.

 

 FilesFor.com - Рефераты, курсовые, дипломные + законодательство УКРАИНЫ


Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

Цивільний кодекс України

Зміст документу

Цивільний кодекс України. 1

Розділ I ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ.. 53

Глава 1 ЦИВІЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ.. 53

Стаття 1. Відносини, що регулюються цивільним законодавством.. 53

Стаття 2. Учасники цивільних відносин. 53

Стаття 3. Загальні засади цивільного законодавства. 54

Стаття 4. Акти цивільного законодавства України. 54

Стаття 5. Дія актів цивільного законодавства у часі 54

Стаття 6. Акти цивільного законодавства і договір. 54

Стаття 7. Звичай. 55

Стаття 8. Аналогія. 55

Стаття 9. Застосування Цивільного кодексу України до врегулювання відносин у сферах господарювання, використання природних ресурсів, охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин. 55

Стаття 10. Міжнародні договори. 55

Глава 2 ПІДСТАВИ ВИНИКНЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ ТА ОБОВ’ЯЗКІВ. ЗДІЙСНЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ ТА ВИКОНАННЯ ОБОВ’ЯЗКІВ.. 56

Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків. 56

Стаття 12. Здійснення цивільних прав. 56

Стаття 13. Межі здійснення цивільних прав. 56

Стаття 14. Виконання цивільних обов’язків. 57

Глава 3 ЗАХИСТ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ ТА ІНТЕРЕСІВ.. 57

Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів. 57

Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом.. 57

Стаття 17. Захист цивільних прав та інтересів Президентом України, органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування. 58

Стаття 18. Захист цивільних прав нотаріусом.. 58

Стаття 19. Самозахист цивільних прав. 58

Стаття 20. Здійснення права на захист. 58

Стаття 21. Визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. 58

Стаття 22. Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. 58

Стаття 23. Відшкодування моральної шкоди. 59

Розділ II ОСОБИ.. 59

Глава 4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ФІЗИЧНУ ОСОБУ.. 59

Стаття 24. Поняття фізичної особи. 59

Стаття 25. Цивільна правоздатність фізичної особи. 60

Стаття 26. Обсяг цивільної правоздатності фізичної особи. 60

Стаття 27. Запобігання обмеженню можливості фізичної особи мати цивільні права та обов’язки  60

Стаття 28. Ім’я фізичної особи. 60

Стаття 29. Місце проживання фізичної особи. 60

Стаття 30. Цивільна дієздатність фізичної особи. 61

Стаття 31. Часткова цивільна дієздатність фізичної особи, яка не досягла чотирнадцяти років  61

Стаття 32. Неповна цивільна дієздатність фізичної особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років  61

Стаття 33. Цивільна відповідальність неповнолітньої особи. 62

Стаття 34. Повна цивільна дієздатність. 62

Стаття 35. Надання повної цивільної дієздатності 62

Стаття 36. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи. 63

Стаття 37. Правові наслідки обмеження цивільної дієздатності фізичної особи. 63

Стаття 38. Поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена  63

Стаття 39. Визнання фізичної особи недієздатною.. 64

Стаття 40. Момент визнання фізичної особи недієздатною.. 64

Стаття 41. Правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною.. 64

Стаття 42. Поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною   64

Стаття 43. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою.. 64

Стаття 44. Опіка над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, а також фізичної особи, місце перебування якої невідоме. 65

Стаття 45. Скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.. 65

Стаття 46. Оголошення фізичної особи померлою.. 65

Стаття 47. Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою.. 66

Стаття 48. Правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою.. 66

Стаття 49. Акти цивільного стану. 66

Глава 5 ФІЗИЧНА ОСОБА — ПІДПРИЄМЕЦЬ. 66

Стаття 50. Право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності 66

Стаття 51. Застосування до підприємницької діяльності фізичних осіб нормативно-правових актів, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб. 67

Стаття 52. Цивільно-правова відповідальність фізичної особи — підприємця. 67

Стаття 53. Банкрутство фізичної особи — підприємця. 67

Стаття 54. Управління майном, що використовується у підприємницькій діяльності, органом опіки та піклування. 67

Глава 6 ОПІКА ТА ПІКЛУВАННЯ.. 67

Стаття 55. Завдання опіки та піклування. 67

Стаття 56. Орган опіки та піклування. 68

Стаття 57. Обов’язок повідомляти про фізичних осіб, які потребують опіки або піклування. 68

