.

 

 FilesFor.com - Рефераты, курсовые, дипломные + законодательство УКРАИНЫ


Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть
Loading

Заключний акт дипломатичної конференції щодо Протоколу, яким вносяться зміни та доповнення до Міжнародної конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації "ЄВРОКОНТРОЛЬ", укладеної 13 грудня 1960 року

Зміст документу

Заключний акт дипломатичної конференції щодо Протоколу, яким вносяться зміни та доповнення до Міжнародної конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації "ЄВРОКОНТРОЛЬ", укладеної 13 грудня 1960 року. 1

Стаття I. 5

Стаття II. 5

Стаття III. 6

Стаття IV.. 7

Стаття V.. 8

Стаття VI. 8

Стаття VII. 9

Стаття VIII. 9

Стаття IX.. 10

Стаття X.. 10

Стаття XI. 10

Стаття XII. 10

Стаття XIII. 10

Стаття XIV.. 11

Стаття XV.. 11

Стаття XVI. 11

Стаття XVII. 11

Стаття XVIII. 11

Стаття XIX.. 12

Стаття XX.. 12

Стаття XXI. 13

Стаття 26 Конвенції має такий зміст: 13

Стаття XXII. 13

Стаття 28 Конвенції скасовується. 13

Стаття XXIII. 13

Стаття XXIV.. 13

Стаття XXV.. 13

Стаття 32 Конвенції стає статтею 30. 13

Стаття XXVI. 13

Стаття 33 Конвенції стає статтею 31. 13

Стаття XXVII. 13

Стаття XXVIII. 14

Стаття XXIX.. 14

Стаття 36 Конвенції стає статтею 34. 14

Стаття XXX.. 14

Стаття 38 Конвенції скасовується. 14

Стаття XXXI. 14

Стаття XXXII. 14

Стаття 40 Конвенції скасовується. 14

Стаття XXXIII. 14

Стаття XXXIV.. 15

Стаття 42 Конвенції скасовується. 15

Стаття XXXV.. 15

Стаття XXXVI. 15

Стаття XXXVII Протокол про підписання Конвенції скасовується. 15

Стаття XXXVIII. 15

Стаття XXXIX.. 15

Стаття XL.. 15

Стаття XLI. 16

Стаття XLII. 16

Стаття XLIII. 16

Стаття 1. 17

Стаття 2. 17

Стаття 3. 17

Стаття 4. 17

Стаття 5. 18

Стаття 6. 18

Стаття 7. 18

Стаття 8. 18

Стаття 9. 18

Стаття 10. 19

Стаття 11. 19

Стаття 12. 19

Стаття 13. 19

Стаття 14. 19

Стаття 15. 20

Стаття 16. 20

Стаття 17. 20

Стаття 18. 20

Стаття 19. 21

Стаття 20. 21

Стаття 21. 21

Стаття 22. 21

Стаття 23. 22

Стаття 24. 22

Стаття 25. 22

Стаття 26. 22

Стаття 1. Визначення. 23

Стаття 2. Центр керування у Маастрихті 23

Стаття 3. Центр керування у Карлсруе. 25

Стаття 4. Об’єкти, розташовані в Ірландії 25

Стаття 5. Залишкові платежі 26

Стаття 6. Перехідні положення, що стосуються бюджету. 26

Стаття 1. 26

Стаття 2. 27

Стаття 3. 28

Стаття 4. 28

Стаття 5. 28

Стаття 6. 29

Стаття 7. 29

Стаття 8. 30

Стаття 9. 30

Стаття 10. 31

Стаття 11. 31

Стаття 12. 31

Стаття 13. 31

Стаття 14. 31

Стаття 15. 32

Стаття 16. 32

Стаття 17. 32

Стаття 18. 32

Стаття 19. 32

Стаття 20. 32

Стаття 21. 33

Стаття 22. 33

Стаття 23. 34

Стаття 24. 34

Стаття 25. 34

Стаття 26. 34

Стаття 27. 35

Стаття 28. 35

Стаття 29. 35

Стаття 30. 35

Стаття 31. 35

Стаття 32. 36

Стаття 33. 36

Стаття 34. 36

Стаття 35. 36

Стаття 36. 36

 

Заключний акт

дипломатичної конференції щодо Протоколу, яким вносяться

зміни та доповнення до Міжнародної конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації “ЄВРОКОНТРОЛЬ”, укладеної 13 грудня 1960 року

                 (Брюссель, 12 лютого 1981 року)

 

            ( Протокол ратифіковано Законом

              N 1337-IV ( 1337-15 ) від 26.11.2003 )

 

 

 

                                                Офіційний переклад

 

Повноважні представники

Федеративної Республіки Німеччина,

Королівства Бельгія,

Французької Республіки,

Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії,

Ірландії,

Великого Герцогства Люксембург,

Королівства Нідерланди та

Португальської Республіки,

зібралися у Брюсселі 12 лютого 1981 року з метою прийняття Протоколу, яким вносяться зміни та доповнення до Міжнародної конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації “ЄВРОКОНТРОЛЬ”, укладеної 13 грудня 1960 року,

прийняли згаданий Протокол, який був відкритий для підписання 12 лютого 1981 року і міститься у Додатку 1 до цього Заключного акта,

вирішили для практичних цілей додати до цього Заключного акта в якості Додатка 2 положення Міжнародної конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації “ЄВРОКОНТРОЛЬ” з усіма змінами і доповненнями, внесеними відповідно до згаданого Протоколу.

НА ЗАСВІДЧЕННЯ ЧОГО повноважні представники підписали цей Заключний акт.

ВЧИНЕНО у Брюсселі 12 лютого 1981 року, в єдиному дійсному примірнику, який депонується в архівах Уряду Королівства Бельгія, який надсилає його завірені копії Урядам інших держав, що підписали цей Заключний акт.

За Федеративну Республіку Німеччина: Х. Бломайєр-Бартенштайн

                                           Р. Урбен

 

 Від імені Французької Республіки:         Франс де Артінг

                                           Роже Машно

 

 Від імені Сполученого Королівства         Пітер Вейкфілд, кавалер

 Великої Британії та                       ордена Британської

 Північної Ірландії:                       імперії 2-го ступеня та

                                           ордена св. Михайла і

                                           св. Георгія 3-го

                                           ступеня

                                           Девід Гарро Трефгарн

 

 За Ірландію:                              Альберт Рейнольдс

                                           Мері Тінні

 

 За Велике Герцогство Люксембург:          Жозі Бартель

                                           П'єр Вурт

 

 За Королівство Нідерланди:                Й.Х.О. Інсінгер

                                           Н. Сміт-Круз

 

 Від імені Португальської Республіки:      Жозе Карлуш Пінту

                                           Сороменьйо Віана

                                           Баптіста

                                           Жоао Едуарду Нунес де

                                           Олівейра Пекіту

 

Додаток 1 Протокол, яким вносяться зміни та доповнення до Міжнародної конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації “ЄВРОКОНТРОЛЬ”, укладеної 13 грудня 1960 року

Федеративна Республіка Німеччина,

Королівство Бельгія,

Французька Республіка,

Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Ірландія, Велике Герцогство Люксембург, Королівство Нідерланди, Португальська Республіка,

зважаючи на те, що досягнення у галузі повітряного руху свідчать про необхідність перегляду Міжнародної конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації “ЄВРОКОНТРОЛЬ”, укладеної 13 грудня 1960 року, відповідно до якої держави-учасниці Конвенції спільно створили європейську систему контролю загальних операцій керування повітряним рухом у верхньому повітряному просторі,

зважаючи на те, що бажано продовжувати і зміцнювати співробітництво між державами в рамках організації “ЄВРОКОНТРОЛЬ”, зокрема за допомогою визначення спільних довгострокових завдань і середньострокових планів, консультуючись при цьому з користувачами послуг систем керування повітряним рухом, для того, щоб досягти максимальної ефективності обслуговування, забезпечуваної системами керування повітряним рухом, при мінімальних витратах,

бажаючи розширювати і зміцнювати співробітництво з іншими державами, заінтересованими у виконанні завдань, поставлених перед організацією “ЄВРОКОНТРОЛЬ”, для того, щоб підвищити ефективність діяльності цієї організації, зокрема в галузі керування повітряним рухом,

бажаючи створити стимули для того, щоб інші заінтересовані держави також стали членами організації “ЄВРОКОНТРОЛЬ”,

домовились про таке:

Стаття I

Міжнародна конвенція щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації “ЄВРОКОНТРОЛЬ”, укладена 13 грудня 1960 року, з усіма змінами і доповненнями, внесеними згідно з Додатковим протоколом, прийнятим у Брюсселі 6 липня 1970 року, який, у свою чергу, був змінений згідно з Протоколом, прийнятим у Брюсселі 21 листопада 1978 року (далі — “Конвенція"), змінюється і доповнюється на підставі цього Протоколу відповідно до статей, викладених нижче.

Стаття II

Стаття 1 Конвенції замінюється статтею у такій редакції:

"Стаття 1

1. Договірні Сторони домовляються зміцнювати співробітництво і розширювати спільну діяльність у галузі аеронавігації, приділяючи при цьому належну увагу інтересам національної оборони і забезпечуючи максимально можливу свободу доступу до повітряного простору всіх користувачів, які задовольняють необхідним вимогам щодо рівня безпеки повітряного руху. Зважаючи на вищесказане, Договірні Сторони домовились про таке:

(a) визначати спільні довгострокові завдання в галузі аеронавігації і у рамках цього запровадити спільний середньостроковий план розвитку послуг і технічних засобів систем керування повітряним рухом;

(b) розробляти спільні плани для підвищення кваліфікації персоналу, плани процедурних заходів і науково-дослідних програм, які стосуються технічних засобів і послуг, необхідних для забезпечення безпеки, ефективності і швидкості повітряних перевезень;

(c) узгоджувати всі інші заходи, необхідні для забезпечення безпечних і правильно організованих повітряних перевезень;

(d) створити спільну базу знань та інформації для обміну досвідом у питаннях, які стосуються експлуатації, технічного забезпечення і фінансування систем аеронавігації;

(e) координувати свою діяльність, пов’язану з керуванням повітряним рухом, створивши з цією метою міжнародну систему керування повітряним рухом, яка б забезпечувала найефективніше використання повітряного простору.

2. З цією метою Договірні Сторони створюють Європейську організацію з безпеки аеронавігації ("ЄВРОКОНТРОЛЬ"), далі — “Організація”, яка здійснює свою діяльність у співробітництві з національними цивільними і військовими відомствами. Організація складається з двох органів, а саме:

- “Постійної комісії з безпеки аеронавігації” (далі — “Комісія"), яка несе відповідальність за визначення загальної політики Організації;

- “Агентства з безпеки аеронавігації” (далі — “Агентство"), Статут якого міститься у Додатку 1 до цієї Конвенції. Агентство несе відповідальність за виконання завдань, поставлених згідно з цією Конвенцією, або завдань, що покладаються на Агентство Комісією на підставі цієї Конвенції.

3. Штаб-квартира Організації знаходиться у Брюсселі."

