже відповідає використаному.

 

 

 

 

 

 

 

 

Теситурно-динамічні співвідношення

         Теситурно-динамічні співвідношення у хоровому творі – прямопропор­ційні. З наростанням теситури голосових партій зростає і динаміка. Можна спостерігати, що кредендування співпадає з інтонаційною випуклістю фраз. проте є динамічні контрасти, які виконуються незалежно від теситурної високти голосів, наприклад 18-19 такти контрастують з 20-21 тактами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Роль різних партій в творі

         Так як виклад хорової партитури поліфонічний, то не завжди ведучу роль відіграє партія сопрано. Композитор основну роль і тему періодично проводить в різних голосах, тому ведуча роль із супроводжуючою, періодично міняється.

        

Особливості інтонації

         Твір в інтонаційному відношенні не складний. Вище зазначалося, що в творі відсутні модуляція, відхилення, майже весь твір виконується в одному натуральному мінорі. Лише в двох тактах понижено ІІ ст., яку слід виконувати обережно, з відчуттям фригійського ладу. В цілому слід сказати, що мінорний лад має тенденцію до пониження і слід гостро інтонувати І ст. і V ст. Всі інші ступені ладу інтонуються згідно інтонування мінорного ладу.

 

 

 

 

 

 

Диригентсько-виконавський аналіз

         Даний твір написаний у трьохдольному розмірі ( ) і тому схема тактування буде на три:

 

 

         В хоровому творі зустрічаються такі технічні складності як: вступи, знаття, ферноти, довгі тривалості, динаміка, та інші відхилення.

         Так як хоровий твір має поліфонічний стиль викладу, є велика кількість вступів. Вступи в основному на першу долю, тому попереджаючим жестом завжди буде третя доля.

        

 

         Лише в коді вступ для сопрано виконується в другій половині першої долі. Тут замахом служитиме перша цієї ж долі:

 

 

         Зняття виконуємо лише в середині хорового твору, та у самому закінченні. Тут слід сказати, що всі кінцівки фраз злучуються з наступними підголосковими ходами в різних голосах, які не дають зробити загальної цезури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

         Такі підголоскові зв’язки вимагають в найбільшій мірі використовувати ланцюгове дихання. Зняття в середині та в кінці твору виконується на третій долі:

 

 

         Підголоскові фактура твору вимагає від диригента умілого ведення тематичної лінії, яка часто переходить з одного голосу в інший.

         В основному при диригуванні даного твору рухи повинні бути повільні, плавні. Починаючи твір партією сопрано, в повільному темпі, на динаміці рр, тому  і відповідним повинен бути замах до вступу. Руки знаходяться в середній позиції, за допомогою лівої руки показую наростання і спад динаміки.

         В п’ятому такті роблю показ вступу для партії альта. Після повторення даної частинки твору необхідно зробити незначні зрушення в динаміці, спочатку невеличке наростання і спад. В девятому такті ставлю фермату, доводжу звучання хору до рр і знімаю. Після знаття показую вступ тенору. В одинадцятому такті показую вступ сопрано і альту. Показати цей вступ потрібно за допомогою зміни позиції рук.

         Першу перекличку тенор, сопрано і альт виконують на динаміці р, другиу на динаміці mp.

         В тринадцятому такті необхідно зняти тенорову партію (знімаю від себе) і показати в чотирнадцятому такті вступ сопрано і альту.

         В п’ятнадцятому такті вступають бас і тенор, показую їм вступ за рахунок зміни позиції рук. В сімнадцятому такті ставлю фермату і знімаю весь хор.

         В вісімнадцятому такті вступає весь хор і для того, щоб всі одночасно вступили, даю чіткий замах. Ця частина твору проходить на динаміці f. Для того, щоб показати хорові, що вступити потрібно на f, необхідно винести руки вперед і дати активний замах. В двадцять першому такті знімаю весь хор. Після цього знову даю активний замах. Цього вимагає динаміка і зміст тексту даної частини. Показую вступ басу і тенору, в слідую чому такті даю замах для вступу всім іншим голосом.

         Кульмінаційний момент даного твору – “Як підняла китаєчку, - заголосила”. Він вимагає відповідного виконання, тому дану частину потрібно виконати на динаміці ff і в трішки зрушеному темпі. При повторенні даної частинки твору динаміка міняється на рр., потрібно підкреслити кожне слово, кожен склад.

         Саме закінчення твору, тобто кода, проходить у повільному темпі. З кожним тактом спадає динаміка і сповільнюється темп. В самому кінці твору ставлю фермату і знімаю на динаміці рр.

         Хоровий твір виконується на українській мові. Загальне правило, як і для інших мов – виконувати слова чітко і виразно. Особливо слід звернути увагу на коротку вимогу шиплячих звуків:

жито, вийшла, червоною, ...

         Щодо орфоепії, то українські слова, на відміну від слів інших мов, як пишуться, так і вимовляються, тому особливих орфоепічних правил тут не потрібно.

         При виконанні твору слід велику увагу звернути на штучне відкриття закритих складів. В такому випадку приголосну з кінця попереднього складу переносимо на початок наступного складу. Це робимо для звукової кантилени, яка необхідна при співі.

че-рво-но-ю

 

ки-та-йко-ю

 

ли-че-нько

 
 


 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Хоровий твір С.Орфеєва “Ой у полі жито”, відомий в наш час, так як виконується різними хоровими колективами. Його значення можна визначити з різних позицій. По-перше, він має велике повчальне значення і естетичне для співака-виконавця. Адже виконуючи його співак розвиває робочий діапазон, удосконалює інтонаційні навики, а також чуття хорового строю. Здобуває навики інших важливих елементів хорової техніки: дихання, звукоутворення, динаміка і т.д.

Неабияке значення має твір для диригента. В даному творі він удосконалює техніку подачі вступів, знаття, показ різноманітної динаміки, філірування звуку, тощо. Та найважливіше значення твір має для слухача, так як з великою силою розкриває трагізм людського життя, історію українського народу.

Композитор дуже вдало зробив обробку твору. Відповідними засобами він домігся дуже природнього розкриття загальної драматургії. Твір часто можна почути в живому виконанні. Від доступний і самодіяльним колективам. Написаний просто і тим дуже цінний і цікавий для всіх.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   

 

 


Украинская Баннерная Сеть
 

 

Каталог сайтов Всего.RU Каталог сайтов :: Развлекательный портал iTotal.RU Каталог сайтов OpenLinks.RU Каталог сайтов Bi0