.

 

 FilesFor.com - Рефераты, курсовые, дипломные + законодательство УКРАИНЫ


Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

Кодекс про шлюб та сім'ю України

Зміст документу

Кодекс про шлюб та сім'ю України. 1

Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.. 8

Глава 1 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ.. 8

Стаття 1. Завдання Кодексу про шлюб та сім’ю України. 8

Стаття 2. Відносини, які регулюються Кодексом про шлюб та сім’ю України. 8

Стаття 3. Рівноправність жінки і чоловіка в сімейних відносинах. 8

Стаття 4. Рівноправність громадян у сімейних відносинах. 8

Стаття 5. Захист сім’ї державою. Охорона і заохочення материнства. 8

Стаття 6. Правове регулювання шлюбних і сімейних відносин державою.. 9

Стаття 6-1. Здійснення прав і виконання обов’язків, що виникають із шлюбних та сімейних відносин  9

Стаття 6-2. Захист прав, що виникають із шлюбних та сімейних відносин. 9

Глава 2 ЗАКОНОДАВСТВО ПРО ШЛЮБ ТА СІМ’Ю І ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ.. 9

Стаття 7. Законодавство про шлюб та сім’ю.. 9

Глава 3 ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ. 10

Стаття 9. Позовна давність на вимоги, що випливають із шлюбних та сімейних відносин. 10

Стаття 10. Застосування позовної давності 10

Стаття 11. Початок перебігу строку позовної давності 10

Розділ II ШЛЮБ. 10

Глава 4 ПОРЯДОК І УМОВИ УКЛАДЕННЯ ШЛЮБУ.. 10

Стаття 12. Укладення шлюбу. 10

Стаття 13. Значення реєстрації шлюбу. 10

Стаття 14. Порядок укладення шлюбу. 10

Стаття 15. Умови укладення шлюбу. 11

Стаття 16. Шлюбний вік. 11

Стаття 17. Перешкоди до укладення шлюбу. 11

Стаття 18. Взаємна обізнаність осіб, які одружуються, про стан здоров’я. 11

Глава 5 ОСОБИСТІ ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ПОДРУЖЖЯ.. 11

Стаття 19. Право вибору подружжям прізвища. 11

Стаття 20. Право подружжя спільно вирішувати питання життя сім’ї 11

Стаття 21. Право кожного з подружжя на вибір занять, професії і місця проживання. 11

Глава 6 МАЙНОВІ ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ПОДРУЖЖЯ.. 11

Стаття 22. Спільна сумісна власність подружжя. 11

Стаття 23. Укладення подружжям угод щодо спільного майна. 12

Стаття 24. Роздільне майно подружжя. 12

Стаття 25. Виникнення спільної сумісної власності подружжя на роздільне майно, що їм належало  12

Стаття 26. Речі професійних занять подружжя. 12

Стаття 27. Право подружжя укладати між собою дозволені законом угоди. 12

Стаття 27-1. Право подружжя на укладення шлюбного контракту. 12

Стаття 28. Розмір часток кожного з подружжя при поділі спільного майна. 12

Стаття 29. Поділ спільного майна подружжя. 13

Стаття 31. Звернення стягнення на майно подружжя. 13

Стаття 32. Обов’язки подружжя по взаємному утриманню.. 13

Стаття 33. Розмір аліментів, що стягуються на користь одного з подружжя. 14

Стаття 34. Час, з якого присуджуються аліменти одному з подружжя. 14

Стаття 35. Звільнення від обов’язку по утриманню другого з подружжя або обмеження цього обов’язку строком.. 14

Стаття 36. Припинення права одного з подружжя на утримання. 14

Глава 7 ПРИПИНЕННЯ ШЛЮБУ.. 14

Стаття 37. Припинення шлюбу внаслідок смерті одного з подружжя. 14

Стаття 38. Припинення шлюбу шляхом розлучення. 14

Стаття 39. Порядок розірвання шлюбу. 15

Стаття 40. Розірвання шлюбу в судовому порядку. 15

Стаття 41. Розірвання шлюбу в органах реєстрації актів громадянського стану при взаємній згоді подружжя. 15

Стаття 42. Розірвання шлюбу з особами безвісно відсутніми, недієздатними внаслідок душевної хвороби чи недоумства або засудженими до позбавлення волі 15

Стаття 43. Право кожного з подружжя на прізвище після розірвання шлюбу. 15

Стаття 44. Час припинення шлюбу в разі розлучення. 15

Стаття 44-1. Поновлення шлюбу в разі з’явлення одного з подружжя, оголошеного померлим або визнаного безвісно відсутнім.. 16

