.

 

 FilesFor.com - Рефераты, курсовые, дипломные + законодательство УКРАИНЫ


Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330)

Зміст документу

Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) 1

Розділ III. ОРГАНИ, УПОВНОВАЖЕНІ РОЗГЛЯДАТИ СПРАВИ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ.. 5

Глава 16 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ.. 5

Стаття 213. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення. 5

Стаття 214. Розмежування компетенції органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення. 6

Стаття 215. Порядок утворення колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення. 6

Стаття 216. Правомочність засідань колегіальних органів. 6

Стаття 217. Повноваження посадових осіб, які розглядають справи про адміністративні правопорушення. 6

Глава 17 ПІДВІДОМЧІСТЬ СПРАВ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ.. 7

Стаття 218. Адміністративні комісії 7

Стаття 219. Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад. 8

Стаття 220. (Стаття 220 виключена на підставі Закону N 244/94-ВР від 15.11.94) Комісії в справах неповнолітніх. 8

Стаття 221. Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді) 8

Стаття 222. Органи внутрішніх справ (міліція) 9

Стаття 222-1. Органи Державної прикордонної служби України. 11

Стаття 223. Органи державного пожежного нагляду. 11

Стаття 224. Органи залізничного транспорту. 12

Стаття 225. Органи морського і річкового транспорту. 12

Стаття 228. Органи повітряного транспорту. 14

Стаття 229. Органи автомобільного транспорту та електротранспорту. 14

Стаття 230. (Стаття 230 виключена на підставі Закону N 8/95-ВР від 19.01.95) Правові і технічні інспектори праці професійних спілок. 15

Стаття 230-1. Органи спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю.. 15

Стаття 231. Органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці 16

Стаття 231-1. Органи державного геологічного контролю.. 17

Стаття 232. (Стаття 232 виключена на підставі Закону N 8/95-ВР від 19.01.95) Органи держатоменергонагляду. 17

Стаття 234-1. Органи державної контрольно-ревізійної служби в Україні 17

Стаття 234-2. Органи державної податкової служби України. 18

Стаття 234-3. Національний банк України. 18

Стаття 235. Військові комісаріати. 18

Стаття 235-1. Військова інспекція безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. 18

Стаття 236. Органи, установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби. 19

Стаття 237. (Статтю 237 виключено на підставі Закону N 352-XIV від 23.12.98) Медичні служби Міністерства оборони СРСР, Міністерства внутрішніх справ СРСР і Комітету державної безпеки СРСР, що здійснюють санітарний нагляд. 20

Стаття 238. Органи державного ветеринарного контролю.. 20

Стаття 238-1. Органи земельних ресурсів. 21

Стаття 238-2. Органи державної служби з карантину рослин. 21

Стаття 238-3. Органи державного контролю в галузі насінництва та розсадництва. 22

Стаття 238-4. Спеціально уповноважені органи виконавчої влади у сфері захисту рослин. 22

Стаття 239. Спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузях водного господарства, геології та використання надр. 23

Стаття 240. Органи рибоохорони. 24

Стаття 241. Органи лісового господарства. 24

Стаття 242. Органи мисливського господарства. 25

Стаття 242-1. Органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі екології та природних ресурсів України. 25

Стаття 243. Органи Національної комісії з питань регулювання зв’язку та Адміністрації зв’язку та радіочастот України. 26

Стаття 244. Органи держсільтехнагляду. 26

Стаття 244-1. Органи, які здійснюють державний пробірний контроль. 27

Стаття 244-2. Органи Пенсійного фонду України. 27

Стаття 244-3. Органи державної статистики. 27

Стаття 244-4. Органи виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів. 27

Стаття 244-5. Органи державного контролю за цінами. 28

Стаття 244-6. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.. 28

Стаття 244-7. Органи виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації 28

Стаття 244-8. Органи державного контролю якості лікарських засобів. 29

Стаття 244-9. Органи Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. 29

Стаття 244-10. Органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. 29

Стаття 244-11. Органи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 30

Стаття 244-12. Органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. 30

Стаття 244-13. Органи Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії 30

Стаття 244-14. Органи Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж.. 31

Стаття 244-15. Національна комісія регулювання електроенергетики України. 31

Розділ IV. ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ.. 31

Глава 18 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ.. 31

Стаття 245. Завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення. 31

Стаття 246. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення. 31

Стаття 247. Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення  32

Стаття 248. Розгляд справи про адміністративне правопорушення на засадах рівності громадян  32

Стаття 249. Відкритий розгляд справи про адміністративне правопорушення. 32

Стаття 250. Прокурорський нагляд за виконанням законів при провадженні в справах про адміністративні правопорушення. 32

Стаття 251. Докази. 33

Стаття 252. Оцінка доказів. 33

Стаття 253. Передача матеріалів прокурору, органу досудового слідства або дізнання. 33

Глава 19 ПРОТОКОЛ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ.. 33

Стаття 254. Складення протоколу про адміністративне правопорушення. 33

Стаття 255. Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення  33

Стаття 256. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення. 39

Стаття 257. Надіслання протоколу. 39

Стаття 258. Випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається. 39

Стаття 259. Доставлення порушника. 39

Глава 20 АДМІНІСТРАТИВНЕ ЗАТРИМАННЯ. ОСОБИСТИЙ ОГЛЯД. ОГЛЯД РЕЧЕЙ І ВИЛУЧЕННЯ РЕЧЕЙ ТА ДОКУМЕНТІВ.. 41

Стаття 260. Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення  41

Стаття 261. Адміністративне затримання. 41

Стаття 262. Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання. 41

Стаття 263. Строки адміністративного затримання. 42

Стаття 264. Особистий огляд і огляд речей. 43

Стаття 265. Вилучення речей і документів. 44

Стаття 266. Відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан сп’яніння. 45

Стаття 267. Оскарження адміністративного затримання, огляду і вилучення речей та документів  45

Глава 21 ОСОБИ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ПРОВАДЖЕННІ В СПРАВІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ.. 45

Стаття 268. Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності 45

Стаття 269. Потерпілий. 46

Стаття 270. Законні представники. 46

Стаття 271. Захисник. 46

Стаття 272. Свідок. 46

Стаття 273. Експерт. 46

Стаття 274. Перекладач. 47

Стаття 275. Відшкодування витрат потерпілим, свідкам, експертам і перекладачам.. 47

Глава 22 РОЗГЛЯД СПРАВ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ.. 47

Стаття 276. Місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. 47

Стаття 277. Строки розгляду справ про адміністративні правопорушення. 47

Стаття 278. Підготовка до розгляду справи про адміністративне правопорушення. 48

Стаття 279. Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. 48

Стаття 280. Обставини, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. 48

Стаття 281. Протокол засідання колегіального органу по справі про адміністративне правопорушення  49

Стаття 282. Пропозиції про усунення причин та умов, що сприяли вчиненню адміністративних правопорушень. 49

Глава 23 ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ.. 49

Стаття 283. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення. 49

Стаття 284. Види постанов по справі про адміністративне правопорушення. 50

Стаття 285. Оголошення постанови по справі про адміністративне правопорушення і вручення копії постанови. 50

Стаття 286. Доведення постанови про накладення адміністративного стягнення до відома громадськості 50

Глава 24 ОСКАРЖЕННЯ І ОПРОТЕСТУВАННЯ ПОСТАНОВИ ПО СПРАВІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ.. 51

Стаття 287. Право оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення. 51

Стаття 288. Порядок оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення. 51

Стаття 289. Строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення. 52

Стаття 290. Опротестування постанови по справі про адміністративне правопорушення. 52

Стаття 291. Зупинення виконання постанови в зв’язку з поданням скарги або принесенням протесту  52