Стаття 58. Фізичні особи, над якими встановлюється опіка. 68

Стаття 59. Фізичні особи, над якими встановлюється піклування. 68

Стаття 60. Встановлення опіки та піклування судом.. 68

Стаття 61. Встановлення опіки та піклування органом опіки та піклування. 68

Стаття 62. Місце встановлення опіки або піклування. 68

Стаття 63. Призначення опікуна або піклувальника. 68

Стаття 64. Фізична особа, яка не може бути опікуном або піклувальником.. 69

Стаття 65. Опіка або піклування над фізичною особою, щодо якої не призначено опікуна або піклувальника. 69

Стаття 66. Опіка або піклування над фізичною особою, яка перебуває у спеціальному закладі 69

Стаття 67. Права та обов’язки опікуна. 69

Стаття 68. Правочини, які не може вчиняти опікун. 69

Стаття 69. Права та обов’язки піклувальника. 69

Стаття 70. Правочини, на вчинення яких піклувальник не може давати згоду. 70

Стаття 71. Правочини, які вчиняються з дозволу органу опіки та піклування. 70

Стаття 72. Управління майном особи, над якою встановлено опіку. 70

Стаття 73. Право опікуна та піклувальника на плату за виконання ними своїх обов’язків. 70

Стаття 74. Опіка над майном.. 70

Стаття 75. Звільнення опікуна та піклувальника. 70

Стаття 76. Припинення опіки. 71

Стаття 77. Припинення піклування. 71

Стаття 78. Надання дієздатній фізичній особі допомоги у здійсненні її прав та виконанні обов’язків  71

Стаття 79. Оскарження дій опікуна, рішень органу опіки та піклування. 72

Глава 7 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЮРИДИЧНУ ОСОБУ.. 72

Стаття 80. Поняття юридичної особи. 72

Стаття 81. Види юридичних осіб. 72

Стаття 82. Участь юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах. 72

Стаття 83. Організаційно-правові форми юридичних осіб. 72

Стаття 84. Підприємницькі товариства. 73

Стаття 85. Непідприємницькі товариства. 73

Стаття 86. Здійснення підприємницької діяльності непідприємницькими товариствами та установами  73

Стаття 87. Створення юридичної особи. 73

Стаття 88. Вимоги до змісту установчих документів. 73

Стаття 89. Державна реєстрація юридичної особи. 74

Стаття 90. Найменування юридичної особи. 74

Стаття 91. Цивільна правоздатність юридичної особи. 74

Стаття 92. Цивільна дієздатність юридичної особи. 75

Стаття 93. Місцезнаходження юридичної особи. 75

Стаття 94. Особисті немайнові права юридичної особи. 75

Стаття 95. Філії та представництва. 75

Стаття 96. Відповідальність юридичних осіб. 75

Стаття 97. Управління товариством.. 76

Стаття 98. Загальні збори учасників товариства. 76

Стаття 99. Виконавчий орган товариства. 76

Стаття 100. Право участі у товаристві 76

Стаття 101. Управління установою.. 77

Стаття 102. Передання майна установі 77

Стаття 103. Зміна мети установи та структури управління. 77

Стаття 104. Припинення юридичної особи. 77

Стаття 105. Обов’язки особи, що прийняла рішення про припинення юридичної особи. 77

Стаття 106. Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи. 78

Стаття 107. Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення. 78

Стаття 108. Перетворення юридичної особи. 79

Стаття 109. Виділ. 79

Стаття 110. Ліквідація юридичної особи. 79

Стаття 111. Порядок ліквідації юридичної особи. 79

Стаття 112. Задоволення вимог кредиторів. 80

Глава 8 ПІДПРИЄМНИЦЬКІ ТОВАРИСТВА.. 80

Параграф 1. Господарські товариства. 80

Стаття 113. Поняття та види господарських товариств. 80

Стаття 114. Учасники господарського товариства. 80

Стаття 115. Майно господарського товариства. 81

Стаття 116. Права учасників господарського товариства. 81

Стаття 117. Обов’язки учасників господарського товариства. 81

Стаття 118. Залежне господарське товариство. 82

Стаття 119. Поняття повного товариства. 82

Стаття 120. Засновницький договір повного товариства. 82

Стаття 121. Управління повним товариством.. 82

Стаття 122. Ведення справ повного товариства. 83

Стаття 123. Розподіл прибутку та збитків повного товариства. 83

Стаття 124. Відповідальність учасників повного товариства за його зобов’язаннями. 83

Стаття 125. Зміни у складі учасників повного товариства. 83

Стаття 126. Вихід з повного товариства. 84

Стаття 127. Передання учасником частки (її частини) у складеному капіталі повного товариства  84

Стаття 128. Виключення зі складу учасників повного товариства. 84

Стаття 129. Вибуття з повного товариства. 84

Стаття 130. Розрахунки у разі виходу, виключення та вибуття з повного товариства. 85