Глава 8 НЕДІЙСНІСТЬ ШЛЮБУ.. 16

Стаття 45. Підстави і порядок визнання шлюбу недійсним.. 16

Стаття 46. Випадки, коли шлюб не може бути визнаний недійсним.. 16

Стаття 47. Особи, які мають право пред’являти позов про визнання шлюбу недійсним.. 16

Стаття 48. Час, з якого шлюб вважається недійсним.. 16

Стаття 49. Наслідки визнання шлюбу недійсним.. 16

Стаття 50. Права дітей, які народилися в недійсному шлюбі 17

Розділ III СІМ’Я.. 17

Глава 9 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.. 17

Стаття 51. Підстави виникнення прав та обов’язків батьків і дітей. 17

Стаття 52. Визначення походження дитини від батьків, які перебувають між собою в шлюбі 17

Стаття 53. Встановлення походження дитини від батьків, які не перебувають між собою в шлюбі 17

Стаття 54. Запис батьків, які перебувають у шлюбі між собою.. 17

Стаття 55. Запис батьків, які не перебувають у шлюбі між собою.. 17

Стаття 56. Оспорювання батьківства (материнства) 18

Стаття 57. Права і обов’язки дітей, походження яких встановлено за спільною заявою батьків або за рішенням суду. 18

Стаття 58. Взаємність обов’язків батьків і дітей. 18

Стаття 59. Рівність прав і обов’язків батьків. 18

Стаття 60. Обов’язки батьків по захисту прав та інтересів неповнолітніх дітей. 18

Стаття 61. Права і обов’язки батьків по вихованню дітей. 18

Глава 10 ОСОБИСТІ ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ БАТЬКІВ І ДІТЕЙ.. 19

Стаття 62. Прізвище дітей. 19

Стаття 63. Ім’я та по батькові дитини. 19

Стаття 64. Здійснення батьками прав і виконання ними обов’язків по вихованню і навчанню дітей  19

Стаття 65. Порядок вирішення спорів між батьками з питань виховання дітей. 19

Стаття 65-1. Право діда і баби на спілкування з онуками. 20

Стаття 66. Допомога органів опіки і піклування батькам у вихованні дітей. 20

Стаття 67. Порядок вирішення спорів між батьками про місце проживання дітей. 20

Стаття 68. Право батьків на відібрання дітей. 20

Стаття 69. Забезпечення інтересів дітей при розгляді спорів про них. 20

Стаття 70. Позбавлення батьківських прав. 21

Стаття 71. Порядок порушення справ про позбавлення батьківських прав. 21

Стаття 72. Передача дитини на опікування органів опіки і піклування при позбавленні батьківських прав. 21

Стаття 73. Побачення з дитиною батьків, позбавлених батьківських прав. 21

Стаття 74. Наслідки позбавлення батьківських прав. 21

Стаття 75. Поновлення в батьківських правах. 21

Стаття 76. Відібрання дітей без позбавлення батьківських прав. 22

Глава 11 ПРАВА БАТЬКІВ І ДІТЕЙ НА МАЙНО.. 22

Стаття 77. Роздільність майна батьків і дітей. 22

Стаття 78. Управління майном дітей. 22

Стаття 79. Спільна власність батьків і дітей. 22

Глава 12 АЛІМЕНТНІ ОБОВ’ЯЗКИ БАТЬКІВ І ДІТЕЙ.. 22

Стаття 80. Обов’язок батьків утримувати своїх дітей. 22

Стаття 81. Обов’язки дітей щодо батьків. 23

Стаття 82. Розмір аліментів, що стягуються з батьків на неповнолітніх дітей. 23

Стаття 83. Визначення розміру аліментів у випадках присудження їх за кількома рішеннями суду або постановами народного судді 23

Стаття 84. Види заробітку (доходу), що підлягає облікові при відрахуванні аліментів. 23

Стаття 85. Стягнення аліментів на неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі 24

Стаття 86. Участь батьків у додаткових витратах на утримання дітей. 24

Стаття 87. Кошти дітей, влаштованих у дитячі заклади. 24

Стаття 88. Час, з якого присуджуються аліменти на користь неповнолітніх дітей. 24

Стаття 89. Розмір аліментів на непрацездатних повнолітніх дітей. 24

Стаття 90. Розмір аліментів на користь батьків. 24

Стаття 91. Зміна розміру аліментів, стягуваних на користь повнолітніх дітей та батьків. 25

Стаття 92. Порядок сплати або стягнення аліментів. 25

Стаття 93. Визначення заборгованості по аліментах. 25

Стаття 94. Повне або часткове звільнення від сплати заборгованості по аліментах. 26