Стаття III

Стаття 2 Конвенції скасовується. Стаття 6 Конвенції стає статтею 2 та викладається у такій редакції:

"Стаття 2

На Організацію покладаються такі завдання:

(a) аналізувати майбутні потреби у галузі керування повітряним рухом і нові технічні засоби, необхідні для забезпечення таких потреб;

(b) розробляти і приймати спільні довгострокові завдання у галузі аеронавігації;

(c) узгоджувати середньострокові національні плани для того, щоб запровадити спільний середньостроковий план використання послуг і технічних об’єктів систем керування повітряним рухом відповідно до довгострокових завдань, згаданих вище у пункті (b); (d) сприяти проведенню спільної політики щодо наземних і бортових систем аеронавігації, а також щодо підготовки персоналу галузі керування повітряним рухом;

(e) аналізувати і запроваджувати заходи, необхідні для підвищення рентабельності і ефективності діяльності у галузі аеронавігації;

(f) створювати умови для здійснення і здійснювати дослідження, випробування і перевірки, які стосуються аеронавігації; збирати і поширювати результати досліджень, випробувань і перевірок, здійснених Договірними Сторонами у галузі аеронавігації;

(g) узгоджувати науково-дослідні програми Договірних Сторін, які стосуються нових технічних засобів і методів у галузі аеронавігації;

(h) розглядати питання діяльності у галузі аеронавігації, які вивчаються Міжнародною організацією цивільної авіації (ІКАО) та іншими міжнародними організаціями, пов’язаними з цивільною авіацією;

(i) аналізувати зміни і доповнення до регіональних планів аеронавігації, які повинні подаватися на розгляд Міжнародної організації цивільної авіації;

(j) виконувати будь-які інші завдання, які можуть бути покладені на Організацію відповідно до статті 1.1 (c);

(k) надавати Договірним Сторонам і заінтересованим державам, що не є членами Організації, необхідну допомогу у впровадженні та експлуатації міжнародної системи керування повітряним рухом;

(l) визначати і стягувати суми, які повинні сплачувати користувачі послуг систем аеронавігації відповідно до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів, від імені Договірних Сторін і держав, що не є Сторонами згаданої Багатосторонньої угоди.

Можливе укладання спеціальних угод між Організацією і тими державами, що не є її членами та заінтересовані взяти участь у виконанні вищезгаданих завдань.

2. На вимогу однієї або декількох Договірних Сторін на Організацію можуть бути покладені такі завдання:

(a) допомагати таким Договірним Сторонам у виконанні конкретних завдань у галузі аеронавігації, наприклад діяльності, пов’язаної з проектуванням і впровадженням технічних об’єктів і служб систем керування повітряним рухом;

(b) повністю або частково забезпечувати надання послуг і експлуатацію технічних об’єктів систем керування повітряним рухом від імені таких Договірних Сторін;

(c) допомагати таким Договірним Сторонам, обчислювати і стягувати суми зборів, якими такі Договірні Сторони обкладають користувачів послуг систем аеронавігації і на які не поширюється Багатостороння угода про сплату маршрутних зборів.

Виконання вищезгаданих завдань у кожному випадку забезпечується відповідно до спеціальної угоди між Організацією і заінтересованими Договірними Сторонами.

3. Крім того, Організація може на вимогу однієї або декількох держав, що не є її членами, здійснювати таку діяльність:

(a) надавати таким державам допомогу у керуванні повітряним рухом, а також у плануванні та наданні послуг і використанні обладнання систем аеронавігації;

(b) допомагати таким державам обчислювати і стягувати суми зборів, на які не поширюється Багатостороння угода про сплату маршрутних зборів і якими такі держави обкладають користувачів послуг систем аеронавігації.

Виконання таких завдань у кожному випадку здійснюється відповідно до спеціальних угод між Організацією і заінтересованими державами."

Стаття IV

Статті 3 і 37 Конвенції об’єднуються у нову статтю 3, що має такий зміст:

"Стаття 3

1. Ця Конвенція застосовується щодо послуг систем аеронавігації при обслуговуванні авіаційних маршрутів і відповідних послуг диспетчерських систем заходження на посадку та аеродромних систем, необхідних для забезпечення повітряних перевезень у районах польотної інформації, перелічених у Додатку 2.

2. Будь-які зміни, які Договірна Сторона бажає внести до переліку її районів польотної інформації, перелічених у Додатку 2, повинні бути одностайно затверджені Комісією, якщо внаслідок таких змін у переліку змінюються загальні межі повітряного простору, на який і поширюється ця Конвенція. Про будь-які інші зміни у переліку, які не спричиняють згаданих наслідків для повітряного простору, відповідні Договірні Сторони повідомляють Організацію.

3. Для цілей цієї Конвенції термін “повітряний рух” стосується польотів повітряних суден цивільної авіації і польотів тих військових, митних та поліцейських повітряних суден, на які поширюються процедури, запроваджені Міжнародною організацією цивільної авіації."

Стаття V

Стаття 5 Конвенції замінюється статтею з таким змістом:

"Стаття 5

1. Комісія складається з представників Договірних Сторін.

Кожна Договірна Сторона може призначити декількох представників, зокрема для того, щоб представляти інтереси цивільної авіації і національної оборони, але вона має тільки один голос.

2. Для цілей статті 2.1 (a) Комісія розширюється таким чином, щоб до її складу увійшли представники держав, які не є членами Організації, але є Сторонами Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів. Така розширена Комісія приймає рішення згідно з положеннями згаданої Багатосторонньої угоди.

3. Якщо подібні положення передбачені в інших угодах, укладених між Організацією і державами, що не є її членами, згідно зі статтею 2.1, зокрема в угодах, що стосуються керування повітряним рухом, то умови розширення Комісії і прийняття нею рішень повинні відповідати положенням таких угод."

Стаття VI

Стаття 7 Конвенції стає статтею 6, що має такий зміст:

"Стаття 6

1. Для виконання завдань, поставлених перед Організацією згідно зі статтею 2.1, на Комісію покладаються такі обов’язки.

(a) щодо Договірних Сторін Комісія приймає рішення:

- у випадках, згаданих у пунктах (b) і (c) статті 2.1;

- у випадках, згаданих у пунктах (a), (d)-(k) статті 2.1, якщо Комісія вважає необхідними спільні заходи з боку Договірних Сторін; у таких випадках Комісія може також давати рекомендації Договірним Сторонам.

(b) щодо Агентства Комісія:

- затверджує як річні робочі програми, так і інвестиційні та робочі програми, розраховані на декілька років, які їй подає Агентство у зв’язку з виконанням завдань, згаданих у статті 2.1, а також звіти про бюджет і результати діяльності. Вона видає Агентству директиви у випадках, коли Комісія вважає такі директиви необхідними для виконання завдань, поставлених перед Агентством;

- вживає всіх необхідних заходів для здійснення контрольних повноважень, наданих їй відповідно до цієї Конвенції і Статуту Агентства;

- надає Агентству рекомендації щодо використання бюджету.

2. Крім того, Комісія:

(a) затверджує Кадрові інструкції і Фінансовий регламент, а також заходи, яких необхідно вжити відповідно до статей 7.2 і 19.3 Статуту Агентства;

(b) призначає членів контрольного органу на п’ятирічний строк відповідно до статті 22.1 Статуту Агентства.

3. Комісія дає дозволи на проведення Агентством переговорів щодо спеціальних угод, згаданих у статті 2, і затверджує угоди, укладені в результаті переговорів, проведених Агентством.

4. Комісія може від імені Організації порушувати процеси в арбітражному суді, організованому відповідно до статті 31."

Стаття VII

Стаття 8 Конвенції стає статтею 7, що має такий зміст:

"Стаття 7

1. Рішення Комісії приймаються одностайно Договірними Сторонами. Такі рішення є обов’язковими для виконання Договірними Сторонами. Однак якщо Договірна Сторона повідомить Комісію про те, що внаслідок особливих обставин у державі цієї Договірної Сторони вона неспроможна виконати одностайно прийняте рішення, яке стосується завдань, визначених у пунктах (b) і (c) статті 2.1, то така Договірна Сторона може бути звільнена від виконання згаданого рішення, але за умови, що вона повідомить Комісію про обгрунтовані підстави для такого звільнення. Протягом шести місяців після дати одержання згаданого повідомлення Комісія повинна або переглянути своє попереднє рішення, або зробити висновок про необхідність запровадження певних умов або обмежень, якими має супроводжуватися звільнення від виконання рішення. У будь-якому разі для прийняття рішення Комісією необхідне одностайне голосування Договірних Сторін.

2. Комісія приймає рішення щодо заходів, згаданих у статтях 6.2 (a), 6.3 і 11.3, на підставі одностайного голосування.

3. Якщо не передбачено інше, для затвердження директив і заходів у випадках, передбачених у статтях 6.1 (b) і 6.4, необхідна більшість голосів членів Комісії, причому мається на увазі, що:

- ці голоси підлягають оцінюванню, як визначено нижче у статті 8;

- ці голоси віддані більшістю Договірних Сторін, які беруть участь у голосуванні.

4. Заходи, визначені у статті 6.2 (b), вживаються Комісією відповідно до пункту 3 вище, але за умови, що підрахована більшість голосів становить не менше 70 % від усіх поданих голосів з урахуванням пропорційної кількості голосів кожної Договірної Сторони.

5. Для схвалення рекомендацій Комісії необхідна більшість голосів Договірних Сторін."

Стаття VIII

Стаття 9 Конвенції стає статтею 8, що має такий зміст:

"Стаття 8

1. Пропорційні кількості голосів при голосуванні, згадані у статті 7, визначаються відповідно до таблиці, наведеної нижче.

Річний внесок Договірної Сторони у відсотках Пропорційна від суми загального річного внеску всіх кількість Договірних Сторін голосів

------------------------------------------------------------------

Менше 1%                                                   1

від 1% до 2%                                               2

від 2% включно до 3%                                       3

від 3% включно до 4,5%                                     4

від 4,5% включно до 6%                                     5

від 6% включно до 7,5%                                     6

від 7,5% включно до 9%                                     7

від 9% включно до 11%                                      8

від 11% включно до 13%                                     9

від 13% включно до 15%                                    10

від 15% включно до 18%                                    11

від 18% включно до 21%                                    12

від 21% включно до 24%                                    13

від 24% включно до 27%                                    14

від 27% включно до 30%                                    15

30%                                                       16

 

2. Спочатку визначаються пропорційні кількості голосів, які починають застосовуватися з дати набуття чинності Протоколом, відкритим для підписання у Брюсселі у 1981 році, за допомогою вищенаведеної таблиці та згідно з правилом, яке міститься у статті 19 Статуту Агентства щодо визначення річних внесків Договірних Сторін до бюджету Організації.

3. У разі приєднання нової держави кількість голосів Договірних Сторін визначається заново згідно з тією ж процедурою.

4. Кількість голосів кожної Договірної Сторони визначається заново щороку відповідно до вищезазначених положень."

Стаття IX

Статті 10 і 11 Конвенції стають, відповідно, статтями 9 і 10.

Стаття X

Стаття 12 Конвенції стає статтею 11, що має такий зміст:

"Стаття 11

1. Комісія підтримує з відповідними державами і міжнародними організаціями відносини, необхідні для втілення в життя цілей Організації.

2. Зокрема, лише Комісія має право без шкоди для положень статей 6.3 і 13 укладати від імені Організації такі угоди з міжнародними організаціями, Договірними Сторонами або іншими державами, які необхідні для виконання завдань Організації, визначених у статті 2.

3. За пропозицією Агентства Комісія може надати йому повноваження проводити переговори і укладати угоди, необхідні для виконання завдань, визначених у статті 2."

Стаття XI

До тексту Конвенції включається нова стаття 12, що викладається у такій редакції:

"Стаття 12

В угодах між Організацією та однією або декількома Договірними Сторонами, однією або декількома державами, що не є членами Організації, або міжнародними організаціями, які укладаються у зв’язку із завданнями, згаданими у статті 2, визначаються відповідні завдання, права і зобов’язання Сторін таких угод, а також фінансові домовленості і заходи, яких необхідно вжити. Агентство може укладати такі угоди згідно з положеннями статей 6.3 і 11.3."

Стаття XII

Статті 13 і 14 Конвенції скасовуються. Стаття 31 Конвенції стає статтею 13. Стаття 15 Конвенції стає статтею 14. Стаття 16 Конвенції скасовується.

Стаття XIII

Стаття 17 Конвенції стає статтею 15, що має такий зміст:

"Стаття 15

У випадках, коли Організація виконує завдання, визначені у статті 2.2 (b), Агентство застосовує нормативні документи, чинні на територіях держав Договірних Сторін і у повітряному просторі, надання послуг з керування повітряним рухом у межах якого покладено на них згідно з міжнародними угодами, Сторонами яких вони є."