Стаття 292. Строк розгляду скарги і протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення. 52

Стаття 293. Розгляд скарги і протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення  52

Стаття 294. Повноваження судді, начальника органу внутрішніх справ, голови вищестоящого суду і начальника вищестоящого органу внутрішніх справ щодо перегляду справи. 53

Стаття 295. Надіслання копії рішення по скарзі або протесту на постанову. 54

Стаття 296. Наслідки скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення  54

Стаття 297. Опротестування рішення по скарзі 54

Розділ V. ВИКОНАННЯ ПОСТАНОВ ПРО НАКЛАДЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ СТЯГНЕНЬ  54

Глава 25 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ.. 54

Стаття 298. Обов’язковість постанови про накладення адміністративного стягнення. 54

Стаття 299. Звернення постанови до виконання. 54

Стаття 300. Порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення. 55

Стаття 301. Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення. 55

Стаття 302. Припинення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення  55

Стаття 303. Давність виконання постанов про накладення адміністративних стягнень. 55

Стаття 304. Вирішення питань, зв’язаних з виконанням постанови. 56

Стаття 305. Контроль за виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення  56

Глава 26 ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО ВИНЕСЕННЯ ПОПЕРЕДЖЕННЯ   56

Стаття 306. Порядок виконання постанови про винесення попередження. 56

Глава 27 ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО НАКЛАДЕННЯ ШТРАФУ   56

Стаття 307. Строки і порядок виконання постанови про накладення штрафу. 56

Стаття 308. Примусове виконання постанови про стягнення штрафу. 57

Стаття 309. Виконання постанови про накладення штрафу, який стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення. 57

Стаття 310. Закінчення провадження по виконанню постанови про накладення штрафу. 57

Глава 28 ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО ОПЛАТНЕ ВИЛУЧЕННЯ ПРЕДМЕТА.. 57

Стаття 311. Органи, що виконують постанови про оплатне вилучення предмета. 57

Стаття 312. Виконання постанови про оплатне вилучення предмета. 57

Глава 29 ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО КОНФІСКАЦІЮ ПРЕДМЕТА, ГРОШЕЙ.. 58

Стаття 313. Органи, що виконують постанови про конфіскацію предмета, грошей. 58

Стаття 314. Порядок виконання постанови про конфіскацію предмета, грошей. 58

Стаття 315. Порядок реалізації конфіскованих предметів, грошей. 58

Стаття 316. Закінчення провадження по виконанню постанови про конфіскацію предмета, грошей  58

Глава 30 ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО ПОЗБАВЛЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРАВА.. 59

Стаття 317. Органи, що виконують постанову про позбавлення спеціального права. 59

Стаття 318. Порядок виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.. 59

Стаття 319. Порядок виконання постанови про позбавлення права полювання. 59

Стаття 320. Підстава і порядок скорочення строку позбавлення спеціального права. 59

Стаття 321. Обчислення строків позбавлення спеціального права. 60

Глава 31 ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ВИПРАВНИХ РОБІТ. 60

Стаття 322. Виконання постанови про застосування виправних робіт. 60

Стаття 323. Обчислення строку відбування виправних робіт. 60

Стаття 324. Обов’язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування порушником виправних робіт. 60

Стаття 325. Наслідки ухилення особи від відбування виправних робіт, застосованих за вчинення дрібного хуліганства. 61

Глава 32 ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО АРЕШТУ.. 61

Стаття 326. Виконання постанови про застосування адміністративного арешту. 61

Стаття 327. Порядок відбування адміністративного арешту. 61

Стаття 328. Трудове використання осіб, підданих адміністративному арешту. 61

Глава 33 ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ В ЧАСТИНІ ВІДШКОДУВАННЯ МАЙНОВОЇ ШКОДИ.. 62

Стаття 329. Порядок і строк виконання постанови в частині відшкодування майнової шкоди. 62

Стаття 330. Наслідки невиконання постанови в частині відшкодування майнової шкоди. 62

 

                      (статті 213 - 330)

 

                  ( ст.1 - ст.212-20 ( 80731-10 )

 

     { Про порядок застосування заходів адміністративного

       стягнення у  вигляді  штрафу  додатково див. Закон

       N 2467-12 від 17.06.92 }

 

 

Розділ III. ОРГАНИ, УПОВНОВАЖЕНІ РОЗГЛЯДАТИ СПРАВИ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Глава 16 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 213. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення

Справи про адміністративні правопорушення розглядаються:

1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад;

2) виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад;

     ( Пункт  третій  статті  213  виключений  на  підставі Закону

N  244/94-ВР  від  15.11.94  )  3)  районними,  районними у місті,

міськими чи міськрайонними, районними в містах комісіями в справах

неповнолітніх;

4) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями);

5) органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

(Стаття 213 із змінами, внесеними згідно із Законами N 244/94-ВР від 15.11.94, N 2342-III від 05.04.2001)

Стаття 214. Розмежування компетенції органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення

Адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних, міських рад вирішують усі справи про адміністративні правопорушення, за винятком віднесених цим Кодексом до відання інших органів (посадових осіб).

Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад, судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, органи внутрішніх справ, органи державних інспекцій та інші уповноважені органи (пункт 5 статті 213) розглядають справи про адміністративні правопорушення, віднесені цим Кодексом до їх відання.

(Стаття 214 із змінами, внесеними згідно із Законами N 244/94-ВР від 15.11.94; N 2342-III від 05.04.2001)

Стаття 215. Порядок утворення колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення

Адміністративні комісії утворюються відповідними органами місцевого самоврядування у складі голови, заступника голови, відповідального секретаря, а також членів комісії. В адміністративних комісіях при виконавчих органах міських рад є посада звільненого відповідального секретаря комісії. Порядок діяльності адміністративних комісій встановлюється цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

Адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних у містах рад утворюються у разі надання районній у місті раді та її виконавчому комітету відповідних повноважень міською радою.

Порядок утворення інших колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, а також порядок розгляду справ у цих органах визначаються законами України.

(Стаття 215 із змінами, внесеними згідно із Законом N 244/94-ВР від 15.11.94, в редакції Закону N 2342-III від 05.04.2001)

Стаття 216. Правомочність засідань колегіальних органів

Адміністративні комісії мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення при наявності не менш як половини членів їх складу, а виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад — при наявності не менш як двох третин від загального складу виконавчого комітету.

Правомочність засідань інших колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законодавством України.

(Стаття 216 із змінами, внесеними згідно із Законами N 244/94-ВР від 15.11.94, N 2342-III від 05.04.2001)

Стаття 217. Повноваження посадових осіб, які розглядають справи про адміністративні правопорушення

посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов’язків.

Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у пункті 5 статті 213 цього Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України. (Стаття 217 із змінами, внесеними згідно із Законами N 244/94-ВР від 15.11.94, N 2342-III від 05.04.2001)

Глава 17 ПІДВІДОМЧІСТЬ СПРАВ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Стаття 218. Адміністративні комісії

Адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 92-1, 99, 103-1 — 105, частинами першою, третьою, четвертою і п’ятою статті 111 (за порушення, вчинені на аеродромах, не внесених до державного реєстру аеродромів України, поза територією аеродромів та на посадкових майданчиках), статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частиною першою статті 154, статтею 159, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182, статтями 183, 185-12, 186, 186-1, 189, 189-1, 196, 212-1 цього Кодексу.

Адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 92, 92-1, статтею 99 (коли правопорушення вчинено громадянином), статтями 103-1, 103-2, 104, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 141, 142, 150-152, 155, 156, 159, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183, 186, 186-1, 196, 212-1 цього Кодексу.