Глава 13 АЛІМЕНТНІ ОБОВ’ЯЗКИ ІНШИХ ЧЛЕНІВ СІМ’Ї ТА РОДИЧІВ.. 26

Стаття 95. Інші особи, які зобов’язані утримувати неповнолітніх дітей. 26

Стаття 96. Особи, які зобов’язані утримувати непрацездатних повнолітніх членів сім’ї 26

Стаття 97. Розмір аліментів, стягуваних з інших членів сім’ї та родичів. Порядок сплати аліментів  26

Стаття 98. Зміна розміру аліментів. 27

Стаття 99. Звільнення від сплати аліментів. 27

Стаття 100. Визначення заборгованості по аліментах, що стягуються з інших членів сім’ї та родичів. Повне або часткове звільнення від сплати заборгованості по аліментах. 27

Глава 14 УСИНОВЛЕННЯ (УДОЧЕРІННЯ) 27

Стаття 101. Поняття усиновлення (удочеріння) 27

Стаття 101-1. Особи, які можуть бути усиновлені 27

Стаття 102. Органи, що приймають рішення про усиновлення. 27

Стаття 102-1. Централізований облік дітей-сиріт і дітей, які залишилися без опіки (піклування) батьків  27

Стаття 102-2. Облік дітей, які можуть бути усиновлені, та облік осіб, які бажають усиновити дитину  28

Стаття 102-3. Недопустимість посередницької комерційної діяльності щодо усиновлення дітей  28

Стаття 103. Усиновителі 28

Стаття 103-1. Особи, які мають переважне право на усиновлення. 29

Стаття 104. Згода дитини на усиновлення. 29

Стаття 105. Згода батьків на усиновлення їх дітей. 29

Стаття 106. Усиновлення без згоди батьків. 29

Стаття 107. Згода другого з подружжя на усиновлення. 29

Стаття 108. Усиновлення без згоди другого з подружжя. 30

Стаття 109. Усиновлення дітей, які перебувають на вихованні та утриманні в державних дитячих закладах. 30

Стаття 110. Усиновлення неповнолітнього, який перебуває під опікою (піклуванням) 30

Стаття 111. Подача заяви про усиновлення. 30

Стаття 112. Забезпечення таємниці усиновлення. 30

Стаття 113. Час виникнення усиновлення. 31

Стаття 113-1. Порядок передачі дітей на усиновлення та здійснення контролю за умовами їх проживання і виховання. 31

Стаття 114. Право усиновителя визначати прізвище, ім’я та по батькові усиновлюваного. 31

Стаття 115. Запис усиновителів батьками усиновленого. 31

Стаття 116. Згода усиновлюваного на зміну прізвища, імені та по батькові 31

Стаття 117. Права і обов’язки усиновителів, усиновлених та їх родичів. 31

Стаття 118. Право неповнолітнього усиновленого на пенсію або допомогу у зв’язку з втратою годувальника. 31

Стаття 119. Порядок визнання усиновлення недійсним і скасування усиновлення. 32

Стаття 120. Підстави визнання усиновлення недійсним.. 32

Стаття 121. Особи, які мають право вимагати визнання усиновлення недійсним.. 32

Стаття 122. Наслідки визнання усиновлення недійсним.. 32

Стаття 123. Підстави до скасування усиновлення. 32

Стаття 124. Скасування усиновлення після досягнення усиновленим повноліття. 32

Стаття 125. Особи, які мають право вимагати скасування усиновлення. 32

Стаття 126. Наслідки скасування усиновлення. 33

Стаття 127. Порядок поновлення актового запису про народження в разі визнання усиновлення недійсним або його скасування. 33

РОЗДІЛ IV ОПІКА І ПІКЛУВАННЯ.. 33

Глава 15 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.. 33

Стаття 128. Завдання опіки і піклування. 33

Стаття 129. Органи опіки і піклування. 33

Стаття 130. Керівництво органами опіки і піклування та контроль за їх діяльністю.. 34

Глава 16 ВСТАНОВЛЕННЯ ОПІКИ І ПІКЛУВАННЯ.. 34

Стаття 131. Особи, над якими встановлюється опіка. 34

Стаття 132. Особи, над якими встановлюється піклування. 34

Стаття 133. Місце встановлення опіки і піклування. 34

Стаття 134. Обов’язок повідомляти про осіб, які потребують опіки чи піклування. 34

Стаття 135. Обов’язки органів опіки і піклування по тимчасовому забезпеченню неповнолітніх, які підлягають опіці чи піклуванню. 34