Стаття XIV

Стаття 18 Конвенції стає статтею 16, що має такий зміст:

"Стаття 16

У випадках, коли Організація виконує завдання, визначені у статті 2.2 (b), Агентство, у межах своїх повноважень щодо систем керування повітряним рухом, видає всі необхідні приписи командирам екіпажів повітряних суден. Командири екіпажів зобов’язані виконувати ці приписи, за винятком випадків, коли їхнє виконання неможливе внаслідок форс-мажорних обставин, визначених у нормативних документах, згаданих у попередній статті."

Стаття XV

Стаття 19 Конвенції стає статтею 17, що викладається у такій редакції:

"Стаття 17

У випадках, коли Організація виконує завдання, визначені у статті 2.2 (b), порушення правил аеронавігації у повітряному просторі, надання послуг з керування повітряним рухом у межах якого доручено Агентству, фіксуються у звітах співробітників, спеціально призначених Агентством з цією метою, без порушення права посадових осіб держав Договірних Сторін, наданого їм на підставі національного законодавства, повідомляти про подібні порушення. Вищезгадані звіти мають таку саму силу в національних судових установах, що й ті, які подаються посадовими особами держав Договірних Сторін, уповноваженими доповідати про подібні порушення."

Стаття XVI

До тексту Конвенції додається нова стаття 18, що має такий зміст:

"Стаття 18

1. Розповсюдження публікацій та інших інформаційних матеріалів, що надсилаються Організацією або надходять до неї у зв’язку з її офіційною діяльністю, здійснюється без жодних обмежень.

2. Щодо своїх офіційних зв’язків і розповсюдження своїх офіційних документів Організація користується такими умовами, що є не менш сприятливими за ті, що надаються кожною Договірною Стороною міжнародним організаціям подібного рівня."

Стаття XVII

Стаття 20 Конвенції скасовується. Статті 21, 22 і 23 Конвенції стають, відповідно, статтями 19, 20 і 21. У старій статті 22.4 посилання на статтю 36 Статуту Агентства замінюється посиланням на статтю 25 Статуту.

Стаття XVIII

Стаття 24 Конвенції стає статтею 22, що має такий зміст:

"Стаття 22

1. Агентство може користуватися послугами кваліфікованих осіб, які є громадянами держав Договірних Сторін.

2. Працівники Організації та члени їхніх сімей, які є їхніми найближчими родичами, звільняються від виконання правил, що обмежують імміграцію та регламентують реєстрацію іноземних громадян, що загалом стосується працівників інших міжнародних організацій подібного рівня.

3. (a) Під час будь-якої міжнародної кризи Договірні Сторони забезпечують для працівників Організації і членів їхніх сімей, які є їхніми найближчими родичами, такі самі можливості для репатріації, як і для працівників інших міжнародних організацій.

(b) Положення пункту (a) вище не впливають на зобов’язання працівників Організації перед нею.

4. Будь-які винятки з положень пунктів 1 та 2 цієї статті можливі лише з міркувань державної політики, суспільної безпеки або охорони здоров’я громадян.

5. Працівники Організації:

(a) звільняються від сплати мита і митних зборів (за винятком мита і митних зборів за надані послуги) у разі ввозу їхніх особистих речей, рухомого майна та інших предметів побутового призначення, які не є новими і які ввозяться з-за кордону, при першому поселенні на означеній території, а також у разі вивозу згаданих речей та рухомого майна після припинення виконання ними своїх службових обов’язків;

(b) можуть, приступаючи до виконання своїх службових обов’язків на території держави будь-якої Договірної Сторони, тимчасово ввезти до цієї держави свій особистий автомобіль без сплати мита, а згодом, але не пізніше закінчення періоду своєї роботи, вивезти цей автомобіль без сплати мита, однак в усіх випадках виконуючи будь-які умови, які в кожному окремому разі вважає необхідними Уряд держави відповідної Договірної Сторони;

(c) користуються недоторканністю їхніх офіційних паперів і документів.

6. Договірні Сторони не зобов’язані надавати громадянам своїх держав пільги, передбачені у пункті 5 (a) і (b) вище.

7. На додаток до пільг та звільнень, що надаються працівникам Організації, Генеральний директор Агентства користується імунітетом щодо своїх вчинків, включаючи письмові або усні висловлювання, здійснені ним під час виконання своїх службових обов’язків. Однак такий імунітет не поширюється на порушення правил дорожнього руху або на пошкодження, спричинені автомобілем, який належить Генеральному директорові або яким керує Генеральний директор.

8. Уряди держав відповідних Договірних Сторін вживають усіх заходів, необхідних для забезпечення необмеженого переказу чистих сум заробітної плати."

Стаття XIX

До тексту Конвенції включається нова стаття 23, що має такий зміст:

"Стаття 23

Представники Договірних Сторін під час виконання ними своїх службових обов’язків, а також під час поїздок до місць проведення ділових зустрічей і повернення з них користуються недоторканністю їхніх службових паперів і документів."

Стаття XX

До тексту Конвенції додається нова стаття 24, яка має такий зміст.

"Стаття 24

Внаслідок існування власної системи соціального забезпечення, Організація, Генеральний директор і працівники Організації звільняються від сплати всіх обов’язкових внесків до національних фондів соціального забезпечення, без шкоди для домовленостей між Організацією і Договірними Сторонами, що існують на дату набуття чинності Протоколом, відкритим для підписання у Брюсселі у 1981 році."

Стаття XXI

Стаття 26 Конвенції має такий зміст:

"Стаття 26

1. (a) Об’єкти Організації є недоторканними. Майно й активи Організації не підлягають будь-якій реквізиції, експропріації або конфіскації.

(b) Архіви Організації та всі офіційні папери і документи, що їй належать, є недоторканними, незалежно від місцезнаходження цих паперів і документів.

2. Майно й активи Організації не можуть бути арештовані, на них не може бути звернено стягнення, крім як на підставі судового рішення. Однак у жодному разі об’єкти Організації не можуть бути арештовані та на них не може бути звернено стягнення.

3. Незважаючи на вищесказане, з метою проведення судового розслідування і для забезпечення виконання судових рішень на відповідних територіях, компетентні органи держави, в якій знаходиться штаб-квартира Організації, та інших держав, в яких розміщені об’єкти та архіви Організації, мають право доступу до згаданих об’єктів та архівів після повідомлення Генерального директора Агентства."

Стаття XXII

Стаття 28 Конвенції скасовується.

Стаття XXIII

Стаття 29 Конвенції стає статтею 28, що має такий зміст:

"Стаття 28

У випадках, коли Організація виконує завдання, визначені у статті 2.2 (b), міжнародні угоди та національні нормативні акти щодо надання дозволів для доступу на територію держави Договірної Сторони, прольоту над нею і забезпечення її безпеки, є обов’язковими для Агентства, яке вживає всіх заходів, необхідних для забезпечення застосування таких угод і нормативних актів."

Стаття XXIV

Стаття 30 Конвенції стає статтею 29, що має такий зміст:

"Стаття 29

У випадках, коли Організація виконує завдання, визначені у статті 2.2 (b), Агентство зобов’язане надавати Договірним Сторонам на запит усю необхідну інформацію, пов’язану з повітряними суднами, щодо яких воно має юрисдикцію при виконанні ним своїх функцій, для того, щоб Договірні Сторони мали змогу перевірити стан виконання міжнародних угод і національних нормативних актів."

Стаття XXV

Стаття 32 Конвенції стає статтею 30.

Стаття XXVI

Стаття 33 Конвенції стає статтею 31.

Стаття XXVII

Стаття 34 Конвенції стає статтею 32; пункт 3 цієї статті замінюється пунктом 3, що викладається у такій редакції:

"3. Однак положення статей 1, 11, 19 і 20 Статуту, що додається до цієї Конвенції, не можуть бути змінені Комісією."

Стаття XXVIII

Стаття 35 Конвенції стає статтею 33, що має такий зміст:

"Стаття 33

У разі надзвичайних обставин або бойових дій положення цієї Конвенції не впливають на свободу дій тих Договірних Сторін, яких стосуються надзвичайні обставини або бойові дії."

Стаття XXIX

Стаття 36 Конвенції стає статтею 34.

Стаття XXX

Стаття 38 Конвенції скасовується.

Стаття XXXI

Стаття 39 Конвенції стає статтею 35; пункти 1 і 2 цієї статті замінюються пунктами 1 і 2, що мають такий зміст:

"1. Чинність цієї Конвенції з усіма змінами і доповненнями, внесеними згідно з Протоколом, відкритим для підписання у Брюсселі у 1981 році, продовжується на двадцятирічний період з дати набуття чинності згаданим Протоколом.

2. Цей період автоматично продовжується на наступні п’ятирічні періоди, якщо Договірна Сторона письмово не повідомить Уряд Королівства Бельгія про свій намір припинити дію цієї Конвенції не пізніше ніж за два роки до закінчення поточного періоду. Уряд Королівства Бельгія інформує Уряди інших держав, які є учасницями цієї Конвенції, про таке повідомлення."

Стаття XXXII

Стаття 40 Конвенції скасовується.

Стаття XXXIII

Стаття 41 Конвенції стає статтею 36; пункти 1 і 4 цієї статті замінюється пунктами 1 і 4, дають такий зміст:

"1. Приєднання до цієї Конвенції з усіма змінами і доповненнями, внесеними згідно з Протоколом, відкритим для підписання у Брюсселі у 1981 році, будь-якої держави, яка не підписала згаданий Протокол, можливе тільки за таких умов:

(a) за наявності одностайної згоди Комісії;

(b) якщо держава, яка має намір приєднатися до Конвенції, одночасно здала на зберігання документ про приєднання до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів, відкритої для підписання у Брюсселі у 1981 році.

4. Приєднання набуває чинності у перший день другого місяця після здачі на зберігання документа про приєднання."

Стаття XXXIV

Стаття 42 Конвенції скасовується.

Стаття XXXV

Додаток I до Конвенції, який містить текст

Статуту Агентства, замінюється Додатком 1 до цього Протоколу.

Стаття XXXVI

Додаток II до Конвенції замінюється Додатком 2 до

цього Протоколу “Райони польотної інформації (стаття 3 Конвенції)”.

Стаття XXXVII Протокол про підписання Конвенції скасовується.

Стаття XXXVIII

До Додаткового протоколу до Конвенції, прийнятого у Брюсселі 6 липня 1970 року, з усіма змінами і доповненнями за Протоколом, прийнятим у Брюсселі 21 листопада 1978 року, вносяться такі зміни.

1. Посилання на статті 21 і 22 Конвенції і на пункт 1 статті 22 Конвенції, зроблені у статті 1.1 Протоколу 1970 року, замінюються посиланнями на статті 19 і 20 Конвенції з усіма змінами і доповненнями за Протоколом, відкритим для підписання у Брюсселі у 1981 році, і посиланням на пункт 1 статті 20 Конвенції з усіма змінами і доповненнями за згаданим Протоколом.

2. Для цілей застосування статті 2 Протоколу 1978 року, посилання на статтю 14 Статуту Агентства, зроблене у статті 3.1 Протоколу 1970 року, замінюється посиланням на статтю 12 Статуту Агентства, текст якого міститься у Додатку 1 до Конвенції з усіма змінами і доповненнями за Протоколом, відкритим для підписання у Брюсселі у 1981 році.

3. Посилання на статтю 33 Конвенції, зроблене у статті 5 Протоколу 1970 року, замінюється посиланням на статтю 31 Конвенції з усіма змінами і доповненнями за Протоколом, відкритим для підписання у Брюсселі у 1981 році.

4. Посилання на статтю 41 Конвенції, зроблене у статтях 8.1 і 8.2 Протоколу 1970 року, замінюється посиланням на статтю 36 Конвенції з усіма змінами і доповненнями за Протоколом, відкритим для підписання у Брюсселі в 1981 році.

Стаття XXXIX

Перехідні положення щодо переходу від домовленостей за Конвенцією до домовленостей за Конвенцією з усіма змінами і доповненнями згідно з Протоколом, відкритим для підписання у Брюсселі у 1981 році, наведені у Додатку 3 до цього Протоколу.