Стаття 131. Звернення стягнення на частину майна повного товариства, пропорційну частці учасника товариства у складеному капіталі 85

Стаття 132. Ліквідація повного товариства. 85

Стаття 133. Основні положення про командитне товариство. 85

Стаття 134. Засновницький договір командитного товариства. 86

Стаття 135. Учасники командитного товариства. 86

Стаття 136. Управління командитним товариством.. 86

Стаття 137. Права та обов’язки вкладника командитного товариства. 86

Стаття 138. Відповідальність вкладника командитного товариства. 87

Стаття 139. Ліквідація командитного товариства. 87

Стаття 140. Поняття товариства з обмеженою відповідальністю.. 87

Стаття 141. Учасники товариства з обмеженою відповідальністю.. 88

Стаття 142. Договір про заснування товариства з обмеженою відповідальністю.. 88

Стаття 143. Статут товариства з обмеженою відповідальністю.. 88

Стаття 144. Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю.. 88

Стаття 145. Управління товариством з обмеженою відповідальністю.. 89

Стаття 146. Контроль за діяльністю виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю   90

Стаття 147. Перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи. 90

Стаття 148. Вихід учасника із товариства з обмеженою відповідальністю.. 91

Стаття 149. Звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі 91

Стаття 150. Ліквідація товариства з обмеженою відповідальністю.. 91

Стаття 151. Поняття товариства з додатковою відповідальністю.. 92

Стаття 152. Поняття акціонерного товариства. 92

Стаття 153. Створення акціонерного товариства. 92

Стаття 154. Статут акціонерного товариства. 93

Стаття 155. Статутний капітал акціонерного товариства. 93

Стаття 156. Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства. 93

Стаття 157. Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства. 93

Стаття 158. Обмеження щодо випуску цінних паперів та щодо виплати дивідендів. 94

Стаття 159. Загальні збори акціонерів. 94

Стаття 160. Наглядова рада акціонерного товариства. 95

Стаття 161. Виконавчий орган акціонерного товариства. 95

Стаття 162. Аудиторська перевірка. 95

Параграф 2. Виробничий кооператив. 96

Стаття 163. Поняття виробничого кооперативу. 96

1. Виробничим кооперативом є добровільне об’єднання громадян. 96

2. Члени виробничого кооперативу несуть субсидіарну. 96

3. Найменування кооперативу має містити його назву, а також.. 96

4. Правовий статус виробничих кооперативів, права та. 96

5. Особливості створення і діяльності сільськогосподарських. 96

Стаття 164. Установчі документи виробничого кооперативу. 96

1. Установчим документом виробничого кооперативу є його. 96

2. Статут виробничого кооперативу має містити крім.. 96

3. Кількість членів кооперативу не може бути меншою, ніж.. 96

Стаття 165. Майно виробничого кооперативу. 96

1. Майно, що є у власності виробничого кооперативу, 96

2. Член виробничого кооперативу зобов’язаний внести до дня. 96

3. Виробничий кооператив не має права випускати акції. 97

4. Прибуток виробничого кооперативу розподіляється між його. 97

5. Майно, що залишилося після ліквідації виробничого. 97

Стаття 166. Припинення членства у виробничому кооперативі і перехід паю.. 97

1. Член виробничого кооперативу має право на вихід із. 97

2. Член виробничого кооперативу може бути виключений із. 97

3. Член виробничого кооперативу має право передати свій пай. 97

4. У разі смерті члена виробничого кооперативу його. 97

5. Звернення стягнення на пай члена виробничого кооперативу. 97

6. У разі звернення заставодержателем стягнення на пай члена. 97

Глава 9 ПРАВОВІ ФОРМИ УЧАСТІ ДЕРЖАВИ, АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ, ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД У ЦИВІЛЬНИХ ВІДНОСИНАХ.. 98

Стаття 167. Правові форми участі держави у цивільних відносинах. 98

Стаття 168. Правові форми участі Автономної Республіки Крим у цивільних відносинах. 98

Стаття 169. Правові форми участі територіальних громад у цивільних відносинах. 98

Глава 10 ОРГАНИ ТА ПРЕДСТАВНИКИ, ЧЕРЕЗ ЯКИХ ДІЮТЬ ДЕРЖАВА, АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРИМ, ТЕРИТОРІАЛЬНІ ГРОМАДИ У ЦИВІЛЬНИХ ВІДНОСИНАХ.. 98

Стаття 170. Органи, через які діє держава у цивільних відносинах. 98

Стаття 171. Органи, через які діє Автономна Республіка Крим у цивільних відносинах. 98