     (  Частину  третю  статті  218  виключено  на підставі Закону

N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )

( Стаття  218 із змінами,  внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11

від 29.05.85,  N 1117-11 від 16.10.85,  N  2010-11  від  03.04.86,

N 2444-11  від  27.06.86,  N  3282-11 від 19.12.86,  N 3690-11 від

12.03.87, N  4134-11  від  12.06.87,  N  4135-11   від   12.06.87,

N 4452-11  від  21.08.87,  N  6976-11 від 14.12.88,  N 7542-11 від

19.05.89, N  8711-11  від  19.01.90,  N  8918-11   від   07.07.92,

N 1369-12 від 29.07.91; Законами N 2354-12 від 15.05.92, N 2547-12

від 07.07.92,  N 2977-12 від 03.02.93,  N  3785-12  від  23.12.93,

N 3888-12  від  23.12.94,  N  3890-12 від 28.01.94,  N 4044-12 від

25.02.94,  N 84/94-ВР від  05.07.94,  N  209/94-ВР  від  14.10.94,

N 64/95-ВР від 15.02.95, N 79/95-ВР від 01.03.95, N 296/95-ВР  від

11.07.95,   N 81/96-ВР  від 06.03.96, N  148/96-ВР  від  25.04.96,

N  386/96-ВР від 01.10.96, 497/96-ВР від 14.11.96, N 308/97-ВР від

04.06.97;  N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98, N 998-XIV ( 998-14 )

від  16.07.99,  N  1969-III ( 1969-14 ) від 21.09.2000, N 2342-III

(   2342-14   )  від  05.04.2001,  N  2360-III  (  2360-14  )  від

05.04.2001,  N  2550-III  (  2550-14  ) від 21.06.2001, N 2888-III

(  2888-14  ) від 13.12.2001, N 548-IV ( 548-15 )  від 20.02.2003,

N  1745-IV  (  1745-15 ) від 03.06.2004, N 2598-IV ( 2598-15 ) від

31.05.2005, N 2899-IV ( 2899-15 ) від 22.09.2005 )

 

Стаття 219. Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад

Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 92, 99 (коли правопорушення вчинено громадянином), статтями 104, 141, 142, 152, 159, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183, 186-1.

(Стаття 219 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 1117-11 від 16.10.85, N 2010-11 від 03.04.86, N 2444-11 від 27.06.86, N 3282-11 від 19.12.86, N 4135-11 від 12.06.87, N 6976-11 від 14.12.88; Законами N 2547-12 від 07.07.92, N 3785-12 від 23.12.93, N 209/94-ВР від 14.10.94, N 81/96-ВР від 06.03.96, N 148/96-ВР від 25.04.96; в редакції Закону N 2342-III від 05.04.2001; із змінами, внесеними згідно із Законами N 1745-IV від 03.06.2004, N 2899-IV від 22.09.2005)

Стаття 220. (Стаття 220 виключена на підставі Закону N 244/94-ВР від 15.11.94) Комісії в справах неповнолітніх

Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні, районні у містах комісії в справах неповнолітніх розглядають справи про адміністративні правопорушення неповнолітніх, крім справ про правопорушення, передбачені статтею 185 цього Кодексу. Справи про правопорушення, передбачені статтями 51, 121-127, частинами першою і другою статті 130, частинами першою і другою статті 131, статтями 173, 174, 190-195 цього Кодексу, розглядаються ними лише в тих випадках, коли орган (посадова особа), до якого надійшла справа про зазначені правопорушення, передає справу на розгляд цих комісій. Комісії в справах неповнолітніх розглядають також справи щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють, про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 180, частинами першою, третьою, четвертою і п’ятою статті 184 цього Кодексу.

(Стаття 220 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91)

     ( Статтю  220-1  виключено  на  підставі Закону N 2342-III

       ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )

 

Стаття 221. Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді)

Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 41, статтями 41-1 — 41-3, 42-1 — 42-3, частиною першою статті 44, статтями 44-1, 46-1, 51 — 51-2, частинами другою, четвертою та п’ятою статті 85, статтями 85-1, 88 — 88-2, 90, 91, 96-1, 98, 101-103, частиною першою статті 106-1, статтями 106-2, 107-1, частиною другою статті 112, статтями 121, 122, 122-1, 122-2, 123, 124, 130, 132, частиною третьою статті 133, статтею 146, частиною другою статті 154, статтею 155-1, частинами першою, третьою і четвертою статті 156, статтями 160, 160-2, 162, 163 — 163-4, 164, 164-3, 164-5 — 164-14, 166-1 — 166-4, 166-7 — 166-10, 173 — 173-2, 174, 177-2, частиною третьою статті 178, частинами першою, другою і третьою статті 181, частиною другою статті 182, статтями 184 — 185-11, 186-5 — 188-1, 188-13, 188-14, 188-16, 188-17, 188-19, 188-22, частиною першою статті 189-1, статтями 190, 191, 193, 195-1 — 195-6, частиною першою статті 203, статтями 204 — 206-1, 212-2 — 212-20 цього Кодексу, а також справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.