Стаття XL

1. Цей Протокол відкритий для підписання всіма державами-учасницями Конвенції до 28 лютого 1981 року. Цей Протокол також відкритий для підписання, до дати набуття ним чинності, будь-якою іншою державою, запрошеною на дипломатичну конференцію, на якій був прийнятий Протокол, а також будь-якою іншою державою, яка одержала право підписати Протокол згідно з одностайно прийнятим рішенням Комісії.

2. Цей Протокол підлягає ратифікації. Ратифікаційні грамоти здаються для зберігання Урядові Королівства Бельгія.

3. Цей Протокол набуває чинності з 1 березня 1983 року, якщо всі держави-учасниці Конвенції ратифікують його до зазначеної дати. Якщо ця умова не буде виконана, то Протокол набуває чинності з 1 липня або 1 січня після здачі на зберігання останньої ратифікаційної грамоти, залежно від того, коли була депонована ратифікаційна грамота — у першій чи другій половині року.

4. У разі підписання цього Протоколу будь-якою державою, що не є стороною Конвенції та яка здала на зберігання свою ратифікаційну грамоту після набуття чинності цим Протоколом, для такої держави Протокол набуває чинності у перший день другого місяця після дати здачі на зберігання ратифікаційної грамоти.

5. Будь-яка держава, що підписала цей Протокол, яка не є учасницею Конвенції, після ратифікації Протоколу стає учасницею Конвенції з усіма змінами і доповненнями за цим Протоколом.

6. Уряд Королівства Бельгія повідомляє Уряди інших держав-учасниць Конвенції та Уряди будь-яких держав, які підписали цей Протокол, про будь-яке підписання, здачу на зберігання ратифікаційних грамот та дату набуття чинності цим Протоколом згідно з пунктами 3 і 4 цієї статті.

Стаття XLI

Ратифікація цього Протоколу означає також ратифікацію Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів, відкритої для підписання у 1981 році.

Стаття XLII

Конвенція і цей Протокол являють собою єдиний документ, який носить назву “Міжнародна конвенція щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації “ЄВРОКОНТРОЛЬ”, змінена і доповнена у Брюсселі у 1981 році”.

Стаття XLIII

Уряд Королівства Бельгія забезпечує реєстрацію цього Протоколу у Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй відповідно до статті 102 Статуту Організації Об’єднаних Націй та у Раді Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) відповідно до статті 83 Конвенції про Міжнародну організацію цивільної авіації, укладеної у Чикаго 7 грудня 1944 року.

НА ЗАСВІДЧЕННЯ ЧОГО нижчепідписані повноважні представники, після представлення своїх належним чином оформлених повноважень, підписали цей Протокол.

ВЧИНЕНО у Брюсселі 12 лютого 1981 року німецькою, англійською, французькою, голландською і португальською мовами, в одному дійсному примірнику, що депонується в архівах Уряду Королівства Бельгія, який передає його завірені копії Урядам інших держав, які підписали цей Протокол. У разі будь-яких розбіжностей переважну силу має текст французькою мовою.

За Федеративну Республіку Німеччина:

За Королівство Бельгія:

За Французьку Республіку:

За Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії:

За Ірландію:

За Велике Герцогство Люксембург:

За Королівство Нідерланди:

За Португальську Республіку:

Додаток 1 до Протоколу

Статут Агентства

Стаття 1

Діяльність Агентства, створеного на підставі статті 1 Конвенції, регулюється цим Статутом.

Стаття 2

1. Агентство являє собою орган, відповідальний за виконання завдань, покладених на нього Конвенцією або Комісією.

2. Агентство має такі цілі у процесі забезпечення ним аеронавігаційного обслуговування:

(a) запобігання зіткненням повітряних суден;

(b) забезпечення впорядкованого та швидкого потоку повітряних перевезень;

(c) надання консультацій та інформації, необхідних для безпечного та ефективного проведення польотів;

(d) надання інформації відповідним організаціям про повітряні судна, що потребують пошукової та рятувальної допомоги, і сприяння таким організаціям у разі необхідності.

3. Агентство обладнує необхідні об’єкти для виконання перелічених вище завдань і забезпечує їхню задовільну експлуатацію.

4. З цією метою Агентство тісно працює у тісній співпраці з військовими відомствами для того, щоб найбільш ефективно з мінімальними витратами забезпечити виконання вимог повітряного руху та особливих вимог військової авіації.

5. Для виконання своїх завдань на умовах, визначених нижче у статті 7.2, Агентство може, серед іншого, будувати і експлуатувати необхідні споруди і об’єкти, зокрема науково-дослідні та експериментальні центри з питань повітряного руху, центри керування повітряним рухом, центри підвищення кваліфікації і спеціалізованої підготовки працівників аеронавігаційних служб. Однак Агентство звертатиметься за послугами до національних технічних центрів і використовуватиме національні об’єкти, де це можливо, для того, щоб уникнути будь-якого дублювання.

Стаття 3

З урахуванням повноважень, наданих Комісії, управління Агентством здійснюють Комітет управління (далі — “Комітет") і Генеральний директор.

Стаття 4

1. Комітет складається з представників Договірних Сторін, кожна з яких може призначити декількох представників, зокрема для того, щоб представляти інтереси як цивільної авіації, так і національної оборони. Тільки один з представників має право голосу; цей представник є високою посадовою особою, що виконує у своїй державі обов’язки, пов’язані з аеронавігацією. Кожен представник має заступника, який на законних підставах представляє його, якщо той не може бути присутнім

2. Для цілей статті 2.1 (1) Конвенції Комітет розширюється таким чином, щоб до його складу увійшли представники держав, які не є учасницями Конвенції, але є Сторонами Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів. Комітет, розширений таким чином, приймає рішення відповідно до положень згаданої Угоди.

3. Якщо подібне положення міститься в інших угодах, укладених Організацією з державами, які не є учасницями Конвенції, відповідно до статті 2.1 Конвенції, зокрема в угодах, що стосуються керування повітряним рухом, то Комітет розширюється і приймає рішення відповідно до положень згаданих угод.

Стаття 5

1. Для забезпечення кворуму на зборах Комітету необхідна присутність представників, що мають право голосувати, від усіх Договірних Сторін, крім одної.

2. За відсутності кворуму обговорення всіх питань переноситься на наступні збори, які скликаються не раніше ніж через десять днів після попередніх зборів. Для забезпечення кворуму на перенесених зборах необхідна присутність принаймні половини представників Договірних Сторін, які мають право голосувати.

Стаття 6

1. Комітет визначає свої правила процедури, включаючи правила виборів Голови Комітету, заступника Голови Комітету та правила призначення Секретаря.

2. Згадані правила містять положення щодо позбавлення посадових осіб їхніх повноважень. Крім того, правила визначають, чи повідомлення про скликання засідань мають надсилатися поштою або, у невідкладних випадках, телеграфом і включати порядок денний.

3. Згадані правила підлягають затвердженню Комісією.

Стаття 7

1. Комітет приймає рішення щодо організації Агентства, пропозиції щодо якої подаються йому на розгляд Генеральним директором.

2. Проте він подає на затвердження Комісії заходи, яких необхідно вжити для виконання завдань, визначених вище у статті 2.5.

Стаття 8

Щороку Комітет подає Комісії звіт про діяльність та фінансовий стан Організації.

Стаття 9

1. На прохання Комісії Комітет готує інвестиційні та робочі програми, розраховані на декілька років. Такі програми підлягають затвердженню Комісією.

2. Зокрема, Комітет для затвердження Комісією відповідно до положень Конвенції :

(a) розробляє програму виконання завдань, передбачених у пунктах (a), (e), (f) та (i) статті 2.1 Конвенції ;

(b) визначає спільні довгострокові завдання, визначені у статті 2.1 (b) Конвенції ;

(c) аналізує науково-дослідні програми, передбачені у статті 2.1 (g) Конвенції ;

(d) розробляє спільні середньострокові плани, визначені у статті 2.1 (c) Конвенції, і визначає принципи спільної політики щодо наземних і бортових систем аеронавігації та підготовки персоналу, передбачені у пункті 1 (d) згаданої статті; (e) затверджує угоди, визначені у статті 2 Конвенції ;

(f) забезпечує проведення досліджень, передбачених у пунктах (h) і (i) статті 2.1 Конвенції.

3. У межах будь-яких повноважень, переданих йому Комісією відповідно до статті 11.3 Конвенції, Комітет приймає рішення про відкриття переговорів з метою укладення угод, згаданих у статті 2 Конвенції, і затверджує, якщо необхідно, угоди, укладені в результаті таких переговорів.

Стаття 10

Комітет розробляє і подає Комісії на затвердження:

- правила, що стосуються проведення тендерів і укладення договорів на постачання обладнання і надання послуг для потреб Організації, й умови таких договорів;

- загальні умови щодо договорів на надання послуг Організацією.

Стаття 11

Комітет розробляє і подає Комісії на затвердження Фінансовий регламент Агентства, який, зокрема, визначає процедури фінансової звітності, що стосуються доходів і витрат, умови сплати національних внесків і умови, на яких Організація може брати позики.

Стаття 12

1. Комітет розробляє і подає Комісії на затвердження Кадрові інструкції Агентства, які:

- містять, зокрема, положення щодо громадянства персоналу, шкал заробітної плати, пенсій, позбавлення права обіймати посаду, професійної таємниці і тривалості роботи;

- визначають посади, які не можна обіймати одночасно з іншими без спеціального дозволу Генерального директора.

2. Адміністративний арбітражний суд Міжнародної організації праці має виключну юрисдикцію щодо спорів між Організацією і персоналом Агентства, аж до виключення юрисдикції всіх інших судів і трибуналів, як національних, так і міжнародних.

Стаття 13

1. Агентство має право безпосередньо наймати персонал, лише якщо Договірні Сторони неспроможні надати йому кваліфіковані кадри. Однак Агентство може домовитися з державами, які не є членами Організації, про те, щоб ці держави дали дозвіл на залучення їхніх кваліфікованих працівників, необхідних для виконання угод, згаданих у статті 5.2 і 3 Конвенції.

2. Працівники Агентства, надані національною владою, протягом періоду своєї роботи в Агентстві, підпорядковуються Кадровим інструкціям Агентства, зберігаючи за собою право на отримання тих службових пільг і привілеїв, які передбачені національними нормативними документами.

3. Кадри, надані національною владою, завжди можуть бути повернені цій владі, причому таке повернення не розглядається як дисциплінарна міра.

Стаття 14

1. Комітет приймає рішення більшістю поданих голосів, визначеною з урахуванням пропорційної кількості голосів кожної Договірної Сторони.

2. Більшість поданих голосів, визначена з урахуванням пропорційної кількості голосів кожної Договірної Сторони, означає що за прийняття рішення подано більше половини голосів, причому мається на увазі, що:

- кількість цих голосів визначена за допомогою оцінювання, передбаченого у статті 8 Конвенції ;

- більшість поданих голосів належить більшості Договірних Сторін, які беруть участь у голосуванні.

3. Якщо за і проти пропозиції подано однакову кількість голосів, то Голова Комітету вирішує, чи проводити повторне голосування на тих самих зборах, чи включити пропозицію до порядку денного наступних зборів, дату проведення яких він визначає. Якщо на наступних зборах також подані однакові кількості голосів за і проти пропозиції, то Голова Комітету має право вирішального голосу.

Стаття 15

1. Генеральний директор призначається Комітетом строком на п’ять років шляхом голосування, яке проводиться відповідно до статті 14.2, але за умови, що більшість голосів, визначена відповідно до статті 14.2, становить не менше 70% від усіх поданих пропорційних голосів. Продовження терміну перебування Генерального директора на посаді здійснюється таким самим чином.

2. Генеральний директор представляє Організацію у судових процесах та всіх цивільних справах.