Стаття 172. Органи, через які діють територіальні громади у цивільних відносинах. 99

Стаття 173. Представники держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад. 99

Глава 11 ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЗОБОВ’ЯЗАННЯМИ ДЕРЖАВИ, АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ, ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД.. 99

Стаття 174. Відповідальність за зобов’язаннями держави. 99

Стаття 175. Відповідальність за зобов’язаннями територіальних громад. 99

Стаття 176. Розмежування відповідальності за зобов’язаннями держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад та створених ними юридичних осіб. 99

Розділ III ОБ’ЄКТИ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ.. 99

Глава 12 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ОБ’ЄКТИ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ.. 99

Стаття 177. Види об’єктів цивільних прав. 99

Стаття 178. Оборотоздатність об’єктів цивільних прав. 100

Глава 13 РЕЧІ. МАЙНО.. 100

Стаття 179. Поняття речі 100

Стаття 180. Тварини. 100

Стаття 181. Нерухомі та рухомі речі 100

Стаття 182. Державна реєстрація прав на нерухомість. 100

Стаття 183. Речі подільні та неподільні 100

Стаття 184. Речі, визначені індивідуальними або родовими ознаками. 101

Стаття 185. Речі споживні та неспоживні 101

Стаття 186. Головна річ і приналежність. 101

Стаття 187. Складові частини речі 101

Стаття 188. Складні речі 101

Стаття 189. Продукція, плоди та доходи. 101

Стаття 190. Майно. 101

Стаття 191. Підприємство як єдиний майновий комплекс. 101

Стаття 192. Гроші (грошові кошти) 102

Стаття 193. Валютні цінності 102

Глава 14 ЦІННІ ПАПЕРИ.. 102

Стаття 194. Поняття цінного паперу. 102

Стаття 195. Групи та види цінних паперів. 102

Стаття 196. Вимоги до цінного паперу. 103

Стаття 197. Передання прав за цінним папером.. 103

Стаття 198. Виконання за цінним папером.. 103

Глава 15 НЕМАТЕРІАЛЬНІ БЛАГА.. 104

Стаття 199. Результати інтелектуальної, творчої діяльності 104

Стаття 200. Інформація. 104

Стаття 201. Особисті немайнові блага. 104

Розділ IV ПРАВОЧИНИ. ПРЕДСТАВНИЦТВО.. 104

Глава 16 ПРАВОЧИНИ.. 104

Стаття 202. Поняття та види правочинів. 104

1. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або. 104

2. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи. 104

3. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може. 104

4. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох. 105

5. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, 105

Стаття 203. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. 105

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим.. 105

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг. 105

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і 105

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 105

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових. 105

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може. 105

Стаття 204. Презумпція правомірності правочину. 105

1. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не. 105

Стаття 205. Форма правочину. Способи волевиявлення. 105

1. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. 105

2. Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова. 105

3. У випадках, встановлених договором або законом, воля. 105

Стаття 206. Правочини, які можуть вчинятися усно. 105

1. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються. 105

2. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на. 105

3. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій. 106

Стаття 207. Вимоги до письмової форми правочину. 106

1. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, 106

2. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, 106

3. Використання при вчиненні правочинів факсимільного. 106

4. Якщо фізична особа у зв’язку з хворобою або фізичною вадою.. 106

Стаття 208. Правочини, які належить вчиняти у письмовій формі 106

1. У письмовій формі належить вчиняти: 106

Стаття 209. Нотаріальне посвідчення правочину. 106

1. Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає. 106

2. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом.. 107

3. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише. 107

4. На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин. 107

Стаття 210. Державна реєстрація правочину. 107

1. Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, 107

2. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, 107

Стаття 211. Місце вчинення правочину. 107

1. Якщо у правочині не вказане місце його вчинення, то: 107

Стаття 212. Правочини, щодо яких правові наслідки пов’язуються з настанням певної обставини  107

1. Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити. 107

2. Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити. 107

3. Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала. 107

4. Якщо настанню обставини недобросовісно сприяла сторона, 107

Стаття 213. Тлумачення змісту правочину. 107

1. Зміст правочину може бути витлумачений стороною.. 107

2. На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити. 108

3. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове. 108

4. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї 108

Стаття 214. Відмова від правочину. 108

1. Особа, яка вчинила односторонній правочин, має право. 108

2. Особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, 108

3. Відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в. 108

4. Правові наслідки відмови від правочину встановлюються. 108

Стаття 215. Недійсність правочину. 108

1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент. 108

2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена. 108

3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, 108

Стаття 216. Правові наслідки недійсності правочину. 109

1. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім.. 109

2. Якщо у зв’язку із вчиненням недійсного правочину другій. 109

3. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою.. 109

4. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які 109

5. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного. 109

Стаття 217. Правові наслідки недійсності окремих частин правочину. 109

1. Недійсність окремої частини правочину не має наслідком.. 109

Стаття 218. Правові наслідки недодержання вимоги щодо письмової форми правочину. 109

1. Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка. 109

2. Якщо правочин, для якого законом встановлена його. 109

Стаття 219. Правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину. 109

1. У разі недодержання вимоги закону про нотаріальне. 109

2. Суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде. 109

Стаття 220. Правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору  110

1. У разі недодержання сторонами вимоги закону про. 110

2. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, 110

Стаття 221. Правові наслідки вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності 110

1. Правочин, який вчинено малолітньою особою за межами її 110

2. У разі відсутності схвалення правочину він є нікчемним. 110

3. Якщо правочин з малолітньою особою вчинила фізична особа з. 110

4. Дієздатна сторона зобов’язана також відшкодувати збитки, 110

5. Якщо обома сторонами правочину є малолітні особи, то кожна. 110

6. У разі вчинення неповнолітньою особою правочину з. 110

Стаття 222. Правові наслідки вчинення правочину неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності 110

1. Правочин, який неповнолітня особа вчинила за межами її 110

2. Правочин, вчинений неповнолітньою особою за межами її 111

3. Якщо обома сторонами недійсного правочину є неповнолітні 111

Стаття 223. Правові наслідки вчинення правочину фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, за межами її цивільної дієздатності 111

1. Правочин, який вчинила фізична особа, цивільна. 111

2. У разі відсутності такого схвалення правочин за позовом.. 111

Стаття 224. Правові наслідки вчинення правочину без дозволу органу опіки та піклування. 111

1. Правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування. 111

2. На вимогу заінтересованої особи такий правочин може бути. 111

Стаття 225. Правові наслідки вчинення правочину дієздатною фізичною особою, яка у момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. 111

1. Правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, 111

2. У разі наступного визнання фізичної особи, яка вчинила. 111

3. Сторона, яка знала про стан фізичної особи у момент. 111

Стаття 226. Правові наслідки вчинення правочину недієздатною фізичною особою.. 112

1. Опікун може схвалити дрібний побутовий правочин, вчинений. 112

2. На вимогу опікуна правочин, вчинений недієздатною фізичною.. 112

3. Дієздатна сторона зобов’язана повернути опікунові 112

4. Дієздатна сторона зобов’язана відшкодувати опікунові 112

Стаття 227. Правові наслідки укладення юридичною особою правочину, якого вона не мала права вчиняти. 112

1. Правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного. 112

2. Якщо юридична особа ввела другу сторону в оману щодо свого. 112

Стаття 228. Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок. 112

1. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, 112

2. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. 112

Стаття 229. Правові наслідки правочину, який вчинено під впливом помилки. 112

1. Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо. 112

2. У разі визнання правочину недійсним особа, яка помилилася. 113

Стаття 230. Правові наслідки вчинення правочину під впливом обману. 113

1. Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону. 113

2. Сторона, яка застосувала обман, зобов’язана відшкодувати. 113

Стаття 231. Правові наслідки правочину, який вчинено під впливом насильства. 113

1. Правочин, вчинений особою проти її справжньої волі 113

2. Винна сторона (інша особа), яка застосувала фізичний або. 113

Стаття 232. Правові наслідки правочину, який вчинено у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною.. 113

1. Правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості 113

2. Довіритель має право вимагати від свого представника та. 113

Стаття 233. Правові наслідки правочину, який вчинено під впливом тяжкої обставини. 113

1. Правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї 113

2. При визнанні такого правочину недійсним застосовуються. 113

Стаття 234. Правові наслідки фіктивного правочину. 113

1. Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення. 113

2. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. 114

Стаття 235. Правові наслідки удаваного правочину. 114

1. Удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання. 114

2. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами. 114

Стаття 236. Момент недійсності правочину. 114

1. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, 114

2. Якщо за недійсним правочином права та обов’язки. 114

Глава 17 ПРЕДСТАВНИЦТВО.. 114

Стаття 237. Поняття та підстави представництва. 114

Стаття 238. Правочини, які може вчиняти представник. 114

Стаття 239. Правові наслідки вчинення правочину представником.. 114

Стаття 240. Передоручення. 114

Стаття 241. Вчинення правочинів з перевищенням повноважень. 115


Украинская Баннерная Сеть