Стаття 136. Опіка над майном.. 34

Стаття 137. Строк винесення рішення про встановлення опіки чи піклування. 35

Глава 17 ПРИЗНАЧЕННЯ ОПІКУНІВ І ПІКЛУВАЛЬНИКІВ, ЇХ ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ.. 35

Стаття 138. Призначення опікуна чи піклувальника. 35

Стаття 139. Опіка і піклування над особами, які перебувають на опікуванні державних закладів  35

Стаття 140. Особи, які не можуть бути опікунами і піклувальниками. 35

Стаття 141. Право опікунів і піклувальників вимагати повернення їм дітей від осіб, які незаконно удержують дітей. 35

Стаття 142. Піклування про підопічних. 35

Стаття 143. Права і обов’язки опікунів і піклувальників по вихованню неповнолітніх і захисту їх прав та інтересів. 36

Стаття 144. Порядок укладення угод з участю опікунів або піклувальників. 36

Стаття 145. Угоди, для укладення яких потрібен дозвіл органів опіки і піклування. 36

Стаття 146. Угоди, які не вправі укладати опікун і піклувальник. 36

Стаття 147. Розпорядження доходами осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням.. 36

Стаття 148. Управління майном осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням.. 37

Стаття 149. Безоплатність обов’язків по опіці і піклуванню.. 37

Стаття 150. Оскарження дій опікунів і піклувальників. 37

Стаття 151. Контроль за діяльністю опікунів і піклувальників. 37

Стаття 152. Відшкодування майнової шкоди, заподіяної опікуном чи піклувальником.. 37

Стаття 153. Оскарження рішень органів опіки і піклування. 37

Глава 18 ЗВІЛЬНЕННЯ ОПІКУНІВ І ПІКЛУВАЛЬНИКІВ ВІД ЇХ ОБОВ’ЯЗКІВ. ПРИПИНЕННЯ ОПІКИ І ПІКЛУВАННЯ.. 37

Стаття 154. Звільнення опікунів і піклувальників від виконання обов’язків на їх прохання. 37

Стаття 155. Звільнення опікунів і піклувальників у разі неналежного виконання ними обов’язків і відповідальність їх за зловживання правами. 37

Стаття 156. Припинення опіки. 38

Стаття 157. Припинення піклування. 38

Розділ V АКТИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СТАНУ.. 38

Глава 19 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.. 38

Стаття 158. Реєстрація актів громадянського стану. 38

Стаття 159. Реєстрація актів громадянського стану. 39

Стаття 160. Компетенція органів реєстрації актів громадянського стану. 39

Стаття 161. Порядок виправлення помилок і внесення змін в записи актів громадянського стану  39

Стаття 161-1. Анулювання записів актів громадянського стану. 39

Стаття 162. Актові книги. Порядок реєстрації актів громадянського стану. 40

Глава 20 РЕЄСТРАЦІЯ НАРОДЖЕННЯ.. 40

Стаття 163. Місце і порядок реєстрації народження. 40

Стаття 164. Строк подачі заяви про реєстрацію народження. 40

Стаття 165. Урочистість реєстрації народження. 40

Стаття 166. Запис імені, по батькові і прізвища дитини. 40

Стаття 167. Запис батька, який помер до народження дитини. 40

Стаття 168. Реєстрація народження дітей, які народились після розірвання шлюбу або визнання шлюбу недійсним.. 40

Глава 21 РЕЄСТРАЦІЯ СМЕРТІ. 40

Стаття 169. Місце реєстрації смерті 40

Стаття 170. Документи, необхідні для реєстрації смерті 41

Стаття 171. Заява про реєстрацію смерті 41

Стаття 172. Строк подачі заяви про реєстрацію смерті 41

Глава 22 РЕЄСТРАЦІЯ ШЛЮБУ.. 41

Стаття 173. Подача заяви про реєстрацію шлюбу. 41

Стаття 174. Документи, необхідні для реєстрації шлюбу. 41

Стаття 175. Реєстрація шлюбу осіб, які раніше перебували в шлюбі 41

Стаття 176. Ознайомлення осіб, які вступають у шлюб, з їх правами та обов’язками. 41

Стаття 177. Особиста присутність осіб, що укладають шлюб, при реєстрації шлюбу. 41