3. Крім того, Генеральний директор, діючи відповідно до принципів загальної політики, прийнятої Комітетом і Комісією:

(a) несе відповідальність за ефективну діяльність Агентства;

(b) може призначати і звільняти працівників Агентства відповідно до Кадрових інструкцій;

(c) може брати грошові позики на термін не більше одного року згідно з Фінансовим регламентом Агентства і у межах, визначених Комісією для таких позик;

(d) може укладати договори щодо постачання товарів і надання послуг для потреб Організації, а також щодо продажу Організацією товарів та надання послуг, відповідно до правил, згаданих у статті 10, і у межах, визначених Комісією для таких договорів.

4. Генеральний директор може виконувати вищезгадані функції без попереднього узгодження з Комітетом, але у всіх випадках він повинен інформувати Комітет про будь-які заходи, вжиті у ході здійснення вищезгаданих повноважень.

5. Комітет визначає умови заміщення Генерального директора у разі, коли він неспроможний виконувати свої обов’язки.

Стаття 16

1. Для кожного фінансового року готуються кошториси всіх надходжень та видатків Агентства.

2. У бюджеті мають бути збалансовані надходження та видатки.

Надходження та видатки Агентства, пов’язані з дослідницькими та експериментальними центрами, навчальними центрами та, у більш загальному розумінні, з будь-якими іншими установами, заснованими відповідно до статті 2.5, докладно розкриваються у спеціальному звіті.

3. Фінансовий регламент, прийнятий відповідно до статті 11 вище, повинен містити положення про обчислення, використання і ревізування доходів і видатків Агентства відповідно до положень цього Статуту.

Стаття 17

1. Фінансовий рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня.

2. Комітет подає Комісії на затвердження кошториси на кожний фінансовий рік не пізніше 31 жовтня кожного року.

Стаття 18

Комітет подає Комісії на затвердження пропозиції, що стосуються кількісних показників бюджету і розрахункових одиниць, які повинні використовуватися.

Стаття 19

1. Без шкоди для положень пункту 2 цієї статті річний внесок кожної Договірної Сторони до бюджету визначається на кожний фінансовий рік таким чином:

(a) початкова сума, що становить 30% від загальної суми внеску, обчислюється пропорційно до розміру валового національного продукту держави Договірної Сторони, як визначено у пункті 3 цієї статті;

(b) решта внеску, що становить 70% від загальної суми внеску, обчислюється пропорційно до базової вартості об’єктів для обслуговування авіаційних маршрутів Договірної Сторони, як визначено у пункті 4 цієї статті.

2. Жодна Договірна Сторона не повинна сплачувати за будь-який фінансовий рік внесок, сума якого перевищує 30% від загальної суми внесків усіх Договірних Сторін. Якщо сума внеску будь-якої однієї Договірної Сторони, обчислена відповідно до пункту 1 цієї статті, перевищує 30%, надлишок розподіляється між іншими Договірними Сторонами згідно з правилами, викладеними у згаданому пункті.

3. Дані про валовий національний продукт, які використовуються для обчислень, беруться зі статистичних даних, зібраних Організацією економічного співробітництва і розвитку, а за їхньої відсутності — будь-яким іншим органом, який дає аналогічні гарантії і визначений рішенням Комісії, — шляхом обчислення середнього арифметичного за останні три роки, щодо яких такі статистичні дані є наявними. Вартість валового національного продукту обчислюється на основі факторних витрат і поточних цін, виражених у Європейських розрахункових одиницях.

4. Базова вартість об’єктів для обслуговування авіаційних маршрутів, яка використовується при обчисленнях, визначається як базова вартість, встановлена на передостанній рік перед відповідним фінансовим роком.

Стаття 20

1. З метою отримання необхідних ресурсів для виконання своїх завдань Організація може позичати кошти на міжнародних фінансових ринках.

2. Організація може випускати позики на фінансових ринках Договірної Сторони згідно з національними законодавчими актами щодо внутрішніх позик, або, за відсутності таких законодавчих актів, згідно з угодою, укладеною з Договірною Стороною.

3. У Фінансовому регламенті визначаються процедури, які регламентують одержання і погашення позик Організацією.

4. У кожному бюджеті визначається максимальна сума, яку Організація може позичити протягом року, на який складено відповідний бюджет.

5. У питаннях, які підпадають під дію цієї статті, Організація діє узгоджено з компетентними органами держав Договірних Сторін або з їхніми емісійними банками.

Стаття 21

Протягом фінансового року можлива ревізія бюджету, якщо цього вимагають обставини, згідно з вимогами щодо підготовки і затвердження ревізій.

Стаття 22

1. Рахунки всіх бюджетних надходжень і видатків щороку перевіряються контрольним органом у складі двох експертів, які є посадовими особами владних органів держав Договірних Сторін. Ці посадові особи, які є громадянами різних держав, призначаються Комісією за пропозицією Комітету відповідно до статті 6.2 (b) Конвенції. Витрати, пов’язані з діяльністю контрольного органу, несе Організація.

2. Ревізія, яка проводиться на підставі грошових виправдувальних документів і, за необхідності, на місці, покликана встановити достовірність надходжень і видатків та перевірити задовільність ведення фінансових справ. Після закінчення кожного фінансового року контрольний орган подає Комісії звіт.

Стаття 23

1. Адміністративні або технічні перевірки служб Агентства можуть проводитися, якщо цього вимагає Комісія, за її власною ініціативою або на прохання Комітету чи Генерального директора.

2. Такі перевірки здійснюються посадовими особами владних органів держав Договірних Сторін. Кожна інспекційна комісія складається принаймні з двох осіб, які є громадянами різних країн, і включає, наскільки це можливо, особу, яка брала участь у попередній перевірці.

Стаття 24

Комітет визначає робочі мови Агентства.

Стаття 25

Агентство випускає публікації, необхідні для його діяльності.

Стаття 26

Комітет подає Комісії на затвердження будь-які зміни до цього Статуту, які Комітет вважає необхідними, відповідно до положень статті 32.3 Конвенції.

Додаток 2 Райони польотної інформації

                 (стаття 3 Конвенції ( 994_373 )

 

Договірна Сторона             Райони польотної інформації (РПІ)

----------------------------------------------------------------

Федеративна Республіка        РПІ верхнього повітряного простору

Німеччина                     (ВПП) Ганновера

                              РПІ ВПП Рейну

                              РПІ Бремена

                              РПІ Дюссельдорфа

                              РПІ Франкфурта

                              РПІ Мюнхена

 

Королівство Бельгія           РПІ ВПП Брюсселя

Велике Герцогство Люксембург  РПІ Брюсселя

 

Французька Республіка         РПІ ВПП Франції

                              РПІ Парижа

                              РПІ Бреста

                              РПІ Бордо

                              РПІ Марселя

 

Сполучене Королівство Великої РПІ ВПП Шотландії

Британії та Північної         РПІ Шотландії

Ірландії                      РПІ ВПП Лондона

                              РПІ Лондона

 

Ірландія                      РПІ ВПП Шеннона

                              РПІ Шеннона

 

Королівство Нідерланди        РПІ Амстердама

 

Португальська Республіка      РПІ ВПП Лісабона

                              РПІ Лісабона

                              РПІ Санта-Марія

 

Додаток 3

Перехідні положення, необхідні для переходу від домовленостей за Міжнародною конвенцією щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації “ЄВРОКОНТРОЛЬ”, укладеною 13 грудня 1960 року, до домовленостей згідно з Конвенцією з усіма змінами і доповненнями за цим Протоколом

Стаття 1. Визначення

Для цілей цього Додатка:

- термін “сім держав” стосується Федеративної Республіки Німеччина, Королівства Бельгія, Французької Республіки, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Ірландії, Великого Герцогства Люксембург і Королівства Нідерланди; — термін “чотири держави” стосується Федеративної Республіки Німеччина, Королівства Бельгія, Великого Герцогства Люксембург і Королівства Нідерланди;

- термін “перехідний період” означає період часу від дати набуття чинності цим Протоколом до дати, коли Комісія, на підставі одностайно прийнятого рішення семи держав щодо пропозиції, поданої чотирма державами, не визначить подальші заходи щодо Центру керування у Маастрихті та не вирішить їх запровадити.

Стаття 2. Центр керування у Маастрихті

1. Протягом перехідного періоду застосовуються такі положення цієї статті.

2. (a) Центр керування у Маастрихті, включаючи його персонал, продовжує перебувати у сфері відповідальності Організації, яка залишається його власником.

(b) Згаданий Центр продовжує надавати послуги з керування повітряним рухом у повітряному просторі, виділеному для нього згідно з Конвенцією, укладеною 13 грудня 1960 року. У процесі виконання своїх функцій Організація застосовує положення пунктів 10-15 цієї статті.

(c) Експлуатаційні витрати, пов’язані з виконанням згаданих функцій, фінансуються чотирма державами відповідно до формули розподілу витрат, погодженої між ними.

3. Сім держав роблять внески у капіталовкладення, необхідні для Центру керування у Маастрихті, затверджені до дати набуття чинності цим Протоколом, які обчислюються пропорційно до вартості відповідного валового національного продукту кожної з цих держав, як визначено у статті 19.3 Додатка 1.

4. (a) Внески семи держав, визначені згідно з пунктом 3 цієї статті, використовуються для фінансування таких нових капіталовкладень у Центр керування у Маастрихті, які необхідні для підтримання показників експлуатаційної надійності та якості обслуговування, затверджених до дати набуття чинності цим Протоколом, або для підтримання необхідного рівня безпеки.

(b) Відступаючи від положень статті 7 Конвенції, Комітет і Комісія приймають рішення щодо згаданих капіталовкладень більшістю голосів при голосуванні семи держав, причому мається на увазі, що:

- кількість цих голосів визначена за допомогою оцінювання відповідно до нижченаведеної таблиці;

- голоси представляють принаймні п’ять із семи держав.

(c) Таблиця, згадана вище у пункті (b), наведена нижче.

Оцінювальна таблиця

                ВАЛОВИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРОДУКТ (ВНП)

відповідно до факторних витрат і поточних цін у мільярдах нових французьких франків

                                                         Кількість

                                                         голосів

Менше 10                                                    1

Від 10 включно                до 20                         2

Від 20 включно                до 30                         3

Від 30 включно                до 46 2/3                     4

Від 46 2/3 включно            до 63 1/3                     5

Від 63 1/3 включно            до 80                         6

Від 80 включно                до 110                        7

Від 110 включно               до 140                        8

Від 140 включно               до 200                        9

Від 200 включно               до 260                        10

Від 260 включно               до 320                        11

Від 320 включно               до 380                        12

 

далі один додатковий голос при кожному прирості розміру валового національного продукту або частки валового національного продукту на 60 мільярдів французьких франків

5. Сума, еквівалентна надходженням від сплати маршрутних зборів відносно сум, виділених для покриття щорічних амортизаційних витрат і відсотків на капіталовкладення у Центр керування у Маастрихті, сплачується чотирма державами згідно з формулою розподілу витрат, погодженою між ними. Ця сума розподіляється між сімома державами пропорційно до їхніх середніх внесків до бюджетів капіталовкладень з 1974 по 1980 рік, якщо капіталовкладення зроблені до 31 грудня 1980 року, або пропорційно до фактичних внесків, якщо капіталовкладення були зроблені після згаданої дати.

6. (a) Починаючи з дати набуття чинності цим Протоколом, радіолокаційні станції, а також передавальні та приймальні станції, які є невід’ємною частиною системи обладнання Центру керування у Маастрихті та використовуються для надання послуг у галузі керування повітряним рухом, переходять у власність держав, на територіях яких ці станції розташовані.

(b) Згадані держави купують вищезгадані об’єкти відповідно до їхньої поточної вартості з урахуванням амортизації. Доходи від продажу розподіляються між сімома державами пропорційно до їхніх середніх внесків до бюджетів капіталовкладень з 1974 по 1980 рік, якщо капіталовкладення зроблені до 31 грудня 1980 року, або пропорційно до фактичних внесків, якщо капіталовкладення були зроблені після згаданої дати.

7. Об’єкти, обладнання і технічні послуги, до яких мають доступ військові відомства Федеративної Республіки Німеччина згідно з угодою, укладеною 3 листопада 1977 року між Урядом Федеративної Республіки Німеччина та організацією “ЄВРОКОНТРОЛЬ” щодо використання Центру керування у Маастрихті військово-повітряними силами Федеративної Республіки Німеччина, і надалі залишаються доступними для цих відомств.