{ Стаття 221 із змінами,  внесеними згідно з Указами ПВР N  316-11

від 29.05.85,  N 2444-11 від 27.06.86,  N 4452-11 від 21.08.87,  N

6347-11 від 03.08.88,  N  6976-11  від  14.12.88,  N  7445-11  від

27.04.89,  N  8710-11  від  19.01.90,  N  8711-11 від 19.01.90,  N

8918-11 від 07.03.90,  N  9082-11  від  20.04.90,  N  9166-11  від

04.05.90,  N 647-12 від 18.01.91, N 661-12 від 28.01.91, N 1369-12

від 29.07.91,  N 1413-12 від  09.08.91;  Законами  N  1255-12  від

25.06.91,  N  2857-12  від  15.12.92,  N  2992-12 від 04.02.93,  N

3039-12 від 03.03.93,  N  3350-12  від  30.06.93,  N  3582-12  від

11.11.93,  N  3785-12  від  23.12.93,  N  3888-12 від 28.01.94,  N

179/94-ВР від 22.09.94,  N 244/94-ВР від 15.11.94,  N 8/95-ВР  від

19.01.95, N 64/95-ВР від 15.02.95, N  123/95-ВР  від  05.04.95,  N

210/95-ВР від 02.06.95, N 358/95-ВР від 05.10.95, N 386/96-ВР  від

01.10.96,  N  666/97-ВР  від  21.11.97, N  210/98-ВР від 24.03.98,

N  352-XIV  (  352-14  )  від  23.12.98,  N 812-XIV ( 812-14 ) від

02.07.99,   N   998-XIV  (  998-14  )  від  16.07.99,  N  1080-XIV

(  1080-14  ) від 21.09.99, N 1381-XIV ( 1381-14 ) від 13.01.2000,

N  1587-III ( 1587-14 ) від 23.03.2000, N 1685-III ( 1685-14 ) від

20.04.2000,   N  1744-III  ( 1744-14 )  від 18.05.2000, N 1969-III

(  1969-14  )   від    21.09.2000,   N 1986-III   ( 1986-14 )  від

21.09.2000,  N  2056-III  (  2056-14  ) від 19.10.2000, N 2114-III

( 2114-14 )  від   16.11.2000,    N 2247-III   (  2247-14  )   від

18.01.2001,   в  редакції  Закону  N  2342-III  (  2342-14  )  від

05.04.2001,  із  змінами,  внесеними згідно із Законами N 2350-III

(   2350-14   )  від  05.04.2001,  N  2359-III  (  2359-14  )  від

05.04.2001,  N  2550-III  (  2550-14  ) від 21.06.2001, N 2703-III

(   2703-14   )  від  20.09.2001,  N  2747-III  (  2747-14  )  від

04.10.2001,  N  2787-III  (  2787-14  ) від 15.11.2001, N 2953-III

(  2953-14  ) від 17.01.2002, N 249-IV ( 249-15 ) від 28.11.2002 -

набирає  чинності  11.06.2003  року,  N  548-IV  (  548-15  )  від

20.02.2003,  N  666-IV  (  666-15  )   від   03.04.2003,  N 676-IV

(  676-15  ) від 03.04.2003, N 749-IV ( 749-15 )  від  15.05.2003,

N  759-IV  (  759-15  )  від 15.05.2003, N 1122-IV ( 1122-15 ) від

11.07.2003  ),  N  1128-IV  (  1128-15 ) від 11.07.2003, N 1299-IV

( 1299-15 )  від 20.11.2003, N 1703-IV ( 1703-15 ) від 11.05.2004,

N  1745-IV  (  1745-15 ) від 03.06.2004, N 2188-IV ( 2188-15 ) від

18.11.2004,  N  2247-IV  (  2247-15  )  від  16.12.2004, N 2322-IV

(  2322-15 ) від 12.01.2005, N 2635-IV ( 2635-15 ) від 02.06.2005,

N  2806-IV  (  2806-15 ) від 06.09.2005, N 2899-IV ( 2899-15 ) від

22.09.2005,  N  3078-IV  (  3078-15  )  від  15.11.2005, N 3201-IV

( 3201-15 ) від 15.12.2005, N 3504-IV ( 3504-15 ) від 23.02.2006 }

 

Стаття 222. Органи внутрішніх справ (міліція)

Органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, за порушення правил паспортної системи, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (частина перша статті 44, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя і четверта статті 109, статті 110, 111, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, статті 122-3, 124-1 — 128-1, частини перша і друга статті 129, стаття 132, частини перша, друга, четверта і п’ята статті 133, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), статті 137, 139, 140, 161, 164-4, 173, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 189-2, 192, 194, 195, статті 197-201).

Від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, частиною другою статті 106-1, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 109, статтями 110, 111, частиною третьою статті 114, частиною першою статті 115, статтею 116-2, частиною другою статті 117, частинами першою і другою статті 119, частинами першою, другою і п’ятою статті 133, частиною другою статті 135, статтею 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), статтями 137, 161, статтями 164-4, 173, статтею 203 цього Кодексу, — начальники органів внутрішніх справ та їх заступники, а статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частинами першою і другою статті 178, статтями 189-2, 192, 194, 195, 197-201 цього Кодексу — начальники або заступники начальників районних, міських, районних у містах відділів (управлінь) внутрішніх справ;

за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 109, статтями 110, 111, частиною третьою статті 114, частиною першою статті 115, статтею 116-2, частиною другою статті 117, частинами першою і другою статті 133, частиною другою статті 135 цього Кодексу, крім того, — начальники лінійних пунктів міліції, а за порушення, передбачені частиною третьою статті 109, статтею 110 цього Кодексу, — також і інші працівники міліції, на яких покладено нагляд за додержанням відповідних правил. Розмір штрафу, що накладається начальниками лінійних пунктів міліції, не може перевищувати чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177 частинами першою і другою статті 178 цього Кодексу, крім того — начальники або заступники начальників органів внутрішніх справ на транспорті, інших органів внутрішніх справ, прирівнених до районних, міських, районних у містах відділів (управлінь) внутрішніх справ, начальники відділень міліції, що є в системі органів внутрішніх справ, а за правопорушення, передбачені статтею 177 і частинами першою та другою статті 178 цього Кодексу, — також дільничні інспектори (старші дільничні інспектори) міліції;

     (   Абзац  четвертий  пункту  1  частини  другої  статті  222

виключено   на   підставі  Закону  N  2342-III  (  2342-14  )  від

05.04.2001 )

2) за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 121-1, 122-3, 124-1, частинами першою і другою статті 126, частинами третьою і четвертою статті 127, статтями 128, 128-1, частинами першою і другою статті 129, частиною четвертою статті 133, статтями 139, 140 цього Кодексу, — начальник або заступник начальника відділення (відділу, управління, Головного управління) Державної автомобільної інспекції, начальник або заступник начальника відділу (управління, Головного управління) дорожньої міліції, командир або заступник командира окремого підрозділу дорожньо-патрульної служби. В разі відсутності у районному, міському, районному у місті відділі внутрішніх справ відділення (відділу) Державної автомобільної інспекції зазначені справи розглядаються начальником або заступником начальника відділу внутрішніх справ. У розгляді таких справ можуть брати участь представники трудових колективів і громадських організацій;

3) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 125, частиною третьою статті 126, частинами першою і другою статті 127 цього Кодексу, — працівники Державної автомобільної інспекції, які мають спеціальні звання.

(Стаття 222 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 1117-11 від 16.10.85, N 2444-11 від 27.06.86, N 3282-11 від 19.12.86, N 4134-11 від 12.06.87, N 4135-11 від 12.06.87, N 4452-11 від 21.08.87, N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 3890-12 від 28.01.94, N 155/94-ВР від 29.07.94, N 244/94-ВР від 15.11.94, N 64/95-ВР від 15.02.95, N 296/95-ВР від 11.07.95, N 148/96-ВР від 25.04.96, N 398/96-ВР від 02.10.96, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 812-XIV від 02.07.99, N 1744-III від 18.05.2000, N 2247-III від 18.01.2001, N 2342-III від 05.04.2001, N 2350-III від 05.04.2001, N 1299-IV від 20.11.2003, N 2247-IV від 16.12.2004, N 2899-IV від 22.09.2005)

Стаття 222-1. Органи Державної прикордонної служби України

Органи Державної прикордонної служби України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, порушенням іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію, а також з неповерненням капітаном іноземного судна перепусток на право сходження на берег осіб суднового екіпажу (стаття 202, частина друга статті 203, стаття 207).

Від імені органів Державної прикордонної служби України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

начальники органів охорони державного кордону та Морської охорони Державної прикордонної служби України та їх заступники;

керівники підрозділів органів охорони державного кордону та Морської охорони Державної прикордонної служби України, які безпосередньо виконують завдання з охорони державного кордону України.

(Кодекс доповнено статтею 222-1 згідно із Законом N 812-XIV від 02.07.99; в редакції Закону N 662-IV від 03.04.2003 — набуває чинності 01.08.2003 року, із змінами, внесеними згідно із Законом N 1299-IV від 20.11.2003)

Стаття 223. Органи державного пожежного нагляду

Органи державного пожежного нагляду розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконанням приписів та постанов посадових осіб органів державного пожежного нагляду (статті 120, 175, 188-8).

Від імені органів державного пожежного нагляду розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) головні державні інспектори з пожежного нагляду центрального та територіальних органів державного пожежного нагляду та їх заступники — штраф на громадян до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

1-1) старші державні інспектори з пожежного нагляду — штраф на громадян до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — до дев’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) головні державні інспектори з пожежного нагляду місцевих органів державного пожежного нагляду, державні інспектори з пожежного нагляду центрального та територіальних органів державного пожежного нагляду — штраф на громадян до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) державні інспектори з пожежного нагляду — штраф на громадян до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Стаття 223 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3282-11 від 19.12.86, Законом N 55/97-ВР від 07.02.97, в редакції Закону N 651/97-ВР від 19.11.97, із змінами, внесеними згідно із Законом N 1155-IV від 11.09.2003)

Стаття 224. Органи залізничного транспорту

Органи залізничного транспорту розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил користування засобами цього транспорту, правил щодо охорони порядку та безпеки руху, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на залізничному транспорті, правил пожежної безпеки на залізничному транспорті (статті 109, 110, частина перша статті 120, частина перша статті 133, частина перша статті 134, частини перша і третя статті 135, стаття 136).