Стаття 178. Запис у документах подружжя про реєстрацію шлюбу. 42

Глава 23 РЕЄСТРАЦІЯ РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ.. 42

Стаття 179. Місце реєстрації розірвання шлюбу. 42

Стаття 180. Реєстрація розірвання шлюбу на підставі рішення суду. 42

Стаття 181. Реєстрація розірвання шлюбу за взаємною згодою подружжя. 42

Стаття 182. Реєстрація розірвання шлюбу за заявою одного з подружжя. 42

Стаття 183. Присвоєння одному з подружжя дошлюбного прізвища. 42

Стаття 184. Відмітка в документах про розірвання шлюбу. 43

Глава 25 РЕЄСТРАЦІЯ ВСТАНОВЛЕННЯ БАТЬКІВСТВА.. 43

Стаття 188. Місце реєстрації встановлення батьківства. 43

Стаття 189. Порядок реєстрації встановлення батьківства. 43

Стаття 190. Внесення відомостей про батька в актовий запис про народження дитини. 43

Глава 26 РЕЄСТРАЦІЯ ПЕРЕМІНИ ПРІЗВИЩА, ІМЕНІ, ПО БАТЬКОВІ. 43

Стаття 191. Місце і порядок реєстрації переміни прізвища, імені, по батькові 43

Стаття 192. Внесення змін у записи про народження дітей осіб, які перемінили прізвища, імена, по батькові 43

Стаття 193. Видача нових свідоцтв про реєстрацію актів громадянського стану у зв’язку з реєстрацією переміни прізвища, імені, по батькові 44

Розділ VI ЗАСТОСУВАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО ШЛЮБ ТА СІМ’Ю ДО ІНОЗЕМНИХ ГРОМАДЯН І ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА. ЗАСТОСУВАННЯ ЗАКОНІВ ПРО ШЛЮБ ТА СІМ’Ю ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ ТА МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ.. 44

Стаття 194. Права та обов’язки іноземних громадян і осіб без громадянства в шлюбних та сімейних відносинах. 44

Стаття 195. Укладення шлюбів громадян України з іноземними громадянами та іноземних громадян між собою в Україні 44

Стаття 196. Укладення шлюбів громадян України у консульських установах та дипломатичних представництвах України. Визнання шлюбів, укладених поза межами України. 45

Стаття 197. Розірвання шлюбів громадян України з іноземними громадянами і шлюбів іноземних громадян між собою в Україні. Визнання розлучень, здійснених поза межами України. 45

Стаття 198. Встановлення батьківства в Україні. Визнання батьківства, встановленого поза межами України. 45

Стаття 199. Усиновлення дітей, які є громадянами України і проживають поза межами України  46

Стаття 199-1. Усиновлення дітей, які є громадянами України, іноземними громадянами на території України. 46

Стаття 199-2. Усиновлення дітей іноземними громадянами, які перебувають у шлюбі з громадянами України на території України. 47

Стаття 199-3. Усиновлення дітей, які є іноземними громадянами або особами без громадянства, на території України громадянами інших держав. 47

Стаття 199-4. Переважне право серед інших іноземних громадян на усиновлення дітей. 47

Стаття 199-5. Нагляд за станом утримання та виховання дітей, усиновлених іноземними громадянами  47

Стаття 200. Встановлення опіки (піклування) над громадянами України, що проживають поза межами України і над іноземними громадянами в Україні. Визнання опіки (піклування), встановленої поза межами України. 47

Стаття 201. Реєстрація актів громадянського стану громадян України, що проживають поза межами України. 48

Стаття 202. Визнання документів, виданих органами іноземних держав на посвідчення актів громадянського стану. 48

Стаття 203. Застосування іноземних законів і міжнародних договорів. 48

 

Кодекс про шлюб та сім’ю України

      ( Кодекс втрачає чинність з 01.01.2004 року;  розділ V

        "Акти громадянського стану" зберігає свою чинність у

        частині,   що   не  суперечить Сімейному Кодексу, до

        прийняття спеціального закону на  підставі Сімейного

        Кодексу N 2947-III ( 2947-14 ) від  10.01.2002, ВВР,

        2002, N 21-22, ст.135 )

 

       ( Кодекс затверджено Законом N 2006-VII ( 2006а-07 )

         від 20.06.69, ВВР, 1969, N 26, ст. 204 )

 

        ( Про порядок введення в дію див. Указ Президії ВР

          N 2476-VII ( 2476-07 ) від 29.12.69, ВВР, 1970,

          N 2, ст. 16 )

 

 

      ( Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з Указами

                                   Президії ВР Української РСР

  N 3625-07 від  14.05.71 ( Відомості N 20(1971), ст. 141),

  N 1677-08 від  11.05.73 ( Відомості N 21(1973), ст. 181),

  N  783-10 від  01.09.80 ( Відомості N 38(1980), ст. 754),

  N 6486-10 від  30.01.84 ( Відомості N  7(1984), ст. 146),

  N 8474-10 від  27.02.85 ( Відомості N 11(1985), ст. 205),

  N 8520-10 від  01.03.85 ( Відомості N 11(1985), ст. 206),

  N 3546-11 від  10.02.87 ( Відомості N  8(1987), ст. 149),

  N 4452-11 від  21.08.87 ( Відомості N 35(1987), ст. 674),

  N  660-12 від  28.01.91 ( Відомості N  9(1991), ст. 89 ),

                                   Указом Президії ВР України

  N 1813-12 від  14.11.91 ( Відомості N 4 (1992), ст. 25 ),

                                   Законами

  N 2488-12  від 23.06.92  (Відомості N 36 (1992), ст.528

  N 11/96-ВР від 30.01.96, ВВР, 1996, N 7, ст. 26

  N 1366-XIV ( 1366-14 ) від 11.01.2000, ВВР, 2000, N 9, ст. 67

  N 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000, ВВР, 2000, N 50, ст.436 )

 

        ( Додаткову Інформацію до ст.199 див. в Постанові ВР

          N 125/94-ВР від 26.07.94, ВВВ, 1994, N 34, ст.323 )

 

     ( У назві і тексті Кодексу посилання "Української РСР",

       "Української  Радянської  Соціалістичної Республіки",

       "в Українській РСР",  "УРСР" замінено  відповідно  на

       посилання "України",  "в Україні"  згідно із  Законом

       N 2488-12 від 23.06.92 )

 

     ( У тексті Кодексу слова "органи запису актів громадянського

       стану",   "відділи  запису  актів  громадянського  стану",

       "консульські установи України" у  всіх  відмінках замінено

       відповідно словами "органи реєстрації актів громадянського

       стану", "відділи  реєстрації  актів громадянського стану",

       "консульські  установи  та   дипломатичні   представництва

       України" у  відповідних  відмінках,  а  слова    "народних

       депутатів"    виключено   згідно   із  Законом  N 1366-XIV

       ( 1366-14 ) від 11.01.2000 )

 

 

 

 

      ( Преамбула виключена на підставі Закону N 2488-12 від

        23.06.92 )

 

 

Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Глава 1 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Завдання Кодексу про шлюб та сім’ю України

Завданнями Кодексу про шлюб та сім’ю України є:

дальше зміцнення сім’ї;

побудова сімейних відносин на добровільному шлюбному союзі жінки і чоловіка, на вільних від матеріальних розрахунків почуттях взаємної любові, дружби та поважання всіх членів сім’ї;

виховання дітей сім’єю з обов’язковим піклуванням батьків про їх здоров’я, фізичний, духовний, моральний розвиток, навчання і підготовку до праці;

всемірна охорона інтересів матері і дітей;

виховання почуття відповідальності перед сім’єю.

(Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2488-12 від 23.06.92)

Стаття 2. Відносини, які регулюються Кодексом про шлюб та сім’ю України

Цей Кодекс встановлює порядок і умови одруження, регулює особисті і майнові відносини, які виникають в сім’ї між подружжям, між батьками і дітьми, між іншими членами сім’ї, відносини, які виникають у зв’язку з усиновленням, опікою та піклуванням, прийняттям дітей на виховання, порядок і умови припинення шлюбу, порядок реєстрації актів громадянського стану.

Стаття 3. Рівноправність жінки і чоловіка в сімейних відносинах

Відповідно до закріпленої Конституцією України

рівності прав жінки і чоловіка в Україні вони мають у сімейних відносинах рівні особисті і майнові права. (Стаття 3 в редакції Указу ПВР N 783-10 від 01.09.80, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2488-12 від 23.06.92)

Стаття 4. Рівноправність громадян у сімейних відносинах

Усі громадяни мають рівні права у сімейних відносинах.

Не допускається будь-яке пряме чи непряме обмеження прав, встановлення прямих чи непрямих переваг при одруженні і в сімейних відносинах залежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.

(Стаття 4 в редакції Указу ПВР N 783-10 від 01.09.80)

Стаття 5. Захист сім’ї державою. Охорона і заохочення материнства

Відповідно до Конституції України сім’я перебуває під захистом держави.

Держава виявляє піклування про сім’ю шляхом створення і розвитку широкої мережі родильних будинків, дитячих ясел і садків, шкіл-інтернатів та інших дитячих закладів, організації і вдосконалення служби побуту та громадського харчування, виплати допомоги в разі народження дитини, надання допомоги і пільг одиноким матерям і багатодітним сім’ям, а також інших видів допомоги сім’ї.