8. Витрати на капіталовкладення у Центр керування у Маастрихті, які передбачені у бюджеті Організації і оплачуються сімома державами, визначаються у спеціальному бюджетному додатку.

9. Витрати на експлуатацію і технічне обслуговування обладнання Центру керування у Маастрихті, які передбачені у бюджеті Організації і оплачуються чотирма державами, визначаються у спеціальному бюджетному додатку.

10. Договірні Сторони, у межах своєї компетенції, зокрема щодо розподілу радіочастот, вживають необхідних заходів для того, щоб Організація могла виконати всі ті завдання, які відповідають цілям її діяльності.

11. (a) Для виконання своїх завдань Агентство використовує, з метою керування повітряним рухом, нормативні документи, чинні на територіях держав Договірних Сторін і у повітряному просторі, надання послуг з керування повітряним рухом у межах якого було доручено їм відповідно до міжнародних угод, сторонами яких вони є. (b) У разі виникнення труднощів при застосуванні положень пункту (a) вище Агентство передає справу на розгляд Комісії, яка розробляє для Договірних Сторін рекомендації щодо заходів, яких необхідно вжити.

12. Для виконання своїх завдань Агентство, у межах повноважень, покладених на служби керування повітряним рухом, видає всі необхідні приписи командирам екіпажів повітряних суден. Командири екіпажів зобов’язані дотримуватися цих приписів, за винятком випадків, коли їхнє виконання неможливе внаслідок форс-мажорних обставин, визначених у нормативних документах, згаданих вище у пункті 11.

13. Порушення правил аеронавігації, вчинені у повітряному просторі, надання послуг з керування повітряним рухом у межах якого доручено Агентству, фіксуються у звітах співробітників, спеціально призначених Агентством з цією метою, без шкоди для права посадових осіб держав Договірних Сторін, наданого їм на підставі національних законодавчих актів, повідомляти про подібні порушення. Вищезгадані звіти мають таку саму силу в національних судових установах, що й ті, які подаються посадовими особами держав Договірних Сторін, уповноваженими доповідати про подібні порушення.

14. Міжнародні угоди та національні нормативні акти, пов’язані з допуском на території держав Договірних Сторін, прольотом над ними і їхньою безпекою, є обов’язковими для Агентства, яке вживає всіх можливих заходів для забезпечення застосування таких угод і нормативних актів.

15. Для того, щоб Договірні Сторони могли перевірити застосування міжнародних угод і національних нормативних актів, Агентство зобов’язане надавати всю необхідну інформацію про повітряні судна, щодо яких воно має юрисдикцію при виконанні ним своїх функцій, тим Договірним Сторонам, які запитують таку інформацію.

Стаття 3. Центр керування у Карлсруе

З дати набуття чинності цим Протоколом Центр керування у Карлсруе переходить у власність Федеративної Республіки Німеччина, яка купує його за поточною вартістю з урахуванням амортизації. Прибутки від продажу розподіляються між сімома державами пропорційно до їхніх середніх внесків до бюджетів капіталовкладень у період з 1974 по 1980 рік, якщо капіталовкладення зроблені до 31 грудня 1980 року, або пропорційно до їхніх фактичних внесків, якщо капіталовкладення були зроблені після згаданої дати.

Стаття 4. Об’єкти, розташовані в Ірландії

З дати набуття чинності цим Протоколом Центр керування у Шенноні, допоміжна радіолокаційна і радіотелефонна станції у Маунт-Габріелі та допоміжна радіолокаційна станція у Вудкок-Хіллі переходять у власність Ірландії. Через чотири роки після згаданої дати надходження від сплати маршрутних зборів, сума яких відповідає сумі амортизаційних витрат, передбачених для цих об’єктів, розподіляється між сімома державами пропорційно до їхніх середніх внесків до бюджетів капіталовкладень у період з 1974 по 1980 рік, якщо капіталовкладення зроблені до 31 грудня 1980 року, або пропорційно до фактичних внесків держав, якщо капіталовкладення були зроблені після згаданої дати.

Стаття 5. Залишкові платежі

1. Будь-які права на відшкодування, передбачені існуючими положеннями, у зв’язку з амортизацією дозволених непрямих капіталовкладень, скасовуються з дати набуття чинності цим Протоколом.

2. Суми, які підлягають сплаті на підставі рішень, прийнятих Організацією до дати набуття чинності цим Протоколом, залишаються обов’язковими і після цієї дати відповідно до правил, запроваджених згаданими рішеннями, і визначаються у спеціальних бюджетних додатках.

Стаття 6. Перехідні положення, що стосуються бюджету

1. Протягом трьох місяців з дати набуття чинності цим Протоколом має бути розроблений і затверджений Комісією бюджет.

2. Бюджет має зворотну силу з дати набуття чинності цим Протоколом і закінчується 31 грудня відповідного поточного року.

3. Протягом періоду підготовки бюджету, згаданого вище у пункті 1, Комісія може звернутися до Договірних Сторін із проханням зробити відповідні авансові внески до робочого фонду.

4. Авансові внески до робочого фонду відраховуються з внесків, які визначаються відповідно до статті 19 Додатка 1 до цього Протоколу.

Додаток 2 Зведений текст положень існуючої Конвенції та змін і доповнень до неї згідно з Протоколом

Стаття 1

1. Договірні Сторони домовляються зміцнювати співробітництво і розширювати спільну діяльність у галузі аеронавігації, приділяючи при цьому належну увагу інтересам національної оборони і забезпечуючи максимально можливу свободу доступу до повітряного простору всіх користувачів, які задовольняють необхідним вимогам щодо рівня безпеки повітряного руху. Зважаючи на вищесказане, Договірні Сторони домовились про таке:

(a) визначати спільні довгострокові завдання в галузі аеронавігації і у рамках цього запровадити спільний середньостроковий план розвитку послуг і технічних засобів систем керування повітряним рухом;

(b) розробляти спільні плани для підвищення кваліфікації персоналу, плани процедурних заходів і науково-дослідних програм, які стосуються технічних засобів і послуг, необхідних для забезпечення безпеки, ефективності і швидкості повітряних перевезень;

(c) узгоджувати всі інші заходи, необхідні для забезпечення безпечних і правильно організованих повітряних перевезень;

(d) створити спільну базу знань та інформації для обміну досвідом у питаннях, які стосуються експлуатації, технічного забезпечення і фінансування систем аеронавігації;

(e) координувати свою діяльність, пов’язану з керуванням повітряним рухом, створивши з цією метою міжнародну систему керування повітряним рухом, яка б забезпечувала найефективніше використання повітряного простору.

2. З цією метою Договірні Сторони створюють Європейську організацію з безпеки аеронавігації ("ЄВРОКОНТРОЛЬ"), далі — “Організація”, яка здійснює свою діяльність у співробітництві з національними цивільними і військовими відомствами. Організація складається з двох органів:

- “Постійної комісії з безпеки аеронавігації” (далі — “Комісія"), яка несе відповідальність за визначення загальної політики Організації;

- “Агентства з безпеки аеронавігації” (далі — “Агентство"), Статут якого міститься у Додатку 1 до цієї Конвенції. Агентство несе відповідальність за виконання завдань, поставлених згідно з цією Конвенцією, або завдань, що покладаються на Агентство Комісією на підставі цієї Конвенції.

3. Штаб-квартира Організації знаходиться у Брюсселі.

Стаття 2

На Організацію покладаються такі завдання:

(a) аналізувати майбутні потреби у галузі керування повітряним рухом і нові технічні засоби, необхідні для забезпечення таких потреб;

(b) розробляти і приймати спільні довгострокові завдання у галузі аеронавігації;

(c) узгоджувати середньострокові національні плани для того, щоб запровадити спільний середньостроковий план використання послуг і технічних об’єктів систем керування повітряним рухом відповідно до довгострокових завдань, згаданих вище у пункті (b); (d) сприяти проведенню спільної політики щодо наземних і бортових систем аеронавігації, а також щодо підготовки персоналу галузі керування повітряним рухом;

(e) аналізувати і запроваджувати заходи, необхідні для підвищення рентабельності і ефективності діяльності у галузі аеронавігації;

(f) створювати умови для здійснення і здійснювати дослідження, випробування і перевірки, які стосуються аеронавігації; збирати і поширювати результати досліджень, випробувань і перевірок, здійснених Договірними Сторонами у галузі аеронавігації;

(g) узгоджувати науково-дослідні програми Договірних Сторін, які стосуються нових технічних засобів і методів у галузі аеронавігації;

(h) розглядати питання діяльності у галузі аеронавігації, які вивчаються Міжнародною організацією цивільної авіації (ІКАО) та іншими міжнародними організаціями, пов’язаними з цивільною авіацією;

(i) аналізувати зміни і доповнення до регіональних планів аеронавігації, які повинні подаватися на розгляд Міжнародної організації цивільної авіації;

(j) виконувати будь-які інші завдання, які можуть бути покладені на Організацію відповідно до статті 1.1 (c);

(k) надавати Договірним Сторонам і заінтересованим державам, що не є членами Організації, необхідну допомогу у впровадженні та експлуатації міжнародної системи керування повітряним рухом;

(l) визначати і стягувати суми, які повинні сплачувати користувачі послуг систем аеронавігації відповідно до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів, від імені Договірних Сторін і держав, що не є Сторонами згаданої Багатосторонньої угоди.

Можливе укладання спеціальних угод між Організацією і тими державами, що не є її членами та заінтересовані взяти участь у виконанні вищезгаданих завдань.

2. На вимогу однієї або декількох Договірних Сторін на Організацію можуть бути покладені такі завдання:

(a) допомагати таким Договірним Сторонам у виконанні конкретних завдань у галузі аеронавігації, наприклад, діяльності, пов’язаної з проектуванням і впровадженням технічних об’єктів і служб систем керування повітряним рухом;

(b) повністю або частково забезпечувати надання послуг і експлуатацію технічних об’єктів систем керування повітряним рухом від імені таких Договірних Сторін;

(c) допомагати таким Договірним Сторонам обчислювати і стягувати суми зборів, якими такі Договірні Сторони обкладають користувачів послуг систем аеронавігації і на які не поширюється Багатостороння угода про сплату маршрутних зборів.

Виконання вищезгаданих завдань у кожному випадку забезпечується відповідно до спеціальної угоди між Організацією і заінтересованими Договірними Сторонами.

3. Крім того, Організація може на вимогу однієї або декількох держав, що не є її членами, здійснювати таку діяльність:

(a) надавати таким державам допомогу у керуванні повітряним рухом, плануванні та наданні послуг і використанні обладнання систем аеронавігації;

(b) допомагати таким державам обчислювати і стягувати суми зборів, на які не поширюється Багатостороння угода про сплату маршрутних зборів і якими такі держави обкладають користувачів послуг систем аеронавігації.

Виконання таких завдань у кожному випадку здійснюється відповідно до спеціальних угод між Організацією і заінтересованими державами.

Стаття 3

1. Ця Конвенція застосовується щодо послуг систем аеронавігації при обслуговуванні авіаційних маршрутів і відповідних послуг диспетчерських систем заходження на посадку та аеродромних систем, необхідних для забезпечення повітряних перевезень у районах польотної інформації, перелічених у Додатку 2.

2. Будь-які зміни, які Договірна Сторона бажає внести до переліку районів польотної інформації, перелічених у Додатку 2, повинні бути одностайно затверджені Комісією, якщо внаслідок таких змін у переліку змінюються загальні межі повітряного простору, на який поширюється ця Конвенція. Про будь-які інші зміни в переліку, які не спричиняють згаданих наслідків для повітряного простору, відповідні Договірні Сторони повідомляють Організацію.

3. Для цілей цієї Конвенції термін “повітряний рух” стосується польотів повітряних суден цивільної авіації і польотів тих військових, митних та поліцейських повітряних суден, на які поширюються процедури, запроваджені Міжнародною організацією цивільної авіації.