Від імені органів залізничного транспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

начальники станцій та їх заступники, начальники локомотивних (вагонних) депо, начальники пасажирських поїздів (механіки-бригадири пасажирських поїздів);

контролери-ревізори пасажирських поїздів, ревізори-інструктори пасажирських поїздів, ревізори по контролю доходів, дорожні майстри, начальники дистанцій колії, начальники дистанцій сигналізації та зв’язку;

начальник відділу Управління воєнізованої охорони Міністерства транспорту України та його заступник, начальники відділів (загонів, команд, пожежних поїздів) та їх заступники, старші інструктори та інструктори по протипожежній профілактиці, начальники відділень (караулів) команд, пожежних поїздів воєнізованої охорони залізниць, метрополітенів, старші в місці розташування станцій посадові особи воєнізованої охорони;

     (  Абзац  п'ятий  частини  другої  статті  224  виключено  на

підставі  Закону  N  352-XIV  (  352-14  ) від 23.12.98 ) головний

санітарний   лікар  залізничного  транспорту  та  його  заступник,

головні  санітарні  лікарі  залізниць  та  їх  заступники, головні

санітарні   лікарі   метрополітенів,   головні   санітарні  лікарі

відділків залізниць, головні санітарні лікарі лінійних дільниць.

Розмір штрафу, що накладається начальниками пасажирських поїздів (механіками-бригадирами пасажирських поїздів), дорожніми майстрами, начальниками відділень (караулів) команд, пожежних поїздів воєнізованої охорони залізниць, метрополітенів не може перевищувати чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Стаття 224 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3282-11 від 19.12.86, Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 352-XIV від 23.12.98, N 2342-III від 05.04.2001)

Стаття 225. Органи морського і річкового транспорту

Органи морського і річкового транспорту розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил по охороні порядку і безпеки руху на морському транспорті, правил користування засобами морського транспорту, правил по охороні порядку і безпеки руху на річковому транспорті і маломірних суднах, правил випуску судна в плавання або допуск до керування судном осіб, які не мають відповідного документа, правил, що забезпечують безпеку експлуатації суден на внутрішніх водних шляхах, правил реєстрації торговельних суден, правил користування річковими і маломірними суднами, правил утримання баз (споруд) для стоянки маломірних суден, правил пожежної безпеки на морському і річковому транспорті, допуск до керування річковим або маломірним судном осіб, які перебувають у стані сп’яніння, передачу керування судном особі, яка перебуває у стані сп’яніння, керування річковими або маломірними суднами судноводіями у стані сп’яніння, у тому числі вчинене особами, які не мають права керування плавучими засобами, ухилення від проходження огляду на стан сп’яніння, порушення правил перевезення небезпечних речовин або предметів на морському і річковому транспорті, перевезення ручної кладі понад установлені норми на морському і річковому транспорті, безквитковий проїзд на суднах водного транспорту, порушення правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на морському і річковому транспорті, невиконання законних вимог посадових осіб органів морського і річкового транспорту (статті 114, 115, 116, 116-1, 116-2, 116-3, 117, 118, частина перша статті 120, частина третя статті 129, частини третя і четверта статті 130, стаття 131, частина друга статті 133, частина перша статті 134, абзац десятий статті 135, статті 136 і 188-15 цього Кодексу).

Від імені органів морського і річкового транспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 114, частиною другою статті 133 цього Кодексу, — начальник Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства та його заступники, капітан морського порту;

2) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 115 цього Кодексу, — начальник Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства та його заступники, капітан морського порту, капітан судна;

3) за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 116, 116-1, 116-2, 117, 118, частиною третьою статті 129, частинами третьою і четвертою статті 130, статтею 131 цього Кодексу, — начальник Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства та його заступники, капітан річкового порту;

4) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 116-3 цього Кодексу, — Головний державний реєстратор флоту України та його заступники;

5) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 116-3 цього Кодексу, — Головний державний реєстратор флоту України та його заступники, капітан порту;

6) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 120 цього Кодексу, — начальник Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства та його заступники, капітан порту, капітан судна;

7) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 134 та абзацом десятим статті 135 цього Кодексу, — начальник порту та його заступники, начальник пристані і вокзалу, капітан судна;

8) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 136 цього Кодексу, — начальник порту та його заступники, начальники районів порту (виробничо-перевантажувального комплексу в порту), начальник морського вокзалу та його заступники, капітан судна;

9) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 188-15 цього Кодексу, — начальник Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства та його заступники, Головний державний реєстратор флоту України та його заступники.

(Стаття 225 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3282-11 від 19.12.86, Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 352-XIV від 23.12.98, N 2342-III від 05.04.2001, в редакції Закону N 2686-III від 13.09.2001)

       ( Статтю 226 виключено на підставі Закону N 2686-III

       ( 2686-14 ) від 13.09.2001 )

 

 

       ( Статтю 227 виключено на підставі Закону N 2686-III

       ( 2686-14 ) від 13.09.2001 )

 

 

Стаття 228. Органи повітряного транспорту

Органи повітряного транспорту розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил користування засобами цього транспорту, правил щодо охорони порядку та безпеки авіації, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на повітряному транспорті, правил пожежної безпеки на повітряному транспорті, правил про міжнародні польоти (стаття 111 (крім порушень, вчинених на аеродромах, не внесених до державного реєстру аеродромів України, поза територією аеродромів та на посадкових майданчиках), частина перша статті 112, стаття 113, частина друга статті 120, частина друга статті 135, стаття 137).

Від імені органів повітряного транспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 111 (крім порушень, вчинених на аеродромах, не внесених до державного реєстру аеродромів України, поза територією аеродромів та на посадкових майданчиках), частиною першою статті 112, частиною другою статті 120, частиною другою статті 135, статтею 137 цього Кодексу:

керівник спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі цивільної авіації України та його заступники, начальник інспекції спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі цивільної авіації України та його заступник, інспектори та регіональні інспектори спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі цивільної авіації України, керівники авіапідприємств та аеропортів або їх заступники, начальники служб організації перевезень авіапідприємств та аеропортів, командири повітряних суден;

посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту, що виконують контрольно-ревізійні функції;

     (  Абзац четвертий пункту першого частини другої  статті  228

виключено  на  підставі Закону N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98 )

начальник санітарно-епідеміологічного відділу, головний санітарний

лікар  центральної санітарно-епідеміологічної станції Міністерства

цивільної  авіації СРСР, головний лікар санітарно-епідеміологічної

станції цивільної авіації;

начальники загонів і окремих команд воєнізованої охорони авіапідприємств (аеропортів).

Розмір штрафу, що накладається посадовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту, що виконують контрольно-ревізійні функції, начальниками служби організації перевезень авіапідприємств (аеропортів), начальниками окремих команд воєнізованої охорони авіапідприємств (аеропортів), не може перевищувати чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 113 цього Кодексу, — керівник спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі цивільної авіації України та його заступники.

(Стаття 228 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3282-11 від 19.12.86, Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 352-XIV від 23.12.98, N 2342-III від 05.04.2001, N 2360-III від 05.04.2001)

Стаття 229. Органи автомобільного транспорту та електротранспорту

Органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв’язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (стаття 119, частина п’ята статті 133, статті 133-1, 133-2, частина друга статті 134, частина четверта статті 135).

Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: 1) на автомобільному транспорті — директор Державного департаменту автомобільного транспорту — штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; заступники директора Державного департаменту автомобільного транспорту, начальники автотранспортних управлінь Міністерства транспорту України в Автономній Республіці Крим та областях — штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; заступники начальників автотранспортних управлінь Міністерства транспорту України в Автономній Республіці Крим та областях — штраф до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; контролери автотранспортних управлінь Міністерства транспорту України в Автономній Республіці Крим та областях — штраф до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) на пасажирському електротранспорті (тролейбус, трамвай) — начальники трамвайно-тролейбусних управлінь, начальники трамвайно-тролейбусних депо, начальники служб руху і районів руху трамвайно-тролейбусних управлінь, контролери трамвайно-тролейбусних управлінь.