Материнство в Україні оточене всенародною пошаною і повагою, охороняється і заохочується державою. Охорона інтересів матері і дитини забезпечується спеціальними заходами по охороні праці і здоров’я жінок, створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства та дитинства, включаючи надання жінкам відпусток по вагітності і родах із збереженням утримання та інших пільг вагітним жінкам і матерям.

(Стаття 5 в редакції Указу ПВР N 783-10 від 01.09.80, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2488-12 від 23.06.92)

Стаття 6. Правове регулювання шлюбних і сімейних відносин державою

Правове регулювання шлюбних і сімейних відносин в Україні здійснюється тільки державою.

Визнається тільки шлюб, укладений у державних органах реєстрації актів громадянського стану. Релігійний обряд шлюбу, так само, як і інші релігійні обряди, не має правового значення і є особистою справою громадян.

Це правило не стосується вчинених до утворення або відновлення державних органів реєстрації актів громадянського стану релігійних обрядів і одержаних на їх посвідчення документів про народження, укладення шлюбу, розірвання шлюбу і смерть.

(Стаття 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2488-12 від 23.06.92)

Стаття 6-1. Здійснення прав і виконання обов’язків, що виникають із шлюбних та сімейних відносин

Права, що виникають із шлюбних та сімейних відносин, охороняються законом, за винятком тих випадків, коли ці права здійснюються в суперечності з їх призначенням.

Використання членами сім’ї своїх прав не повинно завдавати шкоди інтересам суспільства і держави, правам інших громадян.

При здійсненні прав і виконанні обов’язків громадяни повинні додержувати законів, поважати загальнолюдські принципи, всемірно сприяти зміцненню сім’ї.

(Кодекс доповнено статтею 6-1 згідно з Указом ПВР N 660-12 від 28.01.91)

Стаття 6-2. Захист прав, що виникають із шлюбних та сімейних відносин

Захист прав, що виникають із шлюбних та сімейних відносин, здійснюється судом, органами опіки і піклування та органами реєстрації актів громадянського стану.

Захист прав, що виникають із шлюбних та сімейних відносин, здійснюється також товариськими судами, трудовими колективами, профспілковими та іншими громадськими організаціями у випадках і в порядку, встановлюваних законодавством.

(Кодекс доповнено статтею 6-2 згідно з Указом ПВР N 660-12 від 28.01.91)

Глава 2 ЗАКОНОДАВСТВО ПРО ШЛЮБ ТА СІМ’Ю І ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ

Стаття 7. Законодавство про шлюб та сім’ю

Законодавство про шлюб та сім’ю складається з цього Кодексу та інших законодавчих актів України, що приймаються відповідно до нього.

(Стаття 7 в редакції Закону N 2488-12 від 23.06.92)

     (  Статтю  8  виключено  на  підставі  Закону  N  2488-12 від

23.06.92 )

 

 

 

Глава 3 ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ

Стаття 9. Позовна давність на вимоги, що випливають із шлюбних та сімейних відносин

На вимоги, що випливають із шлюбних та сімейних відносин, позовна давність не поширюється, за винятком випадків, коли строк для захисту порушеного права встановлено законодавством України.

(Стаття 9 в редакції Указу ПВР N 783-10 від 01.09.80, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2488-12 від 23.06.92)

Стаття 10. Застосування позовної давності

У випадках, передбачених статтею 9 цього Кодексу, позовна давність застосовується судом відповідно до цивільного законодавства, якщо інше не встановлено законом.

(Стаття 10 в редакції Указу ПВР N 783-10 від 01.09.80)

Стаття 11. Початок перебігу строку позовної давності

У тих випадках, коли для окремих вимог встановлено строк позовної давності, він обчислюється, якщо інше не встановлено законом, з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

(Стаття 11 в редакції Указу ПВР N 783-10 від 01.09.80)

Розділ II ШЛЮБ

Глава 4 ПОРЯДОК І УМОВИ УКЛАДЕННЯ ШЛЮБУ

Стаття 12. Укладення шлюбу

Шлюб укладається в державних органах реєстрації актів громадянського стану.

Укладення шлюбу провадиться урочисто. Органи реєстрації актів громадянського стану забезпечують урочисту обстановку реєстрації шлюбу при згоді на це осіб, які одружуються.

Стаття 13. Значення реєстрації шлюбу

Реєстрація шлюбу встановлюється як в інтересах державних і громадських, так і з метою охорони особистих і майнових прав та інтересів подружжя і дітей.

Права і обов’язки подружжя породжує лише шлюб, укладений у державних органах реєстрації актів громадянського стану.