Стаття 4

Організація є суб’єктом права. На територіях держав Договірних Сторін вона у повному обсязі володіє правоздатністю, на яку мають право корпоративні організації згідно з національним законодавством. Крім того, Організація має право на придбання і передачу рухомого й нерухомого майна і на звернення до суду. Якщо інше не передбачено цією Конвенцією або Статутом, що додається до неї, Організацію представляє Агентство, яке діє від її імені. Управління майном Організації здійснює Агентство.

Стаття 5

1. Комісія складається з представників Договірних Сторін.

Кожна Договірна Сторона може призначити декількох представників, зокрема для того, щоб представляти інтереси цивільної авіації і національної оборони, але вона має тільки один голос.

2. Для цілей статті 2.1 (a) Комісія розширюється таким чином, щоб до її складу увійшли представники держав, які не є членами Організації, але є Сторонами Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів. Така розширена Комісія приймає рішення згідно з положеннями згаданої Багатосторонньої угоди.

3. Якщо подібні положення передбачені в інших угодах, укладених між Організацією і державами, що не є її членами, згідно з статтею 2.1, зокрема в угодах, що стосуються керування повітряним рухом, то умови розширення Комісії і прийняття нею рішень повинні відповідати положенням таких угод.

Стаття 6

1. Для виконання завдань, поставлених перед Організацією згідно з статтею 2.1, на Комісію покладаються такі обов’язки.

(a) щодо Договірних Сторін Комісія приймає рішення:

- у випадках, згаданих у пунктах (b) і (c) статті 2.1;

- у випадках, згаданих у пунктах (a), (d)-(k) статті 2.1, якщо Комісія вважає необхідними спільні заходи з боку Договірних Сторін; у таких випадках Комісія може також давати рекомендації Договірним Сторонам.

(b) щодо Агентства Комісія:

- затверджує як річні робочі програми, так і інвестиційні та робочі програми, розраховані на декілька років, які їй подає Агентство у зв’язку з виконанням завдань, згаданих у статті 2.1, а також звіти про бюджет і результати діяльності. Вона видає Агентству директиви у випадках, коли Комісія вважає такі директиви необхідними для виконання завдань, поставлених перед Агентством;

- вживає всіх необхідних заходів для здійснення контрольних повноважень, наданих їй відповідно до цієї Конвенції і Статуту Агентства;

- надає Агентству рекомендації щодо використання бюджету.

2. Крім того, Комісія:

(a) затверджує Кадрові інструкції і Фінансовий регламент, а також заходи, яких необхідно вжити відповідно до статей 7.2 і 9.3 Статуту Агентства;

(b) призначає членів контрольного органу на п’ятирічний строк відповідно до статті 22.1 Статуту Агентства.

3. Комісія дає дозволи на проведення Агентством переговорів щодо спеціальних угод, згаданих у статті 2, і затверджує угоди, укладені в результаті переговорів, проведених Агентством.

4. Комісія може від імені Організації порушувати процеси в арбітражному суді, організованому відповідно до статті 31.

Стаття 7

1. Рішення Комісії приймаються одностайно Договірними Сторонами. Такі рішення є обов’язковими для виконання Договірними Сторонами. Однак якщо Договірна Сторона повідомить Комісію про те, що внаслідок особливих обставин у державі цієї Договірної Сторони вона неспроможна виконати одностайно прийняте рішення, яке стосується завдань, визначених у пунктах (b) і (c) статті 2.1, то така Договірна Сторона може бути звільнена від виконання згаданого рішення, але за умови, що вона повідомить Комісію про обгрунтовані підстави для такого звільнення. Протягом шести місяців після дати одержання згаданого повідомлення Комісія повинна або переглянути своє попереднє рішення, або зробити висновок про необхідність запровадження певних умов або обмежень, якими має супроводжуватися звільнення від виконання рішення. У будь-якому разі для прийняття рішення Комісією необхідне одностайне голосування Договірних Сторін.

2. Комісія приймає рішення щодо заходів, згаданих у статтях 6.2 (a), 6.3 і 11.3, на підставі одностайного голосування.

3. Якщо не передбачено інше, для затвердження директив і заходів у випадках, передбачених у статтях 6.1 (b) і 6.4, необхідна більшість голосів членів Комісії, причому мається на увазі, що:

- ці голоси підлягають оцінюванню, як визначено нижче у статті 8;

- ці голоси подані більшістю Договірних Сторін, які беруть участь у голосуванні.

4. Заходи, визначені у статті 6.2 (b), вживаються Комісією відповідно до пункту 3 вище, але за умови, що підрахована більшість голосів становить не менше 70% від усіх поданих голосів з урахуванням пропорційної кількості голосів кожної Договірної Сторони.

5. Для схвалення рекомендацій Комісії необхідна більшість голосів Договірних Сторін.

Стаття 8

1. Пропорційні кількості голосів при голосуванні, згадані у статті 7, визначаються відповідно до таблиці, наведеної нижче.

Річний внесок Договірної Сторони у відсотках Пропорційна від суми загального річного внеску всіх кількість Договірних Сторін голосів

------------------------------------------------------------------

Менше 1%                                                   1

від 1% включно до 2%                                       2

від 2% включно до 3%                                       3

від 3% включно до 4,5%                                     4

від 4,5% включно до 6%                                     5

від 6% включно до 7,5%                                     6

від 7,5% включно до 9%                                     7

від 9% включно до 11%                                      8

від 11% включно до 13%                                     9

від 13% включно до 15%                                     10

від 15% включно до 18%                                     11

від 18% включно до 21%                                     12

від 21% включно до 24%                                     13

від 24% включно до 27%                                     14

від 27% включно до 30%                                     15

30%                                                        16

 

2. Спочатку визначаються пропорційні кількості голосів, які починають застосовуватись з дати набуття чинності Протоколом, відкритим для підписання у Брюсселі у 1981 році, за допомогою вищенаведеної таблиці та згідно з правилом, яке міститься у статті 19 Статуту Агентства, щодо визначення річних внесків Договірних Сторін до бюджету Організації.

3. У разі приєднання нової держави кількість голосів Договірних Сторін визначається заново згідно з тією ж процедурою.

4. Кількість голосів кожної Договірної Сторони визначається заново щороку відповідно до вищезазначених положень цієї статті.

Стаття 9

1. Комісія визначає свої власні правила процедури, які приймаються одностайно.

2. Ці правила процедури включають, серед іншого, правила щодо посади Голови, створення робочих груп і робочих мов Комісії.

Стаття 10

Службовий персонал і устаткування, необхідні для діяльності Комісії, надаються їй Агентством.

Стаття 11

1. Комісія підтримує з відповідними державами і міжнародними організаціями відносини, необхідні для втілення в життя цілей Організації.

2. Зокрема, лише Комісія має право без шкоди для положень статей 6.3 і 13 укладати від імені Організації такі угоди з міжнародними організаціями, Договірними Сторонами або іншими державами, які необхідні для виконання завдань Організації, визначених у статті 2.

3. За пропозицією Агентства Комісія може надати йому повноваження проводити переговори і укладати угоди, необхідні для виконання завдань, визначених у статті 2.

Стаття 12

В угодах між Організацією та однією або декількома Договірними Сторонами, однією або декількома державами, що не є членами Організації, або міжнародними організаціями, які укладаються у зв’язку із завданнями, згаданими у статті 2, визначаються відповідні завдання, права і зобов’язання Сторін таких угод, а також фінансові домовленості і заходи, яких необхідно вжити. Агентство може укладати такі угоди згідно з положеннями статей 6.3 і 11.3.

Стаття 13

У рамках директив, виданих Комісією, Агентство може встановлювати відносини, які є важливими для координування повітряного руху і функціонування служб Агентства, з відповідними державними або приватними технічними службами держав Договірних Сторін держав, що не є Договірними Сторонами, або міжнародних організацій. З цією метою Агентство може від імені Організації укладати договори суто організаційного, технічного або комерційного характеру в тій мірі, в якій вони необхідні для діяльності Агентства, за умови, що Агентство інформуватиме про це Комісію.

Стаття 14

1. Там, де це необхідно, характер суспільних інтересів визнається згідно з національним законодавством і з наслідками, які випливають з положень такого законодавства щодо експропріації майна у суспільних інтересах, у тому, що стосується придбання нерухомого майна, необхідного для розміщення об’єктів Організації, за умови згоди Уряду відповідної держави. Процедура експропріації з міркувань суспільних інтересів може бути розпочата компетентними органами відповідної держави згідно з її національним законодавством з метою придбання такого майна у разі неможливості досягнення взаємоприйнятної домовленості.

2. На територіях держав тих Договірних Сторін, де згадана у попередньому пункті процедура не передбачена, Організація може скористатися тими процедурами примусового придбання, які можуть застосовуватися на користь цивільної авіації і телекомунікацій.

3. Договірні Сторони визнають право Організації щодо будь-яких об’єктів і служб, заснованих від її імені на території їхніх відповідних держав, застосовувати національне законодавство стосовно тих обмежень прав власників нерухомого майна, які можуть існувати в суспільних інтересах на користь національних служб з тією ж метою і, зокрема, стосовно сервітутів у суспільних інтересах.

4. Організація оплачує витрати, які виникають внаслідок застосування положень цієї статті, включаючи компенсацію, що підлягає виплаті згідно з законодавством держави, на території якої знаходиться майно.

Стаття 15

У випадках, коли Організація виконує завдання, визначені у статті 2.2 (b), Агентство застосовує нормативні документи, чинні на територіях держав Договірних Сторін і у повітряному просторі, надання послуг з керування повітряним рухом у межах якого покладено на них згідно з міжнародними угодами, Сторонами яких вони є.

Стаття 16

У випадках, коли Організація виконує завдання, визначені у статті 2.2 (b), Агентство, у межах повноважень, покладених на служби керування повітряним рухом, видає всі необхідні приписи командирам екіпажів повітряних суден. Командири екіпажів зобов’язані дотримуватися цих приписів, за винятком випадків, коли їхнє виконання неможливе внаслідок форс-мажорних обставин, визначених у нормативних документах, згаданих у попередній статті.

Стаття 17

У випадках, коли Організація виконує завдання, визначені у статті 2.2 (b), порушення правил аеронавігації у повітряному просторі, надання послуг з керування повітряним рухом у межах якого доручено Агентству, фіксуються у звітах співробітників, спеціально призначених Агентством з цією метою, без шкоди для права посадових осіб держав Договірних Сторін, наданого їм на підставі національного законодавства, повідомляти про подібні порушення. Вищезгадані звіти мають таку саму силу в національних судових установах, що й ті, які подаються посадовими особами держав Договірних Сторін, уповноваженими доповідати про подібні порушення.

Стаття 18

1. Розповсюдження публікацій та інших інформаційних матеріалів, що надсилаються Організацією або надходять до неї у зв’язку з її офіційною діяльністю, здійснюється без жодних обмежень.

2. Щодо своїх офіційних зв’язків і розповсюдження своїх офіційних документів Організація користується такими умовами, що є не менш сприятливими за ті, що надаються кожною Договірною Стороною міжнародним організаціям подібного рівня.

Стаття 19

1. У державі, яка є місцем перебування Організації, і на територіях держав Договірних Сторін Організація звільняється від сплати всіх податків і зборів, пов’язаних з її створенням, розпуском або ліквідацією.

2. Організація звільняється від сплати всіх податків і зборів, що виникають внаслідок придбання нерухомого майна, необхідного для виконання її завдань.

3. Організація звільняється від сплати всіх прямих податків, застосовних до неї, її майна, активів і доходів.

4. Організація звільняється від усіх непрямих фіскальних зборів, що пов’язані з випуском позик і накладаються на неї.

5. Організація звільняється від будь-якого оподаткування виключного або дискримінаційного характеру.

6. Звільнення, передбачені у цій статті, не стосуються податків і зборів, що стягуються як плата за комунальні послуги.

