.

 

 FilesFor.com - Рефераты, курсовые, дипломные + законодательство УКРАИНЫ


Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть
Loading

Договір між Україною та Ісламською Республікою Іран про видачу правопорушників

Зміст документу

Договір між Україною та Ісламською Республікою Іран про видачу правопорушників. 1

Стаття 1 Зобов’язання щодо видачі 1

Стаття 2 Злочини, що тягнуть видачу. 1

Стаття 3 Відмова у видачі 2

Стаття 4 Можливість відмови у видачі 2

Стаття 5 Запит про видачу. 2

Стаття 6 Переклад документів. 3

Стаття 7 Затримання особи, видача якої запитується. 3

Стаття 8 Взяття під варту до отримання запиту про видачу. 3

Стаття 9 Відстрочка видачі або тимчасова передача. 3

Стаття 10 Наслідки відмови у видачі 4

Стаття 11 Одночасні запити про видачу. 4

Стаття 12 Спеціальне правило. 4

Стаття 13 Передача особи, яка підлягає видачі 4

Стаття 14 Повторна видача. 4

Стаття 15 Передача предметів і майна. 5

Стаття 16 Транзитне перевезення. 5

Стаття 17 Витрати. 5

Стаття 18 Порядок зносин. 5

Стаття 19 Врегулювання спорів. 5

Стаття 20 Дія Договору. 6

 

Договір між Україною та Ісламською Республікою Іран про видачу правопорушників

              ( Договір ратифіковано Законом

                N 2752-IV ( 2752-15 ) від 06.07.2005 )

 

 

 

Україна та Ісламська Республіка Іран, далі — “Сторони”,

враховуючи їхнє прагнення до зміцнення взаємовідносин та встановлення ефективного співробітництва з питань видачі правопорушників, що базуються на принципах національного суверенітету, невтручання у внутрішні справи та захисту взаємних інтересів,

домовились про таке:

Стаття 1 Зобов’язання щодо видачі

Сторони зобов’язуються видавати на запит будь-яку особу, яка знаходиться на її території для притягнення до кримінальної відповідальності або для приведення вироку до виконання.

Стаття 2 Злочини, що тягнуть видачу

1. Видача правопорушників здійснюється в таких випадках:

a) якщо видача запитується за діяння, яке вважається злочином за законодавством обох Сторін і за вчинення якого передбачається покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк не менше одного року;

b) якщо видача запитується щодо особи, яка була засуджена за скоєння злочину, визначеного у підпункті “a” пункту 1 цієї статті, і призначене покарання, що підлягає відбуванню, становить не менш як шість місяців позбавлення волі.

2. Якщо запит про видачу правопорушника стосується декількох окремих злочинів, кожен з яких є караним за законодавством обох Сторін, але при цьому деякі з них не відповідають умовам, визначеним в пункті 1 цієї статті, запитувана Сторона може дозволити видачу також за такі злочини за умови, якщо відповідна особа видається принаймні за один із злочинів, що тягнуть видачу.

Стаття 3 Відмова у видачі

1. Видача правопорушників не здійснюється:

a) якщо особа, видача якої запитується, є громадянином запитуваної Сторони;

b) якщо злочин, в зв’язку з яким вимагається видача, є злочином політичного характеру;

c) якщо злочин, в зв’язку з яким вимагається видача, є військовим злочином, який при цьому не є злочином за загальним кримінальним правом;

d) якщо компетентні органи запитуваної Сторони проголосили остаточне рішення щодо відповідної особи у зв’язку із злочином (злочинами), за який вимагається видача;

e) якщо відповідна особа згідно із законодавством запитуючої або запитуваної Сторони не підлягає переслідуванню або покаранню у зв’язку із закінченням строку давності, оголошенням амністії або на іншій законній підставі.

2. У разі, якщо видача не здійснюється, запитуюча Сторона повідомляється про відмову у видачі та вказуються відповідні причини.

