.

 

 FilesFor.com - Рефераты, курсовые, дипломные + законодательство УКРАИНЫ


Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть
Loading

Декларація Комітету міністрів Ради Європи "Про культурну різноманітність"

Зміст документу

Декларація Комітету міністрів Ради Європи "Про культурну різноманітність". 1

1. Культурна різноманітність. 2

2. Політика в галузі культури та аудіовізуальна політика, 2

3. Підтримка та сприяння культурній різноманітності 2

 

Декларація Комітету міністрів Ради Європи “Про культурну різноманітність"

                                      ПРИЙНЯТО

                                      Комітетом міністрів

                                      на 733-му засіданні

                                      заступників міністрів

                                      від 7 грудня 2000 р.

 

                            Преамбула

 

Комітет міністрів,

Визнаючи, що повага до культурної різноманітності є важливою засадою людського суспільства;

Визнаючи, що розвиток нових інформаційних технологій, глобалізація та політика, спрямована на розвиток багатосторонньої торгівлі, впливають на культурну різноманітність;

Підтверджуючи знов, що підтримка, захист і поширення культурного співробітництва та демократичних норм і структур в європейських суспільствах є основним завданням Ради Європи;

Нагадуючи про те, що культурна різноманітність завжди була домінантною європейською характеристикою та основним політичним завданням в процесі побудови Європи і набуває особливого значення в процесі побудови суспільства XXI століття, заснованого на інформації та знаннях;

Визнаючи, що в минулому всі демократичні суспільства, які мали за основу принцип верховенства права, вживали заходів для підтримки та захисту культурної різноманітності в рамках своєї політики в сфері культури та мас-медіа;

Свідомий того, що традицією Ради Європи є захист та посилення культурної різноманітності, і згадуючи в зв’язку з цим документи Ради Європи, що були підготовлені Організацією на основі Європейської конвенції з прав людини та Європейської культурної конвенції ;

Підкреслюючи, що в контексті глобального ринкового впливу на культури та культурні обміни сучасні демократичні держави зіткнулись з новою проблемою — формуванням політики, що гарантуватиме визнання та вираження форм культурної різноманітності, які співіснують у рамках юрисдикцій цих держав;

Нагадуючи про зобов’язання держав — членів Ради Європи захищати та підносити свободу і плюралізм ЗМІ, як основну передумову культурного обміну, та підтверджуючи, що плюралізм в медіа є суттєвим для демократії та культурної різноманітності;

Згадуючи в зв’язку з цим про важливий внесок, який роблять служби державного телерадіомовлення;

Переконаний у тому, що всі держави-члени та інші держави -

сторони Європейської культурної конвенції повинні зустріти цей виклик з позиції культурної різноманітності, а спільний глобальний контекст розвитку потребує випрацювання набору принципів, які забезпечать послідовні кроки для підтримки та сприяння культурній різноманітності на всіх рівнях;

Підтверджуючи, що необхідно поважати законне бажання держав-членів укладати міжнародні угоди з культурного співробітництва, які сприяли б культурній різноманітності;

Заявляє про таке:

1. Культурна різноманітність

1.1. Культурна різноманітність виражається у співіснуванні та обміні різними культурними практиками, а також в організації й користуванні різними службами та продуктами культури.

1.2. Культурна різноманітність не може існувати за відсутності умов, необхідних для вільного творчого вираження та свободи інформації, яка присутня в усіх формах культурних обмінів, зокрема тих, що здійснюються через аудіовізуальні служби.

1.3. Сталий розвиток, визначений з точки зору культурної різноманітності, передбачає, що технічні та інші досягнення, спрямовані на задоволення сучасних потреб, у жодному разі не позбавляють майбутні покоління можливості задовольняти свої потреби щодо створення, забезпечення та обміну різними культурними послугами, продукцією та діяльністю.

2. Політика в галузі культури та аудіовізуальна політика,

спрямовані на сталу культурну різноманітність у глобальному суспільстві

2.1. Політика в галузі культури та аудіовізуальна політика, що сприяють та поважають культурну різноманітність, є необхідним додатком до політики в галузі торгівлі.

2.2. Культурна різноманітність має відігравати неабияку економічну роль у розвитку економіки як науки. Там, де великі заклади культури сприяють мовній різноманітності та творчому вираженню, вони відображають справжню різноманітність і здійснюють позитивний вплив на плюралізм, творчість, змагальність і зайнятість.

2.3. Різноманітність форм продуктів культури та культурної діяльності не повинна обмежуватись, а навпаки, заохочуватись шляхом технічного розвитку.

2.4. Широке розповсюдження різноманітних продуктів культури та культурної діяльності, обмін культурною практикою, в цілому, можуть стимулювати творчість, поліпшувати доступ до цих продуктів і служб, а також збільшувати кількість послуг.

2.5. Громадські служби мовлення грають важливу роль у забезпеченні культурної різноманітності.

2.6. Освіта, підготовка фахівців і користувачів нових служб, а також збільшення кількості культурної та аудіовізуальної продукції є суттєвими факторами щодо заохочення культурної різноманітності.

3. Підтримка та сприяння культурній різноманітності

3.1. Слід закликати держави-члени проаналізувати шляхи збереження та сприяння культурній і мовній різноманітності на всіх рівнях у новому контексті глобалізації.

3.2. Необхідно настійно вимагати, щоб держави-члени приділяли особливу увагу необхідності зберігати та сприяти культурній різноманітності відповідно до документів Ради Європи, оскільки на інших міжнародних форумах їх можуть закликати взяти на себе такі зобов’язання, які підривають дієвість документів Ради Європи.

3.3. Слід запросити уповноважені органи Ради Європи визначити ті аспекти культурної політики, які потребують особливої уваги в рамках нової глобальної економіки, та розробити перелік заходів, що могли б стати корисними для держав-членів у їхніх намаганнях зберегти та сприяти культурній різноманітності.

3.4. Комітет міністрів дає згоду робити регулярні огляди стану справ з цього питання.

 

 


Украинская Баннерная Сеть