Стаття 20

1. Організація звільняється від усіх митних зборів та будь-яких еквівалентних податків або зборів, крім виплат за надані послуги, а також від будь-яких заборон або обмежень щодо ввозу або вивозу матеріалів, обладнання, ресурсів та інших засобів, що ввозяться для використання у процесі офіційної діяльності Організації і призначені для споруд і об’єктів Організації або для забезпечення її функціонування.

2. Ввезені таким чином речі не можуть продаватися, позичатися або передаватися ні безоплатно, ні за плату на території держави Сторони, куди вони були ввезені, за винятком випадків, визначених Урядом відповідної Договірної Сторони.

3. Можуть вживатися будь-які контрольні заходи, що вважаються доцільними для забезпечення того, щоб матеріали, обладнання, ресурси та інші засоби, згадані у пункті 1 і ввезені для потреб Організації, були належним чином доставлені Організації і ефективно використовувалися в її службових приміщеннях і на об’єктах або для забезпечення її функціонування.

4. Крім того, Організація звільняється від усіх митних зборів і будь-яких заборон або обмежень щодо ввозу та вивозу публікацій, на які поширюється дія статті 25 Статуту Агентства, який додається до цієї Конвенції.

Стаття 21

1. Організація може мати кошти у будь-якій валюті і відкривати банківські рахунки у будь-якій валюті настільки, наскільки це потрібно для виконання операцій, необхідних у цілях її діяльності.

2. Договірні Сторони зобов’язуються надати Організації необхідні повноваження щодо всіх переказів коштів, пов’язаних із заснуванням і діяльністю Організації, включаючи випуск і обслуговування позик, якщо випуск таких позик дозволений Урядом відповідної Договірної Сторони, відповідно до умов, встановлених національним законодавством і застосовними міжнародними угодами.

Стаття 22

1. Агентство може користуватися послугами кваліфікованих осіб, які є громадянами держав Договірних Сторін.

2. Працівники Організації та члени їхніх сімей, які є їхніми найближчими родичами, звільняються від виконання правил, що обмежують імміграцію і регламентують реєстрацію іноземних громадян, що загалом стосується працівників інших міжнародних організацій подібного рівня.

3. (a) Під час будь-якої міжнародної кризи Договірні Сторони забезпечують для працівників Організації і членів їхніх сімей, які є їхніми найближчими родичами, такі самі можливості для репатріації, як і для працівників інших міжнародних організацій.

(b) Положення пункту (a) вище не впливають на зобов’язання працівників Організації перед нею.

4. Будь-які винятки з положень пунктів 1 та 2 цієї статті можливі тільки з міркувань державної політики, суспільної безпеки або охорони здоров’я громадян.

5. Працівники Організації:

(a) звільняються від сплати мита і митних зборів (за винятком мита і митних зборів за надані послуги) у разі ввозу їхніх особистих речей, рухомого майна та інших предметів побутового призначення, які не є новими і ввозяться з-за кордону при першому поселенні на означеній території, а також у разі вивозу згаданих речей та рухомого майна після припинення виконання ними своїх службових обов’язків;

(b) можуть, приступаючи до виконання своїх службових обов’язків на території держави будь-якої Договірної Сторони, тимчасово ввезти до цієї держави свій особистий автомобіль без сплати мита, а згодом, але не пізніше закінчення періоду своєї роботи, вивезти цей автомобіль без сплати мита, однак у всіх випадках виконуючи будь-які умови, які в кожному окремому разі вважає необхідними Уряд держави відповідної Договірної Сторони;

(c) користуються недоторканністю їхніх офіційних паперів і документів.

6. Договірні Сторони не зобов’язані надавати громадянам своїх держав пільги, передбачені у пункті 5 (a) і (b) вище.

7. Додатково до пільг та звільнень, що надаються працівникам Організації, Генеральний директор Агентства користується імунітетом щодо своїх вчинків, включаючи письмові або усні висловлювання, здійснені ним під час виконання своїх службових обов’язків. Однак такий імунітет не поширюється на порушення правил дорожнього руху або на пошкодження, спричинені автомобілем, який належить Генеральному директорові або яким керує Генеральний директор.

8. Уряди держав відповідних Договірних Сторін вживають усіх заходів, необхідних для забезпечення необмеженого переказу чистих сум заробітної плати.

Стаття 23

Представники Договірних Сторін під час виконання ними своїх службових обов’язків, а також під час поїздок до місць проведення ділових зустрічей і повернення з них користуються недоторканністю їхніх службових паперів і документів.

Стаття 24

Внаслідок існування власної системи соціального забезпечення, Організація, Генеральний директор і працівники Організації звільняються від усіх обов’язкових внесків до національних фондів соціального забезпечення, без шкоди для домовленостей між Організацією і Договірними Сторонами, що існують на дату набуття чинності Протоколом, відкритим для підписання у Брюсселі у 1981 році.

Стаття 25

1. Договірна відповідальність Організації регулюється законодавством, застосовним до відповідного договору.

2. Що стосується недоговірної відповідальності, Організація відшкодовує збитки, завдані внаслідок недбалості її органів або працівників у рамках їхньої службової діяльності, якщо ці збитки можна віднести на їхній рахунок. Згадане вище положення не перешкоджає здійсненню права на інше відшкодування згідно з національним законодавством держав Договірних Сторін.

Стаття 26

1. (a) Об’єкти Організації є недоторканними. Майно й активи Організації не підлягають будь-якій реквізиції, експропріації або конфіскації.

(b) Архіви Організації та всі офіційні папери та документи, що їй належать, є недоторканними, незалежно від місцезнаходження цих паперів і документів.

2. Майно й активи Організації не можуть бути арештовані, на них не може бути звернено стягнення, крім як на підставі судового рішення. Однак у жодному разі об’єкти Організації не можуть бути арештовані та на них не може бути звернено стягнення.

3. Незважаючи на вищесказане, з метою проведення судового розслідування і для забезпечення виконання судових рішень на відповідних територіях компетентні органи держави, в якій знаходиться штаб-квартира Організації, та інших держав, в яких розміщені об’єкти та архіви Організації, мають право доступу до згаданих об’єктів та архівів після повідомлення Генерального директора.

Стаття 27

1. Організація постійно співпрацює з компетентними органами держав Договірних Сторін з метою сприяння належному відправленню правосуддя, забезпечення дотримання вимог нормативних актів про охорону громадського порядку і запобігання будь-яким зловживанням, які могли б виникнути у зв’язку з користуванням пільгами, імунітетами або звільненнями, встановленими цією Конвенцією.

2. Організація, наскільки це можливо, сприяє виконанню громадських робіт у межах або поблизу будь-якого нерухомого майна, наданого їй у користування на територіях держав Договірних Сторін.

Стаття 28

У випадках, коли Організація виконує завдання, визначені у статті 2.2 (b), міжнародні угоди та національні нормативні документи, що стосуються надання дозволів для доступу на територію держави будь-якої Договірної Сторони, прольоту над нею і забезпечення її безпеки, є обов’язковим для Агентства, яке вживає всіх заходів, необхідних для забезпечення застосування таких угод і нормативних документів.

Стаття 29

У випадках, коли Організація виконує завдання, визначені у статті 2.2 (b), Агентство зобов’язане надавати Договірним Сторонам на запит усю необхідну інформацію, пов’язану з повітряними суднами, щодо яких воно має юрисдикцію при виконанні ним своїх функцій, для того, щоб Договірні Сторони мали змогу перевірити стан виконання міжнародних угод і національних нормативних документів.

Стаття 30

Договірні Сторони визнають, що Агентству необхідно досягти збалансованого фінансового стану, і зобов’язуються надати йому, беручи до уваги його власні доходи, відповідні фінансові ресурси в межах і на умовах, визначених у Статуті Агентства, що є додатком до цієї Конвенції.

Стаття 31

1. Будь-який спір, що може виникнути між Договірними Сторонами або між Договірними Сторонами та Організацією, представленою Комісією, пов’язаний із тлумаченням або застосуванням цієї Конвенції або Додатків до неї, який не вдалося вирішити шляхом прямих переговорів або інших засобів, передається до арбітражу на вимогу будь-якої зі сторін у спорі.

2. З цією метою кожна зі сторін у спорі у кожному випадку призначає арбітра, а призначені арбітри домовляються про призначення третього арбітра. Якщо будь-яка зі сторін у спорі не призначить свого арбітра протягом двох місяців з дня отримання вимоги іншої сторони у спорі або якщо призначеним арбітрам не вдасться протягом цих двох місяців домовитися про призначення третього арбітра, будь-яка сторона у спорі може звернутися до Голови Міжнародного Суду ООН з проханням зробити таке призначення.

3. Арбітражний суд визначає власні процедури.

4. Кожна сторона у спорі оплачує витрати, пов’язані з діяльністю її арбітра та її представництвом під час розгляду справи у суді; витрати, пов’язані з діяльністю третього арбітра, та інші витрати оплачують рівною мірою обидві сторони у спорі. Однак арбітражний суд може визначити інший розподіл витрат, якщо він вважає це за доцільне.

5. Рішення арбітражного суду є обов’язковими для сторін у спорі.

Стаття 32

1. Статут Агентства, а також будь-які зміни, які на умовах, визначених цією Конвенцією і Статутом, що є Додатком до неї, вносяться до згаданого вище Статуту, є чинними на територіях держав Договірних Сторін.

2. Будь-яка зміна положень Статуту підлягає схваленню Комісією шляхом одностайного голосування її членів.

3. Однак положення статей 1, 11, 19 і 20 Статуту, що додається до цієї Конвенції, не можуть бути змінені Комісією.

Стаття 33

У разі надзвичайних обставин або бойових дій положення цієї Конвенції не впливають на свободу дій тих Договірних Сторін, яких стосуються надзвичайні обставини або бойові дії.

Стаття 34

Договірні Сторони зобов’язуються забезпечити застосування щодо Агентства положень чинних законодавчих актів, покликаних забезпечити безперервність надання громадських послуг.

Стаття 35

1. Чинність цієї Конвенції з усіма змінами і доповненнями, внесеними згідно з Протоколом, відкритим для підписання у Брюсселі у 1981 році, продовжується на двадцятирічний період від дати набуття чинності згаданим Протоколом.

2. Цей період автоматично продовжується на наступні п’ятирічні періоди, якщо Договірна Сторона письмово не повідомить Уряд Королівства Бельгія про свій намір припинити дію цієї Конвенції не пізніше ніж за два роки до закінчення поточного періоду. Уряд Королівства Бельгія інформує Уряди інших держав, які є учасницями цієї Конвенції, про таке повідомлення.

3. Якщо на застосування вищезазначених положень Організація розпускається, то вважається, що вона існує для цілей її ліквідації.

Стаття 36

1. Приєднання до цієї Конвенції з усіма змінами і доповненнями, внесеними згідно з Протоколом, відкритим для підписання у Брюсселі у 1981 році, будь-якої держави, яка не підписала згаданий Протокол, можливе тільки за таких умов:

(a) за наявності одностайної згоди Комісії;

(b) якщо держава, яка має намір приєднатися до Конвенції, одночасно здала на зберігання документ про приєднання до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів, відкритої для підписання у Брюсселі у 1981 році.

2. Голова Комісії повідомляє таку державу, що не підписала цю Конвенцію, про рішення схвалити приєднання.

3. Документ про приєднання здається на зберігання Урядові Королівства Бельгія, який повідомляє про це Уряди інших держав, які підписали цю Конвенцію або приєднуються до неї.

4. Приєднання набуває чинності у перший день другого місяця після здачі на зберігання документа про приєднання.

Зведені положення Конвенції викладені німецькою, англійською, французькою, голландською і португальською мовами. Відповідно до прикінцевого положення Міжнародної конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації “ЄВРОКОНТРОЛЬ”, укладеної 13 грудня 1960 року, і відповідно до прикінцевого положення Протоколу від 12 лютого 1981 року, яким вносяться зміни та доповнення до згаданої Конвенції, у разі будь-яких розбіжностей між текстами різними мовами переважну силу має текст французькою мовою.

 

 

   


Украинская Баннерная Сеть