.

 

 FilesFor.com - Рефераты, курсовые, дипломные + законодательство УКРАИНЫ


Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть
Loading

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему:

Комерційна діяльність страховика

 

 

 

 

 


 

 

 

План

Вступ.

1.     Доходи страхової компанії.

2.     Витрати страхової компанії.

3.     Фінансові результати страхової компанії.


Вступ.

Формування в Україні ринкової еко­номіки, розбудова її інфраструктури, створення дієвих механізмів госпо­дарювання для усіх суб'єктів ринку перед­бачає необхідність теоретичного з'ясування суті страхової діяльності, пошук адекватних новим умовам методів захисту та відшко­дування втрат як фізичним, так і юридич­ним особам.

Разом із розвитком ринкових відносин, ускладненням взаємозв'язків між усіма гос­подарюючими суб'єктами зростає ймовір­ність виникнення непередбачуваних усклад­нень, підвищується ступінь ризику на усіх рівнях. Підприємець у ринкових умовах ри­зикує втратити свій капітал, може спричи­нити своєю необачною поведінкою втрати капіталу у своїх постачальників, споживачів або посередників. Працівник в умовах рин­ку може втратити роботу, здоров'я, праце­здатність, свої заощадження, майно. Одні втрачають годувальника, комусь не повер­тають кредит, хтось потерпає від зміни кур­су валюти і т.ін.

Суттєво впливає на зростання ризиків, по­в'язаних із технікою та технологією, розви­ток науково-технічного прогресу.

Все більшої гостроти набувають еко­логічні проблеми. Потребують професійно­го вирішення політичні аспекти суспільно­го буття.

Зростання ризику у всіх сферах людсь­кого життя та господарської діяльності обу­мовлює необхідність захисту громадян від можливих втрат та розподілу збитків серед широкого загалу. Закономірність тут така:

чим більше суб'єктів охоплено страхуван­ням, тим менше воно коштує окремій особі.

Страхування у ринковій економіці грун­тується на попередньому створенні страхо­вих фондів з страхових внесків та на відшко­дуванні збитків потерпілим-учасникам.

Отже, страхування це спосіб захисту майнових інтересів громадян в умовах рин­кової економіки. Кожна людина має знати, як вона може обмежити свій ризик і скільки їй це коштуватиме. З іншого боку, страхова справа є прибутковим різновидом підприєм­ництва, яке в Україні тільки починає розви­ватися.

 


 

 

Страхова організація може мати доходи

від страхової діяльності;

від інвестиційної діяльності та розмі­щення тимчасово вільних коштів;

від інших операцій. Доходи від страхової діяльності включа­ють:

зароблені страхові платежі за догово­рами страхування та перестрахування;

комісійні винагороди за перестраху­вання;

частки від страхових сум та страхових відшкодувань, сплачені перестраховиками;

повернуті суми із централізованих страхових резервів;

повернуті суми технічних резервів, відмінних від резерву незароблених премій, у випадках і на умовах, передбачених чин­ним законодавством.

Зароблені страхові платежі визнача­ються за формулою:

ЗСП = СНСП зв.п.+ СНЗСПпоч.зв.н.    СНЗСПк.зв.п ,

 де ЗСП зароблені страхові платежі;

СНСПзв.п.-сума надходжень страхових платежів за звітний період;

СНЗСПпоч.зв.п. сума незароблених стра­хових платежів на початок звітного періоду;

СНЗСПк.зв.п. сума незароблених стра­хових платежів на кінець звітного періоду.

До суми надходжень страхових платежів не включаються частки страхових платежів, які сплачено перестраховиками у звітному періоді за договорами перестрахування.

Страхові платежі первинний доход страхової організації та основа подальшого обігу засобів, джерело фінансування інвес­тиційної діяльності.

Оскільки від моменту надходження пла­тежів страхувальників на рахунки страхо­виків до виплати їх у формі страхового по­криття минає певний час, а тривалість збе­реження засобів страхувальника визначаєть­ся строком договору, що може дорівнювати трьом, п'яти, десяти, п'ятнадцяти і більше років, то запасні і резервні фонди, які фор­мує страховик, можуть десятиріччями не використовуватись. Це створює об'єктивну основу для формування позичкового фонду, прямого інвестування, участі в комерційних операціях іншого виду, даючи доход від інве­стиційної діяльності та розміщення тимча­сово вільних засобів.

Крім того, страхова компанія може мати доход від надання послуг, пов'язаних з ри­зик-менеджментом, консультаціями, підготовкою кадрів і т.ін. (доходи від інших опе­рацій).