(Стаття 229 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 3282-11 від 19.12.86, N 7542-11 від 19.05.89; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 2029-III від 05.10.2000)

Стаття 230. (Стаття 230 виключена на підставі Закону N 8/95-ВР від 19.01.95) Правові і технічні інспектори праці професійних спілок

Правові і технічні інспектори праці професійних спілок розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв’язані з порушенням законодавства про працю і правил щодо охорони праці (стаття 41).

Розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) за порушення законодавства про працю — правові інспектори праці — штраф у розмірі до десяти карбованців і головні правові інспектори праці — до п’ятдесяти карбованців;

2) за порушення правил щодо охорони праці — технічні інспектори праці — штраф у розмірі до десяти карбованців і головні технічні інспектори праці — до п’ятдесяти карбованців.

Стаття 230-1. Органи спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю

Органи спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з невиконанням законних вимог посадових осіб цих органів або створенням перешкод для діяльності цих органів (стаття 188-6).

Від імені органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

державні інспектори праці територіальних органів — штраф до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Головний державний інспектор праці України, його заступники;

головні державні інспектори праці територіальних органів, їх заступники; державні інспектори праці спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю — штраф до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Кодекс доповнено статтею 230-1 згідно із Законом N 666/97-ВР від 21.11.97, в редакції Закону N 1725-IV від 18.05.2004)

Стаття 231. Органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці

Органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці розглядають справи: про порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, щодо безпечного ведення робіт, зберігання, використання та обліку вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об’єктах, підконтрольних органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, про порушення законодавства про надра, а також невиконання законних вимог органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці (частина друга статті 41 (за винятком порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), статті 47, 57, 58, 93, 94, 188-4).

Від імені органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, щодо безпечного ведення робіт у галузях промисловості та на об’єктах, підконтрольних органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, а також невиконання законних вимог органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці:

державні інспектори — штраф до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

головні державні інспектори, начальники інспекцій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці та їх заступники — штраф до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

начальники управлінь і відділів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці та їх заступники — штраф до дев’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці та його заступники — штраф до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) за порушення законодавства про надра, нормативних актів про зберігання, використання та облік вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об’єктах, підконтрольних органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, а також невиконання законних вимог органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці:

державні інспектори — штраф до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

головні державні інспектори, начальники інспекцій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці та їх заступники — штраф до одинадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

начальники управлінь і відділів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці та їх заступники — штраф до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці та його заступники — штраф до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Стаття 231 із змінами, внесеними згідно із Законами N 8/95-ВР від 19.01.95, N 55/97-ВР від 07.02.9, N 352-XIV від 23.12.98; в редакції Закону N 2342-III від 05.04.2001; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2197-IV від 18.11.2004)

Стаття 231-1. Органи державного геологічного контролю

Органи державного геологічного контролю розглядають справи про порушення законодавчих та інших нормативних актів, які встановлюють порядок, правила і вимоги щодо проведення робіт по геологічному вивченню надр України (статті 57, 58).

Від імені органів державного геологічного контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення мають право:

державні інспектори — штраф до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

головний державний інспектор державного геологічного контролю та його заступники — штраф до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Кодекс доповнено статтею 231-1 згідно із Законом N 1379-XIV від 13.01.2000)

Стаття 232. (Стаття 232 виключена на підставі Закону N 8/95-ВР від 19.01.95) Органи держатоменергонагляду

Органи держатоменергонагляду розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв’язані з порушенням правил, норм та інструкцій по безпечному веденню робіт на об’єктах, підконтрольних органам держатоменергонагляду (стаття 95).

Від імені органів держатоменергонагляду розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) начальники інспекцій держатоменергонагляду — штраф у розмірі до тридцяти карбованців;

2) начальники управлінь округів держатоменергонагляду та їх заступники — штраф у розмірі до п’ятдесяти карбованців;

3) Голова Державного комітету СРСР по нагляду за безпечним веденням робіт в атомній енергетиці та його заступники — штраф у розмірі до ста карбованців.

     ( Статтю 233 виключено на підставі Закону N 2342-III

      ( 2342-14 ) від 05.04.2001 )

 

 

     (   Статтю  234  виключено  на  підставі  Закону  N  2415-III

( 2415-14 ) від 17.05.2001 )

 

 

Стаття 234-1. Органи державної контрольно-ревізійної служби в Україні

Органи державної контрольно-ревізійної служби в Україні розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства з фінансових питань (стаття 164-2), порушенням порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи (стаття 166-6).

Від імені державної контрольно-ревізійної служби в Україні розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: начальник Головного контрольно-ревізійного управління України та його заступники, начальники контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та їх заступники.

(Кодекс доповнено статтею 234-1 згідно із Законом N 2941а-12 від 26.01.93, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2372-III від 05.04.2001)

Стаття 234-2. Органи державної податкової служби України

Органи державної податкової служби України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з ухиленням від подання декларації про доходи (стаття 164-1), порушенням порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи (стаття 166-6).

Від імені органів державної податкової служби України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право начальник Головної державної податкової інспекції України та його заступники, начальники державних податкових інспекцій Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст і районів у містах та їх заступники.

(Кодекс доповнено статтею 234-2 згідно із Законом N 323/96-ВР від 12.07.96, із змінами, внесеними згідно із Законами N 23/97-ВР від 23.01.97, N 1685-III від 20.04.2000, N 2342-III від 05.04.2001, N 2372-III від 05.04.2001, N 548-IV від 20.02.2003)

Стаття 234-3. Національний банк України

Національний банк України розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України або здійсненням ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку (стаття 166-5), порушенням порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи (стаття 166-6).

Від імені Національного банку України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Голова Національного банку України та його заступники, керівники територіальних управлінь Національного банку України та їх заступники.

(Кодекс доповнено статтею 234-3 згідно із Законом N 1342-XIV від 22.12.99, із змінами, внесеними згідно із Законами N 2372-III від 05.04.2001, N 2747-III від 04.10.2001)

Стаття 235. Військові комісаріати

Військові комісаріати розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення військовозобов’язаними чи призовниками законодавства про загальний військовий обов’язок і військову службу, про порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про умисне зіпсуття обліково-військових документів чи втрату їх з необережності, про неявку на виклик у військовий комісаріат, про неподання у військові комісаріати списків юнаків, які підлягають приписці до призовних дільниць, про прийняття на роботу військовозобов’язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку, про незабезпечення сповіщення військовозобов’язаних і призовників про їх виклик у військові комісаріати, перешкоду їх своєчасній явці на збірні пункти чи призовні дільниці, про несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку військовозобов’язаних і призовників, несповіщення їх про виклик у військові комісаріати, про неподання відомостей про військовозобов’язаних і призовників (статті 210, 210-1, 211 — 211-6).

Від імені військових комісаріатів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право районні (міські) військові комісари.

(Стаття 235 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2010-11 від 03.04.86, N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; в редакції Закону N 308/97-ВР від 04.06.97; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2197-IV від 18.11.2004)

Стаття 235-1. Військова інспекція безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України

Військова інспекція безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України розглядає справи про вчинені водіями військових транспортних засобів — військовослужбовцями, військовозобов’язаними під час проходження ними зборів та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків правопорушення, передбачені частинами першою і другою статті 121, статтею 121-1, частинами пертою, другою і третьою статті 122, статтею 122-3, частинами першою і другою статті 123, статтею 125, частиною другою статті 132, частиною четвертою статті 133 цього Кодексу.