Стаття 4 Можливість відмови у видачі

1. У видачі правопорушників може бути відмовлено:

a) якщо злочин було скоєно на території запитуваної Сторони або його було скоєно за межами території запитуваної Сторони, але наслідки відбулися у межах її юрисдикції;

b) якщо компетентні органи запитуваної Сторони переслідують відповідну особу у зв’язку із злочином (злочинами), за який запитується видача;

c) якщо компетентні органи запитуваної Сторони відповідно до її законодавства ухвалили рішення або не порушувати, або припинити переслідування у зв’язку із злочином (злочинами), за який запитується видача.

2. Запитувана Сторона може також відмовити у видачі, якщо за злочин, у зв’язку з яким запитується видача, у запитуючій Стороні може бути призначене покарання, яке не передбачено законодавством запитуваної Сторони.

Стаття 5 Запит про видачу

1. Запит про видачу правопорушників складається у письмовій формі та містить наступну інформацію, і до нього додаються наступні документи:

a) найменування запитуючого органу;

b) текст положень закону, відповідно до яких вчинене діяння вважається злочином на території запитуючої Сторони та визначається відповідне покарання;

c) прізвище, ім’я та по батькові, а також громадянство особи, видача якої запитується, дата народження, місце проживання, особливі прикмети, фотографія, відбитки пальців та будь-яка інша необхідна інформація;

d) опис злочину, в зв’язку з яким запитується видача, час та місце скоєння злочину, кваліфікація злочинних дій та посилання на відповідні положення закону;

e) остаточний вирок, постанова про взяття під варту або будь-який інший документ, що має таку саму дію, а також довідку про строк покарання, який вже був відбутий.

2. Якщо запитуваній Стороні потрібна будь-яка додаткова інформація або документи, то вона може вимагати від іншої Сторони надати необхідну інформацію або документи та може встановлювати строк її отримання.

3. Якщо запитуюча Сторона не надає додаткової інформації або документів у встановлений строк, тримання під вартою особи, видача якої вимагається, припиняється запитуючою Стороною. Проте, вищезазначене не перешкоджає подальшому затриманню відповідної особи після одержання додаткової інформації або документів.

Стаття 6 Переклад документів

Всі документи, що направляються відповідно до цього Договору, мають бути складені чи перекладені офіційною мовою запитуваної Сторони або англійською мовою. Такий переклад повинен бути засвідчений уповноваженим перекладачем або посадовою особою запитуючої Сторони.

Стаття 7 Затримання особи, видача якої запитується

Після отримання запиту про видачу, за винятком випадків, згаданих у статті 3 цього Договору, запитувана Сторона відповідно до свого внутрішнього законодавства вживає необхідних заходів для того, щоб заарештувати та утримувати під вартою особу, видача якої запитується.

Стаття 8 Взяття під варту до отримання запиту про видачу

1. В термінових випадках компетентні органи запитуючої Сторони можуть звертатися з проханням про тимчасове взяття під варту розшукуваної особи. В таких випадках компетентні органи запитуваної Сторони приймають рішення стосовно тримання під вартою розшукуваної особи відповідно до внутрішнього законодавства своєї держави.

2. У проханні про тимчасове взяття під варту запитуюча Сторона посилається на існування рішення, зазначеного у підпункті “e” пункту 1 статті 5 цього Договору, вказуючи, що запит про видачу буде направлений запитуваній Стороні без зволікань.

3. Затримана особа звільняється, якщо запит про видачу не було одержано протягом одного місяця після затримання вищевказаної особи. Цей строк може бути продовжений ще на 15 днів.

4. Звільнення не перешкоджає повторному взяттю під варту і видачі правопорушника у разі отримання в подальшому запиту про видачу.

5. Прохання про взяття під варту до отримання запиту про видачу надсилається компетентним органам запитуваної Сторони дипломатичними каналами або безпосередньо поштою, або телеграфом, або через Міжнародну організацію кримінальної поліції (Інтерпол), або у будь-який інший спосіб, який дозволяє мати письмове підтвердження або який визначається запитуваною Стороною. Запитуючий орган без зволікань інформується про результати розгляду його прохання.