Час виникнення прав і обов’язків подружжя визначається моментом реєстрації шлюбу в органах реєстрації актів громадянського стану.

Стаття 14. Порядок укладення шлюбу

Укладення шлюбу відбувається по закінченні місячного строку після подачі бажаючими одружитися заяви в державний орган реєстрації актів громадянського стану.

В окремих випадках на прохання осіб, які одружуються, цей строк, при наявності до того причин, що заслуговують на увагу, може бути скорочений органом реєстрації актів громадянського стану.

(Стаття 14 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 783-10 від 01.09.80, Законом N 2488-12 від 23.06.92)

Стаття 15. Умови укладення шлюбу

Для укладення шлюбу необхідна взаємна згода осіб, які одружуються, і досягнення ними шлюбного віку.

Стаття 16. Шлюбний вік

Шлюбний вік встановлюється у 18 років для чоловіків і в 17 років для жінок.

Державна адміністрація районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі комітети міських і районних у містах Рад можуть у виняткових випадках знижувати шлюбний вік.

(Стаття 16 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 783-10 від 01.09.80, N 1813-12 від 14.11.91, Законом N 2488-12 від 23.06.92)

Стаття 17. Перешкоди до укладення шлюбу

Не допускається укладення шлюбу:

між особами, з яких хоча б одна перебуває вже в іншому шлюбі;

між родичами по прямій висхідній і низхідній лінії, між повнорідними і неповнорідними братами й сестрами, а також між усиновителями і усиновленими;

між особами, з яких хоча б одна визнана судом недієздатною внаслідок душевної хвороби або недоумства.

Стаття 18. Взаємна обізнаність осіб, які одружуються, про стан здоров’я

Особи, які одружуються, мають бути взаємно обізнані про стан здоров’я один одного.

Глава 5 ОСОБИСТІ ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ПОДРУЖЖЯ

Стаття 19. Право вибору подружжям прізвища

При укладенні шлюбу подружжя за своїм бажанням обирає прізвище одного з подружжя як їх спільне прізвище, або кожен з подружжя зберігає своє дошлюбне прізвище, або може приєднати до свого прізвища прізвище другого з подружжя.

З’єднання прізвищ не допускається, якщо дошлюбне прізвище хоча б одного з подружжя є подвійним.

Стаття 20. Право подружжя спільно вирішувати питання життя сім’ї

Кожен з подружжя користується в сім’ї рівними правами і несе рівні обов’язки.

Питання виховання дітей та інші питання життя сім’ї вирішуються подружжям спільно.

Стаття 21. Право кожного з подружжя на вибір занять, професії і місця проживання

Кожен з подружжя вільний у виборі занять, професії і місця проживання.

Глава 6 МАЙНОВІ ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ПОДРУЖЖЯ

Стаття 22. Спільна сумісна власність подружжя

Майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Стаття 23. Укладення подружжям угод щодо спільного майна

Майном, нажитим за час шлюбу, подружжя розпоряджається за спільною згодою.

При укладенні угод одним з подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Для укладення угод по відчуженню спільного майна подружжя, що потребують обов’язкового нотаріального засвідчення, згода другого з подружжя повинна бути висловлена у письмовій формі.

Стаття 24. Роздільне майно подружжя

Майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них.

Роздільним майном кожного з подружжя є також речі індивідуального користування (одяг, взуття тощо), хоча б вони і були придбані під час шлюбу за рахунок спільних коштів подружжя, за винятком коштовностей та предметів розкоші.

Кожний з подружжя самостійно володіє, користується і розпоряджається належним йому роздільним майном.

Стаття 25. Виникнення спільної сумісної власності подружжя на роздільне майно, що їм належало

Якщо майно, яке було власністю одного з подружжя, за час шлюбу істотно збільшилося у своїй цінності внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя або їх обох, воно може бути визнане судом спільною сумісною власністю подружжя.

Стаття 26. Речі професійних занять подружжя

Речі професійних занять кожного з подружжя (музичні інструменти, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя.

У разі поділу спільного сумісного майна суд може присудити ці речі одному з подружжя, в користуванні якого вони були, з покладенням на нього обов’язку компенсувати другому з подружжя його частку грішми.

Стаття 27. Право подружжя укладати між собою дозволені законом угоди

Подружжя може укладати між собою всі дозволені законом майнові угоди. Проте угоди між ними, спрямовані на обмеження майнових прав жінки, чоловіка або дітей, недійсні і не обов’язкові ні для подружжя, ні для третіх осіб.

Стаття 27-1. Право подружжя на укладення шлюбного контракту


Украинская Баннерная Сеть