Від імені військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України розглядати справи про адміністративні правопорушення мають право посадові особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Посадова особа військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, розглянувши справу про зазначені у частині першій цієї статті правопорушення, може накласти на винних адміністративне стягнення у вигляді попередження або передати матеріали про ці правопорушення відповідним командирам (начальникам) для вирішення питання про притягнення винних до відповідальності згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Протоколи про вчинені водіями військових транспортних засобів — військовослужбовцями, військовозобов’язаними під час проходження ними зборів та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків порушення правил дорожнього руху, за які може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, передаються військовим інспектором безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України до суду.

Матеріали про вчинені військовослужбовцями, військовозобов’язаними під час проходження ними зборів та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків правопорушення, передбачені статтями 80, 126, 128, 128-1, частинами першою і другою статті 129 і статтею 140 цього Кодексу, передаються військовою інспекцією безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України відповідним командирам (начальникам) для вирішення питання про притягнення винних до відповідальності згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

(Кодекс доповнено статтею 235-1 згідно із Законом N 557-XIV від 24.03.99, в редакції Закону N 743-IV від 15.05.2003)

Стаття 236. Органи, установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби

Органи, установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням державних санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм (стаття 42), а також про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 41, статтями 78, 80 — 83, 90-1, 95, 167, 168-1, 170 (коли вони є порушеннями санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), та статтею 188-11 цього Кодексу.

Від імені органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення в межах територій та об’єктів нагляду, визначених законодавством, мають право:

1) головний державний санітарний лікар України та його заступники, головні державні санітарні лікарі Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі водного, залізничного, повітряного транспорту, водних басейнів, залізниць та їх заступники, головні державні санітарні лікарі районів, міст, районів у містах, лінійних підрозділів та об’єктів водного, залізничного, повітряного транспорту, об’єктів, що мають особливий режим роботи, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, з’єднань, частин та підрозділів і їх заступники;

2) лікарі-гігієністи, лікарі-епідеміологи органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби — щодо адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 41, а також статтями 42, 78, 80 — 83, 95, 167, 168-1, 170 (коли вони є порушеннями санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм).

(Стаття 236 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3282-11 від 19.12.86, Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від 07.02.97; в редакції Закону N 352-XIV від 23.12.98, із змінами, внесеними згідно із Законами N 2171-III від 21.12.2000, N 662-IV від 03.04.2003 — набуває чинності 01.08.2003 року)

Стаття 237. (Статтю 237 виключено на підставі Закону N 352-XIV від 23.12.98) Медичні служби Міністерства оборони СРСР, Міністерства внутрішніх справ СРСР і Комітету державної безпеки СРСР, що здійснюють санітарний нагляд

Медичні служби Міністерства оборони СРСР, Міністерства внутрішніх справ СРСР і Комітету державної безпеки СРСР, що здійснюють санітарний нагляд, розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв’язані з порушенням санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм (в тому числі по охороні атмосферного повітря) відповідно на об’єктах, розташованих на території військових містечок і навчальних центрів Міністерства оборони СРСР, та на об’єктах, підвідомчих Міністерству внутрішніх справ СРСР і Комітету державної безпеки СРСР (стаття 42).

Від імені органів, зазначених у цій статті, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення на посадових осіб мають право:

1) головний епідеміолог Міністерства оборони СРСР та його заступник — штраф до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; начальник Центральної санітарно-епідеміологічної лабораторії Міністерства оборони СРСР, а також головні епідеміологи видів Збройних Сил СРСР, військових округів, округів ППО, груп військ і флотів — штраф до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) начальник Центральної санітарно-епідеміологічної станції Міністерства внутрішніх справ СРСР та його заступник, а також начальник санітарно-епідеміологічного загону внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ СРСР — штраф до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) начальники санітарно-епідеміологічних станцій Міністерства внутрішніх справ Української РСР і управлінь внутрішніх справ виконавчих комітетів обласних Рад народних депутатів, а також начальники санітарно-епідеміологічних станцій виправно-трудових установ — штраф до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

4) начальник санітарно-епідеміологічної станції Комітету державної безпеки СРСР та його заступник, а також головний епідеміолог військ Комітету державної безпеки СРСР — штраф до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

5) начальник медичної служби Комітету державної безпеки Української РСР, начальники медичних служб управлінь Комітету державної безпеки Української РСР по областях, а також начальники санітарно-епідеміологічних загонів військ Комітету державної безпеки СРСР — штраф до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Стаття 237 із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97)

Стаття 238. Органи державного ветеринарного контролю

Органи державного ветеринарного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушеннями правил щодо карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог (стаття 107).

Від імені органів державного ветеринарного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення:

1) головний державний інспектор ветеринарної медицини України та його заступники — штраф на громадян до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, на посадових осіб — до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) головні державні інспектори ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, головний державний інспектор ветеринарної медицини на транспорті і державному кордоні та їх заступники — штраф на громадян до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, на посадових осіб — до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) головні державні інспектори ветеринарної медицини міст, районів, районів у містах, залізниць, транспортних і прикордонних пунктів — штраф на громадян до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, на посадових осіб — до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

4) завідуючі дільничними лікарнями державної ветеринарної медицини, дільницями ветеринарної медицини, начальники ветеринарного нагляду на дезинфекційно-промивальних станціях і пунктах, завідуючі лабораторіями ветеринарно-санітарної експертизи на ринках — штраф на громадян до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, на посадових осіб — до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Посадовими особами органів державної ветеринарної медицини штраф може стягуватися на місці з громадян до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і з посадових осіб — до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

(Стаття 238 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11 від 03.04.86; Законами N 4045-12 від 25.02.94, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2342-III від 05.04.2001)

Стаття 238-1. Органи земельних ресурсів

Органи земельних ресурсів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства в галузі використання і охорони земель та порядку регулювання земельних відносин (статті 52, 53, 53-1, 53-2, 54, 55, 56, 188-5 цього Кодексу).

Від імені органів, зазначених у цій статті, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: Голова Державного комітету України по земельних ресурсах та його заступники, Голова Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим та його заступники, начальники обласних, Київського та Севастопольського міських головних управлінь та їх заступники, начальники міських (міст обласного та районного підпорядкування), районних управлінь (відділів) земельних ресурсів та їх заступники, інженери-землевпорядники сіл і селищ.

(Кодекс доповнено статтею 238-1 згідно із Законом N 2977-12 від 03.02.93, в редакції Закону N 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеними згідно із Законом N 1377-IV від 11.12.2003)

Стаття 238-2. Органи державної служби з карантину рослин

Органи державної служби з карантину рослин України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням правил щодо боротьби з карантинними шкідниками і хворобами рослин та бур’янами, а також вивезенням матеріалів, що не пройшли карантинну перевірку або відповідну обробку (статті 105 і 106).

Від імені органів, зазначених у цій статті, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) начальник Головної державної інспекції з карантину рослин України — Головний державний інспектор з карантину рослин України та його заступники — штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) головні державні інспектори з карантину рослин Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва та їх заступники — штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — до п’ятнадцяти

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) державні інспектори з карантину рослин — штраф на громадян до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадяні на посадових осіб — до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Кодекс доповнено статтею 238-2 згідно із Законом N 4044-12 від 25.12.94, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97)

Стаття 238-3. Органи державного контролю в галузі насінництва та розсадництва

Органи державного контролю в галузі насінництва та розсадництва розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку та умов ведення насінництва та розсадництва (стаття 104-1).