Стаття 9 Відстрочка видачі або тимчасова передача

1. Після прийняття рішення стосовно запиту про видачу запитувана Сторона може відстрочити видачу зазначеної особи для того, щоб провести слідство у зв’язку із злочином іншим, ніж той, у зв’язку з яким запитується видача.

2. Замість відстрочки видачі запитувана Сторона може тимчасово передати запитувану особу іншій Стороні на строк і на умовах, узгоджених обома Сторонами.

Стаття 10 Наслідки відмови у видачі

1. Якщо запитувана Сторона відмовляє у видачі у випадках, передбачених підпунктом “a” пункту 1 статті 3 або пунктом 2 статті 4 цього Договору, вона, на прохання запитуючої Сторони, передає справу до своїх компетентних органів, з тим, щоб були вжиті належні заходи для здійснення кримінального переслідування. З цією метою документи, інформація та речові докази, які стосуються злочину, безкоштовно надсилаються запитуваній Стороні.

2. Запитуюча Сторона інформується про результати розгляду її прохання.

Стаття 11 Одночасні запити про видачу

Якщо видача однієї і тієї самої особи запитується одночасно більш ніж однією державою за той самий злочин або за різні злочини, в такому разі запитувана Сторона приймає рішення з урахуванням всіх обставин та, особливо, серйозності злочину, місця скоєння злочину, відповідних дат запитів, громадянства запитуваної особи та можливості наступної видачі іншій державі.

Стаття 12 Спеціальне правило

1. Видана особа не підлягає кримінальному переслідуванню та виконанню призначеного покарання за будь-який злочин, скоєний до її видачі, інший, ніж той, за вчинення якого було дозволено видачу, доки не буде отримана згода запитуваної Сторони.

2. Якщо видана особа не залишила територію запитуючої Сторони протягом 15 днів після завершення кримінального переслідування і/або якщо така особа добровільно повернулася на цю територію після того, як її залишила, отримання згоди запитуваної Сторони більше не вимагається. Цей період не включає час, протягом якого така особа не залишила територію запитуваної Сторони з незалежних від неї обставин.

3. Якщо кваліфікація злочину, у зв’язку з яким особу було видано, змінюється, така особа підлягає кримінальному переслідуванню або засудженню, тільки якщо кваліфікуючі ознаки нового складу злочину можуть потягнути видачу відповідно до цього Договору і стосуються тих самих фактів, за які було здійснено видачу.

Стаття 13 Передача особи, яка підлягає видачі

1. Запитувана Сторона повідомляє запитуючу Сторону про своє рішення стосовно запиту про видачу.

2. Якщо видача дозволена, Сторони узгоджують місце та час передачі особи, яка підлягає видачі.

3. За винятком положень пункту 4 цієї статті, якщо особа, яка підлягає видачі, не була видана в узгоджену дату, запитувана Сторона звільняє її після завершення 15 днів. В будь-якому випадку період утримання під вартою не може тривати більше 30 днів з моменту узгодженої дати видачі. У таких випадках запитувана Сторона не є зв’язаною своїм попереднім рішенням та може переглянути запит про видачу за те саме діяння.

4. Якщо будь-яка з Сторін не видає або не приймає особу, яка підлягає видачі, через умови та обставини, що виходять за межі її контролю, про це повідомляється іншій Стороні. У таких випадках Сторони узгоджують нову дату видачі. Положення пункту 3 цієї статті також застосовуються щодо нової дати.

Стаття 14 Повторна видача

У разі, якщо особа, яку було видано, повернулася на територію іншої Сторони до завершення кримінального переслідування, провадження або приведення вироку до виконання, він/вона видається повторно, на підставі запиту запитуючої Сторони. Така особа буде передана Стороні, запит якої про видачу був задоволений, якщо умови та обставини, які були підставою для видачі, не змінилися. У таких випадках не вимагається подавати документи, зазначені у статті 5 цього Договору.