Витрати страховика утворюють со­бівартість страхових послуг. Вони мають таку структуру :

витрати на виплату страхових сум та страхових відшкодувань;

відрахування в централізовані стра­хові резервні фонди;

відрахування в технічні резерви, відмінні від резервів незароблених премій, у випадках і на умовах, передбачених акта­ми чинного законодавства;

витрати на проведення страхування;

інші витрати.

Собівартість у страховій справі явище особливе. Страховик, беручи на себе страхо­ву відповідальність за даним видом дого­вору, тільки приблизно знає, у яку суму йому обійдеться надання тієї чи іншої страхової послуги. Вона може коштувати страховику тільки суми витрат на ведення справи за даним договором, а може , окрім цього, вклю­чати виплату річного відшкодування. Саме тому в страховій практиці явище собівар­тості розглядають у вузькому та широкому її розумінні.

У широкому розумінні собівартістьсукупність усіх затрат страховика з надан­ня послуг як безпосередніх, спрямованих на здійснення виплат з відшкодування збитків або страхових сум та на ведення страхової справи, так і опосередкованих, тобто витрат,

 пов'язаних із забезпеченням фінансової стійкості страхової компанії (формування запасних та резервних фондів).

У вузькому розумінні собівартість це витрати страховика на ведення страхової справи.

Головна стаття витрат страховика вип­лата страхових сум і страхового відшкоду­вання.

Зіставляючи доходи та витрати страхової організації, визначають її фінансові результа­ти. Найбільш загальним показником резуль­тативності діяльності страховика є його вало­вий доход. Він визначається як сума дохо­ду від страхової діяльності, прибутку від стра­хування життя, прибутку від позареалізацій­них операцій та іншої реалізації, зменшених на виплати страхового відшкодування та стра­хових сум, відрахувань у централізовані стра­хові резервні фонди та в технічні резерви, інші, ніж резерв незароблених премій.

Розглянемо докладніше складові валово­го доходу.

Прибуток від страхових операцій є різницею між ціною наданих страхових по­слуг та їх собівартістю. Головним джерелом формування прибутку від страхових опе­рацій є прибуток у тарифі, який під час каль­куляції навантаження закладається в та­рифну ставку як самостійний елемент ціни на страхову послугу. Частка прибутку в та­рифі встановлюється у відсотках або в абсо­лютному розмірі. Як елемент тарифу пркбуток відіграє важ­ливу роль у регулюванні попиту та пропо­зиції з окремих видів страхування, оскіль­ки всі інші елементи тарифу мають суто об'єктивну основу.

Фактичний прибуток від страхових опе­рацій може формуватись (під впливом об­ставин) за рахунок будь-якого елемента та­рифу, включно з нетто-ставкою. З метою виключення цієї можливості і для забезпе­чення формування запасних фондів у дос­татньому обсязі викорисговують такий по­рядок розподілу фонду поточних платежів, згідно з яким за кожним видом страху­вання в запасний фонд перераховується різниця між нормативним і фактичним обсягами виплат.

Таким чином, фактичний прибуток від страхових операцій включає:

прибуток у тарифах;

економію з витрат на ведення справи;

економію на управлінських витратах, яка є тоді, коли їхні темпи зростання відста­ють від темпів зростання страхових пла­тежів.

Прибуток від діяльності із страхуван­ня життя визначається сумою надлишку резерву довгострокових зобов'язань (мате­матичних резервів) понад обсяг страхових зобов'язань.

Прибуток від інвестування та розмі­щення тимчасово вільних коштів не включає доходів від інвестування та розміщення коштів резервів із страхування жит­тя і медичного страхування у разі викорис­тання їх на поповнення резервів із страху­вання життя відповідно до методики фор­мування резервів із страхування життя, заз­наченої у ст.29 Закону України "Про стра­хування", або на поповнення резервів з ме­дичного страхування у випадках, передба­чених чинним законодавством .

Показник рівня доходності за операці­ями або за будь-яким видом страхування називають рентабельністю .

Рівень рентабельності визначають за фор­мулою:

Р=річна сума прибутку/річна сума платежів за будь-яким видом страхування або за страховими операціями в цілому

Рівень рентабельності показує, який при­буток отримує страховик з кожної гривні страхових платежів. Цей показник ув'язує розмір прибутку як джерела фінансових ресурсів з обсягом робіт із формування стра­хового фонду.


Література

1.     В.Д. Страхова справа:- К.,Знання,1997.

2.     Шахов. Страхование:-М.,1998.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   

 

 


Украинская Баннерная Сеть
 

 

Каталог сайтов Всего.RU Каталог сайтов :: Развлекательный портал iTotal.RU Каталог сайтов OpenLinks.RU Каталог сайтов Bi0