Від імені органів державного контролю в галузі насінництва та розсадництва розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) Головний державний інспектор України з насінництва — начальник Української державної насіннєвої інспекції, державний інспектор України з розсадництва — начальник Української державної помологічно-ампелографічної інспекції, Головний державний інспектор України з квітково-декоративного насінництва та розсадництва — начальник Української державної квітково-декоративної насіннєвої інспекції, Головний державний інспектор України з лісового насінництва — начальник Української державної лісонасіннєвої інспекції — штраф на громадян до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) головні державні інспектори з насінництва Автономної Республіки Крим, областей, районів і міст, головні державні інспектори з лісового насінництва — начальники зональних лісонасіннєвих інспекцій — штраф на громадян до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) державні інспектори з насінництва державних насіннєвих інспекцій, державні інспектори з розсадництва державної помологічно-ампелографічної інспекції, державні інспектори з квітково-декоративного насінництва та розсадництва державної квітково-декоративної насіннєвої інспекції, державні інспектори з лісового насінництва державних лісонасіннєвих інспекцій — штраф на громадян до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Кодекс доповнено статтею 238-3 згідно із Законом N 1228-XIV від 17.11.99, в редакції Закону N 1805-IV від 17.06.2004)

Стаття 238-4. Спеціально уповноважені органи виконавчої влади у сфері захисту рослин

Спеціально уповноважені органи виконавчої влади у сфері захисту рослин розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про захист рослин (стаття 83-1), а також щодо невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері захисту рослин (стаття 188-12).

Від імені органів, зазначених у цій статті, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) Головний державний інспектор захисту рослин України і його заступник, головні державні інспектори захисту рослин Автономної Республіки Крим, областей та їх заступники — штраф на громадян до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян і на посадових осіб — до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

2) головні державні інспектори захисту рослин районів — штраф на громадян до 0,25 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян і на посадових осіб — до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

(Кодекс доповнено статтею 238-4 згідно із Законом N 1368-XIV від 11.01.2000)

Стаття 239. Спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузях водного господарства, геології та використання надр

Органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі водного господарства розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням правил використання, охорони водних ресурсів (статті 48, 59, 60, 61 (за винятком випадків забруднення та вичерпання підземних вод або порушення водоохоронного режиму на водозборах, яке спричинило забруднення цих вод).

Органи спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі геології та використання надр розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 59, 60, 61 цього Кодексу, у випадках забруднення та вичерпання підземних вод або порушення водоохоронного режиму на водозборах, яке спричинило забруднення цих вод.

Від імені органів, зазначених у цій статті, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) заступники керівника спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі водного господарства, заступники керівника спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі водного господарства Автономної Республіки Крим, начальники, заступники начальників управління комплексного використання водних ресурсів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі водного господарства та управління водних ресурсів і водогосподарських систем спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі водного господарства Автономної Республіки Крим, начальники басейнових водогосподарських об’єднань та їх заступники, до компетенції яких належать питання використання та охорони вод і відтворення водних ресурсів, начальники регіональних (обласних) управлінь та відділів комплексного використання водних ресурсів (водного господарства) спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі водного господарства, заступник керівника спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі екології та природних ресурсів, до компетенції якого належать питання контролю за охороною підземних вод, керівники, заступники керівника спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі геології та використання надр — штраф на громадян до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) начальники відділів водних ресурсів, завідуючі гідрохімічними лабораторіями басейнових управлінь водних ресурсів, регіональних управлінь та відділів комплексного використання водних ресурсів, обласних управлінь водного господарства спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі водного господарства, директори державних регіональних та казенних підприємств спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі геології та використання надр — штраф на громадян до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) провідні інженери басейнових управлінь водних ресурсів, регіональних (обласних) управлінь і відділів комплексного використання водних ресурсів (водного господарства) спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі водного господарства — штраф на громадян до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Стаття 239 із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97, в редакції Законів N 1040-XIV від 14.09.99, N 2342-III від 05.04.2001)

Стаття 240. Органи рибоохорони

Органи рибоохорони розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням правил рибальства та охорони рибних запасів, передбачені статтею 50, частиною третьою статті 85, статтями 86-1, 91-2 і 188-5 цього Кодексу.

Від імені органів рибоохорони розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: керівник спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі рибного господарства та його заступники, начальники басейнових управлінь по охороні, відтворенню рибних ресурсів і регулюванню рибальства та їх заступники, начальники відділів рибоохорони зазначених басейнових управлінь, начальники державних інспекцій рибоохорони, старші державні інспектори та державні інспектори рибоохорони.

(Стаття 240 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11 від 03.04.86, в редакції Закону N 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеними згідно із Законами N 2342-III від 05.04.2001, N 1122-IV від 11.07.2003)

Стаття 241. Органи лісового господарства

Органи лісового господарства розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 49, 63-70, 73, 75, 77, 188-5 цього Кодексу.

Від імені органів лісового господарства розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: Керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі лісового господарства та його заступники, начальник, його заступники та спеціалісти управління охорони і захисту лісу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі лісового господарства, керівники, головні лісничі, начальники, старші інженери та інженери відділів охорони і захисту лісу державних органів лісового господарства Автономної Республіки Крим та областей, керівники, головні лісничі, старші інженери та інженери по охороні і захисту лісу держлісгоспів та інших державних лісогосподарських підприємств і організацій, начальник, заступник начальника з льотно-виробничої служби, командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу.

Старшими інженерами та інженерами відділів охорони, захисту лісу державних органів лісового господарства Автономної Республіки Крим та областей, старшими інженерами та інженерами по охороні і захисту лісу держлісгоспів та інших державних лісогосподарських підприємств і організацій, старшими льотчиками-спостерігачами та льотчиками-спостерігачами баз авіаційної охорони лісів, лісничими, помічниками лісничих та майстрами лісу штраф до

трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за правопорушення, передбачені статтями 70, 73 та 77 цього Кодексу, може стягуватися на місці. (Стаття 241 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11 від 03.04.86, в редакції Закону N 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2342-III від 05.04.2001)

Стаття 242. Органи мисливського господарства

Органи мисливського господарства розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням правил ведення мисливського господарства і полювання, передбачені статтею 50, частиною першою статті 85, статтями 91-2 і 188-5 цього Кодексу.

Від імені органів мисливського господарства розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі мисливського господарства та полювання і його заступники, начальник управління мисливського господарства спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі мисливського господарства та полювання і його заступники, керівники, головні лісничі, головні мисливствознавці територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі мисливського господарства та полювання, державні районні мисливствознавці, керівники, головні лісничі, лісничі, головні мисливствознавці, мисливствознавці держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств.

Керівниками, головними лісничими, головними мисливствознавцями територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі мисливського господарства та полювання, державними районними мисливствознавцями, керівниками, головними лісничими, лісничими, головними мисливствознавцями, мисливствознавцями держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств штраф до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за правопорушення, передбачені частиною першою статті 85 цього Кодексу, може стягуватися на місці

(Стаття 242 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11 від 03.04.86, в редакції Закону N 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеними згідно із Законами N 2342-III від 05.04.2001, N 1122-IV від 11.07.2003)

Стаття 242-1. Органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі екології та природних ресурсів України

Органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі екології та природних ресурсів України розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 47 — 50, 52-55, 57 — 74, 76 -77-1, статтею 78 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), статтями 78-1 — 79-1 та статтями 80 — 83 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), частинами першою та третьою статті 85, статтями 86-1, 87, статтею 89 (щодо диких тварин), статтею 90-1 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), статтями 91-1 — 91-4, статтею 95 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм та норм ядерної безпеки), статтею 153, статтею 167 (щодо реалізації нафтопродуктів, екологічні показники яких не відповідають вимогам стандартів, норм та правил) і статтею 188-5. Від імені органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі екології та природних ресурсів України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:


Украинская Баннерная Сеть