Стаття 15 Передача предметів і майна

1. В разі задоволення запиту про видачу, запитувана Сторона передає запитуючій Стороні всі предмети та майно, які зберегли на собі сліди злочину, були набуті злочинним шляхом або можуть бути з інших підстав визнані речовими доказами. Вищезгадані предмети і майно передаються навіть, якщо видача не може бути здійснена через смерть або втечу особи, видача якої вимагається, або з будь-якої іншої можливої причини.

2. Сторона може тимчасово відстрочити передачу предметів та майна, про які йдеться у пункті 1 цієї статті, в разі потреби використання в іншому кримінальному провадженні або може їх видати за умови повернення.

3. Права будь-якої третьої сторони стосовно вищезазначених предметів та майна зберігаються, і такі предмети та майно мають бути повернуті запитуваній Стороні.

Стаття 16 Транзитне перевезення

1. З урахуванням положень цього Договору, що стосуються видачі, будь-яка з Сторін може дозволити транзитне перевезення осіб, які підлягають видачі іншій Стороні третьою державою.

2. До запиту про дозвіл на таке транзитне перевезення додаються документи, визначені у статті 5 цього Договору.

3. В разі надання дозволу на транзитне перевезення компетентні органи Сторін узгоджують спосіб, маршрут та інші умови такого перевезення.

4. У разі використання повітряного транспорту застосовуються такі положення:

a) якщо посадка не запланована, запитуюча Сторона письмово повідомляє Сторону, над територією якої має здійснюватись політ, і підтверджує існування одного з документів, зазначених у підпункті “e” пункту 1 статті 5 цього Договору.

У разі незапланованої посадки таке повідомлення має силу прохання про тимчасове взяття під варту, передбаченого у статті 8 цього Договору, і запитуюча Сторона подає офіційний запит про транзитне перевезення;

b) якщо посадка запланована, запитуюча Сторона подає офіційний запит про дозвіл на транзитне перевезення.

Стаття 17 Витрати

Витрати, які виникли в зв’язку з видачею на території запитуваної Сторони, покриває ця Сторона. Витрати на транзитне перевезення покриває запитуюча Сторона.

Стаття 18 Порядок зносин

Для цілей цього Договору Сторони зносяться через свої центральні органи, якими є

- для України: Міністерство юстиції України (щодо запитів судів) та Генеральна прокуратура України (щодо запитів органів досудового слідства);

- для Ісламської Республіки Іран: Вищий орган Судової влади Ісламської Республіки Іран.

При цьому можуть використовуватися дипломатичні канали.

Стаття 19 Врегулювання спорів

Сторони врегульовують спори, що виникають у зв’язку з виконанням та тлумаченням цього Договору, шляхом переговорів їхніх центральних органів або шляхом дипломатичних консультацій.

Стаття 20 Дія Договору

1. Цей Договір підлягає ратифікації та набуває чинності через тридцять днів після дати, коли Сторони обмінялися ратифікаційними грамотами.

2. Цей Договір застосовується до запитів, направлених після набрання ним чинності, навіть якщо відповідне кримінально каране діяння було вчинено раніше.

3. Будь-яка із Сторін може припинити дію цього Договору. Дія цього Договору припиняється через шість місяців після дати, коли про це була повідомлена інша Сторона.

4. Припинення дії цього Договору не перешкоджає завершенню процедури видачі правопорушників, рішення про яку було прийнято під час дії Договору.

Укладено в місті Тегеран 11 травня 2004 року у двох примірниках, кожний українською, перською та англійською мовами, причому всі тексти мають однакову силу. У разі розбіжностей у тлумаченні цього Договору Сторони будуть звертатися до тексту, викладеного англійською мовою.

За Україну За Ісламську Республіку Іран

 

 

   


Украинская Баннерная Сеть